Удо Брокхаузен: Україні потрібно йти шляхом Східної Німеччини, де 80% земель… і далі управляються державою

Україні потрібно подумати над збільшенням продуктів з доданою вартістю в агросекторі. Для цього їй не завадить ввести податковий мораторій і почати створювати “зони процвітання” за прикладом Польщі. А також зайнятися середньо- і довгостроковим плануванням розвитку і приймати під це європейські закони. «Закони так часто змінюються в Україні, що бізнес банально не встигає почати їх виконувати», - жартуючи підсумував під час свого виступу на ІІІ Балтійсько-Чорноморському форумі директор “Агентства Модернізації України” Удо Брокхаузен. AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв'ю розпитав у німецького експерта, як зі сторони виглядає реформа агросектору. 

AgroPolit.com: Агентство створене понад рік тому у Відні і в нього входить чимало іменитих експертів — колишніх міністрів та керівників урядів країн, що входять до складу ЄС, у тому числі, екс віце-президент Єврокомісії Гюнтер Ферхойген. Вже розробили “План Маршала” для України?

Удо Брокхайзен: Так, ми спільно з Федерацією роботодавців України (ФРУ) підготували дослідження з детальними рекомендаціями для України за сімома основними напрямками - євроінтеграція, антикорупція, законодавство, економіка, податки і фінанси, сфера охорони здоров'я, конституція. Воно викладено і опубліковано на 500 сторінках. На жаль, сьогодні бачимо сумну картину — минулорічне економічне падіння внаслідок військового конфлікту на Сході сягнуло 7,5%, інфляція — 40%. Розвиток економіки стримують погані інфраструктура та податкова система. Як наслідок, український бізнес не конкурентоспроможний з європейським, а з України втікають найрозумніші та найпідприємливіші. Вам так і не вдалось подолати проблему корупції та реформувати судову систему, що стримує залучення інвестиційз-за кордону. З цим треба боротись! Щодо розвитку, то вам треба переймати досвід Польщі і впроваджувати кластерну економіку, або так звані зони процвітання, чи по вашому “індустріальні парки”. Також ви виграєте, якщо зробите ставку на підтримку і захист малого і середнього бізнесу і розвиватимете в індустріальних парках промисловість. Завдяки цьому Україна зможе стати ключовим виробничим центром Європи з військової, авіаційної, аерокосмічної, суднобудівної техніки і створить точки свого економічного росту.

Треба не просто концентруватись на вирощуванні зерна, як ви робите зараз, а зайнятись глибокою переробкою і створювати більше продукції з доданою вартістю.

AgroPolit.com: Яка роль при цьому відводитиметься агросектору?

Удо Брокхайзен: Всі знають, що агросектор - один з найкращих в Україні. Звісно його потрібно надалі розвивати. Але треба не просто концентруватись на вирощуванні зерна, як ви робите зараз, а зайнятись глибокою переробкою і створювати більше продукції з доданою вартістю.

Європейське сільське господарство - найбільш божевільна частина того, що робить уряд ЄС. Понад 40% бюджету Євросоюзу сьогодні спрямовується на сільське господарство. Але з цих 40% лише 20% доходить до фермера..

AgroPolit.com: На жаль, аграріям в Україні все складніше розвиватись. Їм хочуть зняти податкові пільги на відміну від Європи, де сільгоспвиробників підтримують дотаціями? Сьогодні в Україні фінансово хочуть підтримувати лише фермерів. Це правильно?

Удо Брокхайзен: Я вам скажу так, європейське сільське господарство - найбільш божевільна частина того, що робить наш уряд. Понад 40% бюджету Євросоюзу сьогодні спрямовується на сільське господарство. Але з цих 40% лише 20% доходить до фермера. Інше йде на великий агробізнес та промисловість. Це дуже нездорова ситуація. І я очікую, що у найближчі 10 років в Європі будуть зміни в підтримці агросектора.

Я впевнений, що найбільша підтримка потрібна саме дрібним фермерам і середнім господарствам, які випускають більш якісну продукцію, забезпечують роботою більшу кількість людей і допомагають розвитку сільського господарства. Тоді як великі господарства дуже нестабільні, вони можуть бути як надприбутковими, так і нести великі втрати. Нещодавно я був у Сербії на чотирьох фермах розміром від 5 тисяч гектарів. Одна з них була супер-успішна і давала мільйон доларів доходів у рік, інша - супер-збиткова - і давала стільки ж збитків. Такі господарства треба ліквідовувати.

Ферми не мають бути такими малими, як у Німеччині, а холдинги такими великими, як в Україні

AgroPolit.com: Я правильно зрозуміла, Ви радите робити ставку на фермерство і припиняти з холдингізацією агросектору?

Удо Брокхайзен:Сьогодні агросектор України стоїть на перехресті і обирає яким шляхом йому піти. По суті від того, яку структуру агросектору оберете - залежатиме ваше майбутнє. Я син німецького фермера і 20 років прожив на фермі. Зараз активно займаюсь біоенергетикою, у мене є заводи з виробництва біогазу. Я прихильник того, аби ферми не були такими малими, як у Німеччині, а холдинги такими великими, як в Україні. Треба, щоб розмір господарства був такий, який би дозволяв ефективно господарювати протягом тривалого часу і виготовляти якісну агропродукцію, забезпечувати свіжими овочами і фруктами ближні магазини . Найоптимальнішим для України, на мою думку, є площа господарства у 5-10 тисяч гектарів. Та я не відчуваю себе великим фахівцем у цьому питанні і не вивчав детально економічну складову питання….

Але узагальнені висновки Агентства такі: наші експерти наполегливо рекомендують Україні дозволити функціонувати як сімейним фермам і середнім господарствам, так і великим агрохолдингам. Розвиток — за господарствами різного розміру. Дрібні даватимуть роботу 14-15 людям, середні — 7-8, а великі (до тисячі гектарів) — одному-двом. При цьому холдинги впроваджуватимуть найсучасніші технології, прогресуватимуть і матимуть вищу ефективність. Водночас, як казав академік Валерій Геєць, вже сьогодні варто подумати над проблемою забруднення землі хімією. Через бажання швидко вижати з землі великі врожаї за допомогою хімії можна зруйнувати найдорожче, що маєте. На жаль, ця проблема недооцінена не лише у вас, а й в Європі.

Звісно приватизація землі повинна бути. Але вам треба включати мізки і відкривати ринок повільно. Спочатку треба впевнитись і мати гарантії, що на приватизованих землях не будуть створюватись якісь конгломерати

AgroPolit.com: Зараз активно обговорюється відкриття ринку землі в Україні. Чи варто, на Вашу думку, його зараз відкривати?

Удо Брокхайзен: Я не люблю це питання через його політичне та емоційне забарвлення. Особисто бачив сутички між українцями через це питання. Зараз говоритиму не від імені Агентства, а як звичайна людина. Я радив би Україні йти шляхом Східної Німеччини, де 80% земель, які могли бути приватизовані, і далі управляються державою. Земельне агентство Східної Німеччини продає землю або дуже дорого, або віддає в оренду за високими процентними ставками. При цьому контролює якість землі на вході і на виході. Якщо орендар погіршив якість земель, має компенсувати це державі грошима. Це насправді не так складно зробити. Це допоможе заробляти гроші і при цьому не наробити лиха.

Звісно приватизація землі повинна бути. Але вам треба включати мізки і відкривати ринок повільно. Спочатку треба впевнитись і мати гарантії, що на приватизованих землях не будуть створюватись якісь конгломерати. Бездумно не можна впроваджувати ринок землі. Бо прийдуть і скуплять китайці. Треба наповнити його змістом, щоб у подальшому це забезпечило розвиток агросектору та країни. У будь-якому разі я б просто так не продавав землю.

Забороняти продавати іноземцям не варто. Земля у будь-якому разі залишається в Україні. Вони не зможуть втекти і забрати її з собою

AgroPolit.com: До речі, а як щодо заборони продажу іноземцям та обмежень продажу в одні руки?

Удо Брокхайзен: Забороняти продавати іноземцям не варто. Земля у будь-якому разі залишається в Україні. Вони не зможуть втекти і забрати її з собою. А от щодо обмежень розміру, то вони мають бути. Як я вже зазначав, не знаю математики, але ви маєте створити економічно обумовлену та розумну політику у визначенні розміру. Думаю, обмежити продаж можна п'ятьма тисячами гектарів, ну хай десятьма. Думаю, це має бути можливий максимум.

AgroPolit.com: Під час візиту у Херсон Ви побували на “Херсонмаші” і навіть покатались на українському комбайні, що тут виробляється. Як враження?

Удо Брокхайзен знизує плечима і посміхається.

AgroPolit.com: Дипломатично мовчите? Це значить “so-so”? 

Удо Брокхайзен: Зрозумійте я з індустріальної Німеччини. Ми були у подібній ситуації у 1949 році, коли у нас був колосальний спад виробництва. Але нас це не вбило. Бо жителі країни сконцентрувались над однією метою — відновлення промисловості. Німці робили ставку на якість і були орієнтовані у вартості на китайців. Згодом за вищу якість ми стали брати більше. Треба бути високоефективними у тому, що робите. Думаю, якщо модернізуєте свою промисловість, приведете її у сучасний стан з виробництва продукції, то матимете й віддачу. Але для цього держава має створити відповідні умови. Ви на потрібному шляху, якщо парламент прийме закон “про індустріальні парки”.

Галина Радіонова, спеціально для AgroPolit.com