Олександр Вержиховський: Україна має експортувати більше продукції з доданою вартістю, проте на контроль її якості не вистачає бюджетних коштів
заступник голови та керівник комісії з реорганізації Держветфітослужби

20 вересня 2015 року вступив у дію Закон «Про якість та безпечність харчових продуктів». Він передбачає прийняття багатьох сателітних нормативно-правових актів. Більшість із них ще й досі розглядаються парламентом або на доопрацюванні. Реорганізація Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (Держветфітослужби) розтягнулася на півтора року. Виробники не розуміють, як створюється новий контролюючий орган за ліквідації старого, виходить така собі «Державна служба Шредінгера»? Як відбувається видача карантинних сертифікатів зараз? Хто підписує дозволи на експорт в Європу? Та чи була кампанія з реорганізації контролюючого якість і безпечність продукції органу необхідною? Про це AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю розпитав заступника голови Держветфітослужби та керівника комісії з реорганізації Олександра Вержиховського.

AgroPolit.com: Коли ви очолили реорганізацію Держветфітослужби?

Олександр Вержиховський: Рішення уряду про створення нового органу прийняли 9 вересня 2014 постановою Кабміну №442 «Про оптимізацію державних органів влади». Комісія з реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби утворена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 480.

AgroPolit.com: Чому призначили саме вас?

Олександр Вержиховський: Заступника, який працював до мене, звільнили згідно із законом «Про люстрацію». Я  ж був директором департаменту ветеринарної медицини. Враховуючи, що вертикаль Держветфітослужби — це близько 6,5 тис. чоловік, загальна мережа — приблизно 32 тис. працівників, був період часу, коли не було кому підписати жодного документа фінансового та контрольного плану. З’явився «кадровий вакуум». У зв’язку з цим, міністр аграрної політики та продовольства України запропонував мою кандидатуру уряду, так призначили заступником голови Держветфітослужби. Другим рішенням — головою комісії з реорганізації цього органу.

AgroPolit.com: Що зробили за 2015 рік? Які повноваження Держветфітослужби вже передано?

Олександр Вержиховський: Основне — видали наказ «Про деякі питання реорганізації». Що мається на увазі? Затверджено план заходів з реорганізації, утворено комісію з проведення реорганізації та затверджено її склад. Працівників центрального апарату повідомили про початок реорганізації. Тобто люди мають розуміти, що з початком роботи нового органу декого з них звільнять.

Тобто люди мають розуміти, що з початком роботи нового органу декого з них звільнять.

Другий момент — опубліковано звернення до всіх кредиторів про наявність заборгованості. Оскільки урядова постанова № 442 передбачає створення Держпродспоживслужби на базі Держветфітослужби та приєднання інших органів, то ми включились у підготовку всіх нормативно-правових документів. Більше того, було проведено перевірку Пенсійного фонду України.

Держпродспоживслужба була створена з підпорядкуванням Кабміну. Це рішення згодом переглянув уряд і в листопаді 2015 року прийняли нове рішення, згідно з яким Служба координується через Міністра аграрної політики та продовольства. Наразі саме міністерство формує  політику Держветфітослужби, яка є компетентною у галузі ветеринарної і фітосанітарної медицини, безпечності харчових продуктів.

AgroPolit.com: Скільки працівників Держветфітослужби звільнять?

Олександр Вержиховський: Середній вік робітників центрального апарату Держветфітослужби — 35 років. Я не хотів би говорити, що будь-яка організація має на меті тільки звільнення співробітників. Насамперед враховуватиметься досвід кадрів.  По-друге, в нас є інформація про працівників і претендентів на посади. Більше того, існує процедура проходження люстраційної перевірки.

AgroPolit.com: Її проходили тільки на рівні керівних посад?

Олександр Вержиховський: Не лише, весь особовий склад нашого колективу також. В основному — пройшли. Якщо підсумовувати, це не повинна бути «компанійщина», тому що на таку зарплату невеликі черги.  

Жодного юридичного документа, який підтверджує припинення роботи Держветфітослужби, не прийнято. Процес трансформації державного органу має бути безболісним як для виробників, так і для споживачів.

AgroPolit.com: Тобто Держветфітослужба працює зараз у штатному режимі, як до реорганізації?

Олександр Вержиховський: Так, як працювали, так і працюємо. Між іншим, була паніка на ринку і виробники не знали як бути, коли нова служба ще не створена, а стара вже не працює. Проте ми виходили в публічну площину й заспокоювали операторів ринку, що Держветфітослужба працює у штатному режимі, підписує двосторонні ветеринарні сертифікати по співпраці з багатьма країнами, не тільки європейськими.

AgroPolit.com: Звідки тоді пішла така інформація?

Олександр Вержиховський: Це взагалі неправильне трактування, бо жодного юридичного документа, який підтверджує припинення роботи Держветфітослужби, не прийнято. Можливо, десь спрацював вакуум інформації. Процес трансформації державного органу має бути безболісним як для виробників, так і для споживачів.

AgroPolit.com: Розкажіть про механізм передачі повноважень. І чи є він взагалі?

Олександр Вержиховський: Весь механізм прописаний не тільки у постанові №442, а й у постанові №1074 «Про порядок здійснення заходів, пов’язаних з утворенням і реорганізацією або ліквідацією міністерств та інших центральних органів виконавчої влади». Вона передбачає те, що до завершення процедури реорганізації центральні органи виконавчої влади, що припиняються, та їх територіальні органи продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції органів виконавчої влади, що припиняються.

AgroPolit.com: Які процеси ця постанова дозволяє контролювати?

Олександр Вержиховський: Наприклад, контроль за захворюваннями, моніторинг на кордоні, заходи, пов’язані з АЧС та багато інших. Санепідемслужба, яка відповідає за контроль над безпечністю харчових продуктів, також повинна виконувати свої функції до того часу, поки не запрацює новий орган.

Механізм простий: складені нормативно-правові акти та попереджений центральний апарат. Буквально днями ми запустили процедуру створення комісії з реорганізації територіальних органів. Мається на увазі, що трансформованими на регіональному рівні будуть також Головне управління ветеринарної медицини, фітосанітарної інспекції, санітарно-епідеміологічної служби, інспекції захисту прав споживачів.

Трансформованими на регіональному рівні будуть також Головне управління ветеринарної медицини, фітосанітарної інспекції, санітарно-епідеміологічної служби, інспекції захисту прав споживачів.

Дуже важливий момент — фінансове забезпечення, тому що у бюджеті 2016 року на січень-лютий є суми, які визначені під окремі діючі служби, на секретаріат Кабміну. Зараз новопризначений голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа разом із нами працює над узагальненим кошторисом. Кожна служба дає свої пропозиції згідно цінових призначень. І найближчим часом ми запускаємо постанову про проект передачі коштів.

Згідно нашого плану, з 1 лютого має запрацювати центральний апарат Держпродспоживслужби, а з 1 березня — центральні органи.

AgroPolit.com: Чи стикались у своїй роботі з проявами корупції? Це ж реорганізація цілої системи органів, тут є де нажитись.

Олександр Вержиховський: Я завжди казав, що уповноважена державою служба здійснення контролюючих функцій є дуже великою спокусою. На жаль, не всі витримують випробування посадою і владою.

AgroPolit.com: Де найбільший осередок корупціонерів?

Олександр Вержиховський: В регіонах, були випадки, і я б не хотів на них акцентувати увагу. На місцях поодинокі випадки є, ми це також не приховуємо. Все залежить від людини. Найбільша спокуса в тому, що зарплати чиновників не відповідають рівню покладених на них обов’язків. Сьогодні це також є предметом для дискусії. Це саме той аспект, котрий потрібно враховувати за будь-якої реформи та регулювати зарплати.

AgroPolit.com: Чи думаєте, що справа в зарплатах чи ще ментальність бере своє?

Олександр Вержиховський: Я не виключаю обидва варіанти.

Процедура експорту продукції до ЄС полягає у перевірці державної системи контролю і під гарантії компетентного органу — Держветфітослужби, тільки тоді вони видають дозволи.

AgroPolit.com: Ви уповноважені підписувати дозвільні сертифікати?

Олександр Вержиховський: У рамках нашої компетенції. Система дерегуляції призвела до того, що багато документів, які підписувались на центральному рівні, відмінено. Наприклад, був дозвіл на імпорт товарів, які підконтрольні Держветфітослужбі, а вже майже два роки ми такі дозволи не видаємо. Центральний апарат уповноважений видавати міжнародні державні сертифікати. Я, як заступник голови Держветфітослужби, уповноважений це робити. Якщо говорити про фітосанітарний напрямок, то карантинні дозволи також відмінені. На рівні територіальних органів видаються так звані ветеринарні супровідні документи на живих тварин, бо на харчові продукти вони необов’язкові.

AgroPolit.com:А за експорт у ЄС відповідаєте?

Олександр Вержиховський: Відповідаємо. У зв’язку з прийняттям Закону №1602 «Про внесення змін до закону України про якість та безпечність харчових продуктів» сьогодні в основному відповідальність за випуск доброякісної харчової продукції лежить саме на виробнику. Яку відповідальність несе Держветфітослужба?  

Ми маємо біля 254—260 суб’єктів, які експортують продукцію до Європейського Союзу. Це в основному риба, курятина, з 10 січня дозволено поставки молока і молочних продуктів. Процедура експорту продукції до ЄС полягає у перевірці державної системи контролю і під гарантії компетентного органу — Держветфітослужби, тільки тоді вони видають дозволи.

AgroPolit.com: Що взагалі заважає повноцінному експорту до Європи? Справа в «паперах» чи в якості?

Олександр Вержиховський: Є цікавий момент, який не пов’язаний з Держветфітослужбою. ЄС регулює обіг товарів і є квотування певних видів продукції. Продукція птахівництва, що зараз поставляється в ЄС: близько 36 тис. тон — це мізер, який нам дозволений. Проте це еталон якості для вітчизняного виробника.  Якщо ми маємо дозвіл на поставки до Європи, то маємо позитивну репутацію на інших ринках: Середня Азія, Далекий і Близький Схід.

AgroPolit.com: Тобто, експорт української продукції – за великим рахунком «сертифікат якості» для виходу на інші ринки?

Олександр Вержиховський: Так, і довіра іноземного споживача до наших продуктів. Хотілося б, щоб  Україна більше експортувала продукції з  доданою вартістю,  але  на гарантування контролю якості не вистачає бюджетних коштів. Програми контролю повинні фінансуватись у повному об’ємі.

Для роботи в ринкових умовах демократичної країни можуть існувати і приватні лабораторії, проте основна вимога — акредитація у відповідній галузі суб’єкта.

AgroPolit.com: Закон «Про якість та безпечність харчових продуктів» передбачав прийняття багатьох сумісних законів. Які вже прийнято, а які ще залишились?

Олександр Вержиховський: Не всі статті Закону «Про якість та безпечність харчових продуктів» є обов’язковими до виконання і сьогодні. Особливо це стосується впровадження системи контролю в критичних точках — НАССР.

На виконання цього документа Держветфітослужбою та Мінагрополітики розробляється 13 нормативно-правових актів, з яких 4 вже прийняті.

AgroPolit.com: Чому так довго?

Олександр Вержиховський: Процедура прийняття законопроектів — трудомістка та бюрократична.

AgroPolit.com: Тож терміни «тиснуть».

Відверто кажучи, в державі потрібно було щось змінювати. Тому що «вервечкою» йшли на перевірку до виробників інспектори ветеринарної, санітарної медицини, прав споживачів, цінової інспекції тощо.

Олександр Вержиховський: Так, і в нас є зобов’язання перед європейськими партнерами ввести цей закон і суміжні нормативно-правові акти. Разом із сумісними центральними органами виконавчої влади відпрацьовуємо ці законопроекти.

AgroPolit.com: Які ще залишилось прийняти?

Олександр Вержиховський: В основному про здійснення державного контролю. Дуже важливий документ – уповноваження лабораторій на здійснення досліджень. Тому що основні критерії та чинне законодавство передбачає проведення таких дослідів лише в державних установах. Для роботи в ринкових умовах демократичної країни можуть існувати і приватні лабораторії, проте основна вимога — акредитація у відповідній галузі суб’єкта.

AgroPolit.com: Що потрібно для акредитації приватної лабораторії?

Олександр Вержиховський:  Відповідний фаховий склад працівників, обладнання, приміщення. Цю акредитацію буде проводити уповноважений орган – Національне бюро акредитацій та Міжнародний акредитаційний центр. Як держава буде співпрацювати з приватними лабораторіями — наразі вирішуємо з Державною регуляторною службою для відпрацювання закону, який би не мав корупціогенного чинника та сприймався бізнесом.

AgroPolit.com: Чи доцільно було взагалі реорганізувати Держветфітослужбу в Держпродспоживслужбу?

Олександр Вержиховський: Рішення уряду про створення Держпродспоживслужби на базі Держветфітослужби — правильне. Забезпечується безперервний процес і правонаступництво в існуючих функціях.

Відверто кажучи, в державі потрібно було щось змінювати. Тому що «вервечкою» йшли на перевірку до виробників інспектори ветеринарної, санітарної медицини, прав споживачів, цінової інспекції тощо. Було багато дискусій щодо того, де має бути цей орган, під чиїм керівництвом.

Будь-що нове сприймається «в штики», враховуючи нашу ментальність. Це залежить від людей, можливо, процес реорганізації був би швидший в часі, якби ми зробили кадрові зміни раніше.

Для Держпродспоживслужби вибрано форму, котра присутня в більшості європейських країн: орган, який формує політику в галузі продовольчої безпеки, здійснює координацію служби.

Свідомі кадрові рішення також прийняті не просто так. Суспільство сьогодні чекає швидшого трансформування системи. Із призначенням Володимира Лапи на посаду голови Держпродспоживслужби вже помітно, що процеси пішли. Зараз повним ходом ідуть відпрацювання багатьох нормативно-правових актів.

AgroPolit.com: Ви говорите, що така система працює в багатьох європейських країнах, проте у нас інша ситуація. Чи це  можливо, враховуючи українські реалії?

Олександр Вержиховський: Проаналізувати, що вдалося зробити, можна буде через певний період часу. Будь-що нове сприймається «в штики», враховуючи нашу ментальність. Це залежить від людей, можливо, процес реорганізації був би швидший в часі, якби ми зробили кадрові зміни раніше.

Виробник повинен зрозуміти чітку істину: біля кожного суб’єкта господарювання ми не поставимо контролюючого інспектора, тому йому потрібно свідомо випускати якісну і безпечну продукцію. Це принцип прозорості.

AgroPolit.com: Як позбавитись шлейфу недовіри до змін і новостворених органів серед виробників?

Олександр Вержиховський: Треба просто мати довірливі відносини з боку контролюючих органів та бізнесу. Виробник повинен зрозуміти чітку істину: біля кожного суб’єкта господарювання ми не поставимо контролюючого інспектора, тому йому потрібно свідомо випускати якісну і безпечну продукцію. Це принцип прозорості.

Дуже важливий момент — мораторій на перевірки особистих господарств. Над цим питанням зараз ведеться робота, в галузі харчової безпеки плануються зміни до відповідних законів.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 березня 2021
Нова система контролю якості зерна в Україні — алгоритм ліквідації «годівниці» для чиновників-хабарників
Україна потребує нової системи контролю якості зерна, яка вирішить наявні проблеми. Це проблема, яка болить всім: трейдерам, аграріям і державі. Як...
1 серпня 2017
Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP
З 1 січня 2019 року настане час «Ч» для підприємств, які мають справу з тваринницькою продукцією. Вони мають запровадити систему HACCP....
29 липня 2016
Вержиховського звільнено з посади заступника голови Держветфітослужби
Олександра Вержиховського звільнили з посади заступника голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби. Про це йдеться в розпорядженні...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...