Олена Коробкова: Банки прокредитували аграріїв на 60,5 млрд грн

Аграрний портфель банків зростає. За даними НБУ,  спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними серед них є лише 10% таких позик, що значно менше за середній показник у майже 58%. Однак, кредити агросектору й досі становлять лише 6–7% від загального обсягу. Що стримує  банки від  масштабного  кредитування АПК? За яких умов це зміниться та хто сьогодні у фаворі банкірів і які прогнози на 2018 рік? Про це та інше AgroPolit.com розпитав у ексклюзивному інтерв’ю виконавчого директора Національної асоціації банків України (НАБУ) Олену Коробкову:

AgroPolit.com: Який загальний обсяг кредитів, виданих підприємствам агросектору? Як змінилася ситуація у 2017 році?

Олена Коробкова: На кінець жовтня аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн. За статистикою Національного банку України, загальний обсяг кредитів сільському господарству за січень – жовтень зріс на 9,3%. І це на фоні зниження сукупного кредитного портфеля на 1,5%. Нарощування кредитування відбулося за рахунок гривневих кредитів – зростання на 24,1% (до 47,4 млрд грн.) Втім, обсяг кредитів у іноземних валютах протягом року скорочувався.

Читати до теми: Олена Коробкова: У 2016 році капітальні інвестиції в АПК перевищили позаминулорічні в 1,5 разу

AgroPolit.com: Які банки найбільше кредитують агросектор?

Олена Коробкова: Я б не виділяла конкретні банки. На ринок виходять нові гравці, які не мають значного портфеля, але мають великі плани. Було б некоректно звужувати фокус уваги потенційних клієнтів виключно на традиційно активних у агрокредитуванні банках.

Можна відзначити поступове зміщення фокусу у кредитуванні з  великих компаній та холдингів на малі та середні господарства

AgroPolit.com: Які аграрні підприємства найбільше у фокусі кредиторів – холдинги чи малий бізнес?

Оленка Коробкова: Загальної статистики кредитної активності у розрізі холдингів та малого й середнього бізнесу (МСБ) в агросекторі немає. Проте можна відзначити поступове зміщення фокусу у кредитуванні з великих компаній та холдингів на малі й середні господарства – деякі банки переглянули пріоритети на користь цього сегменту, є нові активні гравці.

Переважна частина кредитів у агросекторі видається для поповнення обігових коштів на термін до 1,5–2 років

AgroPolit.com: Що готові кредитувати банки?

Олена Коробкова: Переважна частина кредитів у агросекторі видається для поповнення обігових коштів на термін до 1,5–2 років. Так традиційно фінансуються сезонні польові роботи – посівна та збір врожаю.

У техніку та обладнання у минулі роки інвестували (і брали на це кредити) переважно великі агропідприємства. Проте останнім часом і з боку аграріїв-МСБ з’явився певний інтерес до вкладень у техніку та обладнання. Кредити на такі цілі видаються на термін до 5 (іноді більше) років. Достатньо розвинуті партнерські програми банків із постачальниками техніки, які дозволяють зменшити процентні ставки за кредитами на придбання такої техніки.

Читати до теми: Наступного року фермери отримають нові кредити 

Деякі банки видають кредити й на будування об’єктів інфраструктури (наприклад, елеваторів). Кожен такий об’єкт – окремий випадок, і фінансування може розбиватися на окремі етапи з відповідними строками та іншими умовами.

ПРО «ТОКСИЧНІ» ПОЗИКИ

AgroPolit.com: Яка частка проблемних кредитів у агросекторі? Як це впливає на готовність банків кредитувати аграріїв?

Олена Коробкова: У цьому питанні слід розділяти агрохолдинги та МСБ. Серед перших останніми роками було кілька гучних кейсів, які могли б цілком відвернути банки від агросектору. Але серед невеликих господарств статистика дефолтів зовсім інша. За даними окремих банків, які мають історію кредитування аграріїв сегменту МСБ, проблеми з поверненням кредитів мають від 0 до 10% таких позичальників. На фоні загального показника непрацюючих кредитів у банківській системі, який за останніми даними сягнув 58%, низька дефолтність малих та середніх агропідприємств є щонайменше привабливою і зумовлює підвищений інтерес банків до сектору.

ІНШІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ АПК

AgroPolit.com: Окрім кредитування, які ще механізми з’явилися на ринку?

Олена Коробкова: Окрім традиційних кредитів банки пропонують сільськогосподарським виробникам інструменти безресурсного фінансування – авальовані векселі. Вони значно дешевші у порівнянні з кредитами й забезпечують надійність у розрахунках аграріїв із постачальниками добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних матеріалів (з їхньою допомогою фінансують аграріїв Райффайзен Банк Аваль, Креді Агріколь, ПУМБ, Прокредитбанк).

З минулого року на ринку з’явився інноваційний для України фінансовий інструмент – аграрна розписка. З допомогою розписок агропідприємства отримують фінансування під заставу майбутнього врожаю. Для фермера, який не має ліквідного майна для надання у заставу під кредит, це іноді єдиний спосіб отримати фінансування. Для кредитора аграрні розписки також передбачають низку переваг – зобов’язання прив’язується до конкретної земельної ділянки і відображається у публічно відкритому реєстрі аграрних розписок, законодавчо зафіксовані права щодо моніторингу вирощування врожаю та відсторонення заставодавця від процесу у випадку порушення технології. Навіть передача ділянки в оренду іншій особі не порушує права кредитора на врожай, який вирощується на ній. Передбачена також прискорена процедура виконавчого провадження у випадку порушення зобов’язань за аграрною розпискою.

Недоліками агророзписок поки що є тривала процедура нотаріального оформлення та недостатньо розвинена інфраструктура. Але робота щодо їх подолання триває.

Деякі банки пропонують агро-клієнтам інструменти торгового фінансування експортно-імпортних операцій – акредитиви, гарантії, факторинг. Зазвичай ними користуються великі компанії. Відсутність культури використання (а часто й бажання вникати у суть) таких інструментів є одним із чинників, які обмежують доступ невеликих агропідприємств до зовнішніх ринків.

Читати до теми: Кредитування агробізнесу – можемо, але не хочемо 

Бонди сьогодні не використовуються для залучення фінансових ресурсів не тільки в аграрному, а й в інших секторах української економіки – даються взнаки наслідки кризи та фактична безкарність багатьох емітентів із колись гучними іменами. Одиничні випуски євробондів окремими холдингами – скоріше виняток. Сьогодні фондовий ринок в Україні переживає глибоке реформування, результати якого стануть відчутними лише через кілька років. Тоді бонди знову можуть повернутися до фінансового інструментарію українського бізнесу.

AgroPolit.com: Чому банки звернули увагу на агробізнес?

Олена Коробкова: Протягом кризових років сільське господарство виявилося чи не єдиною галуззю, здатною стабільно демонструвати зростання виробництва та обсягів експорту. Платоспроможність аграріїв, а також низькі показники проблемності кредитів агро-МСБ і зумовили зацікавленість з боку банків.

Якщо Україна продовжить болючі реформи та відновить співпрацю з МВФ, можна очікувати відновлення тенденції до зниження ставок із середини 2018 року.

AgroPolit.com: Чи готов банки фінансувати проекти з енергоефективності та біоенергетики?

Олена Коробкова: Так, банки можуть фінансувати й фінансують проекти у сфері енергоефективності. Готовність банків до цього залежить від конкретного проекту, його економічної ефективності, особи позичальника та наявності застави.

AgroPolit.com: Які прогнози на наступний 2018 рік? Чи покращаться умови кредитування? Як зміниться відсоткова ставка?

Олена Коробкова: Зростання конкуренції серед банків на цьому ринку вже призвело до полегшення умов надання кредитів аграріям окремими банками (встановлення менш жорстких вимог щодо застави, необов’язковість страхування майна чи врожаю тощо).

Проте кредитні ставки залежать від рівня кредитних ризиків (які не зменшуються через відсутність суттєвих зрушень у захисті прав кредиторів) та вартості грошей на ринку. Остання стабільно знижувалася протягом попередніх двох років, що відбивалось і на кредитних ставках банків.

Однак, складна поточна ситуація на грошово-кредитному ринку, зокрема інфляція, котра перевищує прогнози, з літа вже двічі змусила НБУ підняти облікову ставку. Пом’якшення грошово-кредитної політики навряд чи буде можливим найближчим часом, адже ризики для фінансової стабільності залишаються високими. Не сприятиме їхньому зниженню і наближення виборів та можливі загострення популістичних настроїв серед політиків.

Та якщо Україна продовжить болючі реформи та відновить співпрацю з МВФ, можна очікувати відновлення тенденції до зниження ставок із середини 2018 року.

Олександр Ярощук для AgroPolit.com