Михайло Соколов: За розрахунками МЕРТу, у 2017 році аграрії сплатять до бюджету близько 31,4 млрд грн ПДВ

19 вересня Кабінет міністрів України оприлюднив проект бюджету на 2017 рік. Згідно документу, на АПК було виділено 1% від ВВП, що еквівалентно 5,5 млрд гривень. На фоні відміни спеціального режиму оподаткування, ця сума майже непомітна. Більш того, виділені кошти будуть розподілятися за допомогою ручного механізму, що дає шанс корупції просочитися і у цей сегмент. Як її минути? Чи вистачить виділених коштів? Хто буде їх реципієнтами? На ці та інші питання в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com відповів заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов:

AgroPolit.com: Оцініть проект бюджету на 2017 рік: які плюси і мінуси він принесе агросектору?

Михайло Соколов: Зараз складно сказати, які позитивні зміни може принести наступний рік. Позитивною віхою є те, що уряд готовий виділити на агросектор 5,5 млрд грн. Але далі постає питання – яким чином і на що ці гроші будуть витрачені? Нажаль, однозначної відповіді на даний момент немає. Для прикладу, заплановано фінансування Аграрного фонду, але чи є воно доцільним? Можливо, вказані кошти краще витратити на підтримку самих виробників? Справа у тому, що за останні кілька років економічного зиску для аграріїв від фінансування Аграрного фонду не було.

За останні кілька років економічного зиску для аграріїв від фінансування Аграрного фонду не було

Бюджетом заплановано 700 млн грн на НААН, але, при всій повазі до академіків, особливої користі від їхньої діяльності ми не мали. Далі, є більше 3 млрд грн, які виділять на підтримку виробників сільськогосподарської продукції. Тут постає ще одне питання, а хто саме є тим виробником, якого збираємось підтримувати? Зараз у найважчому стані знаходяться такі галузі як скотарство, садівництво, овочівництво і виноградарство. Саме вони і дають найбільшу занятість на селі, бо ферма потребує набагато більше робочих рук, аніж поле, на якому працює переважно техніка. При цьому, зі сторони влади неодноразово звучали слова, що державна підтримка буде направлена на маленьких виробників, у яких менше 500 га землі в обробітку. Але у переважної кількості немає ферм і зайнятість в них (на один гектар) нижче, ніж у середніх господарствах (3 – 10 тис. га). Постає питання: чому ж так? Що ж ми тоді, зовсім забудемо про ті галузі, які я щойно назвав? Питань ще багато.

AgroPolit.com: Чи вистачить взагалі цих коштів для агросектору і скільки з них витратять на підтримку фермерів?

Михайло Соколов: Мені не дуже подобається сучасне визначення терміну «фермери», бо в наш час під ним мають на увазі людину, яка самостійно виконує всі роботи у своєму господарстві, тобто це дуже маленький виробник сільськогосподарської продукції. Давайте використовувати термін «виробник сільськогосподарських товарів». Повторюю, зараз на їх підтримку виділено більше 3 млрд грн. Тут постають питання: які будуть критерії розподілу коштів та хто буде реципієнтами? Якщо кошти отримають ті господарства, у кого земельний банк менше 500 га, то тоді, наприклад, допомоги не отримає ні один член Асоціації виробників молока України, Асоціації свинарів України і так далі. Тобто це основні підприємства, які дають більшу половину тваринницької продукції і створюють зайнятість на селі. В зв’язку з цим, повторюю, єдиної відповіді на це питання немає. Є тільки сума.

Чи вистачить? Поки що складно сказати. Було б чудово, якби наше фінансування конкурувало з європейським, де на підтримку виробників виділяють не менше 200 євро на обробіток 1 га. В Україні в обробітку знаходиться близько 40 млн га землі. Перемножте 40 млн на 200 євро і отримаєте 8 євро млрд. Зрозуміло, що такої великої суми на фінансування агросектору ніхто не виділить. Тож апріорі бюджетна підтримка українських аграріїв значно менша, ніж європейська. Тому дуже важливо, аби гроші з бюджету надходили саме тим, кому вони найбільше потрібні. А от вигравати конкуренцію у європейців нам потрібно за рахунок підвищення ефективності виробництва, а не збільшення дотацій на АПК.

Дуже важливо, аби гроші з бюджету надходили саме тим, кому вони найбільше потрібні

AgroPolit.com: Як Ви знаєте, бюджетні кошти за програмами розподілятимуться за різними механізмами, які встановлюватиме Мінагропрод. Через це аграрії хвилюються, що ручний механізм розподілу породить корупцію. Як цього уникнути?

Михайло Соколов: По-перше, фінансування будуть розподіляти у міністерстві, але в межах, зафіксованих у бюджеті. Крім того, депутати можуть внести корективи в законопроект і прописати, скільки і куди піде.

По-друге, зараз ніхто не дасть вичерпної відповіді на питання: як перемогти корупцію. Це і є причиною того, що більшість аграрних асоціації виступає за збереження спецрежиму ПДВ, хоча б для скотарства, овочівництва, виноградарства і садівництва. Вони не є прихильниками прямих дотацій, оскільки вони розділятимуться чиновниками і в такому разі виникає ризик корупції. Сподіваюсь, що спецрежим таки буде збережений. Якщо ж ні, то найменш корумпованим є варіант компенсації банківської ставки за виданими аграріям кредитами. Але ж не можна всю бюджетну фінансову допомогу віддати на компенсацію кредитів.

Найменш корумпованим є варіант компенсації банківської ставки за виданими аграріям кредитами. Але ж не можна всю бюджетну фінансову допомогу віддати на компенсацію кредитів

Якщо ж говорити про молочну галузь, то для того, щоб в наступному році вона не пішла на спад, потрібно виділяти підтримку або на голову, або на літр молока. Без цього ніякої рентабельності не буде. А для чого брати кредит на розширення нерентабельного виробництва? На жаль, якщо ми відмовимось від спецрежиму, то не зможемо вирішити цю проблему і будемо зіштовхуватись з корупцією й надалі.

AgroPolit.com: Яка система оподаткування буде, якщо відмінять спецрежим ПДВ?

Михайло Соколов: Наразі є діючий Податковий кодекс, який вказує на те, що спецрежиму не буде. Він, можна сказати, вже відмінений. З 1 січня 2017 року АПК платитиме податки за загальною системою. За розрахунками МЕРТу, в 2017 році аграрії віддадуть у бюджет близько 31,4 млрд грн ПДВ.

AgroPolit.com: Яким чином відміна спецрежиму позначиться на темпах росту галузі?

Михайло Соколов: Ситуація проста. Якщо ми говоримо про рослинництво, то воно буде зростати й надалі. У цьому році галузь вже отримувала до 15% від сум, які вона виплачувала як ПДВ. Насправді, для рослинників важливо відновлення відшкодування ПДВ і припинення практики різних маніпуляцій, «відкатів» і так далі. Тому для рослинництва падіння не буде.

Проблема буде у тваринництва. Причин падіння дві. Перша – ріст витрат (3,5 млрд грн) з причини зростання цін на зерно через повернення практики відшкодування ПДВ експортерам. Відтак, ціни на корм почали підійматись до рівня експортних. Те, що вигідно рослинникам, не вигідно скотарям. Вартість корму складає 60% від собівартості. Друга – очікувана відміна спецрежиму ПДВ і орієнтовні втрати для галузі у розмірі близько 3 млрд грн. Якщо зараз нічого не зробити для підтримки скотарства, то варто очікувати падіння в розмірі 10% на рік. Нагадаю, що виробництво яєць за першу половину 2016 року також впало на 24%! Ось такі цифри.

Якщо зараз нічого не зробити для підтримки скотарства, то варто очікувати падіння в розмірі 10% на рік

AgroPolit.com:У бюджет не закладено коштів на підтримку при виході на зовнішні ринки. Немає коштів і на створення Кредитно-експортного агентства. Чим це зумовлено і які можливі результати?

Михайло Соколов: Для експорту важливо не підтримка, а відшкодування ПДВ. Якщо уряд вирішить цю проблему, то цього буде більш ніж достатньо. Експорт з року в рік лише розвивається. У минулому році різниця між ціною на вході у порту і виході за кордон досягала 30%! Зараз вона впала до 20, а повинна - до 15%, що і є ціною невідшкодування ПДВ. Тому, я вважаю, головне, що потрібно зробити для експорту, вирішити проблему ПДВ.

AgroPolit.com: На наступний рік запланована приватизація ряду державних агрокомпаній. Чи варто їх продавати саме зараз, враховуючи нинішню економічну ситуацію?

Михайло Соколов: Так, варто. Їх потрібно було продати давно, оскільки кожен рік затримки коштують нам грошей, які беруть з нашої кишені, бо вони збиткові і фінансуються за рахунок податків, які ми платимо. Це грабіжництво. Чим швидше ми їх продамо, тим швидше це грабіжництво припиниться. Їх треба приватизувати і в цьому плані я повністю підтримую політику міністерства.

Роман Бацман, для AgroPolit.com