Леонід Козаченко: Золоту «акцію» сьогодні треба шукати не в аграрному комітеті, а в БПП…

Хіба ревуть «воли», як «ясла» повні? На питання, підняте ще півтора століття тому українським літературним класиком Панасом Мирним, скоро доведеться відповідати владі. Нова хвиля аграрних протестів запланована в перші дні роботи парламенту. Підстава – податкові зміни не влаштували дрібних фермерів і вони не готові платити за «бенкет». Чим може закінчитися «бунт» на аграрному кораблі? Чи дійсно агросектор – це офшор, який не платить у казну податків? Хто в Раді тримає «золоту» аграрну акцію? Про це та про інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів народний депутат, голова Міжфракційного депутатського аграрного об’єднання, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко: 

AgroPolit.com: Які наслідки для сектору матиме прийнятий бюджет і податкові зміни?

Леонід Козаченко: На мою думку, ні в бюджеті, ні в Податковому кодексі (ПК) «запобіжників» подальшого економічного обвалу немає. Ці документи несуть у собі загрозу стагнації і подальшого падіння реального сектору економіки. Немає стимулів економічного зростання. Але найголовніша проблема — відсутність у бізнесу довіри до дій уряду і його спроможності та готовності реально здійснювати реформи. Саме тому бізнес не хоче погоджуватись на подальше «закручування гайок» у ПК, демонструючи акції непокори.

Найактивнішу позицію у протестах проявили фермери, перекриваючи траси в 17 областях України. Сотні тисяч людей виступили по всій країні. Це малий і середній бізнес, дрібні та середні фермери, які зрозуміли, що їх не почули. Це стосується не лише податків. Великий знак питання з доступом до кредитів, приватизацією державного майна, непрозорістю діяльності фіскальної служби, зняттям мит і відкриттям кордонів з ЄС, тощо. Окреме питання — надання європейським фермерам вільного доступу на український ринок у рамках Зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. Польські та датські виробники свинини використовуватимуть експортні дотації і постачатимуть в Україну значно дешевшу продукцію. Також ми потерпатимемо від імпорту молочної продукції. 

Якщо Президент України підпише бюджет на 2016 рік, то 25—26 січня аграрії продовжать страйк до моменту, поки їх почують

AgroPolit.com: Чи буде продовження протестів?

Леонід Козаченко: Якщо Президент України підпише бюджет на 2016 рік, то 25—26 січня аграрії продовжать страйк до моменту, поки їх почують. Додається сюди ще й очікування позитивних зрушень у боротьбі з корупцією, подальшій дерегуляції. Уряд має подумати і запустити ряд стратегічних масштабних проектів, які б дали імпульс багатьом галузям економіки. Наприклад, найбільш необхідними вони є для галузей машинобудування, транспорту та інфраструктури, енергетики та агропромислового комплексу. Наприклад в АПК актуальною є сфера біоенергетики, особливо, якщо зважити на постійні погрози Росії «прикрутити» газовий вентиль.

AgroPolit.com: Якого ще компромісу хочуть аграрії? Куди вже більше?

Леонід Козаченко: Страйкарі хочуть, щоб до початку роботи Ради депутати зареєстрували в парламенті податкові зміни. Є два варіанти. Перший — повне повернення до колишньої системи сплати ПДВ. Другий — за переведення їх на загальну систему оподаткування, застосовувати податок на «нерозподілений прибуток» та зберегти пільги по ПДВ. Це буде стимулом для АПК. Якщо підприємство направляє 100% прибутку на розвиток бізнесу, то воно не платить жодних податків. Це успішний досвід прибалтійських країн. Він придатний для всіх галузей, але починати треба з аграрної. 

AgroPolit.com: Позиція МВФ і Мінфіну чітка – ніякої старої системи пільг, лише компроміс. Можливо, будуть гроші на пряме фінансування галузі.

Леонід Козаченко: Аграрії категорично проти прямого субсидування, бо воно завжди межує з корупцією. Особливість спецрежиму з відшкодування ПДВ якраз і була в тому, що чиновники не мали до нього доступу. Відтак ніхто нікому хабарів не платив. Мабуть, тому багатьох у чиновницьких кабінетах це дуже дратувало.

AgroPolit.com: Чому МВФ виступає проти?

Леонід Козаченко: Хтось помиляється, якщо думає, що МВФ виступає проти спецрежиму ПДВ. Він не вникає у ці процеси. Для Фонду головне – дотримання запланованого дефіциту бюджету. Проти — Мінфін і Мінекономрозвитку. Під час переговорів в уряді звучала цікава риторика: «Через корупцію бюджет втрачає 200 мільярдів гривень щороку, а в АПК є доходи, тому давайте витягнемо з сектору додатково 20 мільярдів гривень!». І нікого не турбує інше: чого ми не боремося з корупцією, а просто основні «хвости» хочемо перекрити однією галуззю?

Агросектор України сплачує близько 10% всіх податкових надходжень до бюджету!

AgroPolit.com: Перший заступник міністра фінансів України Ігор Уманський стверджує, що надходження до бюджету від АПК мізерні — 1,5% від усіх доходів. Через це він називає сектор «офшором».

Леонід Козаченко: Це вигадки. Агросектор України сплачує близько 10% всіх податкових надходжень до бюджету! Йдеться як про прямі податки, так і про акцизи від харчової промисловості. Крім того, є ще один прихований вид податку — дотування соціальних цін на ряд продуктів для всіх українців, а не лише для незахищених верств населення. Цей тягар на плечах аграріїв! Є соціальні програми на селі, які не фінансують практично ні держава, ні жодна галузь, окрім АПК. Це утримання сільських шкіл, дитсадків, медпунктів, ремонти доріг та вуличного освітлення тощо, які теж коштують грошей. І останнє — підтримка учасників АТО: від постачання продуктів харчування до ремонту озброєння.
За новими податковими правилами сектор наростить доходи в бюджет на 2% і вони становитимуть 12% ВВП. Це тимчасове явище. Насамперед постраждає тваринництво: у 2015 році поголів’я впало більш ніж на 10%! Якщо система оподаткування не зміниться, то 2017 року можемо втратити половину галузі. 

AgroPolit.com: Чому цих ризиків не бачить уряд? Можливо, є слід європейських агролобістів, які бояться відкриття ЗВТ з Україною?

Леонід Козаченко: Причини різні. Аграрії тягнуть «лямку» і не «ревуть», доки «ясла» повні. Вони — найконсервативніша частина суспільства. Ось спробували забрати останнє — отримали спротив. Терпець уривається, бо фермери розуміють, що у них немає засобів для подальшого існування. Якщо не виступлять — просто зникнуть.

Є деякий вплив і конкурентів. З одного боку, вони допомагають Україні вистояти на міжнародній арені у війні з агресором, який може так «захопитись» Україною що опиниться в Польщі, Прибалтиці чи навіть далі. З іншого — розуміють, що їхнє сільське господарство не зможе надалі успішно конкурувати з українськими фермерами та потребуватиме збільшення бюджетних субсидій. Що маємо зараз? В Європі більше 40% прямих видатків на утримання АПК надає бюджет ЄС, у нас — 1,75%! У перерахунку на 1 га ріллі європейські дотації в 27 разів більші за українські! Уявляєте, який розрив конкуренції.
Хвилюються не лише європейці. В 2015 році Україна активно виходила на нові зовнішні ринки й потіснила на деяких із них великих гравців. На традиційному для американських фермерів індокитайському ринку ми вийшли на перше місце, потіснивши їх на друге.

В Європі більше 40% прямих видатків на утримання АПК надає бюджет ЄС, у нас — 1,75%

AgroPolit.com: Чи адекватні суми державної підтримки передбачені на 2016 рік?

Леонід Козаченко: Прямі видатки з бюджету становлять 300 млн грн (на компенсацію відсоткових ставок за банківськими кредитами), 250 млн грн — підтримка тваринництва, 50 млн грн — на Державний фонд підтримки фермерських господарств. Є кошти зі спецфонду бюджету на потреби Аграрного фонду і ДПЗКУ. Тож реальна підтримка для аграріїв у 2016-му — 600 млн грн. З урахуванням зміни спецрежиму ПДВ бюджетну підтримку агросектору треба збільшити щонайменше до 10 млрд грн. 

AgroPolit.com: ЗВТ з ЄС — це вікно нових можливостей чи фіранка для обраних?

Леонід Козаченко: Угода на даному етапі має більше політичне значення, аніж економічне. Тому не можна сказати, що аграрії відразу відчують разючі зміни. Ми не зможемо продавати скільки захочемо зерна, м’яса, молока, бо діють мізерні дискримінаційні квоти. Досягнуті умови вільної торгівлі з ЄС — це певний програш переговорної групи. Водночас, для європейських фермерів знімають усі обмеження.

З урахуванням зміни спецрежиму ПДВ бюджетну підтримку агросектору треба збільшити щонайменше до 10 млрд грн

AgroPolit.com: Європейська агропродукція переповнить український ринок?

Леонід Козаченко: Молочна, м’ясна продукція, спиртні напої і кондитерські вироби — основні позиції, якими європейські виробники тиснутимуть на український ринок.

AgroPolit.com: Які з прийнятих минулого року законів найбільше спростили й ускладнили життя сектору?

Леонід Козаченко: Найбільший плюс — велика робота Мінагропроду за кордоном щодо популяризації української продукції. Міністр і його команда розповіли про нашу державу та її аграрний потенціал у світі, встановили активні контакти з різними міжнародним організаціями, відкрили доступ на один із важливих ринків — китайський. Плюс дерегуляція, заяви про старт радикальної приватизації.

Мінуси частково бачу в плюсах. Перше — обіцяна приватизація поки що лише заяви. Друге — дерегуляція також має негативний шлейф: разом із ліквідацією ряду органів на зміну не створили нових. Наприклад, на внутрішньому ринку ліквідували санепідемстанції, Службу захисту прав споживачів, Державну ветеринарну та фітосанітарну служби України і рік створювали Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Але новий орган і досі не запрацював. Ще одне: цю Службу спочатку передали у підпорядкування уряду, але в кінці року – міністру аграрної політики. Міністерство охорони здоров’я не погоджується з цим, бо за такою логікою саме аграрний міністр взяв на себе функції санепідемстанції, він відповідає за дотримання процедур щеплення дітей (!), здійснює функції Служби захисту прав споживачів, що мало б робити Мінекономрозвитку. Третє — так і не відроджено роботу громадської ради при Мінагропроді, яка має стати майданчиком для прямого контакту влади і бізнесу. Четверте — знову наступаємо на ті ж граблі: з бюджету виділяють мільярдні кошти на утримання збиткових підприємств (ДПЗКУ, Укрспирт).

AgroPolit.com: Чому за 25 років так і не сформувалася надійна політична платформа з аграріїв у парламенті?

Леонід Козаченко: Дійсно, немає єдиної політсили, яка б об’єднала середніх і дрібних фермерів. Кілька разів були спроби її утворити… з використанням адміністративного ресурсу, тому і провалилися. Партії будували зверху донизу, а мали б — навпаки.

AgroPolit.com: Чому ситуація зараз змінюється?

Леонід Козаченко: Відбувається еволюція в суспільстві, у тому числі, в головах аграріїв. Вони вже не хочуть просто тягнути воза. Більшість попередніх чиновників йшли в державний апарат для наживи. Зараз відбувається становлення оновленої Аграрної партії. В її лави вливається прогресивна, радикально налаштована на зміни молодь. Тож є шанс змінити ситуацію.

Аграрний міністр взяв на себе функції санепідемстанції, він відповідає за дотримання процедур щеплення дітей

AgroPolit.com: Чи створюють 30 аграрних депутатів якісні закони для роботи галузі?

Леонід Козаченко: У Раді багато депутатів-аграріїв, які прийшли від різних політичних сил і мають полярні погляди. Я б не сказав, що, об’єднавши їх, маємо консенсус у вирішенні проблем галузі. Але саме у цьому парламенті найбільше зареєстровано законопроектів, які змінять галузь (оподаткування, земля та інше).

AgroPolit.com: Чи є відчуття, що цей «набір» докорінно змінить ситуацію в проблемних питаннях?

Леонід Козаченко: Важливу роль у зміні системи управління аграрною галуззю відіграє уряд. Він формує основу змін і має бути джерелом законопроектів про зміну правил гри. Минулого року уряд не був ініціатором потрібних економіці та АПК змін, тому депутати були у вільному плаванні. Що з цього вийшло? Протести. Якби Кабмін радився з депутатами і галузевими асоціаціями, то цього можна було б уникнути.

AgroPolit.com: Вас і ще кількох депутатів називають найсильнішими фігурами в Раді у питаннях АПК. Скільки осіб сьогодні складають аграрне лобі під куполом?

Леонід Козаченко: На благо села працює близько двох десятків народних депутатів. З ними треба вміти працювати, координувати роботу, інакше єдності не буде.

AgroPolit.com: Інтереси яких аграрних компаній найбільше представлені в парламенті? 

Леонід Козаченко: Аграрне лобі складається з 40—45 депутатів (у різних фракціях), тобто 10% всього складу парламенту. Воно представлене рядом політичних партій, аграрних асоціацій та кількома потужними компаніями. Серед них — НІБУЛОН, Миронівський хлібопродукт, Укрлендфармінг, Агротрейд (Кожемякіна) та іншими. Але не можна сказати, що хтось один вирвав для себе пріоритетне положення. Тож контрольного пакету в аграрній частині парламенту не має жоден агрохолдинг чи профільна асоціація. Золоту «акцію» сьогодні треба шукати не в аграрному комітеті, а в БПП. Лише звідти може бути вказівка, щоб уся фракція голосувала злагоджено. Окремі депутати не мають такого вирішального впливу. 

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com