Володимир Лапа: Уряд має ввімкнути режим максимально сприяння для аграрного експорту

Колишній голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа у відеоінтерв'ю для AgroPolit.com розповів про те, як ситуація з коронавірусом може вплинути на експорт аграрної продукції, як і для кого слід на період карантину запустити «єдине митне вікно». А також, чи стримує загроза пандемії посівну, чи варто боятися закритих кордонів для товарів, та як завершити реформу Санітарно-епідеміологічної служби (СЕС).

В період до введення карантину перетин кордону з ЄС тривав 4–6 годин, зараз стояти можуть добу – півтори, бо кількість пунктів обмежена

AgroPolit.com: Як ситуація з коронавірусом впливає на наші торговельні зобов’язання з Європою?

Володимир Лапа: Глобально поки не бачу впливу, його варто аналізувати пізніше. Наразі бачимо локальні прояви, зокрема обмеження кількості пунктів пропуску на кордоні, яке впливає на здійснення торговельних операцій, але не надто різко. Постачальники ресурсів в України нарікають, що є черги з того боку кордону, а українські виробники, які експортують, що є черги з цього боку кордону. В період до введення карантину перетин кордону з ЄС тривав 4–6 годин, зараз стояти можуть добу – півтори, бо кількість пунктів обмежена. У деяких випадках до трьох діб займали ці процедури, і зрозуміло, що це є кошти бізнесу, тому що простій транспорту треба оплачувати. Крім того, це й фізична можливість експорту. Поки ми бачимо опосередкований вплив, який пов'язаний не так із реакцією на безпечність аграрних продуктів, як, радше, це вплив заходів щодо безпечності епідеміологічного здоров’я.

Читати до теми: Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»: досягнення, провали та завдання для України

Загалом Україна на 50% адаптувала законодавство до європейського.

Тобто, загалом Україна на 50% адаптувала законодавство до європейського. План до кінця 2021 року і час на його виконання ще є. Зрозуміло, що з кризою цей процес дещо призупиниться, та я б продовжував рух у бік європейської моделі, яка непогано себе показала, окрім того, це один з основних ринків збуту. Якщо ми говоримо, що впровадили європейські норми безпечності, це допоможе збути товари на ринках третіх країн. Така універсальна формула, яка дає багато позитивних результатів.

Єдине митне вікно для агропродукції

AgroPolit.com: Чи можливий варіант запуску «єдиного митного вікна» для експортерів окремих груп аграрних товарів, які швидко псуються?

Володимир Лапа: Ми звернулися з відповідною пропозицією до Міністерства внутрішніх справ. Розраховуємо на те, що такий режим може бути створений в Україні.

AgroPolit.com: Хто має потрапляти під дію цього режиму?

Володимир Лапа: Це питання технічної консультації. Я думаю, що завжди можна знайти відповідь. Є система єдиного вікна, є класифікація товарів. Якщо це класифікація продуктів, від яких залежить проведення зараз посівних робіт, наприклад, то з технічного боку реалізувати це не проблема.

Читати до теми: Експортна стратегія – як Україна має реагувати на втрату ринків

AgroPolit.com: У прискореному режимі мали б ввозитися й вивозитися такі аграрні продукти?

Володимир Лапа: Насамперед 1-24 група товарів по КВЕДу, плюс насіння, засоби захисту рослин. Тобто з точки зору експорту багато зерна й певні обсяги олії ідуть через порти. Сухопутнім кордоном – молочка. Щодо імпорту – м’ясна продукція, овочі, ягоди. І це завезення ресурсів тих самих засобів захисту рослин.

Програма мінімум для уряду: обережно модерувати протиепідемічні заходи в спосіб, який не дозволить зупинити роботу галузей, від яких фактично залежить економіка держави.

AgroPolit.com: Де має бути зона максимальної уваги держави, щоби зберегти 40% валютної виручки від агропродукції?

Володимир Лапа: Я багато чув нарікань, що ми експортуємо зерно, а це продукція без великої доданої вартості. Такі нарікання – від лукавого. Оти дивишся, хто найбільший експортер зерна в світі – це США. Якщо в когось є ілюзія, що США не дбає про додану вартість, чи не думають про це, теж ілюзія, не більше. Усі ті товари, які Україна експортує, важливі: зернові, олії. Останнім часом збільшується обсяг тваринницької продукції (та сама птиця). По яловичині відкриті декілька ринків, які важливі для України – Туреччина, Китай. Я думаю, в таких умовах, коли від експорту буде залежати динаміка випуску валової продукції, надходження валюти, тому держава повинна максимально підставляти плече, але, принаймі не заважати, поки ніхто не може спрогнозувати, які будуть наслідки, якщо будуть вводитися додаткові обмеження пов’язані з надзвичайними ситуаціями, або обговорюється питання запровадження надзвичайного стану. Хотілося б вірити, якщо такі рішення й будуть прийматися, то в такий спосіб, який не дозволить зупинити аграрне виробництво. Аграрне виробництво – це не та історія, коли можна завод на місяць закрити, а потім відновити виробництво. Якщо не посіяти зараз вчасно, то ми пропускаємо рік і пропускаємо врожай. Наслідки для держави можуть бути катастрофічними, тому програма мінімум для уряду: обережно модерувати протиепідемічні заходи, в спосіб, який не дозволить зупинити роботу галузей, від яких фактично залежить економіка держави. Я передусім маю на увазі аграрне виробництво й постачання продукції на внутрішній ринок.

AgroPolit.com: Уряд повинен увімкнути режим максимального сприяння для аграрного експорту?

Володимир Лапа: Ви знаєте, як у медицині: перше правило – не зашкодь. І так уряд має ввімкнути режим максимального сприяння для аграрного експорту. Потрібно задіяти дипломатичні посольства, розвивати кредитування експорту, те ж кредитне експортне агентство, яке давно обговорюється, але досі не працює. Але, що хочу сказати: щоби сприяти експорту, потрібно, щоб було аграрне виробництво. І в першу чергу, аграрний бізнес хвилюється, щоб обмеження, які вводяться, не вплинули на аграрне виробництво, і була змога продовжувати діяльність нашим с/г підприємствам – це критично.

У кризові часи можливі певні рішення навіть із погляду того, що протиепідемічні перевірки не є доцільними. Якщо йдеться про заборону планових перевірок, то це доцільно, в умовах, коли позапланова перевірка залишається можливою.

AgroPolit.com: Чого сьогодні в плані державного регулювання не можна робити, щоби бізнес і експорт були цілі?

Володимир Лапа: Я би не вдавався до крайнощів, бо це рідко коли приносить користь. З одного боку Кабмін поставив у програмі різке зменшення кількості харчових отруєнь. З іншого – бачимо що у ВРУ реєструються законопроекти щодо обов’язковості запровадження системи НАССР. Якщо прискіпатися до операторів ринку, мало хто без порушень. Якщо перегнути палку в один бік, то можна закрити багато кого, якщо в інший – то ми знову повернемося до системи, коли й вимоги встановлювали по діагоналі, перевіряти їх не можна було. Як на мене політика того часу, коли поступово впроваджувалися норми з харчової безпечності, й це не спричиняло ускладнень для роботи бізнесу, вона є актуальною. Хоча зрозуміло, що в кризові часи можливі певні рішення навіть з точки зору протиепідемічні перевірки не є доцільними. Якщо мова про заборону планових перевірок, то це – доцільно, в умовах, коли позапланова перевірка залишається можливою, бо є загроза життю та здоров’ю громадян, або за скаргою громадян. Такі перевірки можна проводити.

Я сьогодні не бачу жодної товарної позиції, за якою варто обмежувати аграрний експорт з України.

AgroPolit.com: Уряд ввів одним із заходів у межах карантину визначати перелік продуктів, заборонених для експорту. Чи потрібен сьогодні такий перелік?

Володимир Лапа: Навіть попри те, що я глибоко в душі ліберал, думаю, для всіх зрозуміло, що в період кризи певні засоби й заходи можуть застосовуватися. Наприклад, коли ми говоримо про обмеження експорту тих самих масок. Питання про харчову продукцію ще пів року тому багатьом би здалося дивним. Ситуація під час кризи й не під час кризи відрізняється. Тому я б тут ставив питання про те, чого ми досягнемо обмеженнями. Наприклад, якщо говоримо щодо зерна, олійних культур, олії, ринок, упевнений, буде насичено до кінця маркетингового року, обмеження жодним чином не допоможуть споживачу. Якщо залежимо від імпорту, то мова також про ритмічність, зокрема на кордоні. Я сьогодні не бачу жодної товарної позиції, за якою варто обмежувати аграрний експорт. Якщо ми отримали, як минулого року, $22 млрд від експорту аграрного продукції, це поповнення виробників, без яких буде важко, а також – валютного балансу країни, тож без них звести дебет зі кредитом буде непросто. Мені здається, що аналіз, моніторинги, які зараз Мінекономіки робить, потрібні, і треба тримати руку на пульсі, але гарячкувати в цій ситуації точно не варто.

AgroPolit.com: Що робити із контролем бізнесу того, що ним зараз виробляється? Як уникнути сплеску фальсифікату?

Володимир Лапа: У нас зареєстровано понад 260 тис. операторів ринку, я думаю, понад 200 – це кафе, ресторани, заклади харчування, які зараз практично всі закриті. Тобто, перевірки, які планувалися на грудень минулого року й на початок нового року, їх навіть фізично неможливо зробити, бо вже немає кого перевіряти. Якщо мова про те, що залишається декілька тисяч виробників, в принципі, за наявності доброї волі, знайти спосіб здійснити перевірку, це неважко.

Читати до теми: Підприємства сільського господарства під час карантину продовжать працювати
 

AgroPolit.com: Є потреба позапланово контролювати?

Володимир Лапа: Ви, як споживач, можете подивитися продукцію, вона може викликати підозру, ніхто не забороняє написати скаргу, і ця скарга також є підставою для проведення позапланової перевірки.

Слід завершити законодавчий розподіл функцій Санітарно-епідеміологічної служби між Мінохоронздоров’я, Держпродспоживслужбою, Мінпраці, а не виводити її в окрему структуру.

AgroPolit.com: Як правильно завершити реформу Санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) чи реанімацію відомства?

Володимир Лапа: Ця концепція, яка закладалася в попередню реформу щодо СЕС, – це система епіднагляду в системі компетенції МОЗ і система безпечності харчових продуктів як єдиний комплекс, який повязує і продукцію тваринного походження й не тваринного. В принципі, ця модель реалізована в більшості європейських країн, за певним винятком. Тому стратегічно потрібно завершувати цю реформу. Якщо подивимося на закони, як було в 2014-му, так і залишилося. Ситуація дивна, тому що пів року тому в сфері підвищення епідеміологічного благополуччя було менше повноважень, ніж у сфері забезпечення безпечності харчових продуктів. Тут є позиція: головний державний інспектор, або головний державний ветеринарний інспектор. У них обмежені функції, але ці функції є і вони можуть закрити певне підприємство до 10 днів, якщо розуміють, що є ризик для здоров’я людей. А в головного санітарного лікаря таких повноважень не було. Зараз це рішення прийнято поки на рівні Кабміну: у заступника міністра охорони здоров’я є в.о., але потрібно на рівні закону все залишити так, як було. Як на мене, все потрібно робити через внесення відповідних законодавчих змін: посилити системи епіднагляду та завершення реформи системи харчового законодавства.

Читати до теми: Реанімація СЕС – відновлення нагляду чи новий розплідник корупції. Оцінки експертів і парламентарів

AgroPolit.com: Потрібно прийняти новий закон «Про санітарно епідеміологічне благополуччя» чи щось інше?

Володимир Лапа: Або окремим законом «Про санітарно епідеміологічне благополуччя», або (була ідея в МОЗ) – окремим законопроектом про забезпечення громадського здоров’я. Тут уже як називатиметься законопроект, чи закон – не так важливо. Головне, щоб було раціональне закріплення повноважень, яке дає можливість реагувати на такі кризові ситуації.

AgroPolit.com: То як окрема служба має бути реанімована СЕС чи у складі Держпродспоживслужби або МОЗу?

Володимир Лапа: Санітарно-епідеміологічна служба наразі не у складі Держпродспоживслужби. Окремі функції, які стосуються тих же харчових продуктів, належать Держпроду. Те, що стосується гігієни праці – Держпраці. Система епіднагляду – МОЗу. Епідеміологію потрібно посилювати. Систему епіднагляду, в тому числі на законодавчому рівні, також. Лабораторні центри системи охорони здоров’я працюють у не зовсім чіткому правовому статусі, тож треба закріплювати цей правовий статус. Я думаю, щодо харчових продуктів, Держпродспоживслужба може справитися з цим завданням.

Слід завершити законодавчий розподіл функцій Санітарно-епідеміологічної служби між МОЗ, Держпродспоживслужбою, Мінпраці, а не виводити її в окрему структуру.

AgroPolit.com: Якщо буде НС, які кроки слід вжити уряду по фіто-санітарній та ветеринарній лініях, щоб уникнути бізнесу колапсів?

Володимир Лапа: Давайте будемо абстрактно говорити, які будуть параметри надзвичайного стану, які обмеження будуть введені? Яка роль там Держпродспоживслужби? Абстрактно говорити про це складно. Навіть у разі виникнення надзвичайного стану, ризик захворювання рослин та тварин ніхто не скасовував. Ситуація поблизу України є достатньо складною, тому забезпечення роботи Держпродспоживслужби важливе. Зрозуміло, подвійне ускладнення виникає, у зокрема у зв’язку з ліквідацією. Тому забезпечення функціонування служби і контроль у цій частині стосується щонайменше убезпечення від поширення хвороб рослин.

AgroPolit.com: Чи варто готуватися до обмеження руху товарами іншими країнами, умовно – закритих кордонів?

Володимир Лапа: Є певні готовності такі, я б сказав, що вони не носять глобального характеру, тому що не призведуть до обмеження експорту. Науково не доведено, що коронавірус може поширюватися через харчову продукцію чи інші товари: такого підтвердження немає і, я думаю, навряд чи буде. Глобально нам залишається сподіватися, що це не вплине на експорт.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com