Сергій Савчук: Розвиток біоенергетики – це точка росту всієї української економіки
Сергій Савчук: Розвиток біоенергетики – це точка росту всієї української економіки

Після початку нового опалювального сезону у суспільстві знову актуалізувалися питання тарифів та отримання якісних комунальних послуг. Уряд та профільні міністерства не перший рік намагаються вирішити проблеми дефіциту та, що важливіше, дорожнечі імпортних енергоносіїв, в той час, як потенціал, який має Україна, нікого не цікавить. Мова йде, звісно, про біоенергетику. Саме цей напрямок на перетині сільського господарства та енергетики може гарантувати енергетичну незалежність України. Георгій Гелетуха, голова Біоенергетичної асоціації України, в інтерв’ю AgroPolit.com розповідав, що одні лише енергетичні культури можуть повністю замістити імпортний газ. І це лише один з десятка можливих джерел. AgroPolit.com вирішив з’ясувати у голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергія Савчука, яким саме чином держава підтримує вітчизняну біоенергетику, що змінилося у цій сфері та як чи є шанси в України незабаром стати енергонезалежною.

AgroPolit.com: Розкажіть, що вдалося зробити за два останні роки як голові профільного агентства, яке займається реформами в цьому напрямку?

Сергій Савчук: Два роки тому ми вийшли до громадськості з Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. Сьогодні в нас є можливість відзвітувати про проведену роботу. Так, якщо згадати 2014 рік, то ви пам’ятаєте, що в Україні вже не виникало питання за якою ціною купуватимемо газ, а стояло питання, чи буде достатньо газу взагалі. І перед урядом, перед суспільством постали ті виклики, яких не було за всі роки незалежності. Усвідомлюючи критичність ситуації, під головуванням Володимира Гройсмана, який на той час був віце-прем’єр-міністром України, було створено антикризовий енергетичний штаб. Всі зусилля були спрямовані на те, щоб максимально скоротити і замістити споживання газу.

Якщо говорити про заміщення газу, то, в першу чергу, його потрібно заміщувати не вугіллям, якого теж не вистачає, а саме біоресурсами. Це — деревне біопаливо, відходи сільського господарства тощо. В Україні їх надзвичайно багато.

Повне використання потенціалу біоресурсів може скласти близько 20% річних енергетичних потреб України

AgroPoilt.com: Якщо говорити у відсотках, який потенціал заміщення газу при використанні біоресурсів?

Сергій Савчук: В Україні існує досить великий потенціал використання енергії, виробленої з біомаси та біогазу, який становить 21,7 млн. т н.е. і який можна використати для виробництва електричної та теплової енергії, а також біопалива. Повне використання цього потенціалу може скласти близько 20% річних енергетичних потреб України

AgroPolit.com: Який обсяг споживання газу вдалося скоротити за останні два роки?

Сергій Савчук: Якщо подивитися на статистику, то за два останні опалювальні періоди такими трьома категоріями споживачів, як бюджетна сфера, підприємства теплокомуненерго та населення, скорочено та заміщено 7,2 млрд м3 газу. Це без промисловості та без врахування території АР Крим та зони АТО. Іншими словами, це ті 7,2 млрд м3 газу, які ми заощадили, за які Україна не сплатила жодного долара. Це дуже значний показник.

AgroPolit.com: Завдяки яким рішенням вдалося досягти зменшення споживання газу?

Сергій Савчук: Урядом у співпраці з Агентством було розроблено та запроваджено заходи як адміністративного, так і стимулюючого характеру. Зокрема, був встановлений стимулюючий тариф у бюджетній сфері для виробників тепла з інших, крім газу, видів палива та енергії.

Завдяки рішенням, які стимулюють заміщення газу, за 2014 та 2015 роки вдалося додатково встановити 1,2 ГВт потужностей, що використовують інші, крім газу, види палива (у 2014 році - 453 МВт, у 2015 році – 752 МВт).

За цей період малим та середнім бізнесом інвестовано близько 2,2 млрд грн у сектор заміщення газу при виробництві тепла. Сьогодні майже в кожній області виробляються котли великої і малої потужності, які використовують біомасу. Розвиток цього сектору підвищує зайнятість населення, вдосконалює логістику, збільшує надходження в місцеві бюджети. Це той сектор, де працюватимуть люди з різною професійною підготовкою, оскільки тут можна збирати тріску, вирощувати енергетичну вербу, виробляти пелети тощо.

Вважаю, що розвиток цього сектору – це точка росту української економіки.

AgroPolit.com: Що з іншими секторами?

Сергій Савчук: Якщо говорити про підприємства теплокомуненерго, то за опалювальний період 2013/2014 років було використано майже 8,8 млрд м3 газу, а за останній опалювальний період 2015/2016 років вже 6,4 млрд м3 газу, тобто відбулось скорочення понад 27%.

Населення також скоротило споживання блакитного палива: з 14,1 до 9,6 млрд м3 газу (або на 31%). Саме цей сектор – індивідуальний житловий фонд – показав найкращий результат. Населення почало економити газ, у тому числі завдяки і державній програмі з енергоефективності або так званій програмі "теплих" кредитів, яка діє з жовтня 2014 року. За умовами програми населення може отримати від Уряду безповоротну фінансову допомогу  на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання, у тому числі «негазових» котлів. Крім того, завдяки тісній співпраці Агентства з місцевими органами влади в країні запроваджено понад 200 місцевих програм з відшкодування частини відсотків чи суми кредитів. Враховуючи можливість отримати від муніципалітетів додаткову компенсацію за кредитом, населення почало активніше утеплювати житло, встановлювати лічильники, впроваджувати інші заходи з енергоефективності, а також замінювати котли на «негазові».

AgroPolit.com: Незважаючи на наявний прирість сектору біоенергетики, ринку як такого у нас ще немає.

Сергій Савчук: Роль держави у розвитку біоенергетики полягає у створенні сприятливих умов для ведення бізнесу та впровадження проектів у зазначеній сфері, залучення іноземних та вітчизняних інвестицій, а також вдосконалення законодавства та приведення його у відповідність до європейських норм.

Протягом 2010-2014 років відбувався стрімкий розвиток сектору виробництва електроенергії об’єктами біоенергетики, було введено майже 52,4 МВт потужностей. Початок 2015 року показав деяке зниження цих темпів, проте після проведення в середині 2015 року реформи застосування механізму «зеленого» тарифу (Закон України №514 від 04.06.2015) темпи розвитку почали відновлюватись.

Наразі Агентством розпочато роботу з реформування ринку тепла. Саме ця реформа дасть поштовх до стрімкого зростання ринку біоенергетики. Адже, маючи прозорий вільний ринок тепла, незалежний виробник тепла зможе сам вибирати ресурс, який він використає при виробництві тепла: газ чи біомасу. І виробників, які використовуватимуть біомасу, буде значно більше.

Введені протягом останніх двох років теплогенеруючі потужності в обсязі 1200 МВт, що не використовують газ, про які я вже казав, створили додатковий попит на біоресурси.

Аналогічна ситуація і з твердопаливними котлами для населення. Ми почали програму пільгового кредитування в жовтні 2014 року і люди нам повірили. Майже 20 тисяч сімей встановили «негазові» котли.

Крім того, почав розвиватись ринок виробництва теплової енергії з біомаси не тільки в приватних домогосподарствах, а й у секторі теплокомуненерго. Зокрема, нещодавно у Вінниці була відкрита твердопаливна котельня на трісці загальною потужністю 5,2 МВт. Вона забезпечує теплом і гарячою водою мешканців цілого мікрорайону, а це 51-а багатоповерхівка, два дитячих садочки та школа. Потенціал заміщення та скорочення складає понад 5 млн м³ газу.

В країні близько 4 млн га малопродуктивних земель, які не придатні для вирощування сільськогосподарських культур. Їх можна використовувати для вирощування енергетичних культур

AgroPolit.com: Чи вистачить нам біомаси?

Сергій Савчук: Україна є не лише продовольчою житницею, ми можемо бути і енергетичною житницею. В країні близько 4 млн га малопродуктивних земель, які не придатні для вирощування сільськогосподарських культур. Їх можна використовувати для вирощування енергетичних культур. Ці рослини є цінним джерелом біомаси, що використовується з метою заміщення газу. Так, при вирощуванні на 1 млн га енергетичних культур та середній їх врожайності 11,5 млн т/рік можна замістити до 5,5 млрд м3 газу в рік.

Варто сказати, що в Україні вже з’являються компанії, які займаються вирощуванням енергетичних культур. Наприклад, одна з них вирощує енергетичну вербу на площі близько 2 000 га. Урожайність — 40-60 тонн/га. Цикл урожайності — до 25 років. Тріска з цієї верби продається в Україні та експортується за кордон. Втім, багато територій все ще залишаються незадіяними.

AgroPolit.com: Які території Ви маєте на увазі?

Сергій Савчук: Наприклад, площа земель зони відчуження та безумовного відселення Чорнобильської АЕС становить 260 тис. га. З них 230 тис. га - це радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Залишається 30 тис. га землі, з якою потрібно щось робити. Наприклад, Білорусь планує встановлювати сонячні панелі в зоні забруднення. Україна теж розглядає питання будівництва на таких землях об’єктів «зеленої» енергетики.

AgroPolit.com: Який потенціал Чорнобильської зони?

Сергій Савчук: Це питання тільки досліджується. Але позитивні зрушення вже є.

Наразі ми разом з Мінприроди, Мінагрополітики та Державним агентством України з управління зоною відчуження проводимо консультації із науковцями та відповідними фахівцями щодо реалізації проектів з використання зони відчуження та інфраструктури Чорнобильської АЕС для впровадження об’єктів відновлюваної енергетики

AgroPolit.com: Як саме розвивати ці напрямки, які основні кроки, ініціативи?

Сергій Савчук: На мій  погляд, сьогодні потрібно стимулювати не лише пропозицію, а й попит. Як тільки буде попит, бізнес зайде з пропозицією.

Наразі ми вдосконалюємо законодавство, приводимо його у відповідність до європейських норм, і таким чином створюємо сприятливі умови для ведення бізнесу та залучення іноземних інвестицій у відновлювану енергетику.

Так, у 2015 році Верховна Рада прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (№ 514-VIII). Зазначеним Законом збільшено «зелений» тариф для електроенергії з біомаси та біогазу на 10% до 12,39 €ct/ кВт*год. Також було розширено термін «біомаса», що дає можливість отримати «зелений» тариф тим, хто виробляє електроенергію не тільки з відходів, а й з продуктів сільського та лісового господарства. Окрім цього, скасовано норму, яка вимагала обладнання лише вітчизняного виробництва. Тепер будь-який інвестор може використовувати імпортне обладнання. Водночас, введено премію за використання українського обладнання - до 10 % до існуючого тарифу. 

AgroPolit.com:  Що ще потрібно зробити, щоб простимулювати біоенергетику?

Сергій Савчук: Агентством розроблено законопроект, який надасть гарантії повернення інвестицій тим, хто працює в бюджетній сфері та заміщує газ. На сьогодні у цій сфері виробники теплової енергії мають можливість укладання лише однорічних договорів. Це — проблема. Адже в кінці кожного року їм потрібно переукладати договір, а це вже предмет торгів на місцях, де не виключені зловживання по відношенню до інвестора, який вклав кошти. Крім того, більшість проектів із заміщення газу має термін окупності довший за один рік. Тому інвестору потрібно дати право укладати договір, строк дії якого буде не меншим, ніж строк окупності відповідних інвестиційних заходів. Як тільки законопроект щодо укладення довгострокових договорів на постачання тепла (№ 4581 від 04.05.2016) буде прийнято, інвестори, які впроваджують проекти з виробництва тепла "не з газу" у бюджетній сфері, отримають додатковий стимул до роботи та гарантії повернення вкладених коштів.

Крім того, потрібно зняти обмеження щодо доступу до теплових мереж в містах. ТКЕ - власник цих мереж. Нам потрібно зробити доступ до теплових мереж не дискримінаційним. Агентство працює разом з центральними органами виконавчої влади, асоціаціями, проектом USAID та іншими зацікавленими сторонами над створенням ринку тепла. Адже на даний момент ринок електроенергії є, а от ринку тепла немає. У Варшаві, до прикладу, 100 виробників теплової енергії і всі вони конкурують між собою. Тобто, з одного боку, потрібно зменшувати споживання з точки зору попиту, а з іншого —  зменшувати витрати на стадії виробництва теплової енергії, а це може бути досягнуто лише за рахунок конкуренції. До речі, у виробників тепла з біоресурсів операційні затрати нижчі і тому вони зможуть конкурувати з тими ТКЕ, які сьогодні виробляють тепло з газу.

Наразі вже підготовлено та схвалено концепцію конкурентного ринку тепла. До кінця року плануємо розробити необхідну законодавчу базу.

Також, народними депутатами, спільно з Агентством розроблено проект Закону про внесення змін до Закону України “Про теплопостачання” щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (№4334 від 30.03.2016). Він передбачає, що тариф для підприємств, які виробляють теплову енергію з альтернативних джерел енергії, в першу чергу з біомаси, встановлюватиме орган місцевого самоврядування на рівні 90% від газового. Таким чином на законодавчому рівні інвестору буде надано гарантію повернення вкладених у проект інвестицій. Він буде чітко знати свій тариф та зможе розрахувати витрати, термін окупності та рентабельність проекту заздалегідь.

Цей законопроект стане інструментом зменшення газової залежності. Його прийняття дозволить щорічно скорочувати імпорт газу на понад 3 млрд м3 та залишати в економіці держави щонайменше 15 млрд грн у рік, а з урахуванням мультиплікатору – понад 75 млрд грн.

Також, прийняття та реалізація законопроекту сприятиме зниженню собівартості теплової енергії та тарифів для кінцевих споживачів, дасть можливість створити 25 тисяч нових робочих місць, сотні нових підприємств малого та середнього бізнесу.

Зазначений законопроект у вересні цього року прийнято Верховною Радою України у першому читанні за основу.

Прийняття законопроекту №4334 щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії дозволить щорічно скорочувати імпорт газу на понад 3 млрд м3 та залишати в економіці держави щонайменше 15 млрд грн, а з урахуванням мультиплікатору – понад 75 млрд. грн.  

AgroPolit.com: Проблемним питанням для біоенергетиків є реєстрація нових видів енергетичних культур. На якому етапі перебуває робота над вирішенням цієї проблеми?

Сергій Савчук: Так. Це питання піднімалося. Сьогодні працює робоча група з питань вдосконалення нормативно-правової бази щодо стимулювання сфери вирощування та використання багаторічних енергетичних культур. До неї увійшли представники різних органів влади, в тому числі Міністерства аграрної політики і продовольства України. 11 серпня цього року відбулося перше засідання. На ньому ми розглянули питання доповнення Державного реєстру сортів рослин, придатних для вирощування в Україні розділом «Сільськогосподарські: енергетичні», створення в Класифікаторі видів економічної діяльності групи «Біоенергетичні сільськогосподарські культури» та спрощення Процедури внесення змін до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

На даний час ми працюємо над цими питаннями. Самотужки інвестор цього не зробить. Він має займатися вирощуванням, він має думати, які добрива застосувати, як підвищити родючість ґрунту, коли збирати врожай, рахувати ризики та ін. Питання нормативного врегулювання — це наше питання, ми над цим маємо думати. І сьогодні ми працюємо над цим спільно з Мінагрополітики.

AgroPolit.com: Над якими видами енергетичних культур сьогодні ведеться робота? Які саме сорти плануєте додати?

Сергій Савчук: Наразі міскантус, сорго цукрове, топінамбур знаходяться у розділі «Сільськогосподарські: кормові», а верба у розділі «Лісові», що обмежує її вирощування на землях сільськогосподарського призначення. Тому і необхідно створити групу «Сільськогосподарські: енергетичні» та внести до неї енергетичну вербу, а також енергетичну тополю, міскантус.

AgroPolit.com: Українські компанії, які вирощують енергетичні культури або займаються виробництвом пелет, часто експортують товар в Європу. Чому ви не стимулюєте використання цих ресурсів в Україні?

Сергій Савчук: Це все залежить від тих питань, які ми окреслили. Щойно ми введемо нові потужності на біомасі, забезпечимо генерацію та когенерацію енергії з альтернативних джерел, то всі наші виробники біопалива будуть більше орієнтовані на внутрішній ринок.

Тому нам сьогодні потрібно якомога швидше приймати ті ключові законопроекти, які дозволять створити вітчизняний, конкурентний ринок як тепла, так і електроенергії з альтернативних джерел.

AgroPolit.com: Яким Ви бачите майбутнє біоенергетики в Україні? Що порадите українським аграріям?

Сергій Савчук: В Україні значний потенціал розвитку біоенергетики. Багато міжнародних експертів вважають Україну "біоенергетичною житницею Європи". У нас є все для успішного розвитку цього сектору: величезні ресурси біомаси, значні території вільних земель, сприятливі кліматичні умови, ринкові ціни на традиційні енергоносії, які може бути заміщено біопаливами. Саме аграрії з часом повинні стати основними постачальниками біопалив аграрного походження (солома, стебла кукурудзи, лушпиння соняшника, і т.д.) і спеціально вирощених енергетичних культур (верба, тополя, міскантус).

Олександр Ярощук, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 грудня 2018
Георгій Гелетуха: Українська біржа біопалива та біомаси на 70% буде зосереджена на сировині аграрного походження
Використання джерел відновлюваної енергії (ВДЕ) в Україні з року в рік набирає популярності. Передусім це пов’язано із суттєвим зростанням ціни...
30 серпня 2018
Як збільшити частку відновлюваної електроенергії з біомаси, біогазу та біометану в Україні?
Сектор відновлюваної енергетики України очікує суттєвих змін пов’язаних з ймовірним запровадження аукціонів для об’єктів ВДЕ на сонці...
23 січня 2018
«Зелений» резерв — річні підсумки альтернативної енергетики в АПК та плани на 2018
Україна «зеленіє»,а разом із нею й агросектор. За підсумками 2017 року введено в експлуатацію 257 МВт потужностей альтернативної...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...