Юрій Ганущак: Із тих 35 млрд грн, які додатково прийшли, в сільську місцевість вони в основному і не пішли...
Юрій Ганущак: Із тих 35 млрд грн, які додатково прийшли, в сільську місцевість вони в основному і не пішли...

Децентралізація крокує Україною. Лише лінивий не чув і не читав гучних заяв влади про успіхи на цій ниві. Її ініціював ще віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, а нині прем’єр Володимир Гройсман. Тоді в ініційованій ним та прийнятій 1 квітня 2014 року урядом Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, повноваження місцевого самоврядування суттєво розширили, а громади (села, селища й міста) наділили фінансовим ресурсом (частина місцевих та загальнонаціональних податків) для реалізації цих повноважень. Зі зростанням статусу Гройсмана шанси децентралізації не загубитися в загальному пакеті реформ зросли. Втім, чи все там добре, як розповідають? Які проблеми можуть зустрітися на шляху? Про деталі децентралізації «по-гройсманськи» AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю розпитав у директора Інституту розвитку територій, консультанта голови Верховної Ради Юрія Ганущака:

AgroPolit.com: Що таке децентралізація в Україні?

Юрій Ганущак: Є три компоненти. Повноваження, які передаються тому, хто може їх здійснювати. Це – пункт реформи адмінресурсу, тобто створення повноцінних, повноправних адміністративних територіальних одиниць. Це перший компонент.

Другий – наділення фінансами.

Третій – створення системи зворотного зв’язку у вигляді відповідальності.

Із цих 169 громад третину не можна назвати ефективними

AgroPolit.com: Зараз в Україні створено 169 громад. На вашу думку, це успіх чи поразка децентралізації?

Юрій Ганущак: Не можу сказати, успіх це чи поразка, скоріше, факт. Тому що із цих 169 громад третину не можна назвати ефективними. Вони дієздатні, сформовані у даному плані, але неспроможні функціонувати ефективно. Вони не можуть витягнути той комплект завдань і повноважень, які навалилися на них зненацька. Тому, якщо виходити з цієї позиції, то це певна компрометація. З іншого боку, решта – це хороший приклад. А інша третина – це урок політикам, що не можна приймати рішення на хвилі емоцій.

AgroPolit.com: Скільки коштів за минулий рік додатково отримали українські села та громади завдяки децентралізації?

Юрій Ганущак: Ми зараз можемо говорити тільки про те, скільки коштів отримали органи місцевого самоврядування. Я можу сказати, у сільській місцевості якраз із тих 35 млрд грн, які додатково прийшли, в сільську місцевість вони в основному і не пішли. 

Читайте також: Чи було полякам легко робити децентралізацію?

AgroPolit.com: Тобто село від децентралізації поки не отримало нічого?

Юрій Ганущак: А там поки що немає децентралізації... Сільська місцевість отримує плюси тільки після об’єднання... Тільки там, де утворюються громади, – отримують плюси, а їх лише 169.

Оптимальна кількість громад – 1200–1500

AgroPolit.com: А це замало для України?

Юрій Ганущак: Розрахункова цифра для оптимальної кількості громад – 1200–1500. Є ряд створених і навколо міст, а не тільки в сільській місцевості. Всі вони отримують плюси від децентралізації. Кошти, які виділяє держава на такі цілі, йдуть на зміцнення інфраструктури сільської місцевості… Тому можна констатувати, що в першу чергу села, які приєдналися до громад, виграють.

Є низка сіл, які отримали плюси від фіскальної децентралізації у частині отримання сплати до їхнього бюджету акцизів на паливно-мастильні матеріали. Я особисто вважаю, що це неправильно, тому що село не може відповідати за місцеві дороги. Навіть із коштами, вони повинні мати інфраструктурну спроможність. Ці кошти мають іти туди, де є достатньо кадрів, щоб ними управляти, і доріг, які треба ремонтувати. Цього немає. Тому кошти від акцизів треба віддавати лише об’єднаним громадам, містам обласного значення, які мають дороги, а решту – на обласний бюджет.  

AgroPolit.com: Які сьогодні реалії децентралізації у сільській місцевості?

Юрій Ганущак: Ми можемо говорити тільки про 169 громад. Поки що їм потрібен розвиток. Давайте дивитися реально. Чи може нинішня сільська рада впливати на розвиток села? Як правило, ні. Тому що основні кошти концентруються в районах. Легітимних можливостей немає. Район, здебільшого, охоплює від центра до околиць територію в 21 км, а громада – 11 км. Інституційно вони між собою відрізняються, бо в громаді з’являється представник села – староста. І саме він може впливати на рішення, бо входить у виконавчий орган ради за посадою. Цей староста, на відміну від нинішнього сільського голови, отримує інструменти, щоб впливати на життя селян. Він може розподіляти кошти. І будь-які відмовки, що щось не вирішується, тут не проходять…

AgroPolit.com: Ви можете сказати, скільки вже сіл об’єдналося в рамках децентралізації?

Юрій Ганущак: Більше 800.

AgroPolit.com: Чи можете сказати, який відсоток громад сформований на базі сіл?

Юрій Ганущак: Левова частка – більше 80%.

Для кращого сприйняття потрібно показати перспективу децентралізації на кожному рівні

AgroPolit.com: А українське село взагалі розуміє, навіщо потрібна децентралізація?

Юрій Ганущак: Для кращого сприйняття потрібно показати перспективу децентралізації на кожному рівні. Якщо говорити про середньостатистичного селянина, то, як правило, в нього інший інтерес. Сільська інтелігенція є тим ядром, яке ініціює цей процес.

Читайте також: Важливі законопроекти для аграрної галузі — коли чекати їх прийняття?

Більшість сільських голів обрали пасивну позицію. Це – «жирні» коти. Вони раз прийшли до влади і хочуть сидіти до пенсії там. А треба працювати. Міста обласного значення – не активні. Приєднувати до себе бідні села їм не з руки. Міста районного значення – зацікавлені у децентралізації. Районні ради не зацікавлені, бо райони ліквідовуються, але їх можна якось зацікавити.

Треба сказати, що загалом активність у проведенні цієї реформи не залишається непоміченою, а саботаж не лишається безкарним.

AgroPolit.com: Чи готове українське село до децентралізації «по-гройсманськи», як власне охрестили цю реформу?

Юрій Ганущак: А чому не «по-ганущаківськи»? Володимир Гройсман реально зрушив це питання. Працюють інституції. Я – архітектор (реформи. – Авт.), а ще є будівничі (уряд, парламент). І давати прізвище цій реформі поки недоречно. Давайте ми дочекаємося успіху й побачимо, що причетність персон до неї зросте. Цей пантеон буде надзвичайно великий.

У нас немає планів із приросту громад на рік. Все залежить від прийняття низки законопроектів, які розглядатиме парламент.

AgroPolit.com: Що сьогодні заважає швидше розвиватись децентралізації на селі?

Юрій Ганущак: Кожна ідея повинна пройти інкубаційний період, продумування… Потрібно осмислити помилки, які були допущені під час впровадження децентралізації. Внести зміни до законів, законодавчих актів. Це стосується певних політичних речі. Зараз будуть більш скрупульозно прийматися рішення щодо складання перспективних планів, процедур дотримання в рамках децентралізації. Починаються політичні інсинуації, бо на критиці цієї реформи політичні маргінали хочуть отримати свої дивіденди.

AgroPolit.com: Які закони потребують внесення змін, щоб децентралізація пішла швидше?

Юрій Ганущак: Це цілий комплекс. Щодо порядку об’єднання громад, то потрібно прийняття закону, який має назву «про олійну пляму». Якщо буде прийнято цей закон, то можна очікувати, що прискориться об’єднання дієздатних і спроможних громад.

Крім того, треба внести зміни до законодавства, щоб ввести поняття «план території громади» (план району, генплан, тобто комплексна містобудівна організація). Це покращить управління землями (розпорядження, здавання у оренду, здача для соціальних потреб тощо).

Ще обов’язково має бути прийнято закон про відповідальність за прийняття рішень, які суперечать законам і Конституції (2 частина стаття 144). Якщо прийнято антизаконне рішення, його може зупинити голова держадміністрації з поданням до суду. Таким чином ми хочемо вберегти органи місцевого самоврядування від прийняття рішень, які суперечать закону.

AgroPolit.com: Це суворий контроль і несамостійність на місцях?

Юрій Ганущак: Будь-яке рішення може бути оскаржене. Більше того, органи місцевого самоврядування мають бути зацікавлені у цьому законі. Переважну більшість незаконних рішень прийнято через брак досвіду у чиновників. Тому в цьому плані потрібен більше не контроль, а супровід, щоб виправити такі помилки…

AgroPolit.com: Скільки на цей рік передбачено додатково передати на обов’язки об’єднаним громадам фінансів і скільки загалом ця сума становитиме?

Юрій Ганущак: Для об’єднаних громад передбачена окрема сума у розмірі мільярда гривень на 2016 рік (для вже утворених 169 громад).

AgroPolit.com: А якщо їхня кількість протягом року збільшуватиметься?

Юрій Ганущак: …За законом, вони можуть претендувати на ці гроші лише наступного року. Це бюджетне законодавство.

AgroPolit.com: Через 23 роки всі сільські території повинні об’єднатися в громади. Тобто зараз добровільно, але потім має відбутися повна децентралізація?

Юрій Ганущак: У законі цього пункту немає.

AgroPolit.com: Тоді логіка цієї децентралізації: одна нога – там, інша – ні?

Юрій Ганущак: Все розвивається.

Реформа децентралізації, як жодна інша, приречена на успіх

AgroPolit.com: Чи має бути такий поштовх, щоб усіх змусити перейти до децентралізації?

Юрій Ганущак: Я думаю, що наша еліта сама буде спонукати громади до об’єднання, щойно вони побачать позитив від децентралізації.

AgroPolit.com: Як бути зі слабкими територіями?

Юрій Ганущак: Через це створюються перспективні плани. Але вони не досконалі. Це означає, що після прийняття закону «про олійну пляму» їх можна буде вдосконалити. Громади залишаються добровільними, але відбуватиметься стимулювання правильного об’єднання.

AgroPolit.com: А закон «про олійну пляму» це шанс для виживання слабких територій, які ніхто не хоче брати до об’єднаних громад?

Юрій Ганущак: Можна сказати і так...

AgroPolit.com: Тобто держава дасть якийсь «пряник» об’єднаним громадам, щоб вони взяли тих, хто відстав?

Юрій Ганущак: Держава дає «запобіжник» тим, хто не хоче брати. Якщо вони об’єднуються в конфігурації, визначеній перспективним планом розвитку, то отримають термін «повноцінної громади». Якщо ж відповідно до закону «про олійну пляму», то – статус «спроможної» із тими самими привілеями, але рішення про об’єднання приймається КМ і не може бути остаточним. Тобто його можна переглянути, якщо громада відмовляється від пропозиції приєднати того, хто нарешті дозрів до децентралізації.

AgroPolit.com: Інакше кажучи, виглядає як добровільна децентралізаційна «колективізація»?

Юрій Ганущак: Я б не хотів використовувати такі штампи. Я їх не бачу. Будь-який процес повинен супроводжуватися певними стимулами. Ми не змушуємо нікого об’єднуватися, а просто стимулюємо... Хто пасивний – не стимулюється...

AgroPolit.com: Чи вже перетнуто точку неповернення в питанні децентралізації?

Юрій Ганущак: Я можу сказати тільки одне – реформа децентралізації, як жодна інша, приречена на успіх.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

17 серпня 2016
Рубікон децентралізації ще не пройдено
З моменту початку активної фази реформи місцевого самоврядування минув рік. Хоча реально обрахунок мав би розпочатися з 1 квітня 2014 року, коли...
26 липня 2016
Арифметика децентралізації – про фінансові стимули для об’єднаних громад
Наприкінці 2014 року ухвалили зміни до Бюджетного кодексу, які запустили процес під назвою «бюджетна децентралізація», що є одним із...
30 червня 2016
Із 169 створених територіальних громад третину не можна назвати ефективними ― Ганущак
Із існуючих 169 територіальних громад третину не можна назвати ефективними. Вони дієздатні, сформовані у даному плані, але неспроможні функціонувати...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...