Меморандум на зернові та олію: аналіз впливу обмежень на експортну політику та внутрішній ринок України

Спроба уряду обмежити зростання цін на олію та приборкати експорт зернових за допомогою низки меморандумів про граничну кількість вивезеної продукції щоразу викликає зворотній ефект – замість того щоб заспокоїтися, виробники експортери та споживачі починають «хитати човна» і пророкують ледь не економічний апокаліпсис та купу внутрішніх проблем для країни. AgroPolit.com за допомогою експертів розбирався, наскільки доречні будь-які меморандуми і чи виконують вони свою функцію, а також ми проаналізували ситуацію з експортом зернових та олії і стан посівної, яка дасть попереднє уявлення про майбутній врожай.

Загальні експортні показники України за 2020/2021 роки

За даними Держмитслужби, за 7 місяців поточного маркетингового року (МР) на зовнішні ринки поставлено 3 520 тис. т соняшникової олії. Щодо балансових показників, то у 2020/2021 МР виробництво передбачається на рівні 5 920 тис. т. До підписання Меморандуму з учасниками ринку експорт оцінювався у 5 520 тис. тонн. Внутрішнє споживання соняшникової олії в Україні становить 400 тис. тонн. 

Також у 2020 році в супроводі фітосанітарних сертифікатів з України експортовано понад 54,3 млн. т зернових та олійних культур. Про це повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. За її словами, прогнозується, що протягом наступних 10 років Україна покращуватиме свої позиції на світовому ринку зерна і потенційно увійде до топ-5 країн – експортерів зернових, збільшивши свою частку до 14%.

Читайте до теми: Структура аграрного експорту України з США, Китаєм, Ізраїлем, ОАЕ та ЄС за 2017-2020 роки

Як повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький: «Станом на 18 квітня 2021 року загальний експорт кукурудзи в поточному році становить 17,6 млн тонн, що складає 73% від обсягів, зазначених в Меморандумі про узгодження позицій на ринку зерна на 2020/2021 маркетинговий рік. Загальний експорт пшениці становить 14,9 млн т або 85% відсотків від обсягів, зазначених у Меморандумі».

Варто зауважити, що у квітні поточного року аналітики відмічають зростання біржових ф’ючерсів на аграрні товари, які потягли за собою вгору ціни на фізичних ринках.

З початку квітня світові аграрні ринки відновили зростання після корекції, яка тривала з лютого по березень. Якщо початок весни охарактеризувався сприятливими погодними умовами в Північній півкулі і в Латинській Америці, то вже в квітні ситуація почала змінюватись. Після суттєвих приморозків, які фіксувались у Франції кілька тижнів тому, ринки змістили свій фокус на США і Канаду, де посилюється посуха, а також прогнозується хвиля весняних приморозків. Водночас рясні опади в Аргентині сповільнюють збирання врожаю сої та кукурудзи. Тому негативний погодній фон сприяв черговій хвилі зростання біржових ф’ючерсів на аграрні товари, які потягли за собою вгору ціни на фізичних ринках», – повідомив у коментарі для AgroPolit.com аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко.

За його словами, український сільськогосподарський ринок миттєво відреагував на тенденції зростання на біржових майданчиках.

«Взагалі українські фермери останнім часом почали уважно стежити за динамікою біржових ф’ючерсів як своєрідного індикатору ринку і добре пересиджують корекції на кшталт тієї, що відбулася минулого місяця, щойно ціни знижуються, виробники зупиняють продажі. Тому зараз фізичний ринок пожвавлюється після падіння ліквідності в березні», – пояснив Тищенко.

Він також зауважив, що якщо говорити про експорт, то з основних культур доступні обсяги лишились в основному з пшениці (близько 2 млн т.) і кукурудзи (близько 6 млн т.), з інших культур доступні для експорту обсяги вже вичерпані. При цьому кукурудза залишається дорожчою навіть за продовольчу пшеницю в зв’язку з активним попитом з боку Китаю, який готовий купувати дорогу українську зернову на відміну від країн ЄС, які, навпаки, знизили закупівлі.

Олійний сегмент теж залишається в бичачому тренді, оскільки зберігається високий світовий попит на рослинні олії. А ініціативи уряду щодо впровадження квот та інших обмежень лише провокують подальше зростання цін і формують перекоси на ринку, але аж ніяк не вирішують питання продовольчої безпеки країни і стримування інфляції на сільськогосподарські товари», – повідомив Олександр Тищенко.

Обмеження експорту та наслідки від підписання меморандумів

Нагадаємо, 19 квітня 2021 року міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко та асоціація «Укроліяпром» підписали Меморандум про взаєморозуміння з метою забезпечення прогнозованого режиму експорту олії соняшникової на 2020/2021 маркетинговий рік.

Олія: У відповідному додатку до Меморандуму сторони узгодили граничні обсяги експорту соняшникової олії на 2020/2021 МР, які складають 5 380 тис. т.

Впродовж останніх тижнів ми вели активний діалог з виробниками та експортерами олії. Були різні думки, але в результаті ми вийшли на консенсусне рішення, яке задовольняє усі сторони. Визначений оптимальний обсяг експорту олії, з одного боку, заспокоїть внутрішній ринок і наших споживачів. З іншого боку, погоджений граничний обсяг жодним чином не вплине на наші міжнародні зобов’язання і ми збережемо статус лідера на світовому ринку експортерів такої продукції», – прокоментував Міністр Ігор Петрашко.

Його позицію підтримав і керівник «Укроліяпром».

 «Ми за цивілізовані правила гри. Підписання меморандуму як зніме виниклу напругу на внутрішньому ринку, так і стане важливим сигналом для міжнародних партнерів України», – розповів Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

Як зауважив партнер в компанії «Барва Інвест» Богдан Костецький, дійсно, сигнал для міжнародних партнерів був почутий, хоча і своєрідно. Що ж стосується необхідності введення обмежень на експорт – тут варто дивитися на цифри.

Потенціал експорту української олії залежить від попиту імпортерів. Для того щоб вивезти кількість олії, що перевищує обсяги, закладені в меморандумі, ми маємо побачити стрімке зростання імпорту, що йде врозріз із тенденцією останніх місяців. Тобто меморандум не впливає на ринок, але медійний галас, який супроводжував підписання цього документу, створив певний ажіотаж на зовнішніх ринках, буквально було відмічено: Україна обмежує експорт соняшникової олії. Відповідно це було сприйнято як обмеження доступу до товару, що, у свою чергу, призвело до подорожчання продукції. Таке враження склалося у світових гравців, і ми побачили зростання цін, хоча це було викликано виключно інформаційним приводом, без жодних фундаментальних причин. Тобто фактично «обмеження» у вигляді меморандуму зіграло на підвищення ціни української олії», – заявив Костецький.

Більш категорично з цього питання висловилася  менеджер з розвитку бизнесу Maxigrain Олена Нероба. За її словами, введення обмежень на експорт олії може принести збитки країні на рівні $3 млрд.

«Вся позитивна історія з левовою часткою надходжень валюти від експорту може припинитися на догоду популізму: «Олія на прилавку не повинна коштувати 70 (умовних) гривень». Кому не повинна? Чому не повинна? З одного боку, у нас є відносно низьке в цьому сезоні виробництво насіння – 13.1ммт. З іншого боку, є світова продуктова інфляція, зростання цін на більшість продуктів харчування. Як наслідок, український фермер зміг заробити на насінні більше, ніж будь-коли. З третього боку, є виробництво олії за вересень-лютий в розмірі 3.280 ммт, з яких 0.2ммт було розлито українськими «Аннушками» і всередині країни», – заявила Нероба.

Далі Олена Нероба навела низку розрахунків:

Всього плани з експорту були на 5.52ммт (з 5.92 виробництва). Якщо ми зупинимося і з травня не буде відвантажуватися олія, щоб всі ці мільйони тонн залишилися в країні, то ми отримаємо:

1) Зниження ціни на насіння аж до нуля. (Розкажіть фермерам, чому?).

2) Дірку у валютних надходженнях.

3) Зрив договірних відносин за вже підписаними контрактами – втрату ділової репутації.

4) Зростання запасів олії в країні – у нас немає стільки ресурсів, щоб її розливати.

«Ми зараз на межі ситуації, коли хвіст може вильнути собакою. Менше ніж 10% виробництва йде на внутрішній ринок. І дорога олія на полиці (в тому числі, завдяки націнці торгових мереж) може залишити всю країну без ласого шматка валюти. Всьому цьому можна було б запобігти, якби переробники домовилися (варіант «держава змусила» – не варіант) і тримати цінник на ці 10% до нового врожаю на звичному для покупця рівні. З травня до кінця сезону мова йде про менш ніж 200 тис. т», – пропонує Олена Нероба.

Далі, за словами Нероби, всі цифри будуть округлені для зручності підрахунків. До введення обмежень олія коштувала на полиці в середньому 40 грн/літр. Зараз – 70 грн/літр. 30 грн різниці – це 6 млрд грн або $215 млн. Це та ціна недоотримання Україною виручки за експорт – близько 2 млн т олії.

У Державну скарбницю може не зайти $3 млрд через те, що покупці (населення, електорат) не можуть заплатити $215 млн доларів. Крім того, що це податки, торговий баланс, валюта, робочі місця (так-так, заводи закриються до кінця сезону), це ще й насіння у фермерів. І так, шрот тоді теж зникне. Як на мене, це дуже дорога дешева олія і дуже добре, що вже з'явилася альтернатива забороні – ліцензія на експорт», – наводить приклади негативного впливу обмежень Олена Нероба.

Читайте до теми: Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю

У свою чергу, причини подорожчання олії прокоментував генеральний директор організації «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль.

За його словами, Меморандум по олії, так само як і по зерновим культурам, буде містити додаток з індикативними показниками з обсягів експорту. Коваль зауважує, що сам меморандум як рамка (моніторинговий та інформаційний інструмент) не містить нічого поганого, однак якщо його використовувати як важіль впливу на галузь – це не принесе нам нічого доброго.

Хочу нагадати, що у нас внутрішній ринок олії близько 500 тис. т, а виробляємо ми майже 6 млн т. Тож говорити про квотування експорту олії за таких умов – недоцільно. Відповідно, сам факт виникнення цього документу за таких умов – це реакція на підвищення цін на олію, в тому числі і в роздрібній торгівлі. Тут варто з'ясувати, чому так склалося», – запитує Павло Коваль.

Як зауважив Коваль, насамперед варто звернути увагу на технологію, а саме – яка вартість промислового насіння соняшника була у попередній період і яка зараз?

Якщо ми проаналізуємо минулий рік, у нас ціна була – 9-9,5 тис. грн/т. А вже у 2021 році ціна – 24-26 тис. грн/т. Чи можуть переробники виготовляти олію за старою ціною? Очевидно, що ні. Стрибок цін викликаний незначним зниженням врожайності, але основний чинник – світові ціни, а на світові ціни Україна не впливає», – заявив Павло Коваль.

За його словами, зважаючи на той факт, що у нас олійна галузь експортоорієнтована, а також що ми експортуємо продукцію переробки, а не сировину – це нормальна тенденція. Хоча ситуація з меморандумом не є типовою.

«Добре, що ми не обмежували ціни, хоча олія потрапляє до переліку продуктів, на які можуть ввести цінові обмеження під час антиковідних заходів. Взагалі, обмеження цін та рентабельності продукції – це останнє, до чого має вдаватися держава. Нагадаю, декілька тижнів назад у нас виникла подібна до олійної історія з цукром. Виробники там також свою позицію висвітлювали. Так, за декілька місяців ціна піднялась, і галузь на цьому заробить, але це буде вперше за останні декілька років, адже останні три роки ця галузь була збитковою. Інше питання, що у виробників олії не було аж такої кризової ситуації… Я хочу зауважити, що меморандум – це точковий одноразовий крок, він не стає системним рішенням, однак і не варто навіть точково обмежувати експорт, впливати на ціни та якось намагатися регулювати ринок», – переконаний Павло Коваль.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко також не підтримує подібні законодавчі ініціативи.

Ці «ініціативи» — шкідливі, і вирішують лише тимчасові політичні та економічні проблеми, а не закладають основи розвитку аграрної галузі. Це радянські практики адміністративного регулювання, які в умовах ринкової економіки дають негативний ефект або відразу, або згодом. Заборона експорту соняшнику є протиправним заходом, тому що, згідно з чинним законодавством, підставою для її введення є порушення ринкової рівноваги. Однак дефіциту соняшнику в Україні немає! При цьому заборона експорту створює передумови для узгоджених антиконкурентних дій – монопольної змови, з якими держава якраз має боротися. Відповідальна державна політика в цьому випадку — це системні заходи щодо зниження цін на всі соціально значущі продукти харчування, які входять в продуктовий кошик українського споживача. В усьому світі і, перш за все, в ЄС цього досягають введенням зниженої ставки ПДВ для таких продуктів. Наша пропозиція — встановити ставку 14% ПДВ на всі види сільськогосподарської продукції без будь-яких винятків», — заявив Лещенко.

За його словами, спроба здешевити окремий продукт за рахунок українських аграріїв – це небезпечний захід, який не тільки загрожує розвитку аграрної галузі та не вирішує комплексно проблему, але також може призвести до того, що держава буде змушена компенсувати аграріям збитки, завдані такими необґрунтованими рішеннями.

Меморандум на зернові культури та вплив на експорт

Кукурудза: 25 січня 2021 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та учасники зернового ринку дійшли згоди щодо визначення граничних обсягів експорту кукурудзи на рівні 24 млн т на 2020/2021 МР. Відповідні зміни будуть внесені у додаток до Меморандуму про взаєморозуміння між учасниками зернового ринку. 

Сторони домовились, у разі необхідності переглянути затверджений граничний обсяг кукурудзи, дозволений до експорту, після оприлюднення офіційної статистичної інформації про виробництво культури у 2020 році.

Наразі, за даними регіонів, прогнозоване виробництво кукурудзи складає 30,3 млн тонн – це один із найкращих врожаїв кукурудзи за всі роки. Мінекономіки вважає, що жодних проблем з експортом кукурудзи на зовнішні ринки або ймовірного дефіциту цієї культури на внутрішньому ринку – немає. Для подальшого забезпечення прогнозованості і сталості ринку зернових Мінекономіки підтримує пропозицію аграрних асоціацій про включення позиції кукурудзи до Меморандуму з визначенням граничних обсягів експорту на рівні 24 млн тонн», – прокоментував Міністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Як стверджують підписанти документу, визначення граничних обсягів експорту зернових культур відповідно до підписаного Меморандуму між Мінекономіки та асоціаціями, які представляють учасників зернового ринку, є символічним кроком. Це так званий «орієнтир», який забезпечує прогнозованість ринку та визначеність для всіх його учасників. Зокрема, за 10 років функціонування такого інструменту як зерновий Меморандум (з 2011 року) жодного випадку обмежень експорту не відбувалося.

Як прокоментував ситуацію Богдан Костецький, Україна цього року добре впоралася із завданням продажу кукурудзи за високими цінами.

Кукурудзи протягом поточного маркетингового року було експортовано 17,4 млн т. За 20 днів квітня було вивезено 1,1 млн т. Черга суден на завантаження у портах дає зрозуміти, що протягом наступних двох тижнів буде експортовано 1,4-1,5 млн т кукурудзи. Тож загалом до кінця квітня/першої декади травня ми побачимо кількість експортованої кукурудзи на рівні 18,8-19 млн т. Відповідно, залишається 4 млн т кукурудзи до межі у майже 23 млн т, зафіксованої у меморандумі на поточний маркетинговий рік. Далі ці 4 млн т діляться таким чином: 2 млн т кукурудзи перебувають у руках експортерів, а інші 2 млн треба продати (вони ще перебувають у виробника) – це невелика кількість. Тож, я вважаю, що Україна добре впоралася із завданням продажу кукурудзи за високими цінами», – заявив Костецький.

Сьогодні в Україні залишається необхідна кількість кукурудзи, що повною мірою задовольнить внутрішній ринок. Наразі Мінекономіки не вбачає жодних ризиків для розвитку галузі рослинництва і тваринництва, забезпечення внутрішнього ринку кормами та можливості виконання експортних зобов’язань суб’єктами господарювання.

«У нас дуже велика відповідальність в частині збереження іміджу нашої країни та створення необхідних умов для розвитку українського експорту. В цих напрямах маємо об’єднати зусилля та працювати спільно з українськими виробниками для того, щоб українська продукція асоціювалася виключно зі знаком якості. Це наша спільна справа й мета», – підкреслила Владислава Магалецька.

Як би не намагалися посадовці довести позитивні наслідки від підписання різних меморандумів та введення обмежень, бізнес розбиває їх вщент фактами.

Нагадаю, що ми мали на деяких сегментах ринку і ліцензування оптової торгівлі, і квотування експорту, і експортне мито, і навіть в галузі цукроваріння мали обмеження мінімальної ціни на корінь і на цукор – це не врятувало галузь (зі 184 заводів залишилося 30). Якщо ми будемо такими інструментами регулювати ринок, то і решту заводів втратимо і залишимось без своєї галузі. Тож такі обмеження – це неринкові інструменти, які мали б використовуватися у виняткових ситуаціях», – зауважив Павло Коваль.

Пшениця: Менш радикально, але також без розуміння потреби в меморандумі ставиться до підписання цього документу Богдан Костецький, адже експортні показники демонструють, що ми не вибираємо вказані у документі квоти, однак вони створюють додаткову знервованість на ринку.

Пшениця у меморандумі у нас вказана на рівні 17,5 млн т, але до першого липня ми не зможемо засвоїти таку кількість. Станом на 20 квітня експортовано 14,7 млн т пшениці. Для того щоб досягти передбаченого меморандумом обсягу, потрібно вивезти майже 3 млн т – це нереально, адже, наприклад, за 20 днів квітня вивезено всього 300 тис. т пшениці», – заявив Костецький.

За його словами, ринок зерна регулює сам себе і, станом на сьогодні він достатньо збалансований.

«Варто зауважити, що борошномели вже 2 місяці поспіль почуваються преміально відносно експортерів пшениці, і я думаю, що ринок зараз збалансований. Ціна була $270-280/т  за пшеницю, а наразі вона коштує $240/т. Сьогодні на пшеницю за задовільними цінами немає попиту. Я вважаю, що пшеничний ринок 2020 року вже практично себе вичерпав. Залишився невеликий обсяг пшениці, який аграрії зберігають на перехідний період чи страхуючись від наслідків різних кліматичних негараздів», – прокоментував ситуацію Богдан Костецький.

Нагадаємо, підписантами Меморандуму про взаєморозуміння на ринку зерна є:

• Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
• Американська торгівельна палата в Україні;
• Українська зернова  асоціація;
• Європейська Бізнес Асоціація;
• Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум»;
• Асоціація фермерів та приватних землевласників України;
• Громадська спілка «Борошномели України»;
• Об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром»;
• Всеукраїнська асоціація пекарів.

Посівна

Навряд чи хтось стане заперечувати, що для коректного прогнозу майбутніх показників врожаю потрібна адекватна оцінка його стану у динаміці. Однак підґрунтя для майбутніх звітів закладає посівна та аналіз ситуації зі станом озимих культур.

Як повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький: «Станом на 15 квітня сільгоспвиробники посіяли 1,5 млн га ярих зернових, або 20% до прогнозу. Зокрема: ячменю — 1058, 99 тис. га; гороху — 177,2 тис. га; пшениці — 124,16 тис. га; вівса — 134,64 тис. га; соняшнику — 390,05 тис. га; цукрових буряків — 73,97 тис. га».

За його словами, лідерами за темпами сівби є аграрії Дніпропетровської (143,4 тис. га), Донецької (123,1 тис. га), Херсонської (109,9 тис. га) та Миколаївської (104,6 тис. га) областей.

У свою чергу, Олена Нероба, яка побувала з колегами на виїзді в Донецькій та Луганській областях, відмітила певні проблеми зі станом грунтів.

На сході країни (Донеччина та частина Луганської область) помічені проблеми з вологою на полях: деінде вона відсутня вже на горизонті 40 см. Посівна там лише починається, фермери роблять все що можуть, щоб зберегти вологу. Ловлять слушні моменти для посівної кампанії. Але через холодну погоду та низку інших погодних причин посівна на сході країни запізнюється, хоча це відставання не критичне. Щоб зробити більш точні висновки щодо стану полів, потрібно провести більш детальні аналізи проб грунту, але навіть візуально було помічено чимало складнощів на фермерських угіддях. Є проблеми з померзлими озимими та ослабленими сходами. Звісно, попереду ще травень та літні місяці, однак синоптики вже зараз прогнозують посушливе літо, тож у мене особисто немає жодних оптимістичних ілюзій щодо врожаю зернових, принаймні у цих двох регіонах», – зауважила Олена Нероба.

Однак українські аграрії мають досвід попередніх непростих років і вживають всіх необхідних заходів, щоб вберегти врожай і не зазнати збитків. Маємо надію, що кліматичні зміни та інші важливі фактори враховані аграріями та керівництвом галузі АПК і у 2021 році ми зможемо отримати високі врожаї різних культур, а це, у свою чергу, допоможе не тільки вітчизняній економіці, але й харчовій безпеці та соціальній стабільності всередині країни.

 Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com