Іван Фурсенко: Дострокові місцеві вибори у 2019-му стануть помилкою, яка відкине країну назад

На шпагаті регіони та все місцеве самоврядування. Це основні 5-річні здобутки розпіареної децентралізації та зміни адміністративного-територіального устрою країни. Перетягування лаврів «реформатора» цієї теми між екс-президентом Петром Порошенком та прем’єром Володимиром Гройсманом за телячої позиції парламенту, призвели до банальної втрати дорогоцінного часу. Звідси виросли ноги і у (недо)земельної децентралізації, незавершеність якої стримує старт другого етапу заявленої реформи (субрегіональний рівень) — утворення районів. Такий «спадок» попередників має наштовхнути зараз Володимира Зеленського і його команду (в першу чергу, Сергія Трофімова, який опікується регіонами) не сидіти в «теплій ванні» та не розкачуватися довго, а вже восени розробити та прийняти нову Програму реформування системи управління країною, де ключовий принцип: всі зміни мають починатися зверху. Це означає, що в рукаві нової команди на початку роботи Ради дев’ятого скликання, окрім сформованої коаліції, має бути кілька законопроектів: про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, про місцеві вибори, про місцеві ініціативи, про місцевий референдум, про префекта та зміни до закону про КМУ. Тільки так вони зможуть сформувати надійну опору  — четверту гілку влади з місцевого самоврядування, інакше — отримаємо фіксацію старої системи, з її дубовими нормами. Яким шляхом піде Зе: будуватиме нову модель регіональної політики (яка відсуне на другий план губернаторів та передасть всю повноту владу облрадам/перфектам) чи спробує взяти в руки ще й облради, провівши позачергові вибори до них у жовтні 2019 року? Який план реформ сьогодні чекають регіони? Про це та про інше в інтерв’ю AgroPolit.com перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад Іван Фурсенко:

Читати до теми:  Децентралізація на паузі: 7 викликів президентові Зеленському та його команді

AgroPolit.com: Чи справді місцеве самоврядування за результатами реформи децентралізації перетвориться на четверту гілку влади в Україні?

Іван Фурсенко: До цього прагнемо 28 років, але, на жаль, поки що такого не станеться. Законодавство лишилося незмінним і з 2020 року поки що ніяких змін не передбачено. Якщо нова Рада не змінить ситуацію в законодавстві, то все лишиться на нинішньому рівні.

Чому я так кажу? На це є кілька підстав.

По-перше, частково держава передала розпорядження землями ОТГ, тож здебільшого вони вже здані вже в оренду на 49 років — і це незначне джерело надходжень до місцевих бюджетів (31 січня  2018 році Кабмін запустив передачу земель ОТГ).

Читати до теми: Рубікон децентралізації – успіхи головної реформи останніх 4 років

По-друге, переваги від децентралізації отримують лише об’єднані громади. За формальними ознаками велика частина сільських рад сьогодні потрапляє під визначення «об’єднані», та водночас такими не є. І це питання не закрите. Так, на Дніпропетровщині є громада, в якій проживає 8 тис. жителів, а на її території 5 населених пунктів. Тобто вона колись стала об’єднаною, але зараз під визначення не підпадає, бо формально не провела процедуру об’єднання хоч із кимось. Але вона удвічі більша за середньостатистичну ОТГ в Україні. І таких прикладів дуже багато по країні.

По-третє, місцева влада не може змінювати цільове призначення землі, інакше кажучи, не може комплексно планувати розвиток цих територій. Механізм зміни цільового призначення землі доволі складний та непрозорий.

Всі ці «але» й треба виправити в межах оновленого національного законодавства.

Читати до теми: Моніторинг запровадження децентралізації в Україні — 2014-2018 роки

Децентралізація фактично перебуває в розбалансованому стані… Підніжку поставив парламент, який не дотримувався дорожної карти проведення реформи. Він фактично посадив на шпагат місцеве самоврядування… Від держави на місця повноваження передаються стихійно та без відповідного фінансового забезпечення.

AgroPolit.com: То розмови про побудову в Україні міцного, потужного самоврядування — це «фількина грамота»?

Іван Фурсенко: Реформа органів місцевого самоврядування триває, але децентралізація, насамперед секторальна, фактично перебуває в розбалансованому стані, без єдиної дорожньої карти та без прямої участі органів місцевого самоврядування. Із квітня 2018 року не прийнято жодного закону, який би підсилював роль місцевого самоврядування. Початок децентралізації був потужним: створили 159 ОТГ, отримали 1,5 млрд грн інфраструктурної субвенції і самостійно підтягували свою інфраструктуру. У 2019 році на 665 створених ОТГ виділили вже 2,1 млрд грн, тобто значно менше — в середньому 2,5 млн грн на одну ОТГ.

Читати до теми: Геннадій Зубко: Жорстке завдання – щоб на кінець 2018 року не залишалося жодного району без ОТГ

AgroPolit.com: Хто намагається зробити з місцевого самоврядування «британську королеву»: президент, парламент чи прем’єр?

Іван Фурсенко: Підніжку децентралізації передусім поставив парламент, який не дотримувався дорожної карти проведення реформи. Він фактично посадив на шпагат місцеве самоврядування, не закінчивши реформу децентралізації. На словах казали, що все роблять «задля», а вийшло «всупереч».

Україна поки посередині децентралізації — не всі органи самоврядування її пройшли. Насправді в країні відбувається зміна формату роботи місцевого самоврядування й адміністративного-територіального устрою країни. Все це зупинилося на першому етапі — створення ОТГ. Від держави на місця повноваження передаються стихійно та без відповідного фінансового забезпечення.

Читати до теми: Земельна децентралізація — Show Is Go On, або Як Гройсман «кинув» Порошенка на землі!

Але ж реформа децентралізації — це не землю роздати, це зміна механізмів державного управління знизу догори. Є розроблена Мінрегіонбудом та затверджена урядом у 2014 році концепція, але її реалізації не дотримувався парламент.

До того ж, у січні 2019 року урядом було затверджено план заходів із реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки.  І уряд на чолі з прем’єром Володимиром Гройсманом та профільним віце-прем’єром Генадієм Зубком показує на дану концепцію, але ця дорожня карта не працює, тому зазначені в ній терміни горять, потрібні закони не ухвалює Верховна Рада.

Що мало би бути? Уряд і парламент повинні послідовно виписати «Концепцію розвитку державного управління»: назвати сфери, за які відповідатиме держава (оборонна, національна безпека, залізниця, банківський сектор), а за які — самоврядування. Так у всіх європейських країнах. На жаль, бачення, куди далі рухати децентралізацію і як розвивати регіони, у парламенту наразі немає.

Другий етап згаданої вами стратегії (після земельної децентралізації) означає реформування субрегіонального рівня, тобто утворення районів. А як можна реформувати райони, якщо ще первинний рівень не змінили? Як результат: десь є село у 200 жителів, а десь — по 20 тис. осіб.

Читати до теми: Як 806 об'єднаним громадам ефективно використати 2,1 млрд грн бюджетних субвенцій у 2019 році?

ОТГ покрито 35% від загальної чисельності місцевих рад… Уряд говорить про створення 1,5 тис. ОТГ, але третина з них випадає (згідно з планом уряду, об’єднані громади повинні бути ще й об’єднані між собою)

AgroPolit.com: Який на сьогодні відсоток покриття ОТГ по Україні?

Іван Фурсенко: За кількістю населення, яке проживає в ОТГ, досить великий. Якщо місто обласного значення приєднало до себе невеличке село, то воно вже рахується об’єднаною територіальною громадою — і кількість жителів цього великого населеного міста це ті, хто живе в об’єднаних територіальних громадах.

Якщо рахувати за кількістю рад, що об’єдналися — то ОТГ покрито 35% від загальної чисельності місцевих рад.

Читати до теми: «Олійну пляму» децентралізації запущено по Україні, або Про шанс для слабких сіл вижити

Уряд говорить про створення 1,5 тис. ОТГ, але третина з них випадає (згідно з планом уряду, об’єднані громади повинні бути ще й об’єднані між собою). Тож наразі повноцінно створено лише близько 900 ОТГ. За нашим прогнозом, у разі продовження процесу добровільності, має бути не менше 2,5 тис. ОТГ. Аби хоч якось прискорити процес об’єднання, Мінрегіонбуд ініціював  законопроект про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання громад», котрим містам районного значення надається статус ОТГ без об’єднання! Є ще одна геніальна ініціатива Мінрегіону в цьому руслі: без участі обласних державних адміністрацій та обласних рад надати виключно уряду право формувати спроможні громади по областях на період 2019-2020 років.

AgroPolit.com: То прогресу в децентралізації немає?

Іван Фурсенко: Хоч як не парадоксально, відповідь на питання й основні завдання з його виконання можна знайти в книзі «Місцеве самоврядування в країнах східної Європи та співдружності незалежних держав у 1994 році», написаній 25 років тому. Є цікавий абзац майже про сьогоднішню ситуацію:

«Українська система врядування перебуває в безпосередньому процесі реформ, ближчим часом має бути прийнята нова Конституція, яка визначить територіальний поділ країни. Тепер їхній поділ є нелогічним і не ґрунтується на історичному чи соціальному фундаменті. Права нових регіонів будуть залежати від того, матиме країна унітарну чи федеральну структуру. Політична структура України залишається поки що предметом дискусії. Основна проблема — хто буде главою виконавчої влади держави: президент, обраний громадянами, чи прем’єр-міністр, призначений парламентом. Функції, права та обов’язки президента й парламенту мають бути чітко з’ясовані. Як наслідок, буде вирішено питання про субординацію місцевих урядів (в нашому випадку — місцевих державних адміністрацій). Вони можуть бути підпорядковані президенту (як це є нині), Кабінету міністрів (як це було до 1992 року), або обласним радам».

Минула четверть століття, а питання порядку денного абсолютно не змінилося. Голова місцевої державної адміністрації призначається президентом чи урядом? Як бути далі — з цього приводу зараз точаться дискусії. Чи віддати їх під звіт облрадам, як елемент виконавчої влади, чи зробити префектури. Але в такому разі префект буде на територіях представником президента чи парламенту? І так 27 років по колу. Чому? Потрібно раз і назавжди визначити структуру державного правління в рамках стратегії. Так само слід вчинити, коли говоримо про розвиток сільських територій і, як наслідок, не знаємо, яку модель будуємо (аргентинську, бразильську, європейську).

Читати до теми: П'ятирічка децентралізації: Володимир Гройсман показав результати і озвучив плани

AgroPolit.com: То регіони знову на шпагаті?

Іван Фурсенко: Реформа почалась у 2015 році. В результаті ОТГ отримували: а) фінанси, б) управління дошкільною і шкільною освітою, в) управління медичними закладами (первинна медицина перебувала в управлінні місцевого самоврядування і зарплати лікарів ішли трансфером через місцеві бюджети). А далі що? У 2017 році створили Національний центр здоров’я, ця вся система централізувалася й медицину відібрали у місцевого самоврядування. Щороку змінюються правила — і так 4 роки поспіль. Зараз такі ж розмови точаться навколо професійної освіти. Чому? Відсутня державна програма децентралізації, яка б охоплювала діяльність всіх центральних органів виконавчої влади в громадах.

Володимир Зеленський і його команда мають розробити та прийняти Програму реформування системи управління країною. Її ключовий принцип: всі зміни мають починатися зверху.

AgroPolit.com: Тобто Офіс президента має з нуля виробити нову концепцію?

Іван Фурсенко: Володимир Зеленський і його команда мають розробити та прийняти Програму реформування системи управління країною. Її ключовий принцип: всі зміни мають починатися зверху. Держава формує політику, далі вона розходиться по регіонах і громадах тощо.

Читати до теми: Через запровадження нової нормативної грошової оцінки земель місцеві бюджети можуть втратити понад 2 млрд грн

Раді, щоби впорядкувати цей процес, слід прийняти комплексний закон: про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, про місцеві вибори, про місцеві ініціативи, про місцевий референдум, про префекта та внести зміни до закону про КМУ.

AgroPolit.com: Наразі доволі кволо відбувається зміна голів держадміністрацій у регіонах. Що ви порадили б Офісу президента у цьому питанні, щоб не наламати дров?

Іван Фурсенко: Офісу президента зараз потрібно сформувати власну коаліцію у Верховній Раді та новий уряд. Розробити державну політику, провести за новими правилами місцеві вибори 2020 року, тоді керівників державних адміністрацій не доведеться міняти. Адже зміниться логіка управління регіонами, тож голови МДА втратять свої повноваження, бо все перейде на місця до ОТГ і виконавчих комітетів обласних рад.

Читати до теми: ТОП-10 подій, або Децентралізація «по-українськи». What is done за 4 роки?

AgroPolit.com: А не затягнемо ми цей процес ще на 4 роки?

Іван Фурсенко: Ні. Була б політична воля — законодавчі зміни можна провести до кінця поточного року і вже місцеві вибори провести за новими законами та сформувати нову модель. Для цього потрібно проголосувати за законопроект про передання повноважень місцевих державних адміністрацій на обласні ради і створення повноцінних виконавчих комітетів при обласних радах. Тож така фігура, як голова обласної державної адміністрації, вже не потрібна.

Якщо обласна рада буде головним елементом місцевого самоврядування в рамках регіону, то логічно, щоби голову обирали на прямих виборах саме люди. Обирати має народ, тобто місцеві жителі області, як вони обирають міських, сільських і селищних голів на 5 років. Оце й буде народовладдя і реалізація головної ідеї «Слуги народу».

AgroPolit.com: Як я розумію, ви порадили б відійти від старої системи координат управління регіонами, де саме губернатор був центральною фігурою, і змістити його в бік місцевих рад?

Іван Фурсенко: Так.

AgroPolit.com: Хто в такій системі координат буде новою ключовою фігурою?

Іван Фурсенко: Голова обласної ради.

AgroPolit.com: А його обиратиме хто?

Іван Фурсенко: Якщо обласна рада буде головним елементом місцевого самоврядування в рамках регіону, то логічно, щоби голову обирали на прямих виборах саме люди. Обирати має народ, тобто місцеві жителі області, як вони обирають міських, сільських і селищних голів на 5 років. Оце й буде народовладдя і реалізація головної ідеї «Слуги народу».

Читати до теми:  В Україні майже в 5 разів скоротять кількість районів

AgroPolit.com: Чи буде це ефективним механізмом?

Іван Фурсенко: Так, він відображатиме регіональну політику повною мірою.

Змінити потрібно всю виконавчу вертикаль влади у регіонах. Аналогічна історія з районними радами та райдержадміністраціями… Наразі голова облдержадміністрації є подвійним «агентом»: представник президента й Кабміну одночасно

AgroPolit.com: Тож у жовтні 2020 року можна все змінити одним махом: прийняти закони, змістити всю регіональну владу у бік голів обладміністрацій…

Іван Фурсенко: Змінити потрібно всю виконавчу вертикаль влади у регіонах. Аналогічна історія з районними радами та райдержадміністраціями. Треба розподілити повноваження й обов’язки між сільською, селищною, міською, районною, обласною і державною радами: хто за що відповідає. Якщо це зробити, то у жовтні 2020 року за результатами місцевих виборів є шанс отримати абсолютно новий адміністративно територіальний устрій. У ньому буде прописаний і чітко зрозумілий логічний розподіл повноважень: а) між державою і місцевим самоврядуванням, б) між місцевим самоврядуванням різних рівнів.

AgroPolit.com: Це спосіб зламати старий корупційний механізм?

Іван Фурсенко: Звісно, і заразом побудувати логічну та зрозумілу для людей систему управління.

Читати до теми: Схвалено законопроект про засади адміністративно-територіального устрою України

AgroPolit.com: Якою в такому разі буде роль президента та прем’єра?

Іван Фурсенко: Вони втрачають суттєві важелі за прямим управлінням і впливом на регіональну політику й лишаються у ролі контролера-арбітра через свого представника — префекта. Префект наглядатиме за діяльністю місцевого самоврядування та виконуватиме інші функції вертикалі державної влади.

Який вигляд має система управління на місцях? Найнижча ланка в ній сільська, селищна і міська ради. В районі є своя рада й державна адміністрація. Всі вони разом входять в область, де є обласна державна адміністрація і обласна рада. Питання в чому: облрада згідно із законом приймає бюджет області, програми соціально-економічного розвитку області тощо. А виконує їх голова обласної державної адміністрації (та виключно ті програми, які подані обласною адміністрацією і проголосовані). Наголошую: не голова, а облрада затверджує. Іншими словами, облрада вже й так формує порядок денний регіону. Наразі голова облдержадміністрації є подвійним «агентом»: представник президента й Кабміну одночасно. Його кандидатуру на затвердження подає КМУ (за законом про місцеві адміністрації), а призначає президент. Тобто зараз ключова роль у прем’єра: якщо він не подасть, то президент не може призначити. Тож зараз голова облради підпорядковується президентові й КМУ, підзвітний і підконтрольний обласній раді. Досить складна конфігурація для роботи. Це все результат конституційних змін у 2004-2005 роках.

НОВА МОДЕЛЬ РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

AgroPolit.com: Що пропонується в межах нової реформи місцевого самоврядування?

Іван Фурсенко: Обласна рада має право створювати власний виконавчий комітет, якого зараз у неї нема. Тобто всі працівники, які працювали в обласній державній адміністрації, підпорядковуються вже обласній раді, й обласна рада, як і Верховна, призначає свого «прем’єр-міністра». А він у цій моделі виконує прийняті облрадою програми розвитку регіону. Замість голови може бути інша посадова особа, яка є головним виконавцем. У такій моделі втрачається прямий елемент і участь президента й уряду в діяльності нової обласної ради зі своїм виконавчим комітетом. Аби ці оновлені ради не почали займатися сепаратизмом, прийняттям якихось недолугих рішення, нераціональним витрачанням місцевих грошей, і вводитиметься фігура префекта. Втім, його можна назвати інакше — представник КМУ або представник президента, але з функціями нагляду за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування на рівні області. Абсолютно аналогічна історія з районними радами і райдержадміністраціями: віддаємо повноваження, а вони самостійно формують виконавців, а префект чи представник на території району моніторить дотримання на предмет закону прийнятих рішень місцевого самоврядування відповідного базового рівня — села, селища, міста. Як-от наприклад, кому виділяють землю, які програми виконуються, а які — ні. Раніше ці функції були у прокуратури, але під час реформи прокуратури їх позбавили цього. Тому в регіонах наразі можемо спостерігати безлад.

Зараз — ніхто не моніторить рішення місцевих органів влади щодо дотримання закону

AgroPolit.com: Нині ці функції за ким?

Іван Фурсенко: Зараз — ніхто не моніторить рішення місцевих органів влади щодо дотримання закону. По дорозі реформи прокуратури їх просто загубили. Це призводить до рішення облрад про статус регіональної російської мови, або ж до голосування розподілу обов’язків між Київською обласною радою та КМУ. Нагадаю, що розподіл повноважень і обов’язків на рівні підписання договорів — це повна федеративна країна, відповідно до міжнародного права.

AgroPolit.com: Скільки у нової команди є часу для того, щоби запустити оновлений другий етап реформи?

Іван Фурсенко: Варто спочатку завершити її перший етап, а потім розпочати другий і повернутися до передачі повноважень від КМУ та ЦОВВ вже до самої децентралізації.

Передачі повноважень від центральної влади на місця не було. Чому Мінагрополітики мусить займатися питанням дорадництва? Їм видніше, що потрібно в селі, умовно, в селі Кіпті Чернігівської області? Вони ж не знають, що їм треба.

Читати до теми: Децентралізація в Україні — райони, що зникають, нові області і мегаполіси

Тепер про час. Я думаю, що до кінця року, за умови, якщо вони за це питання візьмуться активно. До кінця 2019-го, щоб із 2020 року місцеве самоврядування й місцеві державні адміністрації могли пропустити цю реформу через свою голову. Усвідомити, що таки в жовтні 2020-го ми вже почнемо жити по-новому, на новій територіальній основі, та підготуватися до цього. Тому що цей рівень підготовки — досить значний.

А ще ж у чинній системі є представники на обласному й районному рівні від Кабміну: від Мін’юсту, МВС, Держкомзему. Всі кандидатури на них погоджувалися також із головою державної обласної адміністрації. Тобто, це все в рамках однієї складної системи. А має погоджуватися лише із префектом. Саме префект має розуміти, кого призначають, хто, яка зона відповідальності, а також координувати всю їхню діяльність. Тому нова модель регіональної політики — це зміна міністерств у межах реформи адміністративно-територіального устрою. Адже якщо кажемо про зміну меж районів, то це зміна меж судової системи, і так по вертикалі.

AgroPolit.com: То який шорт-лист адміністративно-територіальної реформи по-новому?

Іван Фурсенко: Все просто: закінчення територіально-адміністративної реформи, перерозподіл повноважень між державою і місцевим самоврядуванням (повноважень між КМУ          й регіонами, в регіонах — між місцевим самоврядуванням і державними представництвами, чи то префектура, чи місцеві державні адміністрації), передача більших повноважень органам місцевого самоврядування базового рівня, селам, селищам і містам, тому що вони є найближчими до людей, котрі їх обирають. І максимум повноважень, на мою думку, повинно передаватися саме громадам на місцях. Що більше питань вони зможуть вирішити знизу, то менше буде хаосу й безладу угорі.

Читати до теми: Леонід Корейба: Третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні в Держземкадастрі

Передувати ринку землі має завершення утворення об’єднаних громад по всій Україні

AgroPolit.com: Питання №2 порядку денного — ринок землі. Зеленський і його команда підтримують вільний ринок і вже у вересні дати страт процесу, але з упаковкою вони не визначилися. Наразі є 4 варіанти земельного законопроекту. Яка форма найоптимальніша, зважаючи на сьогоднішні виклики? І яке у ній місце громад?

Іван Фурсенко: Пілот вільного ринку на базі певної частини держземель проводити не можна, бо штучно поділимо Україну. Щодо громад: у кожній області є ОТГ, а є просто громади. Передувати ринку землі має завершення утворення об’єднаних громад по всій Україні. Наступний крок — передача прав органам місцевого самоврядування управління й володіння землями с/г, лісового та водного фонду. Тобто все, що за межами населених пунктів (по кордону громади), переходить у власність місцевих громад. І, звісно ж, має бути завершена інвентаризація і наповнення Держгеокадастру, створення перспективного плану розвитку територій (зазначено, коли та що вони хочуть зробить). І тільки тоді продаж. Це досить швидко можна зробити, встигнувши до 20 жовтня 2020 року.

Читати до теми: Віртуальні кордони об’єднаних громад. Без зміни законів децентралізація провалиться

AgroPolit.com: Як завершити процес розмежування земель між населеними пунктами?

Іван Фурсенко: Два пункти. Перший — завершити утворення ОТГ по країні. Другий — всі землі поза межами передати громадам і вони між собою домовлятися, де їхня межа проходить. Ухваліть закон про передачу повноважень з управління землями місцевому самоврядування — і все. Це так само, як демаркація кордону між Україною і Росією, Білоруссю, Польщею. Досі межа з білорусами так і не встановлена.

Читати до теми: «Кому «халявної» землі від КМУ, або Чи стали громади реальними власниками обіцяних Гройсманомсільгоспземель?»

AgroPolit.com: Наразі відбувається хаотична передача земель ОТГ: уряд щось періодично висмикує зі своєї кишені та віддає у напівзакріпаченому вигляді ОТГ...

Іван Фурсенко: А є категорії земель, які взагалі не віддають, як-от колгоспні двори. Хоча 2018 року було прийнято закон, який зобов’язує Держгеокадастр із 1 січня 2019 року віддавати нерозпайовані землі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. А це саме цінні землі, бо вони, як правило, розташовані близько до центру села, так звані колгоспні двори. На них є якісь будівлі, а також до них завжди підходить інфраструктура. Чому Держгеокадастр не віддає, бо ці ласі шматочки можна продати самостійно.

Читати до теми: Близько 700 тис. га земель передали громадам лише на папері

Державна служба геодезії і картографії: її головне завдання — вести реєстр земельних ділянок і нічим не управляти

AgroPolit.com: Що має бути з Держгеокадастром у межах земельної реформи?

Іван Фурсенко: В чому була філософія створення чи реорганізації Держгеокадастру? Давайте копнемо в історію питання і згадаємо, чому він перейшов з-під Мінрегіонбуду до Мінагро? У коаліційній угоді парламенту 8-го скликання одне із завдань — це передача земель за межами населених пунктів органам місцевого самоврядування. До 2000 року ці землі були у місцевого самоврядування, і жодних проблем не спостерігалося. З 2000-го по 2013 рік ці повноваження перейшли до районних держадміністрацій. Це гірше, але все одно не так погано, як зараз. Адже сільський голова завжди міг приїхати до голови РДА і попросити виділити землю якомусь фермеру, котрий хотів працювати у його районі. Були, звісно, питання корупції, але все працювало. У 2013 році Віктор Янукович створив Держземагенство. Воно пропрацювало 1,5 року і його назвали найкорумпованішим у питанні виділення землі. Держгеокадастр зосередив у себе всю повноту влади й міг із Києва торгувати землями в Івано-Франківську чи ще десь. Тобто з’явився монстр з колосальними повноваженнями, а мав бути лише точкою збору земельних координат, тому й назва — Державна служба геодезії і картографії. Їхнє головне завдання: вести реєстр земельних ділянок і нічим не управляти.

Читати до теми: Цьогоріч уряд передасть державні сільгоспземлі у комунальну власність 141 об'єднаній громаді

Є ще багато невластивих йому функцій. Наприклад, контроль використання с/г землі: щоб не будинки будували, а вирощували с/г культури. Раніше була державна земельна інспекція, яка під час реформ останніх років влилася в Держгеокадастр. Однією рукою Геокадастр роздає землю, а другою — сам себе контролює. Тобто мій підлеглий має мене контролювати. Це нелогічно.

В Україні має бути обмеження щодо консолідації на рівні громад: не більш ніж 50% земель холдингу чи іншому великому с/г підприємству, які сплачують усі податки за найвищою ставкою, а решту — навіть безкоштовно місцевим жителям, бо вони там працюють, створюючи додану вартість і соціальну інфраструктуру

AgroPolit.com: Що робити з довгостроковою орендою на державні землі, яку уклали в КМУ перед самою передачею ОТГ, по суті, закріпачивши громади на десятки років наперед у питанні розміру орендної плати до місцевого бюджету?

Іван Фурсенко: Якщо орендатори зараз сплачують ефективно податки і використовують їх за цільовим призначенням, то хай користуються. А якщо дійсно вкрали, тоді треба переглядати. У рамках децентралізації слід змінювати систему оподаткування земель, тоді місцеві органи самоврядування можуть підняти ставку.

Місцевому самоврядування необхідно надати законне право переглядати умови укладених договорів оренди.

Читати до теми: В Україні місцеві громади розпоряджаються лише 12% землі
 

У Європі використання землі оподатковується залежно від того, хто обробляє, яку площу та скільки найманих працівників. Для фермера і власника холдингу ці ставки різні, таким чином громади залучають до себе дійсно тих, хто працює з ними пліч-о-пліч щодня і дбає про соціальний розвиток села. Крім того, діє обмеження з консолідації земель в одні руки. В Україні має бути обмеження щодо консолідації на рівні громад: не більш ніж 50% земель холдингу чи іншому великому с/г підприємству, які сплачують усі податки за найвищою ставкою, а решту — навіть безкоштовно місцевим жителям, бо вони там працюють, створюючи додану вартість і соціальну інфраструктуру. Тобто доходи від оренди землі холдингом компенсуватимуть оренду від тих, хто живе і працює на цій території. І це ми вже зараз говоримо про аграрний устрій країни, аграрну політику. Але ці речі невід’ємні, бо найголовніше — це система управління країни. І будь-яка реформа медицини, освіти, аграрна, економічна, промислова, не буде працювати без побудови країни.

Читати до теми: Гройсман: Місцеві вибори 2020 року мають відбутися на базі нового адміністративно-територіального устрою 

Треба робити не дострокові вибори місцевих рад, а міняти законодавство, завершувати реформу шляхом прийняття відповідних законів, передавати повноваження і будувати цивілізовану вертикаль місцевого самоврядування, яке й стане оплотом для президента та уряду

AgroPolit.com: Хто сьогодні контролює регіони за політичним забарвленням, якщо дивитися на ОТГ і ради?

Іван Фурсенко: Вибори до сільських і селищних рад відбуваються за чистою мажоритарною основою. Тобто кандидатам в депутати не обов’язково бути представником політичної сили. Відтак більшість депутатів і голів в об’єднаних громадах є представниками своїх виборців і здебільшого не займаються великою політикою і не підіграють політичним партіям.

AgroPolit.com: Тобто це не злісні потенційні саботажники до нової влади?

Іван Фурсенко: Звісно, що в регіонах, особливо, на первинному рівні (села, селища) злісних саботажників із політичним присмаком немає. Саботаж більше можливий на рівні депутатського корпусу облрад і великих міськрад.

Якщо казати про селищні, сільські ради й невеликі міста, то політична складова не впливає на їхню роботу. А от у районі й області — завжди. Тому формування районних і обласних рад відбувається інакше (депутатом у раду може стати людина по округу, якщо його партія набере 5% голосів). Крім того, на рівні району формували раніше районні осередки партій. Як правило депутати, котрі очолюють цей районний осередок, і формують виборчі штаби, окружні виборчі комісії тощо. Вони більш заполітизовані, ніж місцеве самоврядування базового рівня.

AgroPolit.com: Тобто сьогодні аполітичним є рівень громад, сільських та селищних рад?

Іван Фурсенко: Так. У нас там чиста мажоритарна система виборів — можна йти самовисуванцем. Це і є гарантія аполітичності.

AgroPolit.com: А от районні, обласні та міські ради — політично забарвлені?

Іван Фурсенко: За умови висунення людини політичною партією — так. Однак міський голова може йти самовисуванцем, а депутати міські, районні, обласні — тільки за умови висування як члена політичної партії.

Читати до теми: 7 меседжів про децентралізацію в Україні

AgroPolit.com: 900 голів ОТГ не є політичними фігурами?

Іван Фурсенко: Більшість голів ОТГ — це робочі конячки, які тягнуть на собі проблеми населених пунктів, які увійшли до складу громади. Вони здебільшого не є політиками, лише господарниками. Та є і частина політиків, що теж нормально.

AgroPolit.com: Я вас про це так детально розпитую, бо очікуються позачергові вибори до міських, сільських та селищних рад вже у жовтні 2019 року…

Іван Фурсенко: Чув про це. Але чи буде так? Не вірю. Дострокові місцеві вибори у 2019-му стануть помилковим рішенням для нової Верховної Ради, яке відкине країну назад. Треба робити не дострокові вибори місцевих рад, а міняти законодавство, завершувати реформу шляхом прийняття відповідних законів, передавати повноваження і будувати цивілізовану вертикаль місцевого самоврядування, яке й стане оплотом для президента та уряду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com