Юрій Терентьєв: Українцям терміново потрібне щеплення для розвитку конкурентоспроможності

Антимонопольний комітет сьогодні — один із «гарячих» епіцентрів суспільної уваги серед державних органів влади. Чому зростають ціни на харчі, газ, пальне — лише невеликий перелік у «ланцюжку» запитань до нього від людей. Традиційно саме АМКУ вважають головним арбітром у цінових суперечках, але Комітет, радше, виконує роль «детектива», який шукає антимонопольні порушення і карає винних. Чи бачить він сьогодні підстави для жорстких рішень на ринку АПК? Наскільки небезпечні тенденції посилення земельних банків агрохолдингів? Чи є узаконені агромонополісти? Та чи відповість хтось із виробників за стрімке зростання цін на харчові продукти, яке ми бачимо останнім часом? Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова АМКУ Юрій Терентьєв:

AgroPolit.com: Сьогодні на ринках м’яса, яєць і хліба виникли «цінові» гойдалки. Як Ви оцінюєте цю ситуацію? І чи готує АМКУ відповідь?

Юрій Терентьєв: Відповідаючи на ваше запитання, я хотів би почати із дещо іншого, оскільки тут надзвичайно важливо розуміти контекст проблеми. Справа в тім, що у суспільстві досі існує не надто чітке розуміння ролі та функцій АМКУ як органу державної влади. Антимонопольний комітет — це не «старший брат», який за всіма дивиться і все знає, а коли виникають проблеми, то приходить і вирішує їх. Ми не тіньова організація з безмежною владою, де зосереджені знання про все на світі, а рішення приймаються блискавично й одразу ж втілюються в життя без можливості бути оскарженими. Комітет не може в ручному режимі насичувати ринок курятиною, хлібом, повертати у зворотний бік товарні потоки, здешевлювати чи, навпаки, здорожувати споживчі товари. Якщо ознайомитися з положеннями одного з профільних законів, яким керується АМКУ у своїй роботі, можна доволі чітко побачити відповіді на велику кількість запитань. Так, наприклад, у ст.4 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», зокрема у пункті 1, йдеться про те, що «Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки,  фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб’єктів  господарювання,  які  сприяють розвитку конкуренції,  здійснюється органами державної влади, органами місцевого  самоврядування  та  органами адміністративно-господарського управління та контролю», у 2-му пункті йдеться про таке: «Суб’єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування,  а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов’язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію». А в третьому пункті визначено наступне — «Органи державної влади, до компетенції яких належить забезпечення державного регулювання та управління у відповідних галузях економіки, проводять моніторинг ринків цих галузей з метою аналізу та прогнозування їхнього розвитку». Цим я хотів би донести думку, що створення конкурентного середовища на тих чи інших ринках — це спільна відповідальність органів виконавчої влади. Функції ж АМКУ спрямовані насамперед на попередження можливих порушень у сфері законодавства про захист економічної конкуренції, а також на накладення штрафних санкцій на суб’єктів господарювання, котрі поводяться недоброчесно.

Прикладом прямої прерогативи АМКУ може бути контроль процесів концентрації. Тобто, щоб під час купівлі великими суб’єктами господарювання інших підприємств не монополізувалися конкретні ринки та не спотворювалася конкуренція. Або ж розслідування порушень: зловживання монопольним становищем, антиконкурентні узгоджені дії (картелі) підприємців та антиконкурентні дії органів влади. Інакше кажучи, ми не змушуємо ціни зростати чи падати. Комітет — не цінова інспекція й не орган із захисту прав споживачів. Комітет — орган контролю за дотриманням конкурентного законодавства.

Із середини 2017 року почали змінювати внутрішню структуру АМКУ: створили департаменти, які постійно відслідковують ситуацію на ключових ринках (споживчі товари, послуги, ПЕК та ЖКГ тощо)

AgroPolit.com: Іншими словами, Ваше завдання — знайти «паршиву вівцю» і зрозуміти причини її поведінки?

Юрій Терентьєв: Це дуже літературно й образно. Моє завдання — створити відомство, яке правильно відслідковуватиме економічні тенденції на ринках, вчасно та професійно реагуватиме на попереджувальні сигнали, які сповіщають про виникнення проблем у тому чи іншому сегменті. Цінова динаміка є найкращим маркером для цього. Однак зміна ціни на певну групу товарів ще не свідчить про порушення, радше, про проблему. Наше завдання — визначити її та ліквідувати (самостійно або ж за участю інших суб’єктів влади).

Для цього із середини 2017 року почали змінювати внутрішню структуру АМКУ: створили департаменти, які постійно відслідковують ситуацію на ключових ринках (споживчі товари, послуги, ПЕК та ЖКГ тощо). Так, наприклад, департамент вивчення товарних ринків включає кілька блоків: роздрібна торгівля, товари народного споживання та ринки АПК. Його першочергове завдання — постійний моніторинг ринків споживчих товарів, які є чутливими до інфляційних процесів, впливаючи, як наслідок, на купівельну спроможність населення. Комітет активно вивчає аграрні ринки та постійно відстежує цінові тренди з відкритих джерел, а також співпрацює із великими гравцями роздрібної торгівлі, завдяки котрим ми можемо відслідкувати, як змінюється попит, цінова реалізація тощо.

AgroPolit.com: Що дала зміна підходів у роботі?

Юрій Терентьєв: Якщо 2—3 роки тому працівники Антимонопольного комітету не знали, які основні монополісти є на наявних ринках, і визначали це у рамках відкритої справи, то зараз, детально проаналізувавши ринки АПК, ми можемо надати таку інформацію. Це дозволяє попереджувати й планувати можливі цінові сплески та бачити їхні реальні причини.

Першочерговою для АМКУ сьогодні є цінова ситуація на ринку м’яса, зокрема, курятини

AgroPolit.com: На яких аграрних ринках, на Ваш погляд, сьогодні є проблеми?

Юрій Терентьєв: За рік проведеної роботи бачимо, що за деякими групами товарів ціни падають, а за іншими — зростають. Різко зросла ціна на товари м’ясної групи (яловичина, свинина, птиця). Якщо говорити про перші два ринки (яловичина, свинина), можна зазначити, що їхня структура є відносно конкурентною, а причина зростання зумовлена, здебільшого, об’єктивною низкою факторів. Так, за даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року, в порівнянні з січнем, спостерігається збільшення цін на 42,36%, що пов’язано з обмеженою пропозицією на ринку внаслідок наявності спалахів АЧС на території України й одночасним збільшенням експорту свинини (за період січня — червня 2017 року, за даними МінАПК, експорт свинини збільшився в 2,2 разу проти відповідного періоду минулого року).

Читати до теми: Ціни на свинину підвищились на 15-20%

Аналогічна ситуація з яловичиною. За даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року (порівняно із січнем) спостерігається збільшення цін на 18,46%, що може бути пов’язано з обмеженою пропозицією на ринку внаслідок збільшення експорту (зростання експорту яловичини, за даними МінАПК, за січень — червень 2017 року +47,5% до відповідного періоду минулого року). Серед основних факторів, які впливають на собівартість виробленої продукції, є вартість комбікормів та інші матеріальні витрати, частки витрат на які у собівартості виробленої продукції складають, відповідно, близько 56% і 19% — для свинини, 52% і 24% — для яловичини (за даними, отриманими в результаті запитів від Комітету до суб’єктів господарювання).

Читати до теми: Інфляцію прискорюють овочі та м'ясо — офіційно 

Найяскравіше зростання цін на продукцію — м’ясо курятини, яке є одним із найбільш уживаних соціальних продуктів. Суттєво додали у вартості овочі та фрукти, що пояснюється зменшенням урожаю під впливом погодних факторів. Також бачимо зростання вартості хліба та яєць курячих. За останніми двома групами спостерігаємо й поки що не бачимо небезпечної тенденції. Але першочерговою для АМКУ сьогодні є цінова ситуація на ринку м’яса, зокрема, курятини.

AgroPolit.com: Розкажіть більше — у чому проблема з м’ясом птиці?

Юрій Терентьєв: Аналіз цін показав, що окремі позиції по курятині подорожчали (за останній календарний рік) на 50% (за даними виробників). Це чітко видно в окремих торгових мережах. Середнє арифметичне зростання вартості курятини від початку 2017 року становить 22,5% (за даними ДССУ).

Причин для цього декілька.

Перша — якщо подивитися на об’єми реалізації курятини й порівняти рік до року, то вони збільшилися. Однак споживчий попит перевищив пропозицію. Це було спровоковано зменшенням споживання м’яса свинини через поширення АЧС, що призвело до зростання його ціни. Тож споживач переорієнтувався на порівняно більш доступну курятину. В свою чергу, серед учасників ринку побутує усталена «аксіома», що зростання цін на червоне м’ясо є ціновим маркером для виробників курятини, спонукаючи їх коригувати ціну на продукцію птахівництва (вона має бути на 20% меншою від вартості свинини). Так це чи ні — ми також перевіряємо.

Читати до теми: Названо причини подорожчання м'яса птиці 

Друга — вплив світових цін. Після скасування низки експортних обмежень для с/г продукції, виробники збільшили продажі за кордон, бо там вигідніші ціни. Як наслідок, сформувався певний дефіцит усередині країни. У випадку МХП, продавати курятину на внутрішній ринок за $1,5 чи експортувати до того ж Іраку чи Саудівської Аравії за $2,5 долара — рішення однієї людини протягом дня. Звісно, ми з цим не можемо сперечатися, бо це рішення власника. Однак, зважаючи на положення компанії на ринку, Комітет не може нехтувати той факт, що через сформований певний дефіцит продукту внутрішні ціни пішли вгору — до рівня світових — і споживачі від цього страждають. Є й інші причини, тож ми їх вивчаємо.

«Миронівський хлібопродукт» займає домінуюче становище на внутрішньому ринку курятини. Його цінова політика привертає до себе увагу Комітету… Звісно, будуть питання й до інших гравців ринку м’яса птиці, бо АМКУ хоче отримати відповідь на головне запитання: «Так існує чи ні конкуренція на ринку м’яса птиці?».

AgroPolit.com: Як виглядає сьогодні цей ринок?

Юрій Терентьєв: Зараз внутрішній ринок курятини дуже концентрований. На ньому є гравець №1 — «Миронівський хлібопродукт» (із часткою понад 40%) та кілька інших, дрібніших: комплекс «Агромарс» (із часткою понад 10%) та «Агроовен» (з часткою до 6%). Сукупна частка МХП та «Агромарсу» перевищує 50% на ринку. Але якщо брати сегмент сучасних торговельних форматів, то у деяких мережах частка «Миронівського продукту» перевищує 70%. «Миронівський хлібопродукт» займає домінуюче становище на внутрішньому ринку курятини. Його цінова політика привертає до себе увагу Комітету.

AgroPolit.com: Тобто МХП сьогодні можна вважати монополістом чи ні?

Юрій Терентьєв: У компанії є дві структурні ознаки монополізму — частка на внутрішньому ринку понад 41% та цінова поведінка зі знаком питання. За визначенням, «монополіст» — це єдиний продавець на ринку. МХП таким не є. З юридичної точки зору, назвати його монополістом можна навіть за наявності 35% внутрішнього ринку. Але якщо компанія відчуває значну конкуренцію, тоді, за законом, монопольне становище на ринку вона не має. Зараз ми бачимо певні негативні сигнали від ринку про те, що цінова поведінка МХП викликає питання. Інші учасники дивляться на ціни, які ставить «Миронівський хлібопродукт», і сприймають їх як певний індикатор. Тож конкуренція на ринку м’яса птиці досить обмежена, попри присутність інших гравців. Це дає нам підстави глибше вивчати ринок м’яса птиці щодо зловживання МХП своїм монопольним положенням.

AgroPolit.com: Антимонопольний комітет відкрив справу щодо ринку м’яса птиці чи ні?

Юрій Терентьєв: Ні, відкритої справи немає, тільки досліджуємо ринок. Щоби стверджувати, чи обґрунтованим було підвищення цін на курятину та чи є у діях МХП порушення антимонопольного законодавства, слід детально проаналізувати інформацію від інших учасників ринку та рітейлерів. Наразі зарано говорити про остаточні висновки. Але, розуміючи соціальну важливість цього питання, проводитимемо дослідження дуже оперативно — сподіваюся отримати попередні результати вже наприкінці вересня. Далі ми зрозуміємо, чи будуть у нас підстави відкривати справу.

AgroPolit.com: Компанія МХП уже надавала Вам якісь аргументи щодо своєї діяльності на ринку птиці?

Юрій Терентьєв: Так, на початку вересня 2017 року ми провели екстренну нараду Антимонопольного комітету, куди запросили всіх суб’єктів ринку для пояснення ситуації. Компанія «Миронівський хлібопродукт» надала свої пояснення. Її аргументація базувалася виключно на ринкових факторах, котрі й спричинили цінові коливання. Окрім цього, усім (виробникам та рітейлерам) ми направили письмові запити з проханням надати інформацію за темою. Наразі чекаємо відповіді. Отримавши їх, будемо детально аналізувати ситуацію.

AgroPolit.com: В Антимонопольного Комітету є запитання до інших учасників цього ринку?

Юрій Терентьєв: У нас немає упередженого ставлення до МХП. З’являються тривожні сигнали — й АМКУ, природно, дивиться на найбільшого виробника курятини, яким є ця компанія. Щоб розібратися з обґрунтованістю цін, вивчаємо увесь ланцюжок формування собівартості продукції (виробник — рітейлер) та аналізуємо поведінку всіх інших виробників (а це 20-30 найбільших за обсягами реалізованої продукції суб’єктів). Тобто, звісно, будуть питання й до інших гравців ринку м’яса птиці, бо АМКУ хоче отримати відповідь на головне: «Так існує чи ні конкуренція на ринку м’яса птиці?». З цього приводу в АМКУ сьогодні занепокоєність. Якщо ми з’ясуємо, що домінуючий гравець на ринку задає темп усім іншим і формує єдині умови, тоді ми неодмінно матимемо підстави для відкриття справи.

Окрім м’яса птиці дивимося на ринки-замінники — свинина й телятина. Спостерігаємо також за яйцями та соняшниковою олією… Відкритих актуальних справ на ринку агропродукції поки немає, але є дослідження ринку

AgroPolit.com: Які аграрні ринки також викликають пильну увагу Комітету?

Юрій Терентьєв: Інтерес Комітету до ринків будується на двох осях: низка/висока концентрація гравців на ринку та цінові тенденції. Концентрований ринок із невеликою кількістю гравців та негативні цінові тенденції спонукають нас до більш пильної уваги й аналізу. Також нас непокоїть, коли на ринку існує надмірна стабільність протягом багатьох років та водночас є суттєві розбіжності з міжнародними трендами.

Читати до теми: Яких цін на продукти чекати від вересня? 

Оскільки трудові ресурси комітету обмежені, то існує система пріоритетності ринків. Окрім м’яса птиці дивимося на ринки-замінники — свинина й телятина. Спостерігаємо також за яйцями та соняшниковою олією. Традиційно у фокусі АМКУ сире молоко (часто виникають проблеми із закупівельними цінами) та молочні продукти. Ринок гречки сьогодні не в «червоній зоні»: наразі падіння ціни становило 35% різниці у порівняні з минулорічними показниками.

AgroPolit.com: Відкриті аграрні справи щодо цих аграрних ринків є?

Юрій Терентьєв: Відкритих актуальних справ на ринку агропродукції наразі фактично немає, окрім справи про сіль, але є дослідження ринку. Ми маємо накопичений «багаж» старих справ. Наприклад, гречка. Але треба вийти з них  і правильно займатися новими.

Читати до теми: Мартинюк: Ціни на більшість продуктів не викликають тривоги 

AgroPolit.com: Камбін відмінив соціальне регулювання цін. Бачите у цьому загрози для різкого стрибка цін чи ні?

Юрій Терентьєв: АМКУ слідкує за дотриманням конкуренції на ринку. Тому ми повинні виступати проти будь-якого її обмеження. Будь-яке адміністративне втручання у роботу ринку, як правило, вважається обмеженням, що часто негативно відображається на рівні цін та конкуренції. Якщо є обмеження щодо націнки на товар, то суб’єкти, замість того, щоб «віджимати» один у одного найкращу ціну, кооперуються, щоб спільно обійти непотрібне їм державне регулювання.

Читати до теми: 40 днів від дня скасування держрегулювання цін — підсумки

AgroPolit.com: Саме за таких умов виникла «тінізація» на ринку хліба?

Юрій Терентьєв: У нас раніше було декілька справ, які стосувалися ринку хліба, одна ще й досі відкрита в Київському обласному територіальному відділенні. Ми бачили різне цінове регулювання націнок в областях: фіксувалися випадки, коли машину навантажували товаром, вона перетинала кордон, а потім поверталася назад із ним, але вже дорожчим. Бізнес завжди знайде можливості обійти заборони, якщо захоче. Тому я виступаю за відміну регулювання цін на соціальні продукти, хоча така думка в суспільстві сьогодні й не популярна. Але є ринок і його закони ніхто не відміняв.

ПРО РИНОК ХЛІБА

AgroPolit.com: «Тіньове» виробництво товарів на ринку хліба зберігається на 50%?

Юрій Терентьєв: Системно оцінювати рівень «тінізації» нам складно, бо для цього потрібно проводити глибоке дослідження. Поки що ми обґрунтовуємо свою позицію, спираючись на дані виробників, які стверджують, що рівень «тіні» на ринку сягає близько 50%. Історично ця проблема існує давно, ми її бачимо й намагаємося вирішувати. Відкритої справи щодо хліба немає. Особливістю ринків хліба і хлібобулочних виробів є їхня регіональність (міжрегіональність) і наявність, як я казав раніше, «тіньового» сектору виробництва, за яким немає офіційних статистичних даних. За даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року ( у порівнянні з січнем) спостерігається збільшення цін на хліб пшеничний з борошна 1 ґатунку на 9,01 %. Здорожчання може бути викликане як збільшенням вартості борошна на 7,75 % за той самий період, так і збільшенням інших витрат (транспортних, на заробітну плату тощо). Основним фактором, який впливає на собівартість виробленої продукції, є вартість сировини, частка витрат

Ми бачимо тенденцію збільшення об’єднань на аграрному ринку, яка швидко зростає

AgroPolit.com: Яку частку всіх заявок від бізнесу в АМКУ становлять аграрні запити?

Юрій Терентьєв: Ми бачимо тенденцію збільшення об’єднань на аграрному ринку, яка швидко зростає. Все більше звернень від бізнесу про концентрацію стосуються саме АПК. У 2016—2017 роках таких звернень було близько 500 щороку. Також є звернення і від іноземних компаній. Загалом 11% усіх транзакцій, погоджених АМКУ, стосувалися АПК у 2016-му. У 2017 році зі зведеною статистикою можна буде ознайомитися за результатами 3 кварталів, однак кількість запитів однозначно зростає. Це може свідчити як про хороші, так і про погані тенденції. З одного боку, це притік інвестицій та посилення виробництва. З іншого ж лишається ризик появи монополій у процесі концентрацій.

В Україні немає ринків АПК, які були б повністю монопольними… В окремих його сегментах є висока концентрація бізнесу…

AgroPolit.com: У яких сегментах ринку бачите монополістів на агроринку?

Юрій Терентьєв: На одних ринках гравці вже сформовані (ринок птиці), на інших — в процесі. Але називати їх монополістами в класичному розумінні я би не став, зважаючи на вищесказане. Так, ми бачимо, що МХП — підприємство з великою часткою на внутрішньому ринку м’яса птиці, ТОВ «Кернел-Трейд» з 35% та ДП «Сантрейд» з 21% мають велику частку в сегменті соняшникового масла, «Астарта» (28%) — цукру, компанії «Авангард», «Овостар Юніон» і «Інтер-Агросистеми», частки яких становлять відповідно 14,73 %, 13,68 % і 12,02% — від загального обсягу ринку яєць курячих промислового виробництва, але кожен ринок потребує окремого ґрунтовного дослідження на предмет визначення монополізму та зловживання ними своїм становищем, зокрема.

В Україні немає ринків АПК, які були б повністю монопольними. На кожному з них є, як правило, декілька гравців. Наразі агроринок розвивається природним шляхом (без адмінресурсу), що призведе до природного відбору компаній. Так було в США наприкінці ХІХ століття. Сильніший — вистоїть, слабшого — куплять. Якщо порівнювати АПК з іншими секторами економіки, то він набагато здоровіший. В окремих його сегментах є висока концентрація бізнесу і гравці з великими частками ринку, але не завжди у них є монопольне становище. Свідчення цього — топові позиції України в аграрному експорті світу. Це перша тенденція.

Читати до теми: З’явились перші результати дослідження зловживання на ринку харчових продуктів

Друга тенденція — формування і зростання земельних банків агрокомпаній. У ІІ кварталі 2017 року свідченням цього стали кілька транзакцій довкола придбання активів компанією «Кернел». У результаті кількох операцій покупки та поглинання сформувалася найбільша агрокомпанія України із земельним банком понад 600 тис. га. Та водночас найбільший агрогравець розпоряджається менш ніж 1% від усієї с/г землі України, придатної для ведення господарювання. На перший погляд , це просто набір цифр. Потрібно дивитися глибше. Можливо, є специфіка цієї землі: концентрація в окремих областях, якість ґрунтів тощо. Умови чинного законодавства значним чином обмежують можливості Комітету щодо визначення процесу концентрацій зембанків, базуючись здебільшого на частці агрохолдингів та їхнього виробництва на товарних ринках. При цьому земельний банк та орендні відносини до уваги не беруться. Надані АМКУ пропозиції щодо законодавчих змін у цьому питанні створюють ефективніший підхід до аналізу формуванням зембанків агрохолдингів.

РИНОК ОЛІЇ

AgroPolit.com: Чи є «Кернел» монополістом на ринку бутильованої соняшникової олії?

Юрій Терентьєв: Ціна на соняшникову олію стабільна. З початку року на 1 серпня ціна отримала +0,95% що може бути пов’язано як зі збільшенням цін на сировину, так і з кон’юнктурою цін на світовому ринку (Україна посідає перше місце у світі за експортом олії соняшникової). Тобто, ринок достатньо концентрований, але цінова поведінка ключового суб’єкта не дає підстав АМКУ фокусуватися на цьому ринку. Ринкова поведінка суб’єктів прийнятна.

Читати до теми: Аграрні олігополії 

AgroPolit.com: Тоді доцільніше говорити про олігополії на аграрнику, де 2—3 гравці формують понад 50% ринку? Власне на це вказує і звіт АМКУ за 2016 рік.

Юрій Терентьєв: Так, це можливо. Є сегменти аграрного ринку, де присутні декілька великих гравців: курятина, яйця, соняшникова олія. Також посилюються концентраційні процеси на ринку цукру.

Сьогодні в Україні питання земельних монополій гостро не стоїть

AgroPolit.com: Чи бачите Ви проблему у швидкому зростанні земельних банків холдингів: за оцінками учасників ринку, вони обробляють близько 15% всіх с/г земель? І чи готові контролювати розподіл земель після відкриття ринку землі?

Юрій Терентьєв: Як людина, яка 20 років пропрацювала у бізнесі, скажу, що ні для кого не секрет — ринок землі як такий де-факто існує — земля купується і продається. Відсутність легального ринку вигідна, але невеликій кількості населення. На мою думку, земельна реформа дасть поштовх для розвитку і селянам, і агрокомпаніям.

Читати до теми: Хабар за отримання державної землі в оренду сягає 300—500 доларів за гектар — думка 

Сьогодні в Україні питання земельних монополій гостро не стоїть. Але за ринком ми спостерігаємо, бо вбачаємо певні ризики. АМКУ займається товарними ринками, а ринок землі та її оренди — додаткова функція, коли надаємо дозволи на концентрацію за купівлі активів компаній. Тому традиційний погляд на монополізацію товарних ринків для землі як товару не працює. Зараз ми розмірковуємо над інструментами, щоби в майбутньому правильно аналізувати та оцінювати земельну монополію, бо у рамках чинного законодавствах у нас таких повноважень немає.

АМКУ готовий взяти активну участь у формуванні земельної реформи

AgroPolit.com: Що потрібно для того, щоб у рамках земельної реформи АМКУ був ефективним?

Юрій Терентьєв: Це дуже технічне запитання. Ми повинні аналізувати не лише розмір і розташування земельної ділянки, а й її якість, те, як її використовують для вирощування різних сільськогосподарських культур.

Читати до теми: Володимир Гройсман показав «чернетку» земельної реформи 

AgroPolit.com: На Ваш погляд як юриста, як побудувати ефективну модель ринку землі в Україні? Ви давали свої рекомендації щодо написання земельної реформи? На жовтень обіцяють варіант земельного закону.

Юрій Терентьєв: Так, ми коментували законопроекти, які стосуються формування ринку землі. У парламенті знаходиться проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення №5535 від 13.12.2016, до якого АМКУ надавав низку своїх рекомендацій.

Я погоджуюся з усіма ліберальними позиціями, які стверджують, що відсутність ринку землі є стопором для економічного розвитку України. Для нас важливо, щоб розвивалася конкуренція, а це можливо лише за умови надходження нових суб’єктів господарювання. Якщо ринок відкриють, то інвестори прийдуть в АПК. АМКУ готовий взяти активну участь у формуванні земельної реформи і бути частиною команди, яка зараз займається цим питанням.

Читати до теми: Земельний меморандум авторства «Гройсман&аграрні асоціації» 

AgroPolit.com: Нещодавно була інформація, що народний депутат Олександр Герега скупив низку агроактивів ( «ОболоньАгро», «Агрохолдинг 2012», «Вінницька аграрно-промислова група» і планує довести цей земельний банк за кілька років до 300 тис. га. АМКУ завершив їхнє оформлення? Яким земельним банком наразі він володіє?

Юрій Терентьєв: Ми давали йому дозвіл два місяці тому. Ми отримали заявки на придбання відносно невеликих активів.

AgroPolit.com: Кажуть, що «Кернел» звертався до Вас із проханням дати дозвіл на придбання нових активів. Це так чи ні? Яка кількість заявок і на яку кількість земель в АМКУ сьогодні є про концентрацію від агробізнесу?

Юрій Терентьєв: Станом на кінець 2016 року кількість заявок на концентрацію в сегменті АПК від усієї кількості складала близько 20%. Водночас, якщо відкинути іноземні транзакції, розглядаючи лише Україну, їхня частка зросте майже до половини. У 2017 році прослідковується тенденція до зростання кількості заявок у цьому сегменті. Можна стверджувати, що вона є навіть домінуючою. Однак точну цифру щодо площі землі поки назвати не зможу. Це потребує окремого підрахунку.

Читати до теми: Іноземний капітал контролює 2,4 млн га сільськогосподарських земель України

Загалом, в Україні інтенсивність ринку M&А є все ще відносно невисокою. Тут ми бачимо перший блок — легалізація власників банків, бенефіціарів на фінансовому ринку. Другий — транзакції в АПК: щонайменше 50% всіх українських договорів. АПК завжди буде інвестиційно привабливим сегментом. Із публічної статистики помітно, що експорт АПК перевершує експорт за іншими позиціями, ця галузь має колосальний потенціал.

До кінця 2017 року очікуємо завершення розслідування щодо зловживання монопольним становищем на ринку добрив групою компаній Ostсhem

AgroPolit.com: АМКУ з серпня 2017 року почав отримувати від виробників добрив інформацію щодо цін. Що це Вам дасть? Що із розслідуваннями на цьому ринку?

Юрій Терентьєв: Маючи можливість постійно моніторити ситуацію, ми працюємо на випередження різного роду коливань цін. Щодо розслідувань: є, за групою компаній Ostсhem Дмитра Фірташа щодо зловживання нею монопольним становищем на ринку добрив. З другого боку є паралельне розслідування Міжвідомчої групи з торгівлі щодо введення антидемпінгових мит. Ці два процеси конфліктують між собою, бо українські виробники говорять про те, що їхня діяльність ускладнює демпінговий імпорт з Росії. Тому АМКУ проаналізував ситуацію на українському ринку добрив, сформував результати розслідування і відправив суб’єктам ринку, зараз додатково вивчаємо ситуацію. Але за цим ринком ми уважно спостерігаємо, бачимо зміну частки гравців, зростання імпорту з РФ, зупинку українських заводів та інше. До кінця 2017 року очікуємо завершення розслідування щодо зловживання монопольним становищем на ринку добрив групою компаній Ostсhem.

Читати до теми: Ринок хімічних добрив — на межі апокаліпсису?

AgroPolit.com: А що ж до хімічної компанії Коломойського?

Юрій Терентьєв: «ДніпроАзот» — учасник ринку. Її діяльність ми аналізували, але справи не відкривали, бо не знайшли підстав.

AgroPolit.com: АМКУ вивчає ринок зерна на предмет монополій?

Юрій Терентьєв: Так. На ньому є декілька великих виробників — як українських, так і міжнародних. Ми розглядаємо всі суміжні ринки, які пов’язані з виробництвом зерна: добрив, засобів захисту рослин. Також у поле зору Антимонопольного Комітету потрапляють ринки логістики та портової перевалки. Наше завдання — систематично вивчити портову проблематику, адже велика частка зерна перевозиться саме так. Окрім того, бачимо також проблему «Укрзалізниці», річкового транспорту, є справи за диференційованими ставками портових зборів у різних портах. Але все це — виклики не одного дня. Щоб системно їх вирішити, АМКУ змінює сьогодні систему роботи. Раніше Комітет працював на базі отриманих від бізнесу заявок, що ускладнювало процес збору даних і затримувало процес дослідження та розслідування. Але тепер ми постійно слідкуватимемо за топовими ринками. АПК та перевезення входять до їхнього переліку. Я хочу, щоб у АМКУ сформувався сильний ринковий департамент і професійний департамент розслідувань. Ми хочемо, щоб бізнес нам довіряв, приходив зі своїми проблемами і запитаннями. Для цього не потрібно приймати якісь закони, просто налагодити постійну роботу з бізнесом. Обидві структури є, але потрібно організувати їхню діяльність.

Читати до теми: На ринку зерна зростають тіньові операції

«Нібулон» не є монополістом на ринку перевезень вантажів внутрішнім водним транспортом

AgroPolit.com: Ви згадали про річкові перевезення. А компанія «Нібулон» займає монопольне становище на ринку перевезення вантажів внутрішнім водним транспортом чи ні?

Юрій Терентьєв: Компанія помітно розвивається — це факт. Вона має власний торговельний річковий флот, а це позитивно впливає на економічний потенціал країни. У роботі АМКУ є декілька скарг від «Нібулону» щодо ущемлення їхніх інтересів іншими суб’єктами при здійсненні річкових перевезень. Що ми бачимо? «Нібулон» не є монополістом на ринку перевезень вантажів внутрішнім водним транспортом, адже він сам збудував баржі й використовує їх для власних перевезень. Тож це не означає, що вони мають найвищу частку внутрішніх перевезень на внутрішньому ринку. Інша справа, якби була, наприклад, якась одна компанія з флотом, котрий би надавав послуги всім іншим гравцям — це було б монопольне положення.

AgroPolit.com: Гаряча тема для всіх — пальне. Яка зараз там ситуація?

Юрій Терентьєв: АМКУ постійно досліджує ситуацію на ринку пального. Перед посівною та під час збирання врожаю, традиційно включаємося більш інтенсивно, щоб не допустити зростання ціни в період польових робіт. У листопаді 2016 року виносили рішення щодо цінової координації й на учасників ринку накладали штраф у розмір 207 млн грн. Ця ніша у нас завжди у пріоритеті, а ринок палива — постійно у «червоній» зоні. Наразі дослідження ринку є, робота ведеться щоденно.

Я хочу, щоб середня зарплата в АМКУ складала не менше 10 тис. грн, голови департаменту — на рівні 40 тис. грн

AgroPolit.com: Чого бракує сьогодні АМКУ для роботи: грошей, кадрів?

Юрій Терентьєв: Із кадрами проблем немає. Турбує інше: 80% нашого бюджету — фонд заробітної плати. Не вистачає фінансування, бо систему оплати праці потрібно реформувати. Можна це зробити, оптимізувавши структуру, взявши на більші зарплати справді висококласних професіоналів. Але тільки це не вихід. Тому ми домовилися з Мінфіном, щоб збільшити фінансування з 157 млн грн до 191 млн грн. Саме ця цифра на сьогодні знаходиться в проекті бюджету на 2018 рік. Це було б суттєвою підтримкою для нас. Я хочу, щоб середня зарплата в АМКУ складала не менше 10 тис. грн, голови департаменту — на рівні 40 тис. грн. І працюю над тим, щоби це стало можливим. Адже дуже важливо зламати стереотип, що на державній службі потрібно працювати багато й за копійки. Якщо зрівняти нашу зарплатню із оплатою праці в інших відомствах, то ми стоїмо в кінці, як і минулого року.

AgroPolit.com: Що на законодавчому рівні треба змінити для поліпшення роботи АМКУ?

Юрій Терентьєв: У Верховній Раді зараз лежить декілька законопроектів, але першочергово мене цікавить законопроект щодо гарантій процесуальних прав суб’єктів. Також для нас важливо посилити слідчі повноваження відомства, щоб були всі підстави вести серйозні розслідування. Всі скаржаться на монополістів і картельні змови, але перевірок не люблять. Розвиватися Комітету сьогодні допомагає підтримка дружніх стосунків з Федеральною торговою комісією департаменту юстиції США. Її експерти діляться з нами досвідом, працюючи на посаді радників в АМКУ. Також у нас є проект із ЄС.

Ми співпрацюємо з Організацією економічного співробітництва та розвитку (займає перше місце у світі з економічної політики). Минулого року робили для нас незалежний експертний огляд: вивчили діяльність АМКУ та Україну в цілому. Вони побачили, що у нас є бажання змінюватися, але практично це буде тоді, коли змінитися вся вертикаль. Коли у всіх органах обласних, місцевих та районних рівнів почнуть розвивати конкуренцію — тоді буде успіх.

Побудувати ефективний АМКУ — справа не одного дня, а питання 3—4 років. Суспільство ж чекає швидких результатів. Потрібно сформувати систему, навчити людей — це все складна й системна праця.

AgroPolit.com: Відчуваєте себе незалежним в АМКУ?

Юрій Терентьєв: Ми юридично незалежні та прагнемо чесно й неупереджено виконувати наші розслідування. Та на нас постійно тисне суспільство, засоби масової інформації, громадські організації. Комітет існує і працює у реальному світі, тому за нашою роботою постійно спостерігають. І це нормально.

AgroPolit.com: Що тоді Вас особисто змушує працювати в АМКУ?

Юрій Терентьєв: Я хочу завершити розпочату справу, реформувати відомство й побачити позитивний результат. Мені цікаво працювати у Антимонопольному Комітеті, тому з дистанції я не зійду, поки не дійду до фіналу.

AgroPolit.com: Які Ваші KPI/цілі на цій посаді?

Юрій Терентьєв: Перше — хочу зробити Комітет ефективною злагодженою структурою, яка компетентно працюватиме на попередження порушень. Друге — розробити національну програму розвитку конкуренції. Я хочу, щоб при слові «конкуренція» і «монополізм» люди перестали думати про Антимонопольний комітет, бо в кожного відомства є своя робота і працівники, які за це відповідають.

Бізнесмени повинні навчитися бути «джентльменами» в умовах конкурентного ринку без участі Антимонопольного комітету

AgroPolit.com: Ви хочете навчити бізнес, щоб він нарешті почав «відповідати за базар», не очікуючи втручання Комітету?

Юрій Терентьєв: Можна сказати й так. Робити справу — це не пости у «Фейсбуці» писати. Бізнесмени повинні навчитися бути «джентльменами» в умовах конкурентного ринку без участі Антимонопольного комітету.

AgroPolit.com: Україна переживає період «донів корлеоне». Є правила, але ставати «джентльменами» хочуть тоді, коли їм дадуть по руках, наприклад, АМКУ.

Юрій Терентьєв: Дійсно, 25 років в Україні «гасять пожежі», але нічого системного не будують. У 1992 році була програма демонополізації, після цього нічого подібного з розвитку конкуренції не було. Зараз є програма від уряду на три роки, котра має на меті стратегічну мету — розвиток конкуренції. Водночас менталітет у багатьох галузях лишився радянський — захищати виробника, протекціонізм, дотації, замість того, щоб розвивати вільний ринок. Я хотів би, щоб люди перестали думати так, як думали сто років тому. Нам треба зрозуміти, що конкуренція — це не погано, тож просто потрібно дотримуватися правил.

Сьогодні в Україні є різні відомства, але всі вони не прагнуть розвитку конкуренції. У міністерств немає КРІ з розвитку конкурентоспроможності галузей. Є лише — «допомогти наявним гравцям», «дотації», «розвинути конкуренцію». Українцям терміново потрібне щеплення для розвитку конкурентоспроможності.

AgroPolit.com: До Вас часто звертаються монополісти за протекцією?

Юрій Терентьєв: Не пригадую такого. Для прикладу: є група СКМ, суспільне ставлення до якої є досить неоднозначним. Втім, її представники публічно відстоюють інтереси свого бізнесу в юридичній площині. Вони беруть участь у наших конференціях, круглих столах, відстоюють свої позиції відкрито. А по-тихому ніхто не тисне.

Ще одне. АМКУ відграє важливу роль за оскарження державних закупівель. Коли я ставав головою АМКУ, то навіть не знав, наскільки ця функція важлива. Насправді реалізація цієї функції дає Комітету змогу спостерігати за торгами, поведінкою окремих ринкових суб’єктів. Ми постійно приймаємо рішення, які не подобаються переважній більшості учасників торгів. Через це довкола нас постійно «висить» напруга, бо колись той чи інший великий бізнесмен був «ображений» нами у таких торгах. Інколи прийняті рішення можуть мати негативне ставлення навіть органів влади вищої ланки. Втім, якщо підходити до проблеми без емоцій, то привід, через який ми змушені скасовувати тендер, завжди має аргументоване підґрунтя. До слова, рішення Антимонопольного Комітету в судах скасовується тільки у 0,5% від загальної кількості всіх справ.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com