Юрій Соловей: Монополія в АПК є. Це до 10 найбільших гравців із земельним банком понад 300 тис. га, які диктують загальну політику в секторі

Платить чи «сачкує»? Наприкінці 2015 року це питання посварило Мінфін та аграрний ринок. Перший наполягав на тому, що аграрії недоплачують і пільговий спецрежим із ПДВ вже виростив у секторі «офшор». Натомість сільгоспвиробники з цифрами у руках доводили протилежне. Де проходить межа об’єктивної аграрної бухгалтерії? І як сьогодні виглядає АПК з різних економічних ракурсів? Про це AgroPolit.com поспілкувався з заступником голови комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Юрієм Соловєм:

AgroPolit.com: Про що свідчить протистояння у форматі «аграрії — КМУ» при прийнятті бюджету на 2016 рік?

Юрій Соловей: Хаотичні кроки в залі — це результат відсутності комплексної програми і стратегії економічного розвитку України. Ці два документи мають визначити, як розвивати пріоритетні галузі. Наприклад, можемо бути дуже конкурентними в агросекторі, але машинобудування без залучення зовнішніх інвесторів не зможе успішно існувати. 

Збереження пільг — це шлях створення офшорів. Ніколи в такій системі не розвинеться переробка

Основна проблема прийнятого бюджету — «дірка», яка виникла через зниження ставки ЄСВ із 41 % до 22 %. Задум Мінфіну правильний — легалізувати тіньову зарплату. Через це з 1 січня 2016 року уряду потрібно знайти додатково 172 млрд грн, щоб погасити дефіцит Пенсійного фонду (у 2015 році для цього потрібно було 80 млрд грн). І це за умови доходів бюджету в 601 млрд грн! Почали шукати компенсаторів. Одним із них став АПК. Я вважаю, це правильно. Одна справа, коли спецрежим з ПДВ вводився в 1998 році, щоб підняти село, інша — зараз, коли воно міцно стоїть на ногах і найпотужніше лобі в парламенті складається з аграріїв. Агрохолдинги заробляють найбільші кошти на українській землі: середня прибутковість з 1 га —$150-400.

AgroPolit.com: Вони заробили прибутки чесно працюючи на землі.

Юрій Соловей: Збереження пільг — це шлях створення офшорів. Ніколи в такій системі не розвинеться переробка. Збереження спецрежиму ПДВ в АПК консервує сировинний характер агросектору. Навіщо бізнесмену створювати додаткову вартість, якщо він і так може отримати максимальну маржу за рахунок спецрежиму? Не може агросектор нічого не платити до бюджету. Система оподаткування для всіх секторів економіки має бути єдиною.

Повернення ПДВ зернотрейдерам коштуватиме бюджету 16 млрд грн на рік, а всі соціальні пільги — 9 млрд грн! ПДВ має відшкодовуватися лише реальним виробникам! 

Але при цьому потрібна державна підтримка у вигляді субсидування основних конкурентоздатних галузей. Так діють розвинуті країни. Сьогодні субсидії в АПК – на нулі. Це треба виправляти.
Ще одне зауваження. Лобісти в українському парламенті знову «запливли за буйки»: з одного боку, скасували спецрежим ПДВ, з іншого — ввели відшкодування трейдерам. Це не правильно. Повернення ПДВ зернотрейдерам коштуватиме бюджету 16 млрд грн на рік, а всі соціальні пільги — 9 млрд грн! ПДВ має відшкодовуватися лише реальним виробникам!

Аграрії сьогодні тримають блокпакет у парламенті, маючи голоси 70 депутатів. Це в 8-10 разів більше порівняно з такими галузями, як металургія чи хімія

AgroPolit.com: Як першому заступнику голови комітету з питань економічної політики, Вам, мабуть, доводилося стикатися з інтересами різних бізнес-груп. Настільки сильним є агролобі?

Юрій Соловей: У парламенті є декілька неоднорідних аграрних груп. Перша — великі латифундисти (володіють земельним банком більше 200 тис. га), які мають 2-4 «своїх» депутатів, тобто в сумі близько 20-ти. Друга — середні сільгоспвиробники (земельний банк — 20-30 тис. га), які безпосередньо працюють в Раді. Найбільша група — до 50-ти. Тобто аграрії сьогодні тримають блокпакет у парламенті, маючи голоси 70 депутатів. Це в 8-10 разів більше порівняно з такими галузями, як металургія чи хімія.

AgroPolit.com: Назвіть, хто з депутатів входить у яку групу.

Юрій Соловей: Голова аграрного комітету Тарас Кутовий займає виважену позицію, він один з найдосвідченіших спеціалістів на ринку. Якби забрати від нього вплив зернотрейдерів…
Є група Григорія Заболотного.

AgroPolit.com: Це група Президента?

Юрій Соловей: Кажуть, що так…

У «Самопомочі» є серйозна група впливу на чолі з Іваном Мірошниченком, якого пов’язують із призначенням чинного міністра АПК Олексія Павленка.
Існує група Юрія Косюка й Олега Бахматюка.
Також важливо розуміти, чи туди веде сьогоднішнє агролобі сектор? В обробітку перебуває 22 млн га сільськогосподарської землі. У середньому з 1 га отримують 4-5 т пшениці, її середня вартість — 4,5 тис. грн, тобто $800. Помножте 22 млн на $800 і отримаємо $16 млрд з хвостиком частки АПК у валовому продукті країни.

AgroPolit.com: Це доволі умовні розрахунки.

Юрій Соловей: Про таку кількість земель свідчить статистика. При загальному ВВП України в 2 трлн грн, агросектор мав би давати 1/10… Чи є ці суми сьогодні в бюджеті? Ні, значно менше.

AgroPolit.com: Можливо, це відповідь державі, яка ніяк не може встановити нормальні правила, запустити ринок землі...

Юрій Соловей: Питання не в цьому. Уряду треба дати відповідь на запитання, яким бачимо агросектор у перспективі — з великими агрохолдингами і зі знищеним селом чи з дрібним фермерством і збереженою соціальною інфраструктурою. Нинішній парламент представлений першою моделлю. Чи зможе перейти на другу? Ні.

AgroPolit.com: А чому Ви відкидаєте третю — «по середині»? Міряти на Україну досвід інших країн не варто. У нас інші масштаби й економічна ситуація.

Юрій Соловей: Франція нагадує нас і там розвинуті кооперативи.

Якщо зараз не намітити нормальну дорожню карту розвитку АПК, то через 10 років не буде села, а разом з ним — і України 

AgroPolit.com: Є Італія, де холдинги мирно співіснують з дрібними виробниками, бо держава визначила їм зрозумілі рамки.

Юрій Соловей: Але в ЄС є всюди фермери. Ми не можемо ставитися до землі лише як до ресурсу. Це великий фактор соціального спокою в селі. Якщо зараз не намітити нормальну дорожню карту розвитку АПК, то через 10 років не буде села, а разом з ним — і України. Я — за дрібне фермерство, саме його має дотувати держава. Воно — ефективніше, добросовісніше у сплаті податків.

AgroPolit.com: У комітеті є законодавчі напрацювання для АПК?

Юрій Соловей: Ні, немає. Але цього року я подам кілька аграрних законопроектів. Один про збільшення ставки орендної плати з 3% до 10%, бо сьогодні вона занижена. Другий про відновлення цільових програм підтримки АПК (тваринництва, молочного напряму, перобки тощо). Важко буде просунути їх через парламент, маючи спротив щонайменше 70 депутатів, заточених під великих власників.

Юрій Соловей: У комітеті з питань економічної політики хотіли б почути й аграрного міністра.

AgroPolit.com: Його кликали?

Юрій Соловей: Ні.

AgroPolit.com: Чому?

Юрій Соловей: Запитайте краще голову комітету. Але бажання почути Олексія Павленка є. Моє переконання, що в парламенті має щомісяця бути День економіки, коли заслуховуватимуться ті чи інші міністри і прийматимуться закони певної галузі, у тому числі й АПК.

Антимонопольному комітету потрібно перевірити ринок аграрної продукції на предмет змов виробників борошна, цукру, гречки та інших товарів соціальної групи. 

AgroPolit.com: Чи є проблема монополізації аграрного ринку?

Юрій Соловей: Монополія в АПК є. Це до 10 найбільших гравців із земельним банком понад 300 тис. га, які диктують загальну політику в секторі. Я б порадив АМКУ звернути увагу на діяльність експортерів зерна й кукурудзи.

AgroPolit.com: Трейдингом займається чимало гравців, де там монополія?

Юрій Соловей: Окрім них, ніхто більше не продає. Вийти в цей сегмент середнім або кооперативам взагалі не реально. Це диктат монополіста.
Крім того, потрібно подивитися на інші сегменти. Борошно, цукор і олію в Україні виробляємо? Так. Чому ціни на ці продукти у вересні 2015 року виросли на 60% на тлі падіння вартості енергоресурсів? Як на мене, інших факторів, окрім змови, немає. Виробники цих продуктів зібрали урожай, переробили і вдвічі підняли ціни. А потім включається ринок роздрібної торгівлі, який додає свою накрутку (не завжди об’єктивну). Антимонопольному комітету потрібно перевірити ринок аграрної продукції на предмет змов виробників борошна, цукру, гречки та інших товарів соціальної групи.

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте роботу нинішнього голови АМКУ?

Юрій Соловей: Ніяк. Голова змінився, але з контролем відбувається те саме, що й раніше, — безлад. Сьогодні Антимонопольний комітет — сліпий і глухий. Ще один приклад — ціни на пальне: раніше нафта коштувала $ 55 за барель, зараз — $30. А ціни на АЗС лишилися ті самі.

AgroPolit.com: Як вийшло, що саме через комітет з питань економічної політики намагаються протягнути скандальний законопроект про договори з розподілу продукції в АПК на державних землях? Це ж не логічно: ваш комітет — головний, а профільний аграрний може давати лише рекомендації!

Юрій Соловей: Фінальним має бути саме комітет з питань економічної політики. Так само, як головним при внесенні податкових змін має бути теж наш комітет, а не податковий чи бюджетний. Саме він оцінює загальний вплив такого рішення на всю економіку. Потрібно міняти систему комітетів Ради і посилювати роль комітету з питань економічної політики. Саме через те, що його думку часто беруть не як головну, у Раді приймають багато «дубових» законів.
Логіка прийняття згаданого вами документа є: сьогодні 10 млн га державної землі навіть без ринку землі кимось обробляється (перебувають в управлінні й користуванні аграрних інститутів, університетів, академії) і хтось із них отримує дохід, але не держава. Наповнення законопроекту ще викликає запитання, тому його потрібно доробити. А загалом ідея правильна.

AgroPolit.com: А голосів вистачить для прийняття об’єктивного рішення? Ви ж пам’ятаєте, скільки разів зривалося засідання комітету з питань економічної політики щодо так званого закону про «Укрнафту», через позицію голови Іванчука? Де гарантія, що інтерес Кабміну, якому вигідне прийняття цього документа, щоб у ручному режимі визначати, кому дати, а кому — ні землі, не переграє вигоди держави? Адже вплив Іванчука, якого називають людиною прем’єра, у комітеті дуже і дуже великий.

Юрій Соловей: Ви перебільшуєте. Ви ж бували на наших засіданнях і могли бачити фаховий рівень депутатів? Переконатись у фаховому рівні?. Я б не відкидав і розуміння речей Іванчуком. Справді, у ЗМІ він має певний недобрий імідж. Я його не хвалю, але він освічений чоловік і добре розуміє, який закон до чого призводить.
Якщо голову комітету називати людиною прем’єра, то, розглядаючи земельне питання, всіх депутатів можна назвати чиїмись людьми… Чому це відбувається? Немає єдиної економічної стратегії і чітких маяків, за якими оцінювати роботу того ж уряду й окремих міністерств. І ще одне – низькі заробітні плати в державному секторі. Я завжди говорив: потрібно зібрати найталановитіших українців з усього світу, дати високі зарплати і залучити до державного сектору. Країна переродиться за кілька років.

AgroPolit.com: Дякую Вам за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com