Валерій Давиденко: Виходить так, що аграрії власноруч закривають усі питання, які є в селі

Аграрний комітет Верховної Ради має різнобарвне політичне забарвленя – представників великих і впливових партій. На відміну від їх представників, Валерій Давиденко пройшов до парламенту від селянської партії «ЗАСТУП», досі невідомої. Проте це не заважає нардепу активно займатися законотворчою діяльністю: із поданих ним 26 законопроектів 4 набули чинності, а більшість документів стосується фермерських господарств, земельних відносин та лісової галузі. Про те, як працюється в Раді Давиденко відповідає легко, оскільки чекати «вказівок зверху» просто немає від кого. AgroPolit.com розпитав його про законодавчі ініціативи та наріжні питання АПК:

AgroPolit.com: Для вас це перше скликання Верховної Ради. Розкажіть про Ваші враження від роботи?

Валерій Давиденко: Як працювати у Раді? Мабуть, не так, як думають всі інші, та й я поки не став народним депутатом. Думку депутата можуть почути, але адекватної реакції може й не бути. Політика – це, насамперед, компроміс… І питання – у чому він має бути?

AgroPolit.com: Ви розчарувалися?

Валерій Давиденко: Трохи є, але в цілому – ні. На закритому засіданні аграрного комітету прем’єр-міністр дав зрозуміти, якщо депутати не здатні проголосувати бюджет, то їх відправлять на перевибори. Мажоритарники готові, а ті, хто заходив за списками, – ні. Однак справа не у цьому. Зараз для нас найголовніше – зберегти позитивну динаміку в АПК, яка вже є.

AgroPolit.com: Розчарувалися, бо в депутатів немає політичної волі?

Валерій Давиденко: Справа не у політичній волі, а в кількості депутатів, які повинні давати голоси для прийняття рішень.

AgroPolit.com: Тобто вашу думку часто не підтримують?

Валерій Давиденко: Власну думку ще треба довести, а потім тебе ще мають почути.

AgroPolit.com: Чому Ви балотувались від партії «ЗАСТУП», а не, наприклад, від Аграрної? Ідеї та принципи у них схожі.

Валерій Давиденко: Аграрна партія тоді не брала участі у парламентських виборах.

Справа не у політичній волі, а в кількості депутатів, які повинні давати голоси для прийняття рішень

AgroPolit.com: А чому, все ж таки, саме «ЗАСТУП»?

Валерій Давиденко: Я йшов на вибори як мажоритарник, хотів іти як самовисуванець. Мені сподобалась ідеологія «ЗАСТУПу» і поки що розділяю її.

AgroPolit.com: А до Аграрної партії не думали вступати?

Валерій Давиденко: Ні, не було пропозицій.

AgroPolit.com: А хотіли б?

Валерій Давиденко: «ЗАСТУП» – більш ідейна політсила. В Аграрній партії наразі чисті феодали. У світі ніде не існує галузевих партій.

AgroPolit.com: А чому не приєдналися до БПП чи «Батьківщини», у них також є пункти у програмі про сільське господарство?

Валерій Давиденко: Я підтримував фермерів ще до того, як багато політичних сил почали на них звертати увагу.

AgroPolit.com: Спецрежим ПДВ для АПК потрібно залишити чи скасувати?

Валерій Давиденко: Переконаний, що кращого механізму державної підтримки розвитку сільськогосподарського товаровиробника ніж спецрежим ПДВ з можливістю спрямовання акумульованих коштів на розвиток аграрного виробництва в Україні не було.

Завдяки фінансовим ресурсам, сформованим за рахунок дії спецрежиму ПДВ, ззабезпечувався інтенсивний розвиток галузі, про що свідчить суттєве зростання урожайності сільгоспкультур та продуктивності тварин за останні роки. Внаслідок цього, вітчизняне сільгоспвиробництво стало конкурентоспроможним як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, а експортний потенціал галузі суттєво зріс.

Поряд з цим, важливо відмітити, що саме відновлення та зростання сільськогосподарського виробництва завдяки пільговій системі оподаткування, після затяжної кризи 90-х років дало можливість втриматися українському селу. Саме сільгоспвиробники у більшості випадків зберегли і садочок, і школу, і ФАП, і дороги. А там де не залишилося сільгоспідприємства, де немає фермерів  там сьогодні немає життя, немає села.

AgroPolit.com: Якщо його відмінять, які можуть бути сценарії?

Валерій Давиденко: На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин 22 вересня 2016 року, за результатами обговорення питань у м. Батурин Чернігівської області 15 вересня поточного року, Комітет прийняв рішення про підтримку пропозицій селян щодо збереження, у сфері сільськогосподарського виробництва, спеціального режиму справляння податку на додану вартість для галузі тваринництва, вирощування цукрових буряків, овочівництва, садівництва та виноградарства. Це стимулюватиме виробництво сільськогосподарської продукції з більш високою доданою вартістю та сприятиме підвищенню рівня зайнятості сільського населення.

AgroPolit.com: У 2015 році ви натискали кнопку за відміну спецрежиму чи його залишення?

Ні, я не підтримував відміну спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників. І вважаю, що одним із найважливіших завдань для уряду по відношенню до вітчизняного АПК знайти аргументи та відстояти необхідність збереження цього механізму державної підтримки у переговорах з МВФ.

Ні, я не підтримував відміну спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників. І вважаю, що одним із найважливіших завдань для уряду по відношенню до вітчизняного АПК знайти аргументи та відстояти необхідність збереження цього механізму державної підтримки у переговорах з МВФ

AgroPolit.com: Якими бачите розвиток фермерства і подальшу децентралізацію?

Валерій Давиденко: Розвиток сімейних фермерських господарств повинен стати одним із провідних завдань державної аграрної політики на сучасному етапі.  Для створення законодавчих передумов розвитку саме сімейних фермерських господарств я з колегами ініціював розробку низки законопроектів. Зокрема, у березні поточного року Верховна Рада України вже прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України ''Про фермерське господарство'' щодо стимулювання та створення діяльності сімейних фермерських господарств» (№ 1067-VIII від 31.03.2016).

Відповідно до прийнятих змін селяни отримали можливість реєстрації сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи на основі діяльності фізичної особи – підприємця.

Проте сьогодні, сімейні фермерські господарства не мають статусу сільськогосптоваровиробника, не мають державної підтримки чи можливості участі у державних цільових програмах. Також, через відсутність відповідної реєстрації, селяни змушені збувати власну продукцію (овочі 80%, м'ясо 60%, молоко 40%) за значно нижчими цінами. 

Далі необхідно на законодавчому рівні унормувати питання оподаткування сімейних фермерських господарств. Зокрема,  на  розгляд Верховної Ради України вже внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств)» (реєстраційний № 4438). Враховуючи специфіку діяльності особистих селянських господарств та виробництво ними виключно сільськогосподарської продукції, законопроектом пропонується надати можливість реєстрації платником єдиного податку, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності як для фізичних осіб – підприємців, які здійснюватимуть господарську діяльність у формі сімейного фермерського господарства. Також пропонується встановити для вказаної категорії платників податків п’ятирічні податкові канікули.

Крім того, мною було запропоновано передбачити програми державної підтримки розвитку сімейних фермерських господарств у Державному бюджеті на 2017 рік як безпосередньо так і через сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Та поряд з цим, повинна бути розроблена та прийнята урядом державна програма розвитку сімейних фермерських господарств та і в цілому розвитку сільського господарства України.

Сімейні фермерські господарства не мають статусу сільськогосптоваровиробника, не мають державної підтримки чи можливості участі у державних цільових програмах

Валерій Давиденко: «3+5» – це бачення міністра, як розвивати галузь. Щоб цей документ став стратегією, має бути відповідне рішення Кабміну. Мінагрополітики якраз над цим працює. Якщо не затвердити стратегії, то сектор не зможе освоїти виділені бюджетні 5,5 млрд грн.

AgroPolit.com: А як же «3+5», запропонована міністром Кутовим?

Думаю, що стратегію, над якою зараз працює міністерство, у найкоротші терміни буде прийнято; виходячи з цього, ми побачимо, що потрібно зробити через 5–10 років. У реалізації програми повинні брати участь не тільки Мінагрополітики, а й Мінфін, Міністерство охорони здоров’я. Зараз виходить так, що аграрії власноруч закривають усі питання, які є в селі.

Крім того, в нас у Чернігівській області існує 5 об’єднаних територіальних громад, де є явно хороші показники в плані децентралізації, починаючи від того, що перевиконали бюджети в 2,5 разу й на ці гроші ніхто не зазіхає.

Зараз виходить так, що аграрії власноруч закривають усі питання, які є в селі

Мінагрополітики слід взяти до уваги, що відповідно до законодавства державна цільова  програма  -  це  комплекс  взаємопов'язаних завдань  і  заходів,  які  спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.

AgroPolit.com: А що тим часом робити фермерам?

Валерій Давиденко: З одного боку, фермеру не потрібно експортувати, з іншого – чому б не надати йому це право? Ми повинні його підтримати, щоб він зайняв свою нішу, наприклад, постачання молока в школи, які зараз без грошей. Забезпечити участь фермерів у кооперативному русі.

На жаль, поки що надважливий для країни закон «Про фермерські господарства» в нашій країні не виконується органами виконавчої влади. Вважаю, що аграрне міністерство – професійне, вони можуть це зробити, та зрозуміло, що не все від них залежить.

На жаль, поки що надважливий для країни закон «Про фермерські господарства» в нашій країні не виконується органами виконавчої влади

AgroPolit.com: Що дасть аграріям продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі?

Валерій Давиденко: Я розумію, що земля – це капітал, який повинен працювати на людей. Ми маємо якомога швидше віддати право на власність людям. Тому що зараз вони фактично не власники, а довічні управлінці. З точки зору державного підходу можу сказати, що я не підтримую зняття мораторію завтра чи в наступному році. Це має статися не раніше, ніж через років п’ять.

Якщо АПК працюватиме на загальній системі оподаткування за відміни мораторію на землю, це в будь-якому випадку негативно відбиватиметься на роботі агросектору. Це буде великий стрес. Куди він приведе? Складно сказати. Перед тим, як знімати мораторій, потрібно прийняти пакет базових законопроектів.

AgroPolit.com: А як щодо закону №4010а від 15.07.2016 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)»? Це альтернатива?

Валерій Давиденко: Я є співавтором цього документу. В Україні емфітевзис можна укласти на необмежений у термінах період, а договір оренди – на 49 років. І таких угод вже укладено чимало. Банкіри теж не готові брати право оренди як заставу. Де-факто, коли продаються права на підприємство, то продається право оренди на землю. Їм це не вигідно.

Завдання, що стояло під час розробки законопроекту зводилось до того щоб удосконалити механізм емфітевзису та зробити його вигідним, і для власника земельної ділянки, і для виробника, і для банку, щоб залучати додаткові кошти для розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва, в першу чергу тваринництва, а головне створення нових робочих місць на селі.

AgroPolit.com: Чи варто зараз приватизувати державні підприємства, а саме – такі великі, як ДПЗКУ?

Валерій Давиденко: Китайський контракті ДПЗКУ укладений на 15 років, корпоративні права належать Кабміну і саме уряд надав державні гарантії. А це фактично означає, що ніхто не має права продати ДПЗКУ, поки не закінчиться контракт. Тобто, без узгодження цього питання з китайськими партнерами, розглядати продаж ДПЗКУ не можна.

AgroPolit.com: А китайцям продати не можемо?

Валерій Давиденко: Думаю, що вони будуть просто щасливі мати власні порти у Чорному морі. ДПЗКУ фактично відкрила китайський ринок для України, і тепер у нас йде активна торгівля зерном. Так само вони почали виходити в оплачувані форварди, що зіграло на користь ринку і з’явилися інші трейдери, які почали працювати так само. Крім цього, ДПЗКУ підтримує український ринок.

Є й негативні моменти – ДПЗКУ купувала зерно у трейдерів – це недопустимо, вони повинні купувати тільки у товаровиробників.

AgroPolit.com: Так продати чи залишити?

Валерій Давиденко: Я б не продавав.

AgroPolit.com: Чому?

Валерій Давиденко: Підприємство може працювати прибутково, навіщо його продавати? Його діяльність ніколи не була збитковою, просто багато крали: то один директор, то інший. Це різні речі. Якби хоч одного спіймали і посадили, то інший би вже цього не робив. А неефективний менеджмент може бути як у приватних підприємствах, так і в державних.

Є багато державних підприємств, які вже фактично не існують, але вони продовжують перебувати на балансі Мінагрополітики. Проте, стратегічні підприємства, такі як Артемсіль, Укрспирт доцільно залишити у державній власності.

Неефективний менеджмент може бути як у приватних підприємствах, так і в державних

AgroPolit.com: Назвіть топ-3 законодавчих ініціатив, які хочете підтримувати у подальшій роботі в Раді.

Валерій Давиденко: Перш за все, хочу довести до кінця закон про сімейні ферми. Моя ініціатива також і лісова галузь, необхідно створити «Державний цільовий фонд ведення лісового господарства». Це реально. Крім того, збільшити адміністративну відповідальність за незаконні вирубки лісів. Також підвищити систему контролю за безпекою харчових продуктів Держпродспоживслужби та відповідальність за ідентифікацію продуктів харчування. Українці мають чітко розуміти походження продуктів на полицях магазинів.

Перш за все важливо забезпечити створення на законодавчому рівні умов для становлення та розвитку сімейних фермерських господарств. Важливо все ж таки зберегти, у сфері сільськогосподарського виробництва, пільгові режими оподаткування, зокрема спеціальний режим справляння податку на додану вартість.Також пріоритетним вважаю питання спрямовані на підтримку розвитку об’єднаних територіальних громад.

AgroPolit.com: Дякуємо Вам за цікаву бесіду.

Ключнікова Наталія, AgroPolit.com