Олег Проценко: Сьогодні у розпорядженні НААН залишилось лише 360 тис. га землі з 1 млн. га, які вона мала на своєму балансі

Нещодавно прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що необхідно у прискореному режимі продати 1 млн га державних земель. Тим часом, Генпрокуратура розслідує факти зловживання керівництвом Національної академії аграрних наук України (НААН), які призвели до вилучення із державного володіння 4650 га особливо цінних земель вартістю 119,5 млн грн. Напередодні цих подій AgroPolit.com поцікавився у проектного менеджера аграрної реформи Національної ради реформ Олега Проценко про те, що ж буде з державними землями аграрної науки і як вони зараз використовуються.

AgroPolit.com: Чи підтримуєте Ви ідею приватизації земель, що належать НААН та іншим освітньо-науковим інститутам?

Олег Проценко: Проблему приватизації землі потрібно розглядати комплексно з питанням продажу державного майна. Я прихильник ліберальної моделі в земельних відносинах. З одного боку тривале управління держактивами, в тому числі й землями, довело неефективність держави, як власника. З іншого – є успішний досвід інших країн, де частка державного майна в реальній економіці мінімальна.

AgroPolit.com: Наскільки ефективно та доцільно використовуються сьогодні землі сільськогосподарського призначення, що належать Аграрній академії наук?

Олег Проценко: Основне призначення НААН – це здійснення наукових робіт. Важливо зазначити, що до їх структури входять науково-дослідні інститути, у власності яких знаходиться велика кількість земель. Земельний кодекс України передбачає статус «особливо цінних земель» з-поміж яких є науково-дослідні поля (ст. 151). Але тут важливо відмітити, що не всі землі науково-дослідних установ мають статус «особливо цінних земель», тим паче, далеко не всі вони використовуються за прямим призначенням, тобто для проведення наукових досліджень. Вважаю, що потрібно уважніше придивитися до територій та ефективності їх використання.

З одного боку тривале управління держактивами, в тому числі й землями, довело неефективність держави,  як власника. З іншого – є успішний досвід інших країн, де частка державного майна в реальній економіці мінімальна.

AgroPolit.com: Чи спостерігалось нецільове використання земель НААН?

Олег Проценко: Нецільове використання земель є, але воно завуальоване під оренду (коли укладаються договори спільного використання), суборенду та інше. Це також такі ситуації, коли землями, фактично, користуються приватними структурами – все це і є нецільовим використанням земель НААН. Також мають місце випадки, коли землі НААН вилучаються, тобто коли президія НААН надає дозвіл на вилучення частини земель, наприклад, для передачі громадянину товариства «М» і на підставі такого рішення районні державні адміністрації дають право на вилучені землі. Саме завдяки таким схемам сьогодні у розпорядженні НААН залишилось лише 360 тис. га землі з 1 млн. га, яка вона мала на своєму балансі.
Подібні питання лежать в компетенції правоохоронних органів. Саме вони повинні розслідувати такі справи.

AgroPolit.com: Чи існує законодавчий механізм контролю за використанням земель НААН (щоб уникнути ризику підпільної здачі в оренду) та інших освітніх установ, які представляють аграрну науку?

Олег Проценко: Прямого законодавчого механізму сьогодні не існує, бо всі ці схеми є напівлегальними чи прихованими. Звісно, є механізми як легалізують таку оренду, але з іншого боку – незаконна оренда земель має бути під контролем правоохоронної системи.

Земельний кодекс України передбачає статус «особливо цінних земель» з-поміж яких є науково-дослідні поля (ст. 151). Але тут важливо відмітити, що не всі землі науково-дослідних установ мають статус «особливо цінних земель», тим паче, далеко не всі вони використовуються за прямим призначенням, тобто для проведення наукових досліджень.

AgroPolit.com: Чи є десь у світі такі землі, які використовуються наукою, чи це є свого роду «українська традиція»?

Олег Проценко: У всьому світі є землі, які використовуються для науково-дослідних цілей. Вони підпорядковуються дослідницьким станціям та університетам. Наприклад, аби вивести сорт певної рослини необхідно до десяти років, що витрачаються на вирощування різних сортів пшениці і це є прийнятною світової практикою.

AgroPolit.com: Чи є сенс передати ці землі в оренду, а не приватизувати? Чи можна якось використовувати їх для наповнення бюджету , наприклад, на ту ж допомогу фермерам?

Олег Проценко: Приватизація землі - це фактична передача її у власність людям, оренда ж означає, що земля залишиться у державній власності. Важливо відмітити, що переважна більшість земель, які зараз знаходяться у володіннях НААН, перебувають у їх у постійному користуванні. А сам факт цього не передбачає законодавчої можливості передачі цих земель в оренду чи суборенду. Їх за законом може використовувати лише особа (підприємство), яка отримала право постійного користування.

Але є декілька законних шляхів, які дозволять здавати землі НААН в оренду. По-перше, сьогодні землі НААН знаходяться в режимі використання, який не дозволяє її здавати в оренду (режим постійного користування – ред.). Але його можна змінити на режим оренди земель НААН, тоді останні зможуть здавати її в суборенду. По-друге, НААН може відмовитись від земель, і тоді держава, в особі Держгеокадастру, зможе здавати ці землі в оренду чи безоплатно роздати людям по 2 га.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com