Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Квітень відзначився потужним експортом кукурудзи (вивезено 4,1 млн т) та пшениці (1,9 млн т) з України. За нашими розрахунками, Україна вже майже виконала експортну програму – залишилось менше 700 тис.т пшениці від плану, після вивезення яких перехідні запаси на наступний сезон будуть одними з найнижчих за останні роки. Чи це є проблемою? Ми говоримо саме про експортний потенціал, тобто про обсяг зерна, що не буде спожитий всередині країни. Переробні заводи в Україні виглядають забезпеченими зерном, тож напередодні нового врожаю (липень 2024), не вважаємо за потрібне роздмухувати зайву увагу до цього питання.
Як приклад – станом на 2 травня ми бачимо лайнап (чергу суден на підході до українських портів) у 200 тис т. Судячи з країн призначення, ці судна будуть завантажені переважно фуражною, а не продовольчою пшеницею.
Щодо ячменю, то експортний потенціал дозволяє вивезти ще понад 500 тис т. Це помітно більше, ніж у 2022 та 2023 роках (170-200 тис. т), але не сильно більше, аніж до повномасштабного вторгнення. Вважаємо, що ці зайві сотні тисяч тонн не знайдуть активний попит до кінця поточного сезону (липень 2023-червень 2024), тож будуть додатковою пропозицією в сезоні 2024-2025.
Експорт соняшника. На відміну від періоду з березня 2022 до березня 2023, коли необхідність продати хоч кудись було питанням виживання, зараз майже весь соняшник перероблюється на українських заводах і далі експортується у вигляді олії та шроту. Експорт насіння з жовтня 2023 по квітень 2024 (перша половина сезону 2023-24) складає менше 300 тис. т – в минулому сезоні за цей же період було 1,6 млн т.
Олія при цьому демонструє дуже високі показники переробки та експорту (наразі 4,0 млн т), які майже зрівнялись із найкращими роками до повномасштабного вторгнення.
Ціни на новий врожай пшениці та ячменю вже вимальовуються. Проте учасники ринку неохоче укладають форвардні угоди.
З одного боку, покупці пропонують на новий врожай майже ту саму ціну, яка є на спотовому ринку і готові доплатити хіба що $2-3 на тонні. Такі форвардні ціни виробників не приваблюють. Світовий ринок перебуває у чіткому «кері» – це коли чим далі строк поставки, тим вища ціна. Як приклад, вересневий фʼючерс на біржі Євронекст торгується по 227 євро/т, грудневий фʼючерс 234 євро/т, березень 2025 по 237 євро/т.
З іншого боку, період з повномасштабного вторгнення оголив ряд проблем у взаємовідносинах між учасниками ринку – для частини продавців домовленість про поставку перестала бути причиною для виконання поставки якщо ринкова ціна виросла на кілька доларів. Це є причиною систематичного «підгоряння» трейдерів, в яких зриваються поставки під судна, що чекають на завантаження в портах.
Відповідно, за відсутності впевненості у виконанні зобовʼязань на споті робить ідею купівлі по форвардах нового врожаю ще більш примарною. До моменту поставки у липні на світовому ринку можуть відбутись різноманітні події, що здатні як підвищити, так і обвалити ціну на десятки доларів. Тож такі угоди схоже будуть укладатись переважно між трейдерами та великими холдингами та меншими виробниками із незаплямованою репутацією.
У 2024-2025 році ми очікуємо такі площі посівів під культури (прогноз наводиться із даними посівних площ за 2023 рік):
Ми також прорахували врожай 6 культур на 2024 рік – загальну цифру оцінюємо в 78,3 млн т. Для порівняння, в 2023 році зібрали 81,6 млн т, у 2022 зібрали 72,4 млн т, а у 2021-2022 – 108 млн т:
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!