Олег Проценко: До Мінагрополітики залишились певні питання, проте їхня робота продуктивніша на тлі інших міністерств

 Громадська організація AgroReformsUA з’явилася в агарному просторі України рік тому. Проте за цей час встигла розробити багато законопроектів з дерегуляції, проаналізувати українське законодавство та провести ряд семінарів за участю бізнесу та чиновників в областях. З якою метою вона створювалася? Яку оцінку недержавний орган дасть роботі Міністерства аграрної політики та продовольства України за минулий рік та що AgroReformsUA планує розробляти у 2016 році? Про це AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю розповів співзасновник ГО AgroReformsUA, проектний менеджер Олег Проценко:  

AgroPolit.com: Оцініть діяльність AgroReformsUA у 2015 році? Чи всі поставлені завдання виконано? 

Олег Проценко: AgroReformsUA з'явилася на початку 2015 року. ЇЇ основна мета — допомогти Міністерству аграрної політики та продовольства України (Мінагропрод) у проведенні реформ. Один з основних проектів — дерегуляція (спрямований проти корупції), другий — розвиток аграрних розписок (альтернативний інструмент фінансування). Також ми почали активну реалізацію національного обговорення земельної реформи. AgroReformsUA так само активно працювала в блоці приватизації, координувала процес у питаннях фінансової діагностики ТОП-30 держпідприємств. Для цього обрали 6 міжнародних аудиторських компаній: Baker Tilly, EY, KPMG, PwC, Deloitte, BDO.

AgroPolit.com: Невже Мінагрополітики не може впоратись самотужки? Навіщо було створювати ще один орган?

Олег Проценко: На той момент не було такої організації, яка комплексно займалася б саме реформами в аграрному секторі. Є безліч асоціацій, які представляють інтереси конкретних представників бізнесу. Тобто це, як не крути, лобістські організації в хорошому сенсі слова, які представляють інтереси певних груп.
А громадської організації, яка б консолідовано дивилася на картину й аналізувала вплив різних гравців ринку, не було. Тому вийшли з ініціативою створити AgroReformsUA. Я був одним із засновників. Після успішної роботи з відміною обов’язковості карантинного сертифіката громадська організація уклала меморандум про співпрацю з Міністерством аграрної політики та продовольства, у рамках якого допомагаємо координувати проведення реформ.

Оосновна мета AgroReformsUA — допомогти Міністерству аграрної політики та продовольства України у проведенні реформ

AgroPolit.com: Як Ви вважаєте, чи виконало Мінагрополітики всі поставлені завдання на 2015 рік? Як взагалі оцінюєте їхню роботу?

Олег Проценко: Є різні думки з цього питання. Я як проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ спільно з Цільовою командою реформ в Мінагрополітики підготував річний звіт про виконання аграрних реформ. За результатами 2015 року Мінагрополітики на 81 % виконало всі показники, які були прописані в основних політичних та урядових документах. Їх п'ять: Угода про асоціацію з ЄС, Меморандум з МВФ, Коаліційна угода, План дій уряду на 2015 рік і Стратегія сталого розвитку «Україна-2020». З кожного документа ми виділили аграрні завдання і відстежуємо їх виконання. Наразі Мінагрополітики займає одне з лідируючих місць серед інших міністерств, тож загалом — реформи рухаються.
Щоправда, є ряд вузьких моментів, наприклад, приватизація державних підприємств, яка виконана дуже слабо. За рік у Фонд державного майна України (ФДМУ) передали 13 підприємств. З цієї точки зору, Мінагрополітики — лідер. З іншого боку, воно не виконало план уряду — передати потрібно було 86 підприємств. Проблема полягає в оформленні майна вказаних підприємств, тож ФДМУ не може забрати ці об’єкти для подальшої приватизації. Тому один із додаткових напрямів на 2016 рік — удосконалення цього механізму й розробка законопроекту, який допоможе швидше й ефективніше передати підприємства ФДМУ.

За результатами 2015 року Мінагрополітики на 81 % виконало всі показники, які були прописані в основних політичних та урядових документах

AgroPolit.com: Розкажіть про останні законодавчі ініціативи, які розробила ГО, як вони вплинуть на сільське господарство?

Олег Проценко: Усі дерегуляційні ініціативи консолідувалися в одному пакеті, базою для них стали напрацювання команди AgroReformsUA. Їх збирали, починаючи з поїздок в областях, де провели 10 круглих столів. Отримали близько 100 пропозицій від малого та середнього бізнесу щодо реформування галузі у спрощенні ведення бізнесу. Зібрані ініціативи обробили спільно з профільними асоціаціями та міжнародними експертами. На їх базі створили два пакети законопроектів щодо дерегуляції в аграрній галузі. Вони включають 30 дерегуляційних законодавчих ініціатив, які зменшують регуляторний тиск на аграрний бізнес та гармонізують законодавство з європейськими нормами. Саме вони повинні стати відправною точкою початку боротьби з корупцією у 2016 році.

AgroPolit.com: Як зміни в Податковому кодексі вплинуть на можливості українського бізнесу вийти на європейський ринок?

Олег Проценко: Наразі є різні думки з приводу готовності українських фермерів. На мій погляд, кращий момент для виходу в ЄС, ніж зараз, важко уявити. По-перше, допомагає девальвація української валюти. По-друге, Україна має величезну міжнародну підтримку на тлі закриття російського ринку, що дає стимул перерозподіляти товарні потоки.

Мінагропрод разом із сотнею міжнародних експертів вперше розробило Стратегію розвитку аграрного сектору

AgroPolit.com: Чи чекає Європа українські товари?

Олег Проценко: З одного боку, так, а з іншого, все-таки, Європа — це тільки один з ринків. У нас є Азія і Африка, які дуже перспективні і не вимагають додаткових характеристик. Зараз не можна сказати, що європейські країни нас чекають. Але з 1 січня набула чинності угода про спільну діяльність, яка знімає всі торговельні обмеження і відкриває ринок.
Україна перебуває на перехідному етапі, коли потрібно поступово впроваджувати новітні технології, залучати інвестиції для вдосконалення бізнесу та підвищувати якість продукції.
Європейці, звичайно, хочуть більше відкрити собі український ринок збуту. З іншого боку, вони розуміють, що Україна — це стратегічний партнер, тому її аграрний потенціал розглядають як поле для інвестицій. Тож є підґрунтя? для взаємовигідної співпраці.

AgroPolit.com: Чи до кінця чиновники відстоювали інтереси українських товаровиробників при підготовці цієї угоди?

Олег Проценко: Якщо подивитися на дії всіх урядів, які були дотичні до цього процесу, то сьогоднішній — найкращий. Звісно, до нього теж є запитання, але в теперішній ситуації вони дали хороший результат. Дуже важко боротися і протидіяти корупційній системі, яка будувалась роками.
Треба відмітити, що Мінагропрод разом із сотнею міжнародних експертів вперше розробило Стратегію розвитку аграрного сектору. І вона діятиме незалежно від того, хто буде новим міністром чи прем'єром.

AgroPolit.com: Що скажете з приводу роботи Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин? Є думка, що вони більше лобіюють інтереси окремих компаній, ніж всього АПК. Як вони взагалі приймали закони? Чи будуть надалі влаштовуватись «Аграрні дні» у парламенті?

Олег Проценко: Такий момент є, і це було однією з основних мотивацій створення громадської організації AgroReformsUA, яка не буде лобістом чиїхось бізнес-інтересів. Зараз є «голод» на такі незалежні організації. Незважаючи на всі труднощі, робота триває.
Ви згадали про «Аграрний день», коли досить продуктивно голосували.

Звичайно, якщо не створювати додаткового тиску з боку громадськості, реформи в АПК швидше не відбуватимуться

AgroPolit.com: Як взагалі в подальшому бачите розвиток аграрної політики? На чому вона повинна ґрунтуватись?

Олег Проценко: Необхідно виходити з основ, тобто повністю поміняти взаємини чиновників і бізнесу. Сьогодні вони дуже викривлені. Що ми маємо? Функцію контролю держава взяла «на прапор» і повністю визначає через неї відносини з бізнесом. Тож бачимо не допомогу, а максимальне видавлювання податків через різні дозвільні документи, які підвищують корупційні ризики у країні та секторі. Зараз дуже важливо відмінити такі підходи. Тоді фермери почнуть довіряти чиновникам. Як це зробити? Скоротити спілкування бізнесу з чиновниками через прийняття під тиском громадськості чергового пакета документів з дерегуляції економіки.
Аграрії також потребують запуску реальних механізмів фінансування — як аграрні розписки, дешеві кредити або програми дотацій.

Сьогодні відносини чиновників і бізнесу дуже викривлені

AgroPolit.com: Назвіть фактори, що стримують розвиток аграрної політики.

Олег Проценко: Аграрній політиці заважає розвиватися відсутність політичної волі для серйозних реформ у країні. Як це виправити? Проти системи потрібно боротися системою. Важливо вибудовувати нову вертикаль взаємодій, починаючи з повного перегляду і функціонального аналізу. У цьому контексті дуже важлива реформа державної служби: залучати на державні посади лише висококваліфікованих професіоналів, бо результати їхньої діяльності впливають на всіх жителів країни. Проте система відбору таких спеціалістів має бути дуже прозорою, оскільки на вакантні місця намагатимуться лізти хто завгодно. А зараз за 3 тис. грн сидять люди і чекають, коли ж до нього прийдуть аграрії з «конвертами».

Я тісно пропрацював півтора роки з чиновниками і побачив, що їх ставлення до реформ і всього, що вибиває звичайний режим роботи, сприймається негативно. Вони не аналізують, принесе це користь бізнесу чи ні. У них є «маяки», на які орієнтуються, і якість процесу їм не цікава. Звідси море формальних відписок. Їх результати роботи оцінюються тільки за таким показником: відповіли вони вчасно на лист чи ні, а що вони відповіли — нікого не цікавить.

AgroPolit.com: Назвіть, будь ласка, першочергові завдання для організації на наступний рік.

Олег Проценко: Я співпрацюю з AgroReformsUA, але вже не встановлюю його цілі роботи. Як на мене, є кілька завдань, на яких потрібно зосередитися: прийняття дерегуляційного пакета, розширення застосування аграрних розписок на всій території України (допомога від них аграріям буде оцінюватися в 40 млрд грн), написання законопроекту за особливостями приватизації аграрних підприємств.

AgroPolit.com: Дякуємо за цікаву бесіду.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com