Петро Охотін: Може відбутися спроба відстояти вільний ринок землі Петром Порошенком

Хто кому «Рабинович» сьогодні на українській політичній ниві? Таке питання все гучніше лунає, бо список претендентів на "президентську корону" в 2019 році росте з космічною швидкістю. Порошенко, Тимошенко, Рабінович, Бойко, Садовий, Богословська – і це короткий перелік тих, хто вже заявив публічно про своє бажання. Вакарчук, Зеленський – новачки, які тільки натякають на це і мітять на роль українського Макрона. В тіні – Кличко та Гройсман… Оновлене чи добре замасковане старе передвиборче меню чекає на українців за цими усіма фігурами? І хто тягнутиме за ниточки? Чи будуть ще реформи за рік до виборів, і які? Та чому українцям сьогодні потрібно особливо уважно моніторити діяльність Ради, щоби не лишитися без землі? Про це й більше – у ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів політолог Петро Охотін:

AgroPolit.com: В Україні з’явився справжній парник різноманітних політичних кандидатів, які «ростуть» у президенти, і світять (чи відсвічують) своїми обличчями з біг-бордів. Що скажете про всю цю «палітру»?

Петро Охотін: Одразу маленька поправка: вони тільки заявили про намір йти у президенти, але ще не подали документи, не зареєструвалися, тому до кандидатів їм далеко. Я б розділив їх на кілька груп, залежно від цілей. Перша – люди, які досить довго в політиці, борються за владу, їх цікавить політична посада, у них є власне бачення розвитку країни (це Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Юрій Бойко й Анатолій Гриценко). Друга – молоді кандидати на кшталт Святослава Вакарчука та Володимира Зеленського. От їх я б не оцінював як реальних претендентів на ці президентські вибори. Швидше за все, їхнє завдання у березні – «засвітитися», а восени 2019 року взяти участь у парламентській кампанії. Третя – це такі персонажі, як Андрій Садовий, які хочуть нагадати про себе. Щодо Садового, то його президентський рейтинг низький, бо публіка так і не дочекалась об’єднання Садового та Гриценка, тож у випадку виборів перевагу віддадуть останньому (так показують фокус-групи). Я думаю, що Садовий іде на президентські вибори, щоб отримати страховку, щоб у випадку якихось подальших скандалів за його участі говорити що є факт політичних репресій.

Читати до теми: «Аграрні зусилля» фракції «Самопоміч» – ККД доволі високий

Щодо біг-бордів. В очі чітко впадає декілька типів кампаній. Перший – новий колір бордів у Петра Порошенка, де він потроху розжовує свої основні принципи армії, мови та віри. Другий – цікава кампанія Юлії Тимошенко, де вона чітко показала що вона за НАТО, а не проти. Третій – борди Вілкула, який зараз окремо розкручує себе і це свідчить про те, що в команді Опозиційного блоку немає чіткого лідера.

РОЗКОЛ В ОПОБЛОЦІ – ОСНОВНІ ВЕРСІЇ

AgroPolit.com: До речі, Опоблок, як і його попередник («Партія регіонів») завжди відзначався згуртованістю у порівняні з іншими політсилами. Чим пояснити сьогодні їхній поділ на кілька груп: така ситуативна тактика, щоб потім зібратися і підтримати Бойка, чи це таки розкол?

Петро Охотін: Це результат розбіжностей інтересів людей, які стояли за цими групами. Якщо «Партія регіонів» могла бути своєрідним монолітом через фігуру Януковича, Клюєва та інших одіозних людей, які забезпечили одностайність думок, то зараз є поділ: «Донецька» – наближені до бізнесмена Ріната Ахметова (зарахував би сюди й Вілкула); «Київська група» – Льовочкін; «За життя» – курирує Рабінович, наразі свою гру почав і Вадим Новинський із проектом «Мир». Чи об’єднаються вони навколо Бойка у фіналі? Поки що важко сказати. Думаю, що російська сторона їх підштовхуватиме до цього. Однак бізнес-інтереси всіх цих сторін дуже різні та виглядають загостреними.

AgroPolit.com: Можливо, ця розсипчастість – спроба максимально повністю мобілізувати електорат, а потім зібрати його й кинути всі сили на Бойка?

Петро Охотін: Зараз немає умов, коли б якийсь із кандидатів переміг у першому турі. Тому розкрутка певних кандидатів може бути банальною спробою завести своїх людей у склад виборчих комісій. Адже варіант фальсифікацій на президентських виборах цілком вірогідний, зокрема у віддалених регіонах. Представники у цих комісіях навіть від технічних кандидатів суттєво впливатимуть на процес підрахунків голосів. З іншого боку, я не відкидаю як пояснення «зіркову хворобу» окремих політиків.

Штаб Петра Олексійовича всіляко намагатиметься переконати Святослава Вакарчука стати таким своєрідним VIP-агітатором команди".

AgroPolit.com: Постать Вакарчука – це проблема для політтехнологів Петра Порошенка, бо саме у нього (не в Тимошенко чи інших) він (за даними закритих досліджень) відбирає найбільше електорату. Як бути з ним? Чи може сколихнути український електорат кандидатура Вакарчука? Чи це мертва спроба «співучого поля»?

Петро Охотін: Не думаю, що Святослав Вакарчук є проблемою для Петра Порошенка. Є два тури виборів, і навіть якщо в першому турі Порошенко набере трохи менше, то все одно Вакарчук зараз не розглядається як кандидат на другий тур. Не виключено, що Святослав дійсно зареєструється на президентські вибори, можливо, у першому турі й забере голоси Порошенка, але в другому, на моє переконання, штаб Петра Олексійовича всіляко намагатиметься переконати Святослава Вакарчука стати таким своєрідним VIP-агітатором команди Порошенка. Враховуючи, що фінал виборів виглядатиме, швидше за все, як битва між Порошенком і Тимошенко, то Вакарчука намагатимуться використати для агітації саме Порошенка.

Читати до теми: «Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті

AgroPolit.com: А Юлія Тимошенко намагатиметься використати його собі?

Петро Охотін: Потрібно дивитися на певні програмні засади, які озвучує Вакарчук, і чи корелюються вони з озвученими Тимошенко. Є дуже глибока розбіжність між таким важливим для електорату Юлії Тимошенко питанням, як продаж землі. Святослав Вакарчук проходив тренінги на Заході, зокрема, і я з ним познайомився на вечірці стипендіатів американських програм, де був присутній Френсіс Фукуяма. Власне, ідеологія більшості цих тренінгів і курсів – має бути вільний ринок. Тобто, продаж землі є обов’язковою умовою. Вільний ринок землі – це і є той камінь розбрату, на якому Вакарчук і Тимошенко ніколи не зійдуться.

AgroPolit.com: Не такі вони уже й далекі в цьому питанні. Якщо дивитися в історію земельного питання, то сама Юлія Володимирівна, бувши прем’єром, готувала законопроект про відкриття ринку землі. Саме ним у стінах парламенту так активно розмахує зараз народний депутат Олексій Мушак. До речі, сам Вакарчук ніде публічно не розписувався поки що за вільний ринок землі.

Петро Охотін: 10 років тому були інші політичні умови, ніж зараз. Відкривати ринок землі сьогодні невигідно, бо ціна на землю зменшилась. Якщо казати про Вакарчука, то він скрізь декларував свою відданість якраз ідеям вільного ринку. Є низка умов міжнародних фінансових організацій та асоціацій, рішення євросуду про зняття мораторію, і не думаю, що Вакарчук ітиме проти таких рішень.

AgroPolit.com: Юлія Володимирівна теж не піде проти них, якщо стане президентом.

Петро Охотін: Думаю, що Юлія Тимошенко знайде спосіб як бути, бо вона більш незалежний політик, аніж Вакарчук.

AgroPolit.com: В Україні чекають на свого Макрона. Чи виросте він на тому полі значної електоральної недовіри, яке ми спостерігаємо за всіма соціологічними опитуваннями?

Петро Охотін: Українському Макрону для перемоги потрібно декілька речей. Перше – доступ до медійних ресурсів. Друге – велика працездатність для проведення зустрічей у регіонах. Третє – команда. До того ж зараз немає запиту від жодної з груп в Україні, яка б хотіла бачити такого Макрона й готова була б його підтримувати. Якщо така група з’явиться, то шанси «Макрона» – реалістичні.

AgroPolit.com: Ви кажете, інтересантів немає, а я от знаю щонайменше трьох олігархів, які уже «міркують» на трьох, як би виростити таку здорову альтернативу. Адже вони чудово розуміють: Петро Порошенко їх «з’їсть», Юлії Тимошенко вони бояться як вогню, а нова альтернатива на зразок «Самопомочі» не виправдала їхніх сподівань. Треба пробувати щось нове.

Петро Охотін: Якщо говорити про Вакарчука та його близькість до певних олігархів, то, найвірогідніше, це може бути Пінчук. Він, як відомо, вибивається із загального пулу олігархів.

Щоби вистрілив проект «український Макрон» – достатньо буде триактної драми".

AgroPolit.com: І все ж, запит на Макрона є, тож він вистрілить на виборах, чи все вхолосту?

Петро Охотін: Звісно, якщо є запит і ресурси під це, то вистрілить. Це може бути як Зеленський, так і Вакарчук, і якийсь інший умовний новий політик. Головне, щоб він мав низький антирейтинг. А далі під нього пишеться публічна історія. Щоби вистрілив проект «український Макрон» – достатньо буде триактної драми: представлення певної людини, кульмінація (наприклад, замах на нього) та висування у кандидати. Але забезпечити перемогу справді безсистемного Макрона без медіа, людей у комісіях, значних фінансових ресурсів – неможливо.

AgroPolit.com: Український Макрон повинен мати достатньо підґрунтя, щоб бути самостійним сьогодні в Україні, чи це буде постановка закулісних ляльководів?

Петро Охотін: Наразі я не бачу передмов, щоб хтось із нових політиків був повністю незалежним від старої системи. Адже немає виборця, який готовий платити за самостійність такого кандидата. Подивіться історію американських виборів: там дуже поширеним є фандрейзинг (кандидат виголошує промову, в результаті збираючи певну суму коштів від слухачів). У нас до цього не готові. Тому навіть якщо "Макрон" і з’явиться в Україні, то він відображатиме структуру традиційного українського виборця: переважно люди пенсійного віку. В середовищі активних людей, бізнесменів посіяна бактерія зневіри до будь-яких політиків, тому вони відійшли від усіх процесів.

Читати до теми: «Привид» аграрної «Батьківщини», або До чого готується «головний популіст» країни

«ФЕНІКС ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО»

AgroPolit.com: Повернемося до проблем насущних. За рахунок чого, на вашу думку, Юлія Тимошенко «воскресне» у очах виборців, зважаючи на її значний антирейтинг?

Петро Охотін: Основний двигун перемоги Тимошенко – вона говорить із людьми зрозумілою мовою. Другий фактор – невдоволення людей діями Петра Порошенка. Ми бачимо фактично унікальну ситуацію, коли й Порошенко, і Тимошенко мають найбільше шансів зараз зійтися у другому турі виборів. Вибори 2019 року не будуть виборами між новими та старими політиками, а навпаки – між обкатаними, досвідченими політиками-важковаговиками.

AgroPolit.com: І все ж, за рахунок чого «фенікс Юлії Тимошенко» постане з попелу – одного невдоволення діями чинного Президента та людської мови замало для цього.

Петро Охотін: Нині своїм новим курсом передусім вона показала, що не є застарілою і проросійською, як їй закидали. Думаю, що їй це вдалося довести. На презентацію «Нового економічного курсу» України приходили експерти з лав РПР, багато економістів – той же Тимофій Милованов. Тобто, наразі вона збиває антирейтинг серед молодого електорату. Крім того, її команда активно реагує на закид й у проросійськості – через посили на бордах на підтримку НАТО. Третє – розширення кола однодумців з різними галузевими громадами через підписання меморандумів про співпрацю. Її теперішня тактика: зберегти ядро електорату серед жителів невеликих містечок, сіл (люди більше літнього віку) і водночас знизити антирейтинг серед молодих виборців, які асоціюють себе з реформами.

AgroPolit.com: Великий рівень недовіри виборців до всіх наявних кандидатів помножений на флешмоби від Зеленського на тему «всі дістали» дадуть результат – спрацює феномен «голосувати по приколу хоч за кота», щоб тільки не за колишніх?

Петро Охотін: Радше, це феномен «темної конячки». І він дійсно може спрацювати. Наведу аналогію з партією «УДАР» у 2012 році. Тоді була «Партія регіонів», об’єднана опозиція – і з’явилася третя сила з відомим спортсменом, за яку проголосували люди. Звісно, що «УДАР» не набрав тоді запланованих раніше голосів, бо не вистачало виходу на екран. Але він вистрелив. Тому запит на цей феномен є, втім, результат виборів у багато в чому залежить від того, як підрахують голоси.  

AgroPolit.com: А зараз цей важіль у руках Президента?

Петро Охотін: Так. У руках Президента. Він усіляко зміцнює цю вертикаль роботи з комісіями та з Конституційним Судом. Тому адміністративний вплив на ці вибори буде дуже великим. Я також не виключаю, що під час офіційної кампанії навмисне ставитимуться палиці в колеса кандидатам, які несуть загрозу (наприклад, зволікатимуть з їхньою реєстрацією, щоб затримати передвиборчу кампанію; десь буде більш пильна перевірка виборчих фондів і того, як відбувається агітація, для того, щоби заблокувати того чи іншого кандидата).

Опозиційним до Порошенка кандидатам потрібно бути дуже пильними на Донбасі до виборів-2019. Бо голосуватиме вся Україна – і Донбас також".

AgroPolit.com: Вибори-2019 уже не будуть виборами Донбасу? І які тоді регіони гратимуть першу скрипку?

Петро Охотін: Я би не списував Донбас, бо тамтешнім виборцям дозволено голосувати, і «поїзди дружби» можуть стати такою досить серйозною технологією. Крім того, адміністрації визволених частин Донецької та Луганської областей мають досить широкі можливості для фальсифікацій та результатів у ввірених їм частинах, зокрема з допомогою підкручування результатів у протоколах – і до цього треба бути дуже пильними. Тобто, опозиційним до Порошенка кандидатам потрібно бути дуже пильними на Донбасі до виборів-2019. Бо голосуватиме вся Україна – й Донбас також.

Читати до теми: «Кулю в лоб, село – в «ігнор». Аналіз політики «Народного фронту» в парламенті

AgroPolit.com: Промова гаранта у парламенті стала фактично відправною точкою негласного старту передвиборчої кампанії в Україні: «Єдина мова, армія і віра» – тому підтвердження. Українцям варто чекати протягом наступного року реформ, чи краще запастися попкорном та спостерігати за битвою політтехнологів у обіцянках?

Петро Охотін: У найближчих півроку про реформи можна забути. Адже від будь-яких змін люди програють або виграють. Будуть лише найнеобхідніші. Враховуючи велике боргове навантаження в Україні, більшість реформ буде спрямовано на те, щоб зменшити соціальні виплати, підвищити ціну на газ. Саме тому уряд Володимира Гройсмана досить сильно намагається лавірувати у цих питаннях: МВФ обіцяє одне, людям – інше (субсидії). Іншими словами, Гройсман намагається втримати свій рейтинг.

Гройсман буде реєструватися в президенти, але, знову ж таки, для того, щоб «обкатати» політсилу для роботи на парламентських виборах

AgroPolit.com: До речі, Володимир Гройсман піде на вибори? І Ваш прогноз щодо Віталія Кличка.

Петро Охотін: Думаю, що команда Кличка має певне бачення, щоби зіграти на самих себе у 2019 році на парламентських виборах. Якщо ж зараз Кличко прийме рішення по власну гру, то це буде передовсім ударом по Петрові Порошенку, бо його рейтинг у столиці великою мірою тримається на Віталієві. У Кличка зараз підтримка 48% по Києву.  

Щодо Гройсмана, то він є єдиним прем’єр-міністром у країні, який веде свою комунікацію разом із лінією комунікації Петра Порошенка. Звідси біг-борди Гройсмана. Я не думаю, що вони будуть іти на вибори в тандемі. Швидше, навпаки: Гройсман грає на своїй впізнаваності. В нього є активна кампанія зовнішньої реклами, нещодавно він виступав на «Свободі слова», тобто він уже й на шоу показує здобутки уряду і запустив власний #УрядГройсмана. Він колекціонує собі заслуги у політчине реноме перед виборами. Між Президентом і прем’єром нині точиться боротьба.

AgroPolit.com: Вона триває ще з минулого року, коли Володимир Гройсман прийшов на партійні збори «Народного фронту».

Петро Охотін: Так, тоді це був певний сигнал про охолодження стосунків. Я думаю, що Гройсман буде реєструватися в президенти, але, знову ж таки, для того, щоб «обкатати» політсилу для роботи на парламентських виборах.

Читати до теми: Мораторій – селянам, землю – родичам? Аналіз дій Радикальної партії Олега Ляшка в аграрній сфері

AgroPolit.com: Тоді варто чекати на ніж у спину урядові від Президента?

Петро Охотін: Я не виключаю, що зараз буде певний пінг-понг між Гройсманом і Порошенком, де кожен із них намагатиметься взяти собі увесь позитив у публічній площині щодо низки питань. Перше питання – інфраструктура. Зараз Гройсман дуже активно комунікує свою програму щодо розвитку безпеки доріг до 2020 року. І постає питання: а хто її ініціатор – Гройсман чи Порошенко. Друге – з’явилися борди голови уряду про те, що виділено більше коштів на оборонку, а це вже клінч із Президентом на його боці "городу". Третє – питання субсидій і робота з освітянами.

На Хмельниччині нині є дуже потужний тандем між Герегами і Петром Порошенком".

AgroPolit.com: Переходимо до наших аграрних питань у політиці. За 4 роки парламент виконав тільки 30% аграрних пунктів коаліційної угоди. Як вважаєте, чому?

Петро Охотін: Політика – це завжди боротьба коаліції, інтересів окремих груп, і агролобі тільки почали розквітати, бо до їхніх інтересів справ нікому не було. Наразі ми бачимо, як представники аграрного бізнесу починають фінансувати тих чи інших кандидатів на вибори різних рівнів. Так, я активно спостерігаю зараз за ситуацією, яка відбувається на Хмельниччині, тож мушу сказати, що нині там є дуже потужний тандем між Герегами і Петром Порошенком на Хмельниччині. Якщо зробити аналіз, можна побачити аналогічні зв’язки в інших бізнес-агрогрупах.

Щоб отримати підтримку агросектору, слід найперше говорити про те, що агросектор матиме податкові пільги

AgroPolit.com: Чому ж зараз всі політсили зашивають аграрну ідею у свої передвиборчі прапори? І що мають зробити ці політсили, щоб аграрний виборець їм повірив? Адже минулого і цього року вони вже страйкували через соєво-ріпакові правки, скасування спецрежим ПДВ та інше покращення.

Петро Охотін: Щоб отримати підтримку агросектору, слід найперше говорити про те, що агросектор матиме податкові пільги – і це дасть можливість сектору розвиватися. Крім того, спрощення ведення бізнесу, гарантія права власності та зменшення корупційної ренти. І ключове – питання землі. У даному випадку держава балансуватиме на тлі інтересів між зовнішніми гравцями, які хочуть щоб продаж землі все ж відбувся, і тими представниками бізнесу, які хочуть відкритого ринку землі, а також – між інтересантами збереження моделі ринку з ключовими орендними відносинами. Переможець обох виборів повинен у підсумку зібрати весь спектр агробізнесу і разом створити дорожню карту галузі. Якщо такої стратегії не буде, то подальші 4-5 років ми спостерігатимемо тактичні ходи, де вершки отримуватимуть агрогрупи наближені до Президента й уряду.

AgroPolit.com: Хто сьогодні із політичних сил робить правильний аграрний апгрейд?

Петро Охотін: Поки що про нову аграрну політику конкретно сказала тільки Юлія Тимошенко. З радістю я б подивився, що запропонує аграріям Гриценко, чи такий представник металево-вугільного бізнесу, як Ляшко.

AgroPolit.com: У яких політичних силах найбільш прогнозованою буде поява аграрного лобі в 2019 році?

Петро Охотін: Найбільше представників агробізнесу проростуть у партії влади. Тобто, новий президент дрейфуватиме у бік аграріїв, бо там гроші й електоральна сила. Традиційно аграрні гасла є в Олега Ляшка, він активно з цим працює. Поки що я зовсім не бачу представників агробізнесу в команді Анатолія Гриценка, як їх немає у командах молодих гравців.

Подальші розколи довкола Аграрної партії цілком можуть бути ще протягом року".

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте події в Аграрній партії України: боротьба між В. Скоциком і М. Поживановим, О. Корбаном та іншими?

Петро Охотін: Бачимо, що з’явилася цікава партія, яка гарно зайшла на нішу «Нашого краю», який зараз дуже сильно втрачає свої позиції, дуже ймовірно, що це сталося зі зміною політичних розкладів на Банковій. Аграрна партія (і все що пов’язано із селом) традиційно має дуже велику підтримку на території України. З’явився ласий шматочок після місцевих виборів – тож очевидно, що через це з’явилися різновекторні групи всередині цієї партії. Тобто, що більше якась партія росте, то більше всередині неї з’являється людей зі своїми інтересами, своїми ресурсами, які хочуть претендувати на все. Як Аграрна партія вийде з цієї кризи? Мені зараз судити важко, тому що є публічна заява Скоцика про те, що там зраду подолано, але насправді залишився також великий вплив Поживанова та його особисте спілкування з різними колами людей. Тому подальші розколи довкола Аграрної партії цілком можуть бути ще протягом року.

Читати до теми: Олег Корбан: Аграрну партію хочуть перетворити на нову "Партію регіонів"

AgroPolit.com: В інтерв’ю Корбан заявив, що з Аграрної партії намагаються зробити «Партію регіонів №2». Ви як політтехнолог у це вірите?

Петро Охотін: Для Аграрної партії це був би комплімент, якби вона претендувала на звання нової "Партії регіонів". Тут, напевне, вже завдання менеджерів і лідерів партії зробити так, щоб бізнесові інтереси окремих людей не превалювали над позиціонуванням партії, щоб усі конфлікти залишалися всередині. Аграрна партія цілком може претендувати на те, що матиме велику мережу по Україні. Більше того, вона претендує на й те, щоб мати золоту акцію в наступному парламенті. І зрозуміло, що більше у неї ростиме рейтинг, що більше її впізнаватимуть люди, то більше в партії з’являтиметься людей, які захочуть взяти з цього або свої особисті бонуси, або сприяти зменшенню цього впливу. Золота акція – це золота 20-ка депутатів, яка може ситуативно підтримувати те чи інше голосування, або не підтримувати. У новому парламенті АПУ може сформувати свою групу на основі мажоритарників.

AgroPolit.com: З точки зору ментальності загалом, чи може в Україні вирости дійсно потужна аграрна партія, як у поляків?

Петро Охотін: Для цього потрібні потужні партосередки у регіонах і підтримка електорату. Останній робитиме вибір не через те, що партія називатиметься аграрною, інноваційною чи якось інакше. Якщо на місцях будуть авторитети, то результат на виборах у АПУ буде. Якщо ж ні – то ні. Щоби повторити досвід Польщі, потрібно працювати з територіальними осередками, які не просто будуть на папері, чи навіть робитимуть якісь акції час від часу, а які будуть працювати з різними групами населення, з батьками, матерями, з ветеранами, тобто робитимуть поточну роботу і таким чином будуть мобілізувати між собою електорат, зокрема й між виборами.

AgroPolit.com: Чи підніматиметься тема землі протягом року в Раді?

Петро Охотін: Зараз може бути спроба відстояти вільний ринок землі Петром Порошенком. Останні зміни в Конституційному Суді (призначення суддів) якраз і можуть це дозволити. Я думаю, що Петрові Порошенку цікаво якомога раніше відкрити ринок землі, щоб навколо цього не було суперечок на президентській кампанії.

AgroPolit.com: Дослідження показують, що українці проти зняття мораторію, тому така ініціатива може поховати ініціатора напередодні виборів особливо.

Петро Охотін: Для нього це буде певним кроком, швидше за все, на вимогу міжнародних компаній. Зробити його потрібно якомога раніше, аби про цю тему заговорили до кінця березня 2019 року. Якщо ж питання землі зависне в повітрі, то це стане приводом для критики його опонентами. Тому Петро Порошенко спробує відкрити ринок землі – це буде його реверанс у бік західних партнерів, щоб заручитися їхньою підтримкою.

Читати до теми: Коаліційна безпорадність Кабміну, Ради та Президента – угода в частині АПК виконана лише на 30%

AgroPolit.com: З іншого боку, це може обернутися цунамі, яке його поховає. Пам’ятаєте, ще Ленін обіцяв пролетаріату землю, та прийшов і не виконав обіцянки. Мабуть, пожартував. А люди йому не вибачили – і тепер він не бачить землі.

Петро Охотін: Петро Порошенко – це такий серфер, який стрибає на цунамі різної висоти, тож поки що ми бачимо, попри високий антирейтинг, він все одно входить до ТОП-політиків, хоча втрати його, звісно, величезні. Якщо раніше він мав +50 %, то зараз рейтинг уже на рівні його основних опонентів.

AgroPolit.com: І все ж земля – це детонатор, який може зірвати іміджі й рейтинги всіх політиків.

Петро Охотін: Я б сказав, що сьогодні є декілька таких небезпечних тем. Пригадаймо питання церкви, Донбас, мова. Пам’ятаєте, як медіа класно розійшовся закон про мову й вітання «Слава Україні», а продовження закону про особливий статус Донбасу кануло в Лету. Ми бачимо, що зараз влада активно створює таку димову завісу, прикриваючи різні питання соціального й, зокрема, агросектору, питаннями національного масштабу. Тому я припускаю, що питання землі теж буде вирішене якимось таким чином. На тлі тематичних голосувань про мову, церкву тощо.

AgroPolit.com: То вони готують таку завісу, щоб у Раді проштовхнути «троянського земельного коня»?

Петро Охотін: Так, я очікую, що Петро Порошенко і його блок намагатимуться провести питання про відкриття ринку землі, ховаючись за законопроектами на патріотичну тематику.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com