Ігор Білоус: Теоретично цього року можемо продати 26 аграрних підприємств. Але зробити це зможемо не раніше червня

До кінця 2016 року Мінагропрод планує передати всі державні підприємства на приватизацію у Фонд державного майна України (ФДМУ). Адже сьогодні ці активи приносять державі лише збитки. На думку аграрного міністра Олексія Павленка, приватизація — найкращі ліки від корупції. Крім того прем’єр Арсеній Яценюк нещодавно заявив про те, що цього року уряд продасть 1 млн га державної землі. Тож  наближаються великі аграрні торги. Як і коли продаватимуть це майно? Що буде з державними сільськогосподарськими землями під такими об’єктами? Скільки вже об’єктів передано в ФДМУ та які з них готові пустити «з під молотка» найближчим часом? Хто сьогодні претендує на аграрні «гіганти»  — ДПЗКУ, Аграрний фонд та «Укрспирт»? Про це та про інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова ФДМУ Ігор Білоус:

AgroPolit.com: Голова НБУ Валерія Гонтарева вважає, що приватизація врятує гривню, бо принесе мільярд доларів у резерви. Ви згодні?

Ігор Білоус: Якщо маються на увазі валютні надходження в економіку у вигляді прямих інвестицій в обсязі мільярд доларів, то — так, бо їх мінятимуть. Відтак — зміцниться нацвалюта.

AgroPolit.com: Чи тільки приватизацією треба рятувати гривню?

Ігор Білоус: Очевидно, що коштів від приватизації може не вистачити, щоб утримати гривню стабільною. Курс, у першу чергу, залежить від операцій експорту та імпорту. Приватизація — це різновид залучення прямих іноземних інвестицій. Якщо вона відбудеться — добре, бо в країну надійдуть долари та зміцнять курс, але паралельно ми отримаємо міжнародних інвесторів із сучасними методами управління. Дай Боже, щоб їх було багато.

У нас є об’єкти, які можемо продати лише один раз, і від цього залежатиме визнання України як держави, здатної проводити прозору приватизацію

AgroPolit.com: Чи достатньо законодавчої бази, щоб запускати прозору приватизацію?

Ігор Білоус: Вже майже достатньо. Ми нарешті дочекалися прийняття закону з необхідними поправками. Він був необхідний для продажу великих підприємств, без нього ми б іноземних інвесторів не побачили. По-перше, новий закон скасовує обов’язковий попередній продаж 5-10% акцій на фондовій біржі. По-друге, дає можливість інвесторам вирішувати спірні питання у міжнародному арбітражі. По-третє, дозволяє залучати радників до процесу продажу держвласності. Крім того, згідно з новим законом, представники країни-агресора не зможуть брати участь у приватизації, зате іноземні компанії, частка держави яких у статутному капіталі перевищую 25%, - зможуть. Наприклад, та сама Yara. Ми дуже чекали на цей закон. Тепер його ще має підписати Президент. У нас є об’єкти, які можемо продати лише один раз, і від цього залежатиме визнання України як держави, здатної проводити прозору приватизацію. Це позитивно вплине на інвестиційний клімат країни.

Читати до теми: Найкращі ліки від корупції – приватизація

AgroPolit.com: Мінагропрод хоче до кінця року передати всі агарні об’єкти на приватизацію у ФДМУ. Ви готові все це добро забрати собі? Скільки сьогодні таких підприємств передано?

Ігор Білоус: Насправді нам мало передано об’єктів для приватизації. Урядова постанова №271 визначає передачу 62-х аграрних об’єктів, а реально отримали тільки 10. Насправді найбільша проблема — відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельні ділянки. Це змушує Фонд відмовлятися від прийому таких об’єктів, бо ми не знаємо, що нам передають. Насправді — це історична проблема, яка дісталася у спадок від різних урядів і міністерств. Відбувалися різні дії з цими аграрними активами, тому відсутній їхній облік та документообіг. Підтвердження цього — безліч кримінальних справ по ДП. Під час передачі державних об’єктів ФДМУ має розуміти, що йому передають, інакше потім до нас будуть претензії. Який вихід? Або «обнулятися», або провести повну інвентаризацію, показати, що на балансі у цих підприємств — шафа, стіл та стілець — і тоді віддати нам. Якщо Мінагропрод її не проведе, то це доведеться робити Фонду після отримання в управління.

AgroPolit.com: То Мінагропрод не провів цієї інвентаризації?

Ігор Білоус: Це проблема не тільки аграрного міністра Олексія Павленка, а й усіх інших міністерств. Вони мають провести передприватизаційну підготовку, але зволікають.

Читати до теми: Директор Світового банку: треба з’ясувати, де використовується 9 млн га державних земель

AgroPolit.com: Урядова постанова №271 визначає перелік підприємств. То хто блокує їхню передачу? Адже 10 об’єктів — це мізер.

Ігор Білоус: Інколи зволікають чиновники середньої ланки, а часто головна причина — неготовність самих об’єктів до передачі. Більше проблем виникає через неоформлені документи на аграрні державні підприємства. На одній із нарад у прем’єра вирішили, якщо міністерство не здатне здійснити цю перекваліфікаційну підготовку, то ми придумаємо механізм прийняття цих об’єктів, щоб захистити себе від претензій правоохоронців у випадку перевірок. Ви ж розумієте, що одна справа, коли нам передають фірму «Роги і копита», а інша — «Укрспирт». Це серйозні речі.

Основна проблема — законом не встановлено чіткі графіки передачі об’єкту від відомств до ФДМУ, не встановлено кількість днів для передачі об’єктів Фонду, тому це може тривати роками

 AgroPolit.com: Як виглядатиме спрощений механізм передавання таких об’єктів? 

Ігор Білоус: Наразі вивчаємо чинний механізм і намагаємося сформувати свої пропозиції.
Основна проблема — законом не встановлено чіткі графіки передачі об’єкту від відомств до ФДМУ, не встановлено кількість днів для передачі об’єктів Фонду, тому це може тривати роками. Можливо, ми зможемо попросити встановити термін у 60 чи 120 днів.

Ще одна проблема — нестача коштів на підготовку документів для передачі таких об’єктів на приватизацію. У міністерстві вважають, що у фінплані вони не закладені, тому це причина нічого не робити.

В Мінагропроді 17 підприємств потрапляють під ліквідацію, ще 4 — у забороненому до приватизації переліку

AgroPolit.com: То аграрна приватизація не стартує до моменту, доки не буде цього спрощеного механізму або інвентаризації державних об’єктів?

Ігор Білоус: Так, але це стосується усіх міністерств. Щодо Мінагропроду, то він, навпаки, серед тих, хто хоче віддати нам ці активи. Найгірша ситуація у Мінекономіки. В Мінагропроді 17 підприємств потрапляють під ліквідацію, ще 4 — у забороненому до приватизації переліку.

AgroPolit.com: Приватизуватимуть «Укрспирт», ДПЗКУ, Аграрний фонд?

Ігор Білоус: Два перші — так, а щодо третього не впевнений. Щодо чотирьох заборонених, то вони містяться у додатку №2 до урядової постанови №271 («Урожай», Харківське торгово-промислове підприємство, «Укрліктрави», Конярство України). У них є активи, заборонені до продажу. Тому перш ніж їх приватизувати, потрібно забрати ці активи.

AgroPolit.com: То ви чекаєте механізму, як убезпечити себе від наслідків приватизації неперевірених об’єктів?

Ігор Білоус: Мета ж полягає не в тому, щоб просто передати проблеми з міністерства в іншу держустанову. Я – за приватизацію, але кожен має робити свою роботу. Тому зараз намагаємося прийти до спільного знаменника і визначити просту процедуру передачі цих об’єктів.

AgroPolit.com: Ігорю Олеговичу, який вихід із ситуації: міністерство хоче віддати ФДМУ об’єкти до кінця року?

Ігор Білоус: Вони можуть нам передати. Можливо, проводитимемо інвентаризацію спільним актом з Мінагропродом чи якось інакше. Є різні ідеї, як це зробити. Наразі вони обговорюються і передаються у КМУ. Я розумію позицію міністра — «Віддаю все, забирайте!», але ж є процедура, якої сьогодні не дотримуються. А з порушенням забирати ці об’єкти ФДМУ не готовий. Інакше це стане підставою для претензій з боку перевіряючих та правоохоронних органів.

Аграрні об’єкти без сільгоспземель продаватимуться — кластерами на аукціонах

AgroPolit.com: Як продаватимуться аграрні об’єкти після передачі Фонду?

Ігор Білоус: Без сільгоспземель — кластерами на аукціонах. Наприклад, «Укрспирт», до продажу якого слід залучаим радників, швидше за все, потрібно продавати окремими об’єктами з певною ліцензією, яка передбачає модернізацію та обмеження будівництва нових потужностей. Після цього – з 2020 року – можна буде видавати нові ліцензії, але вже тільки тоді, коли будуть приведені до ладу існуючі активи.

Потрібен аудит ДПЗКУ. Але за умов мільйонного кредиту вона насправді багато не коштує

AgroPolit.com: Чи не створить китайський кредит проблем із приватизацією ДПЗКУ?

Ігор Білоус: З одного боку кредит — проблема, з другого — невід’ємна частина життя будь-якої компанії. Позику не можна просто анулювати, її потрібно повертати. На суму кредиту знижується вартість об’єкту до продажу. Головне – чи є покупці. На ДПЗКУ охочі є.

AgroPolit.com: Скільки таких потенційних покупців?

Ігор Білоус: З одним таким уже зустрічався — одна китайська компанія ще минулого року висловлювала такий інтерес. Це не та, яка видавала кредит.

AgroPolit.com: Якою може бути реальна ціна ДПЗКУ в нинішніх умовах з урахуванням китайського кредиту?

Ігор Білоус: Потрібен аудит ДПЗКУ. Але за умов мільйонного кредиту вона насправді багато не коштує. Втім, навіть попри це, якщо є можливість передати її у приватні руки і вона за працюватиме правильно, це буде успіхом.

AgroPolit.com: Як не продешевити в продажу компанії, яка має 50 елеваторів і 2 морських термінали?

Ігор Білоус: Потрібно дивитися результати інвентаризації компанії, з’ясовувати, які є активи, і тоді вже давати оцінки.

AgroPolit.com: Краще продавати компанію з боргами чи спочатку вивести її з цієї «ями»?

Ігор Білоус: Звичайно, краще зачистити компанію. Це світова практика.Чи є сьогодні у держави можливість профінансувати такі борги? Проблема з китайським боргом полягає у тому, що частину наданих грошей вкрали і тривають кримінальні провадження.

В 2015 ми продали два об’єкти з сільськогосподарськими землями за механізмом розпаювання КСП. А загалом через Фонд держмайна за 20 років - 637 

AgroPolit.com: З чого починати старт продажу аграрного добра? Скільки об’єктів ви готові приватизувати вже зараз?

Ігор Білоус: Приватизація підприємств АПК відбувається. Просто всі думають, що за гроші, а насправді чинне законодавство передбачає роздачу майнових прав. Наразі діє лише один механізм — розпаювання сільськогосподарських земель під державними аграрними об’єктами — через КСП. Продавати її на аукціоні не можемо. Людина, яка отримує право на землю, самостійно вирішує — обробляти, здавати в оренду тощо.
В 2015 ми продали два об’єкти з сільськогосподарськими землями за механізмом розпаювання КСП. А загалом через Фонд держмайна за 20 років продали 637 сільськогосподарських підприємства шляхом безоплатної передачі майна і землі працівникам, в т. ч. колишнім працівникам.

Наразі в управлінні ФДМУ знаходиться 30 аграрних об’єктів, з яких 2 (Володимирське та Лиманське державно-виробниче сільськогосподарське риболовецьке підприємство) потрапляють під дію ст. №25 Закону України "Про особливості приватизації майна в АПК". Теоретично цього року можемо продати 26 аграрних підприємств. Але зробити це зможемо не раніше червня 2016 року. До цього часу Держстат має опублікувати інформацію про їхню діяльність, кількість працівників, на базі чого Мінагропрод виведе частку, скільки кожен найманий працівник отримає землі та майна. Тобто, наразі до приватизації готується 26 аграрних об’єктів, але фактично вона розпочнеться у червні 2016 року.

AgroPolit.com: Як правильно приватизувати підприємства, де є сільськогосподарська земля?

Ігор Білоус: Ми говоримо не про землю, а тільки про майно. Земля у будь-якому випадку розпайовуватиметься між співробітниками таких підприємств. Коли приймається рішення про приватизацію держпідприємства, то його акціонують і в його співробітників з’являється певна частка акцій, на неї у майбутньому буде виділено земельний пай.

AgroPolit.com: Інвестор, купуючи підприємство з сільгоспземлями, по суті набуває лише майнові права?

Ігор Білоус: Так, земля лишається за людьми, які за законом мають право на неї. Пізніше вони можуть свої майнові права здати в оренду. Так само, як роблять усі латифундисти: позбирали майнові права і користуються через механізм оренди.
Про особливості агарної приватизації на 2016 рік

Читати до теми: Аркадій Корнацький: Єдиний правильний шлях приватизації в АПК — створення КСП на базі усіх державних господарств і подальше розпаювання землі між працівниками

AgroPolit.com: Я чула, що розробляються зміни до закону про приватизацію аграрних об’єктів. Про що мова?

Ігор Білоус: Ми хотіли спочатку підтримати ідею Мінагропроду, щоб 25% держмайна в АПК розпайовувалися, а решта 75% — продавалися на конкурсі за гроші якомусь одному інвестору. Але Мінфін хоче, щоб продавалися 100% держпідприємства. Втім, за чинним законом, певну частку майна в аграрних держпідприємствах треба розпаювати населенню. Взагалі ж за всі минулі роки частка держави під час розпаювання залишалася на рівні 25%. Ця ідея не знайшла підтримки в уряді.

Відтак Кабмін доручив ФДМУ розглянути доцільність прийняття змін до Закону «Про особливості приватизації майна в АПК». Адже Мінфін наполягає, що все майно в АПК маємо продавати за гроші! Ми підготували своє бачення таких змін. Але це майно поки попитом не користується, бо йому по 50—100 років. І зміни стосуються всього 20 підприємств, які потрапляють під урядову постанову №25. Важливий момент: із розпаюванням має відбутися приватизація лише підприємств із постанови №25, решта — без.

AgroPolit.com: Що зміниться з відкриттям ринку землі?

Ігор Білоус: Якщо мораторій знімуть, то всі «видихнуть» і проблеми зникнуть. Вільний ринок землі має бути. Спокійно зможемо продавати сільськогосподарські землі держпідприємств через аукціон. Якщо відкриється ринок землі, то у нас з’явиться новий клас активу, який може бути і заставою в банку. Це де-факто – гроші: 100—1000 доларів за 1 га. Інше питання — хто має претендувати на купівлю і чи буде заборона для іноземців.

Сьогодні держпідприємства мають право користуватися цією землею. Коли воно переходить в приватну власність, з нею переходить і право власності користування – але вже на підставі договору оренди. Що ми бачимо сьогодні? Наприклад, державна земля під ОПЗ — 250 га. Підприємство користується нею на підставі сплати незначних грошей до місцевого бюджету. Щойно воно отримає приватного власника, то ця земля здаватиметься в оренду підприємству міською радою м. Южне за іншою ціною. Ми попросили цю раду визначили приблизну вартість оренди.

Ринок землі має бути повноцінним. Я проти створення напівринку

AgroPolit.com: Законопроект Держгеокадастру пропонує дозволити купувати землю фізособам-українцям максимум до 1000 га в одні руки. Що скажете?

Ігор Білоус: Ринок землі має бути повноцінним. Я проти створення напівринку. Це те саме, що роздати по одному колесу від машини, їздити вона не буде. Навіть, якщо є люди, готові витратити десятки мільйонів доларів і купити 10—50 тисяч гектарів, то ви не думаєте, що вони зроблять це одразу? Якщо дозволити купувати землю лише українцям, то іноземці заходитимуть через них. Тому потрібно об’єктивно й раціонально дивитися на ці речі.

AgroPolit.com: Аграрну приватизацію треба закінчувати за цим механізмом чи міняти його?

Ігор Білоус: Якщо земля стане товаром, то треба, звичайно, все міняти.

AgroPolit.com: В чому ризики аграрної приватизації?

Ігор Білоус: Ми розуміємо соціальні моменти, тому потрібно жорстко перевіряти всі речі з розпаюванням землі. Мінфін проти роздачі землі через КСП, бо так гроші до бюджету не ідуть.

Якщо ви думаєте, що якась із державних земель не обробляється, то дуже помиляєтеся. Всі ці території — в гарному обробітку. Питання тільки — чиєму, і чи отримує зиск від цього держава

AgroPolit.com: Але завдяки цьому немає соціального бунту!

Ігор Білоус: Якщо ви думаєте, що якась із державних земель не обробляється, то дуже помиляєтеся. Всі ці території — в гарному обробітку. Питання тільки — чиєму, і чи отримує зиск від цього держава. В організації цього всього процесу треба навести лад. Не всім цього хочеться. Всі державні підприємства повинні піти на продаж. Але ніхто в державі цим не займається. Є багато необлікованих земель, які наче десь є, але вони насправді обробляються, там щось росте, збирається, урожай продається, гроші кудись використовуються. Повірте, масштаби цього дуже великі.

AgroPolit.com: А ви робили хоча б якесь дослідження використання державних земель?

Ігор Білоус: А що мені робити? Це робота Олексія Павленка. І він прекрасно розуміє, що це настільки велика проблема, що її можна вирішити тільки комплексно – поодинокі дії ні до чого не призведуть. Але навіть якщо він її зробить за 3 місяці, то отримає невтішний звіт. І зупиниться там, де й зараз. Про цю проблему й так усі знають.

Менше усього я хочу зараз отримати «Укрспирт» або ДПЗКУ та займатися їхнім управлінням.

AgroPolit.com: Як уникнути всіх «мін» під час приватизації аграрних об’єктів? Які для вас головні виклики у цьому напрямку?

Ігор Білоус: «Укрспирт» продаватимемо окремим законом, залучаючи міжнародних радників. ДПЗКУ має важливі виробничі активи, без земель і їх продають, як будь-який виробничий актив. Так, існує борг, зможемо його погасити — продамо. Менше усього я хочу зараз отримати «Укрспирт» або ДПЗКУ та займатися їхнім управлінням.

AgroPolit.com: Коли можливий продаж ДПЗКУ, якщо вам його передадуть?

Ігор Білоус: Наразі незрозуміло, коли такий об’єкт передадуть. Павленко заявляє, що він нам до кінця року все передасть. Але графіку передачі аграрних об’єктів немає.

AgroPolit.com: Є відчуття, що до кінця 2016-го отримаєте три найбільші агропідприємства — Аграрний фонд, ДПЗКУ чи «Укрспирт»?

Ігор Білоус: Їх передадуть, але мінімум півроку потрібно на підготовку. Тому продати цього року їх нереально. Аграрні підприємства найкраще продавати у міжсезоння, коли закінчується збір урожаю: з листопада по березень. Якби Фонду цього року передали ДПКЗУ, то з листопада по березень 2017 року ми успішно його продали б.

AgroPolit.com: Чи є попит з боку міжнародних інвесторів на аграрні об’єкти (не тільки на великі)?

Ігор Білоус: Є.

Тривалий час ми не проводили діалог з іноземними інвесторами щодо аграрних підприємств. Тому вони їх не цікавлять. КСП іноземцям не цікаві, бо вони не можуть брати у них участь. Іноземці, як правило,скуповують аграрні активи на вторинному ринку

AgroPolit.com: Чим цікавляться?

Ігор Білоус: Усім. Розумієте, тривалий час ми не проводили діалог з іноземними інвесторами щодо аграрних підприємств. Тому вони їх не цікавлять. КСП іноземцям не цікаві, бо вони не можуть брати у них участь. Іноземці, як правило,скуповують аграрні активи на вторинному ринку. Дуже багато західних інвесторів абсолютно не мають бажання гратися з первинним ринком українських акцій, бо це дуже важко і проблематично. Вони не розуміють всіх підводних течій, камінців і так далі. Вони готові на вторинному ринку купити з премією в українського інвестора, мати з ним абсолютно нормальні відносини, бажано, закріплені британським правом, і перекласти всі ризики на нього, аніж за українським правом купувати об’єкт без будь-яких гарантій.

AgroPolit.com: Тобто бажаючі купити аграрні об’єкти є, в принципі, але немає розуміння, як це правильно зробити?

Ігор Білоус: На такі об’єкти, як ДПКЗУ з портами, звичайно, будуть покупці. Але ж це далеко не всі об’єкти до продажу.

ДПКЗУ навряд чи знайде покупця всередині України. Інтерес до нього проявляють араби, китайці

AgroPolit.com: Тобто іноземцям дрібні не цікаві, лише великі?

Ігор Білоус: Дрібні цікавий більше українським покупцям А от, наприклад, ДПКЗУ навряд чи знайде покупця всередині України. Інтерес до нього проявляють араби, китайці. Є великі зернотрейдери (Нобель, Глінкор, ADM, Бунге, Дрейфус – ред.).

Читати до теми: Максим Мартинюк: Оскільки мораторій продовжено на 1 рік, то, навряд чи щось почнеться раніше 1 січня 2017 року

AgroPolit.com: Чи змінилася б ситуація з вартістю державних аграрних активів, якби стартував ринок землі?

Ігор Білоус: Дуже сильно змінилася б. Для агрохолдингів, які працюють на певній території, складають на ній виробничі карти та інвестують у родючість ґрунтів, вартість таких земель могла б становити 1000—2000 доларів за гектар. Інша справа — ліси.

AgroPolit.com: До речі, ви вважаєте, що треба приватизувати українські лісгоспи?

Ігор Білоус: Спочатку треба розібратися, що там є, провести корпоратизацію лісгоспів. Спитайте у Павленка, чи він знає, що в нього насправді є з лісових активів? Він вам скаже, що не дуже. Я не хочу кидати камінь в його город, бо таке незнання притаманне безлічі міністерств, і вони не мають поняття, чим володіють. Але є й інша сторона медалі — вони не дуже хочуть розбиратися у цьому, та й не завжди мають для цього достатньо ресурсів.
Лісгоспи спочатку потрібно перевести на міжнародну звітність, а потім — запроваджувати корпоративні навички

AgroPolit.com: То перший крок у напрямку лісгоспів — їхня корпоратизація?

Ігор Білоус: Перший крок для всіх державних підприємств — з’ясувати, що в них є і чого по факту немає. Далі — корпоратизація. Чому так? Форма власності — ДП — у минулому. Корпоратизація дозволить ввести на цих підприємствах нормальний облік активів.

Лісгоспи спочатку потрібно перевести на міжнародну звітність, а потім — запроваджувати корпоративні навички. Тоді за 3 роки можна створити чіткий облік того, що є в лісовому господарстві. А це мільярдний бізнес. Чому цього не роблять? Мабуть, комусь це потрібно.

AgroPolit.com: Яких законодавчих ініціатив не вистачає для нормальної роботи Фонду?

Ігор Білоус: Законопроект №2319а-д нарешті прийнято, залишилось підписати його у президента, на черзі – прийняття законопроекту №1567 (зменшує кількість об’єктів до приватизації — 1400 об’єктів хоча б наполовину). Ще було б непогано прискорити передачу аграрних об’єктів до приватизації в рамках урядової постанови №271.
Безліч підприємств, які щороку банкрутують. Це означає, що тіньова приватизація відбувається, в тому числі – й аграрних активів. Статистика дуже сумна: із 4000 держпідприємстсв 1400 Мінекономіки вважає за доцільне відправити на банкрутство.

AgroPolit.com: Ви відчуваєте на собі тиск через виклики, які стоять перед Фондом?

Ігор Білоус: Так, тиснуть на всіх: законодавчо, судово, операційно. Але для мене головне — показати Україну як інвестиційний об’єкт. Цим ніхто не займається. І приватизація ОПЗ — це невеличка фіранка, яку ми намагаємося відкрити для світу. Далі буде продаж обленерго, «Укрспирту», «Укргазвидобування». Треба розробити державну стратегію щодо всіх активів державної власності. Треба екстерном здавати шкільні іспити, бо країна в першому класі уже 9 років. Потрібно наздоганяти світ. Ми проглянули статистику — і знаєте, що побачили? Безліч підприємств, які щороку банкрутують. Це означає, що тіньова приватизація відбувається, в тому числі – й аграрних активів. Статистика дуже сумна: із 4000 держпідприємстсв 1400 Мінекономіки вважає за доцільне відправити на банкрутство.

AgroPolit.com: Тобто це потенційні клієнти тіньової приватизації?

Ігор Білоус: В Україні діє 250 державних акціонерних товариств, з яких половина — банкроти. Це навіть не ДП. Немає часу довго розхитуватися.

AgroPolit.com: Скільки б ви поставили парламенту за законодавчу підтримку?

Ігор Білоус: Вона нам ще потрібна, тому не хочу. Дивіться, як голосують, і робіть висновки. Що мені не подобається в нашому парламенті ? Сьогодні домовився, що підтримають закон, важливий для приватизації, а наступає час голосування — позиція змінюється. Чого вона змінилась? Ніхто не знає.

AgroPolit.com: Може тому, що не легалізовано закон про лобізм або комусь заплатили?

Ігор Білоус: Можливо. Парламент повинен бути більш організованим.

AgroPolit.com: Може їх розігнати й переобрати?

Ігор Білоус: Це не моя компетенція.

AgroPolit.com: Оцініть приватизацію агрооб’єктів попередніх років? Чи дійсно вона була підкилимною, як кажуть?

Ігор Білоус: Так. Не лише АПК.

AgroPolit.com: Які наслідки цього для сектору?

Ігор Білоус: В тому-то й справа — жодних. Активи перекочували у приватні руки, але ані розвитку, ані досягнень.

AgroPolit.com: Яка роль підкилимної приватизації аграрних об’єктів у появі великих холдингів?

Ігор Білоус: Жодної. Вони сформувалися за рахунок придбання активів на вторинному ринку, за рахунок концентрації приватних паїв.

AgroPolit.com: Чи було це бар’єром для появи легального ринку землі?

Ігор Білоус: Головне — це питання власності. Навіть державна земля може дуже ефективно оброблятися й управлятися. Але коли люди живуть «від урожаю до урожаю» на цій землі, то не можуть запланувати серйозні інвестиції на три роки вперед. Інвестиції у будівництво елеватору відбиваються 7—8 років. Коли у вас 5 чи 10 тисяч гектарів державних земель, то ви не будуватимете там елеватор. Адже землю можуть забрати. Саме тому на державних землях не створюють постійних робочих місць, не вкладають серйозних інвестицій… Просто засіяв, зібрав, продав.

AgroPolit.com: Це ж просто затримує розвиток сектору?

Ігор Білоус: Абсолютно. І це питання стосується усієї приватизації.

Національна академія аграрна наук нам теж жодного об’єкту не передала за останні шість років. У НАН разом з НААН - 461 об’єкт, загальна кількість цих земель не відома

AgroPolit.com: Додайте до цього те, що в процесі реформування держорганів забули передати функцію контролю за використанням державних земель.

Ігор Білоус: Поцікавтеся, скільки всього є землі у Національної аграрної академії наук. Там тисячі гектарів. Взагалі немає про що говорити… До речі, Національна академія аграрна наук нам теж жодного об’єкту не передала за останні шість років. У НАН разом з НААН - 461 об’єкт, загальна кількість цих земель не відома. Якби знати – можна було би помножити цю кількість хоча б на вартість тонни вирощеного збіжжя або на вартість землі: корпоративні права (від 100 до 500 доларів за 1 га) та плюс орендна плата. Тоді ми б зрозуміли, скільки втрачає держава.

AgroPolit.com: Дякую за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com