Олександр Солонтай: «Тіні» Коломойського, Порошенка, Ахметова та інших олігархів нікуди не зникали і не зникнуть у 2020 році
Олександр Солонтай експерт з політики

2020-й — рік переломів. Для президента Володимира Зеленського — це пошук миру на Донбасі в межах підписаного попередниками «Мінську»/Норманду та відхід від друга-олігарха Ігоря Коломойського, уряду — земельна реформа та загалом підйом економіки, парламенту — дострокова «перездача» на позачергових виборах, як варіант публічного «спускання пари» за всі промахи влади «зелених» за рік. Насправді переломів буде значно більше, але від цих залежить спокій чи неспокій загалом в Україні та у всіх сферах економіки. Чого чекати? Про це AgroPolit.com говорив в ексклюзивному інтерв’ю з експертом із політики Олександром Солонтаєм:

AgroPolit.com: Парламент та уряд перетнули рубікон у 100 днів, президент — у півроку. Які основні досягнення та провали кожного з них?

Олександр Солонтай: З політичної точки зору у Володимира Зеленського досягнення — це надзвичайно висока підтримка, довіра та рейтинг, що необхідно для змін. Щодо провалів, то це кадровий хаос. В уряду найбільшим досягненням є склад, та це одночасно і його мінус. Вперше маємо не технократів серед старих політиків, а старих урядовців серед технократів, але все ж їх маємо!

Верховна Рада змогла проголосувати за зняття недоторканості та нові правила виборів у Верховну Раду. Водночас не змогла навести лад із кнопкодавством, дисципліною, а тому — недопрацьовує!

Читати до теми: 100 днів роботи уряду та Мінекономіки: що отримав агросектор — на раз упав, на два віджався

Весною розпуску парламенту не буде».

AgroPolit.com: Депутати ще не встигли напрацюватися, як пішла хвиля інформації про їхній достроковий розпуск в кінці весни — на початку літа 2020 року. Буде він чи ні?

Олександр Солонтай: Весною розпуску парламенту не буде. До літа Верховна Рада точно допрацює.

AgroPolit.com: Децентралізація по-Зеленськи (законопроект №2598 відповідний внесено) — це добре чи погано для країни та регіонів?

Олександр Солонтай: Ще невідомо, чи це добре. Можливо, законопроект потрібний для того, щоб посилити переговорні позиції за Мінськом, а також, щоби досягнути компромісу з регіональними елітами під час боїв за найбільші міста. Припускаю, що після Нормандських переговорів даний документ став потрібним для посилення переговорної позиції і, можливо, його буде ухвалено тільки до першого читання включно. Якщо є план реально ухвалити зміни в Конституцію, то текст слід допрацювати, що вже підтверджено не тільки незалежними експертами та представниками громад, а й командою Зеленського. Зокрема, нагадаю, що один із комітетів Верховної Ради спочатку дав негативний висновок, а нещодавно команда Зеленського замінила поданий текст на оновлений!

AgroPolit.com: Який сценарій розвитку подій у регіонах можливий, зважаючи на те, що децентралізацію й досі не завершено, а громади утворюються?

 Олександр Солонтай: Громади не утворюються, а об’єднуються. Старі, слабкі, безперспективні громади шукають вихід у поєднанні людей, бюджетів, землі, нерухомості тощо. Процес об’єднання та консолідації громад повинен тривати, бо що більше спроможних та розвинутих громад утвориться, то краще! На мою думку, зараз потрібно йти шляхом передачі земель громадам, створенням стимулів місцевим радам, працювати над економічною стратегією, над створенням робочих місць, а паралельно — ліквідовувати районну ланку та забезпечувати участь мешканців у житті громади. Тоді буде максимальний ефект. Найближчі позитивні очікування від місцевих виборів, потрібне включення людей, бо громада — це ж не тільки мер та місцеві депутати!

Читати до теми: Уряд схвалив законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою України»

Олігархи нікуди не ділися і не дінуться в найближчий час».

AgroPolit.com: Хто сьогодні перемагає у країні: новий президент Володимир Зеленський чи його колишній бізнес-партнер Ігор Коломойський? Вдалося йому прибрати «тінь» олігарха за собою чи ні?

Олександр Солонтай:  «Тінь» досі присутня. Олігархи нікуди не ділися і не дінуться в найближчий час.

 Мені особисто не до кінця зрозуміло, яка система взаємозв’язків між Офісом президента та олігархатом, але очевидно, що  «тіні» Коломойського, Порошенка, Ахметова та інших олігархів нікуди не зникали з політики і не зникнуть у 2020 році. А система ручного правосуддя не стимулює перетворитися олігархату на великий капітал. Ще не настав цей момент розвитку України!

AgroPolit.com: Про що свідчать результати останніх грудневих виборів до ОТГ? Як змінюються симпатії українців до «Слуги народу» та чи «кочує» частина рейтингу цієї політсили до інших партій?

Олександр Солонтай: Місцеві вибори вкотре засвідчили: на місцях обирають конкретних людей, а бренд має вторинне значення. Особливо це помітно на виборах в сільські та селищні ради, де діє мажоритарна система. Нещодавно ухвалено Виборчий кодекс, він також поверне мажоритарну систему на виборах у міські ради, величиною до 90 тис. виборців, а це майже всі міста в Україні. Тільки у 30 найбільших містах вибори депутатів будуть на партійній основі. Це добра зміна на краще. Ще б відмінити вибори в районні ради, тоді б узагалі наступні вибори стали потужним кроком вперед!

Читати до теми: Проект програми уряду на 5 років – аналіз аграрних позицій

Багато хто встиг заявити, що рейтинги «Слуги народу» впали критично, зважаючи на результати виборів 22 грудня. Думаю, це помилково, оскільки голосування на виборах до міської ради маленького містечка взагалі ні про що не свідчить. Візьмемо до прикладу перемогу партії «Наш край» в одному з міст, хіба це означає, що у них з‘явився стрімкий національний рейтинг? Очевидно, що це результат місцевої команди. Наголошую, що вибори в малих ОТГ взагалі мають відбуватися за участі партій, але без партійної основи!

Вибори в маленьких громадах аж ніяк не відображають національну ситуацію, але використовуються для реклами. На жаль, після виборів та гучного піару про ці маленькі громади забувають!

AgroPolit.com: Основні виклики парламенту-2020?

Олександр Солонтай: Ви вже його сказали: основний виклик ради у 2020 році —  достроковий розпуск. Якщо будуть так працювати чи не працювати, як це відбувається зараз, то є реальний шанс, що 25 жовтня разом із місцевими виборами відбудуться вибори до Верховної Ради.

Читати до теми: Дострокові місцеві та парламентські вибори-2020 за новим сценарієм – влада готує бекґраунд

AgroPolit.com:  Закон про землю, чи буде він розглянутий у другому читанні в Раді? Чи паралізує цей розгляд роботу Ради на 3-4 місяці та як цього уникнути? І чи можна уникнути?

Олександр Солонтай: Все залежить від того, яку земельну модель ухвалять зрештою.

Як переконаний прихильник легалізації обігу землі, вважаю за потрібно працювати і проходити кризу, але все ж дійти до результату. Інша справа, що потрібно значним чином закріпити відсутність іноземців, обмеження володіння в одних руках та принцип, що землею має володіти той, хто на ній працює. Також, на мою думку, юридичні особи зайві, вся власність має бути у фізичних осіб та під суворим державним контролем.

AgroPolit.com: «Земельне» лобі парламенту сьогодні представлено «Батьківщиною» та ОПЗЖ. Як пояснити цей сплеск земельного патріотизму у цих політсил, враховуючи те, що лідерка першої Юлія Тимошенко, на посаді прем’єра, агітувала за відкриття ринку для всіх у відповідному законопроекті №2143. А ОПЗЖ (переважно вихідці з «Партії регіонів» та «Опоблоку), яким традиційно «боліла» промисловість, але не земля чи агро.

Олександр Солонтай: Це політична боротьба, вона логічно виникла через те, що більшість виборців наразі проти зняття мораторію. Тому не має значення, що думають особисто представники тих чи інших сил, а має значення шанс суттєво наростити електоральну підтримку. Саме цим і займаються опозиційні структури, тут немає нічого дивного, навпаки, було б набагато дивніше, якби цього не було!

AgroPolit.com: Ринок землі у запропонованому варіанті законопроекту №2178-10 — це шанс країни на серйозні політичні зміни чи фактор розбрату?

Олександр Солонтай: Суспільство більш негативно сприймає саме через недостатність інформаційної кампанії. На мою думку, проблема виникла від самого початку, що команда Зеленського дала зелене світло земельній реформі, але позиції облаштовує з часом. Це додає розбрату. Тому відкласти було розумно. Тепер потрібні визначеність і комунікація.

Читати до теми: Бій за землю переноситься на січень: чи збереться Рада на позачергове засідання, щоби прийняти земельний закон?

AgroPolit.com: Чи реально зібрати Раду на дострокове засідання до 10 січня, зважаючи, що аграрний комітет ухвалив у другому читанні всі поправки, тож тепер справа за малим — ухвалити закон в цілому? А тут ключове — проголосувати 10 спільних правок, і справу зроблено.

Олександр Солонтай: Гадаю, такий сценарій шкідливий для Володимира Зеленського. Він стільки докладав зусиль для збереження рейтингу, а тут буде його обвал. Люди на свята прикуті більше до телевізорів, і вийде, що аж наприкінці свят буде супернегативне закінчення. Уже говорив, що реформі критично не вистачає комунікації, якщо це дійсно реформа!

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

28 грудня 2019
Бій за землю переноситься на січень: чи збереться Рада на позачергове засідання, щоби прийняти земельний закон?
Аграрний комітет схвалив всі поправки до законопроекту про ринок землі №2178-10 до другого читання та рекомендував парламенту схвалити документ...
4 грудня 2019
Аналіз перших 100 днів роботи уряду та Мінекономіки
6 грудня минає 100 днів від початку роботи уряду Олексія Гончарука та нового парламенту. AgroPolit.com підготував детальний аналіз...
10 липня 2019
Іван Фурсенко: Дострокові місцеві вибори у 2019-му стануть помилкою, яка відкине країну назад
На шпагаті регіони та все місцеве самоврядування. Це основні 5-річні здобутки розпіареної децентралізації та зміни адміністративного-територіального...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...