Богдан Балагура: Жодна з місцевих рад не підтримала ідею зняття земельного мораторію в Україні

В Україні запустили земельний міні-референдум. Його ініціатором виступив громадський рух «Кріпак». Два молодих хлопці, які, власне, і є керівниками цього руху в рамках проекту «Земля: голос громад» організували Всеукраїнське опитування місцевих рад щодо доцільності зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Вже до кінця осені 2017 року сподіваються отримати думку всіх громад з цього приводу і вийти з готовим результатом. У чому суть проекту? Які його етапи? Та про що сьогодні свідчить реакція людей «знизу»? Про це в першому ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіли самі ініціатори — голова громадського руху «Кріпак» Богдан Балагура та його заступник Євген Черняк. Ідея дослідження — дуже смілива й нестандартна. Як виявилося, Богдан і Євген також нетипові експерти. Замість кабінетного формату інтерв’ю вони запропонували зустрітися у парку, щоб, так би мовити, бути ближчими до землі:

AgroPolit.com:  Громадський рух «Кріпак» запустив опитування місцевих рад по Україні щодо доцільності скасування  земельного мораторію на сьогоднішньому етапі. Як виникла така ідея?

Богдан Балагура: Ми бачимо, як різноманітні «експерти» (котрі часто-густо навіть без профільної освіти) сьогодні роздирають суспільство на шматки в ході дискусії щодо відкриття ринку землі. Вони використовують популістичну риторику, причому, перебуваючи як у таборі захисників мораторію, так і серед лобістів його зняття. Це важливо розуміти. З іншого боку, практично не проводиться робота з виявлення думки людей, які живуть і працюють на цій землі. Складається типова ситуація, коли кілька десятків людей у Києві самовільно вирішують, як жити всій країні. Водночас, ми не прихильники ідеї референдуму: справді є державна земля, долю якої теоретично можуть вирішити всі українці, але ж поряд із цим є комунальна та приватна земля (власники, відповідно: територіальні громади та приватні особи). Та це не означає, що можна отак просто купці людей у Києві сісти й вирішити долю землі, не послухавши при цьому інших. Ми вважаємо, що за допомогою легітимних, законно обраних органів місцевого самоврядування можна дійсно з’ясувати, чого ж хочуть українці. Це буде найбільш об’єктивний зріз по країні. Такий проект ніколи не реалізовувався і в певному сенсі він є ексклюзивним.

Читати до теми: У найближчі три роки не можна відкривати ринок землі — прогноз

Євген Черняк: Проект стартував декілька місяців тому. Ми, як люди, котрі народились у регіонах, бачимо й розуміємо, що жоден із політиків не запропонував реального способу дізнатися позицію власників паїв та інших людей. Якщо влада не знає реальної позиції простих українців, вона її і не врахує.

Ми також чітко бачимо лінію центральної влади  у земельному питанні. Вона відрізняється від думок людей у регіонах. Коли на всіх телеканалах, наприклад, проголошують, що відбувається децентралізація, на практиці бачимо, що ці гасла «на місцях» не чують і не підтримують. Чому? Їхньої думки ніхто не спитав. Те ж саме повторюється із земельним питанням.

AgroPolit.com: Чому ви вважаєте, що дослідження дасть об’єктивну земельну «томографію»?

Євген Черняк: Наше дослідження — фактично «запобіжник» повторення ситуації з несприйняттям децентралізації  в регіонах,  адже враховує думку,  насамперед, людей «на місцях». Давайте не будемо забувати, що місцеві ради складаються з депутатів, представників інтересів своїх територіальних громад. Інакше кажучи, депутат місцевої ради живе поруч із вами, «на одній вулиці», і до нього донести власну позицію легше, аніж до парламентарів Верховної Ради. Ця особливість, до речі, дуже актуальна для сільської місцевості, де переважно і проживають власники паїв.

Також варто зважати на той факт, що місцеві ради, відповідно до Земельного кодексу, мають «земельну компетенцію» — право розпоряджатися землями територіальних громад. Ось, наприклад, депутати та КМУ змагаються, хто швидше наділить місцеві ради правом розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності. Тим цікавіша позиція місцевих рад, адже вони, по суті, втілюють у собі уособлення думок людей про землю та більшою мірою «потенційного» власника значних земельних масивів.

Читати до теми: Перед відкриттям ринку землі потрібно вирішити статус селян — точка зору

Ми направляємо письмові запити до всіх місцевих рад України (обласних, районних, міських, сільських, селищних, об’єднаних територіальних громад). Таким чином ми розраховуємо забезпечити репрезентативність та об’єктивність дослідження.

Богдан Балагура: В Україні сьогодні налічується близько 11 тис. рад різного рівня. У голосуванні на останніх всеукраїнських місцевих виборах взяли участь 13,5 мільйона громадян! Тобто, можна сказати, що ці ради сумарно представляють половину виборців України,  які мали тоді голосувати! В сільських, міських, районних і селищних радах працюють сотні тисяч людей. Їх, в тому числі, торкнеться питання продажу с/г землі, бо більшість — жителі сільської місцевості. У нас сільських і селищних рад близько 10 тисяч! Тим часом в Україні хочуть вирішити земельне питання руками тих, хто навіть пилу землі не нюхав у полях і не бував у селі. Вони не розуміють проблематику ринку землі, а лише знають, що на цьому можна заробити кошти.

Крім того, особисто мені як жителю села важливо знати, що буде з ним, коли відкриється ринок. Холдинги вже сьогодні зібрали в руках по сотні тисяч га землі. Я не маю нічого проти, якщо вона ними ефективно використовується і в селах ці компанії розвивають соціальну інфраструктуру: будують стадіони, школи, дитячі садочки, будинки культури (клуби) тощо. Але, як правило, більшість власників цих холдингів, живуть у містах, а то й за кордоном. Вони приїжджають у села, в кращому випадку, у період жнив, роблять селфі, оцінюють якість врожаю (не завжди розуміючи при цьому, як це все досягається). Їхнє завдання як бізнесменів — виручити кошти. Водночас, вирощуванням продукції займаються технологи та інші наймані працівники,  які живуть у селі.

AgroPolit.com: Запропонована «Кріпаком» модель — свого роду земельний міні-референдум у масштабах країни на рівні районних, міських, обласних та сільських рад?

Євген Черняк: Так, наш проект можна охарактеризувати як «вдосконалена версія земельного референдуму».

AgroPolit.com: Тобто, в умовах «імпотенції» влади в питанні землі, «Кріпак» намагається зрозуміти, хоче український народ відкриття вільного ринку чи ні?

Богдан Балагура: Саме так. Ми хочемо зрозуміти, чого хоче кожен українець. Розсилаючи звернення у раду будь-якого рівня, ми ставимо відповідне запитання: «Яка ваша позиція із приводу мораторію?». Вони мають  визначитися і дати один із 4-х варіантів відповіді (проти відкриття ринку, розглядаємо це питання, не хочемо розглядати та за зняття мораторію).

Читати до теми: Вільний ринок землі має передбачати підтримку сімейних фермерських господарств — думка

Важливий момент: це буде не  відповідь однієї людини, адже кожен депутат ради закріплений за певним округом! Добросовісний депутат проведе громадське слухання у своєму окрузі, запитає людей, як вони ставляться до  відкриття ринку і зняття мораторію. І тільки після цього голосуватиметься наше звернення на сесії ради. До цього процесу залучається щонайменше 20—40 депутатів у кожній раді. В країні загалом діє майже 11 тис. рад різних рівнів.  За кожним із депутатів — люди, які його обирали, і ці виборці мають свою думку.

AgroPolit.com: Розкажіть детальніше про механізм проведення опитування/обробки отриманих рішень.

Євген Черняк: Ми направляємо запит від Громадського руху «Кріпак» до ради певного рівня трьома способами: електронною поштою, поштовим листом чи факсом. У депутатів ради є два варіанти поводження з нашим запитом, виходячи з двох законів — «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян». У нашому запиті ми посилаємося саме на них. Якщо питання, порушене у зверненні, вже розглядалося, то  відповідь за ним мають надіслати через 5 днів після отримання. Якщо не розглядають, то воно йде у статусі звернення громадян  у спеціальну комісію і тоді відповідь надходить орієнтовно за місяць. Важливий момент: у будь-якому разі виборці можуть прийти на сесію чи в сільську раду й заявити про свою позицію з  даного питання, і їхню думку повинні фіксувати. Це не якесь соціологічне, нікому не зрозуміле опитування. Розгляд наших звернень протоколюється, фіксується, документально закріплюється. Отримані дані ми аналізуємо й наносимо на спеціальну карту, яка, до речі, доступна кожному в режимі online абсолютно безкоштовно.

Богдан Балагура: Наш проект складається з двох етапів.  Перший — направлення запитів у міські, обласні та районні ради. Такі листи вже отримали 23 обласні, 452 – районні та  77 - рад міст обласного значення.

Другий етап – листи у сільські та селищні ради. Вже розіслано 1614 запитів. Опрацювання результатів другого етапу відбувається паралельно з першим. Тут ми стартували в кінці липня.

Євген Черняк: Щоправда, з опитуванням сільрад є певні труднощі — насамперед через велику кількість «респондентів» і проблеми з матеріально-технічним забезпеченням. У селах банально не завжди є інтернет. Більшість рад працюють із факсами, тому це затримує розсилку. Також багато рад використовують виключно пошту як засіб зв’язку. Тому лише один надійний спосіб достукатися до них — надсилати поштові листи, що ми й робимо. Всього в межах проекту, станом на сьогодні, розіслано 2500 звернень. Ми постійно нарощуємо обсяги в межах наших можливостей. Завдання — покрити всі сільські ради.

AgroPolit.com: Які регіони опрацювали?

Читати до теми: «Олійну пляму» децентралізації запущено по Україні, або Про шанс для слабких сіл вижити

Богдан Балагура: За нашими оцінками, ми отримали майже 70% (403 відповідей з міських, обласних та районних рад, які розіслали). Поступово надходять і з сільських та селищних —вже є 181. Дані оновлюються постійно.

Загалом ми обробили 584 рішення (дані за ними нанесені на публічну карту). Проміжні результати дослідження виглядають так: 256 рад відповіли, що не підтримують скасування земельного мораторію! Ще 187 — пообіцяли розглянути це питання, а 141 — не визначились. Тобто, жодна з 584 рад, рішення яких ми опрацювали, не підтримала ідею зняття земельного мораторію в Україні!

AgroPolit.com:  Коли закінчиться збір даних щодо голосування?

Євген Черняк: Орієнтовно плануємо вийти з готовими результатами дослідження наприкінці жовтня. Чому так? Частина рад відкриває сесію у вересні, тому голосування та розгляд звернення «Кріпака» у них займе певний час.

AgroPolit.com:  Чи стикаєтеся зі складнощами  під час збору інформації?

Богдан Балагура: Загалом, ні. Виходячи з аналізу відповідей, можна сказати, що певні ради вирішують самоусунутися від земельного питання, оскільки вважають, що їх це не стосується. Переважна більшість готові брати участь в опитуванні. Трапляються ситуації, коли голова ради виносить питання на голосування, але в залі не вистачає голосів за позицію.

AgroPolit.com: Ось я дивлюся на Вас і бачу, що Ви такі обоє молоді, «зелені», з  великим  ентузіазмом. Звідки Ви «проросли»? Може, Київський чи  якийсь інший регіон Вам скинувся коштами на цей проект? Вам заплатили?

Євген Черняк: Ні, нам не платили. Усі кошти на розсилку листів для поштової розсилки — це наші власні кошти. У нас немає мети отримати за це винагороду.

AgroPolit.com: Скільки  коштувало  розіслати 2500 листів?

Богдан Балагура: 2166 листів ми відправили електронною поштою, а близько 300 — звичайною поштою. Від моменту старту проекту витратили 3 тис. грн і 30% вільного часу. Зараз легше змінити країну, якщо робити це своїми руками. У політиці змінити щось дуже важко старими методами, тому шукаємо нові, які підтримають люди.

AgroPolit.com:  То Ви хочете у велику політику?

Євген Черняк: Ні, ми прагнемо, щоб країна розвивалася — і ми разом із нею. Нам хочеться робити якісну аналітику й генерувати нові ідеї там, де маємо розуміння ситуації та професійні знання, а не просто споглядати зі сторони за тим, що робиться. Якщо наші погляди та принципи роботи розділятимуть та підтримуватимуть люди, то ми готові розглянути можливість входження в політику. Але, сподіваємось, коли цей час настане, то вона (українська політика) буде не така брудна та цинічна.

AgroPolit.com: Ви пропонували долучитися до вас державним органам?

Богдан Балагура: А навіщо? Щоб знову затягнути  земельну реформу на 25 років? Наше завдання — зібрати правдиву інформацію і показати об’єктивну картину земельного питання в Україні. Ми впораємося власними силами. Єдине до чого закликаємо владу: «Чуйте голос громад, шановні!»

AgroPolit.com: За яких умов можна відкривати ринок землі?

Євген Черняк: Перша умова — завершити інвентаризацію земель. Друга — передати землі у власність громадам.  Третя — вдосконалити кадастрову карту (зокрема в частині виправлення помилок). Четверта — завершити антикорупційну та судову реформи. П’ята — забезпечити збалансований економічний розвиток, який включає у себе підвищення ВВП країни, доходів населення. Звісно, все це має бути підкріплено ефективною моделлю ринку, яка буде захищати українські інтереси (як публічні, так і приватні).

Читати до теми: Шпаргалка для реформаторів: як не прогавити  цивілізований ринок землі

Богдан  Балагура: Люди не повинні продавати землю, щоб дотягти до наступної «получки» — це неправильно. Земля має бути їхньою власністю, яка гарантує їм або створення власного с/г господарства,  або  можливість за гідну оплату здати це право в оренду,  а в перспективі (коли країна буде готова) — продати.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com