Олена Корогод: Я очікую появу Реєстру виробників органічної продукції у лютому-березні 2021 року

Уряд затвердив нові правила сертифікації  органічного виробництва та продукції, парламент схвалив закон 3295 про держпідтримку органічного виробництва, а Європа змінює свої екологічні правила (Green Deal) в частині «чистоти» продукції. Всі ці три фактори однозначно вплинуть на  ринок органічної продукції – він максимально наблизиться до міжнародних стандартів. Адже органічна продукція набуде офіційного статусу у всіх проявах: починаючи із окремого коду на митниці «органік», збільшення площ під органічним виробництвом і закінчуючи появою «Конституції» всього процесу сертифікації органічних продуктів. Відбудеться й максимальна гармонізація українського законодавства з нормами ЄС щодо захисту прав споживачів. Детальніше про це та багато цікавого іншого AgroPolit.com  говорив  із президентом ГС «Органічна Україна» Оленою Корогод (екс-Березовська):

Читати до теми: Закон про національні органічні стандарти і органіку №2496-VIII: як зміняться правила роботи для виробників та ринку

AgroPolit.com: Ваша оцінка порядку сертифікації  органічного виробництва та/або органічної продукції, який затвердив уряду? 

Олена Корогод: Цей порядок сертифікації – один із основних документів для стабілізації ситуації на органічному ринку України. Порядок сертифікації  органічного виробництва –  це «Конституція» процесу сертифікації, тобто контролю, виробників органічної продукції. Положення про сертифікацію – це механізм підтвердження відповідності виробництва стандарту органічної продукції. Документ потрібен українському ринку і він аналогічний міжнародним нормами (не лише європейському). Будь який міжнародний стандарт має свою процедуру підтвердження, сертифікації, тобто контроль процедури всього процесу виробництва органічної продукції. Результатом процедури сертифікації є уніфікований сертифікат, який отримує виробник. Він підтверджує процес сертифікації. Є сертифікат –  тільки тоді виробник може маркувати свою продукцію як органік.

Документ потрібний. Він максимально зближує український та європейський органічний стандарти. Левова частина переживань виробників щодо  порядку була пов'язана із тим, що вже сертифіковані за міжнародними стандартами оператори органічного виробництва не хотіли пересертифікації та подвійного контролю. Але наразі це питання знято – разом з Мінекономіки, в супроводі юридичної експертизи, ми провели робочу зустріч і всі питання детально прояснили для виробників.

Прийнятий порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції завершує порядок законодавчого визначення порядку підтвердження органічної продукції. Це важливо для повноцінного позиціонування органічної продукції з України в Європі. Тобто цей порядок – це свідчення наявності у нас українського стандарту, від якого відштовхуються інші органічні закони, угоди про еквівалентність та всі міжурядові угоди. Сьогодні офіційний статус українського органічного продукту та українського органічного виробництва  тільки формується. Після цього можна говорити про повноцінне, офіційне існування органічного виробництва в Україні. 

Читати до теми: «Біблія» органічного виробництва: як зміниться ринок після 2 серпня із введенням закону №2496-VIII

 Для ідеальної роботи органічного виробництва в україні не вистачає двох важливих наказів

AgroPolit.com: Тобто йдеться про офіційний паспорт будь-якої органічної продукції в Україні. А чи достатньо цього для ідеальної роботи  ринку органічної продукції в україні?

Олена Корогод: Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції – це один із китів, на якому стоїть органічне виробництво в усьому світі і в Україні у тому числі. 

Для ідеальної роботи органічного виробництва в україні не вистачає двох важливих наказів:

1. «Про затвердження порядку звітування органів сертифікації»
2. «Про затвердження періодичності декларування і подання щодо обсягів матеріалів від операторів до органів сертифікації». 

Це дозволить повноцінно формувати Реєстри операторів органічного виробництва, і саме цього чекає ринок.

Дивитися графіку до теми: Все про органічну продукцію в Україні та світі 

Порядок сертифікації дає можливість приватного контролю у сфері добровільної сертифікації органічного виробника…

AgroPolit.com:  Чи збереглася у оприлюдненому порядку монополія по сертифікації органічної продукції в Україні під одним держорганом при МЕРТові? 

Олена Корогод: Ніякої монополії не буде. Якраз цей порядок сертифікації дає можливість приватного контролю у сфері добровільної сертифікації органічного виробника. Тобто приватні органи сертифікації будуть по добрій волі виробників органічної продукції  її проводити. Ключове ту – добровільність такої сертифікації. 

Це добровільна сертифікація і левова частина контолю покладена на приватний бізнес. Тобто держава делегує функції щодо контролю приватним органам сертифікації (їх називають control body, а не control sertification).  А Держпродспоживслужба  контролює органи сертифікації і здійснює вибірковий контролю за операторами ринку. Вибірковий контролю за операторами – оце теж було одне з питань, яке дуже бентежило виробників. Було дуже багато питань про подвійний контроль у такому разі, але насправді в усіх країнах діє навіть потрійний контроль. В Україні МЕРТ контролює орган сертифікації, Держпродспоживслужба – орган сертифікації і виробника, а приватний сертифікатор здійснює  controlbody, тобто контролює виробника. У всіх країнах так чи схоже.

Читати до теми: ТОП-6 змін «органічного» законопроекту № 5448

AgroPolit.com:  Коли з'явиться реєстр виробників органічної продукції?

Олена Корогод: Реєстру наразі у нас його  немає, бо не було правил сертифікації виробників органічної продукції. Поява Порядку сертифікації саме і створює передумови для сертифікації виробників і як наслідок включення їх до цього реєстру.  Не достатньо для виробника лише виконувати просто правила органічного виробництва, він має їх підтвердити згідно передбаченому у постанові порядку і отримати сертифікат відповідності органічному стандарту. Наразі є наказ про створення Реєстру операторів органічних виробників.  Окрім наказу більше, поки що, нічого немає,  – все в роботі МЕРТ. 

Читати до теми: Перелік органів іноземної сертифікації

Вже на початок весни 2021року законодавство про органічне виробництво має працювати практично ідеально

AgroPolit.com:  Як це відбуватиметься на практиці? 

Олена Корогод: Спочатку зявиляться прядок сертифікація – він створює можливість появи  реєстру органів сертифікації. Це перша умова. А далі у нього вноситься перший орган сертифікації. Лише після включення цього органу сертифікації у відповідний реєстр сертифікаторів дозволяє йому подати своїх операторів в загальний Реєстр операторів органічного виробництва України. Я очікую появу Реєстру виробників органічної продукції у лютому-березні  2021 року.  Вже на початок весни 2021року законодавство про органічне виробництво має працювати практично ідеально.

Закон про аграрний реєстр № 3295 – держпідтрмика органічним виробникам

AgroPolit.com: Нещодавно парламент прийняв законопроект № 3295 про створення єдиного аграрного реєстру. Ми знаємо, що цей документ також змінює і правила держпідтримки для виробників органічної продукції. Розкажіть про це детальніше. 

Олена Корогод: Питання аграрного реєстру і держпідтримки органіки зв’язані між собою. Аграрні реєстри дають прозоре розуміння гравців ринку. Відповідно серед цих гравців будуть і оператори органічного виробництва. Важливим в законі 3295 є унікальні положення щодо органічного виробництва. Унікальність перша – органічне виробництво єдине, яке має дотацію на один гектар оброблювальних угідь. Ми говорим про це дуже багато років. Органічне виробництво єдине, яке піклується про кожен гектар землі. Держпідтримка на 1 га  – це великий реальний розвитку органічного виробництва і  можливості піклуватись про українську землю. 

Важливою є державна підтримка на одну голову рогатої худоби (ВРХ). Це відродження родючості грунтів через тваринництво і взагалі відродження тваринництва. Адже  оператор органічного виробництва до цього часу  користувалися державною підтримкою для будь-якого агровиробника, яка пропонувалася державою чи державними чи регіональними програмами. Але тут статус трошки вищий, що дасть можливість відновити повноцінне правильне і органічне тваринництво, якого дуже малий відсоток в Україні.

Читати до теми: Звернення до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана від учасників органічного сектору України

AgroPolit.com: Яка найпоширеніша держпідтримка виробників органічної продукції наразі діє в країні? Чи змінить прийнятий закон ситуацію з держпідтримкою для галузі? 

Олена Корогод: Найпоширенішою є регіональна підтримка у вигляді компенсації вартості сертифікації виробнику. Вона була не прив’язана до гектару. Це ініціатива обласних адміністрацій. Також в деяких областях була компенсація вартості органічної продукції для дитячого харчування. 

Прийнятий закон 3295 про аграрний реєстр дає унікальні для органічного виробництва можливості піклуватися про українську землю – це дотація на один гектар оброблювальних угідь.

Рекомендація: встановити держпідтримку для органічних виробників у розмірі від $100 до $300 на 1 гектар… Наразі в Україні 400 тис. га органічних земель… Якщо ми хочемо збільшити хоча би там на 50% кількість органічних земель, то потрібно 5 млрд грн на держпідтримку органічного сектору в рік.

AgroPolit.com:  Скільки вона становитиме?

Олена Корогод: Розмір її ми не знаємо. Наша рекомендація: встановити держпідтримку для органічних виробників у розмірі від $100 до $300 на 1 гектар. Вона базується на оцінці витрат на 1 га та вивчення міжнародного досвіду державних підтримок саме органічного виробництва. Можливо, розмір залежатиме від обсягу тих угідь, які обробляє оператор органічного виробництва. Тобто чим менше господарство, тим більша компенсація на один гектар. Наразі в Україні 400 тис. га органічних земель. Множимо їх на 5 тис. грн (необхідний мінімальний розмір держпідтримки) на один гектар, отримуємо 2 млрд грн на держпідтримку органічного виробництва на 2021 рік. Це доступна сума в порівнянні з загальними бюджетами, який закладається  для підтримки аграрного сектору. 

Якщо ж ми беремо тваринництво, то там теж мінімальні суми будуть витрачені, бо його наразі дуже мало. І ми будемо лобіювати значну підтримку саме тваринництву.  В ідеалі було б добре отримати з бюджету на держпідтримку розвитку органічної галузі 2-3 млрд грн.  Держпідтримка оброблювальних угідь насправді дуже і дуже важлива, бо вона дасть поштовх розвитку органічного сектору. Ми розуміємо обмеженість ресурсів у бюджеті, але було б добре її збільшити до 3 млрд грн, що дозволило зібльшити  кількість органічних земель. 

Якщо ми хочемо збільшити хоча би там на 50% кількість органічних земель, то потрібно 5 млрд грн на держпідтримку органічного сектору в рік. Тоді ми побачимо тенденцію до зростання органічного сільського господарства. Ми розраховували, що держпідтримка 5 млрд грн г на рік дозволить наросити органічний обробіток земельна ще 100 тис. га за два роки.

Читати до теми: Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»: досягнення, провали та завдання для України

Перегляд аграрної частини угоди про ЗВТ з ЄС – пропозиції від виробників органічної продукції

AgroPolit.com: Україна сьогодні в діалозі з Європою по перегляду умов співпраці з Євросоюзом в рамках ЗВТ.  За прогнозами МЗС, перегляд розпочнеться у січні 2021 року. Чи подавали ви свої пропозиції? 

Олена Корогод: Так в нас є напрацювання. Ми запланували зустріч з віце-прем'єркою  Ольгою Стефанишиною, аби обговорити ці пропозиції, а також – діючі обмеження та заборони  стосовно торгівлі взагалі агропродукцією. У нас кілька побажань, вони активно обговорюються учасниками Органічної України. Хоча у нас є пару «хотелок».

Читати до теми: Уряд заохочуватиме інвестиції в екологічний розвиток сільського господарства і промисловості

Перше – ми би хотіли, щоб органічна торгівля та органічна продукція була виведена в окремий статус в рамках ЗВТ з ЄС. Це стане можливим якраз  навесні 2021 року, коли запрацюють згадані вище Реєстри. Ми сподіваємося, що на митниці з'явиться додатковий код «органік». Відтак вся  органічна продукція стане офіційною і буде обраховуватися окремо при експорті. Адже зараз немає чіткої різниці між «органічна» і «неорганічна» продукція. Вся українська органічна продукція наразі  іде за кордон практично в звичайному статусі.

Друге – послаблення або взагалі прибирання торгових і тарифних/не тарифних бар'єрів. Наприклад, на ввезення добрив, дозволених для використання при органічному виробництві,  треба платити в будь-якій країні мито. А на ввезення, імпорт, тих же засобів захисту в Україну нічого платити не треба. Ще один приклад – зменшення кількості перевірок і забору додаткових аналізів для нашої органічної продукції від ЄС та загалом інших держав. Раніше перепоною на шляху до цього було відсутність національного стандарту в Україні, але наразі це виправляється і ми будемо активно це питання піднімати.

Читати до теми: Недописана експортна стратегія: як Україні використати аграрний потенціал і не втратити ринки Китаю, ЄС, США, Канади та Ізраїлю

Третє – вирішити питання поставки органічної продукції до Англії, яка вийшла з єврозони. 

Четверте – введення дзеркальних мит на європейську продукцію. Тобто має бути  взаємовигідна торгівля, відкритість України до міжнародних партнерів і це ж саме по відношенню до нас.  А зараз торгівля з ЄС в частині АПК – це гра в одні ворота. Наприклад, стосовно органічних виробників ми маємо за вхід на європейський ринок поп’ятірну перевірки. Тому, що Україна перевіряє, ЄС перевіряє, потім ще якась країна перевіря і так далі. Ці бар'єри насправді дуже впливають кінцеву вартість ціни продукції. 

Читати до теми: Українське зерно вишукує органічний ґрунт – скільки та куди виробники продають чистого зерна?

AgroPolit.com: І навіть при цьому  наша органічна продукція залишається конкурентноздатною в Європі і вона посідає одну з топових позицій по експорту?

 Олена Корогод: Так, звичайно. Але важливо відмітити, що це стосується лише сировини. Вартість додаткових витрат на перевірки впливає на вартість партії сировини., собівартість цієї продукції збільшується. Більшість органічних виробників вважають, що переважна кількість європейських торговельних бар'єрів заполітизовані. Це перший висновок від виробників. Другий – не вистачає і є потреба в оновленні максимальної кількості міжурядових угод. Більшість існуючих міжурядових угод втратили свою чинність і це питання також у нас в роботі.

Екологічна свідомість та лояльність МХП до свого клієнта виявляється у реалізації «зелених» проектів, дбайливого ставлення до ґрунтів та довкілля та в трансформації в кулінарну компанію.

AgroPolit.com: Ви влітку підписали меморандум по органічній взаємодії з головою правління агрохолдингу МХП Юрієм Косюком. Як ви його оцінюєте? Чи відчуваєте ви, що в Україні агрохолдинги і та інші агрокомпанії поступово беруть курс на органічність? 

Олена Корогод: Перша причина вибору агрохолдингами курсу на органічність – дбайливе ставлення до грунту та розуміння екологічності в нашому житті та нашого впливу на середовище. Агрохолдинги зрозуміли, наскільки важлива їхня роль щодо впливу на оточуюче середовище. Все це відбувається у рамках загального Green Deal, який поєднує відновлювальну енергетику, сталий сільський розвиток, закритий виробничий циклу. Він без органічного виробництва він неможливий. На щастя агрохолдинги це чують,  і розуміють.  Інша сторона – це споживачі: тенденції споживання органічної продукції зростають і споживач хоче купувати безпечне (тобто органічне), якісне (органічне) і натуральне (органічне). Тому холдинги поступово беруть курс на органічність сировини та кінцевого продукту. І тут роль «Органічної України» дати компетентний супровід та сприяти переходу на органічне виробництво, налагоджувати взаємодію.

Читати до теми: Екологічні агротренди: Україна запроваджує підтримку для виробників органічної продукції, а ЄС робить ставку на споживачів. 

Яскравий приклад цього – агрохолдинг МХП (з ним підписали меморандум про Стратегічне партнерство). Екологічна свідомість та лояльність МХП до свого клієнта виявляється у реалізації «зелених» проектів, дбайливого ставлення до ґрунтів та довкілля та в трансформації в кулінарну компанію. Ми бачимо хорошою ідеєю було б МХП поставляти у ті ж «М’ясомаркети»  органічну продукцію.

Дуже багато великих і малих агровиробників готові були б перейти на органічне виробництво (навіть не сертифікуючись), щоб позбутися хімічної залежності  у своєму виробництві

AgroPolit.com: Ви відчуваєте тренд на органічність в українському АПК?

Олена Корогод: Дуже багато великих і малих агровиробників готові були б перейти на органічне виробництво (навіть не сертифікуючись), щоб позбутися хімічної залежності  у своєму виробництві. Адже вони не могли, бо були закредитовані виробниками не дозволених і заборонених пестицидів, ГМО-насіння – і це реальний факт. Зараз при появі держпідтримки на органічну продукцію у бюджеті на 2021 рік та при збільшенні попиту на органічну продукцію в них трошки розправляться крила. І вони зможуть віддати свої кредити поставщикам добрив і ЗЗР та придбати органічні засоби, дозволені в органічному виробництві. Тільки тоді ми видчуємо тренд. Наразі це радше усвідомлена екологічна позиція окремих компаній та курс на задоволення потреб своїх споживачів. 

За 2020 рік на 17 % зросла кількість операторів органічного виробництва в Україні

Читати до теми: Внутрішній ринок органічної продукції України, експорт та імпорт за 2019 рік

AgroPolit.com: Яка наразі ситуація з розвитком органічного сектору  і куди ми  ідемо?

Олена Корогод: Україна зайняла друге місце по поставці в ЄС своєї органічної сировини і перше місце в серед інших європейських країн. 95% експортованої продукції – сировина, а у решті 5% збільшується перелік переробленої продукції (шоколад, морозиво, різні крупи).  

Попит на органічну продукцію на внутрішньому ринку великий. Її асортимент збільшується, а кількість точок продажу теж зростає. За 2020 рік на 17 % зросла кількість операторів органічного виробництва в Україні, на 33% збільшилася кількість переробників органічної продукції, на 7% збільшилася кількість виробників, які вже мають маркований органічний продукт в пропозиції для кінцевого споживача. Із 722 операторів органічного ринку, які зафіксовані на листопад 2020 року, 114 мають переробку як вид сертифікованої діяльності, із них 64 оператори упаковують продукцію для торгової полиці.  Значно збільшилася кількість, стабілізувалися напрямки органічної переробки та доробки – в 2020 році  цей показник 24 категорії, в порівнянні з минулим роком виріс на  60%! 

Інвестиції в органічне виробництво починаються із землі, якщо вона є власністю виробника

AgroPolit.com: Україну чекає відкриття ринку землі. Тобто існує питання буде реформа чи ні, наразі рішення  КСУ  немає. Ми там орієнтуємось на та, що це буде. На скільки комфортний земельний закон і як це вплине на виробниках органічної продукції? 

Олена Корогод: Так як «Органічна Україна» об'єднує різний бізнес (маленьких, середніх та великих виробників), то ми маємо різні погляди щодо цього питання. Але  основним є той, що ринок землі потрібен, бо землі потрібен господар. Інвестиції в органічне виробництво починаються із землі, якщо вона є власністю виробника. 

Тому глобально органічні виробники позитивно ставляться до запровадження ринку землі та прийнятого закону про землю. Органічний ринок від запуску ринку землі нічого не втрачає. Як завжди я говорю – треба бути компетентним в питанні, галас біля ринку землі поверхневий і заполітизований.  Звичайно, ризики є завжди – треба вміти ними керувати

AgroPolit.com: А є у них гроші на викуп цієї землі?

Олена Корогод: У всіх по різному. Ми сподіваємося, що держава буде ставитися лояльною до органічного виробництва і для них створюють лояльніші умови для викупу цієї землі під своє господарювання. 

Слід розробити «Національну програму відродження родючості грунтів України».

AgroPolit.com:  Наразі лунають пропозиції створити спеціальний Фонд підтримки розвитку тваринництва, куди би, наприклад, надходили кошти від загального земельного банку великих агрокомпаній, якщо вони не хочуть на своїй землі розвивати тваринництво. Гроші з цього фонду направляти на підтримку фермери, програми по підтримці якості  грунтів, для вирощування органічної продукції. Ви підтримуєте створення такого фонду, як  механізми стимулювання органічного землеробства в Україні?

Олена Корогод: Я підтримую створення Фонду стимулювання тваринництва і відновленню грунтів. Тваринництво – це автоматично відродження родючості грунтів, органічні добрива і органічна продукція.

Я б запропонувала й інші заходи для розвитку органічного виробництва. Слід розробити «Національну програму відродження родючості грунтів України». Під неї підвязати держпідтримку виробників, які реально покращують показники грунту і сприяють відновленню родючості грунтів. Ми наразі працюємо над цим  і в рамках того ж меморандуму з МХП, з Інститутом Соколовського, спільно з НААН та НУБІП. Стратегічний комітет з відродження родючості ґрунтів, який очолює БТУ-центр,  хоче об’єднати всіх і науковців для того, щоб виділити критерії відновлення родючості грунтів та лобіювати нац програми відродження родючості грунтів.

Треба створити в Україні попит на здоровий грунт і дати можливість приватного контролю за дотриманням родючості грунтів, як це відбувається при органічному виробництві. Оце і буде головним завданням стратегічного комітету з розвитку родючості грунтів. Мені здається, що треба йти такими послідовними кроками. Перший крок – це повноцінне прозоре партнерство всіх гравців ринку (приватних та державних), хто тут працює. Друге – повноцінний діалог між цими гравцями на тему родючості грунтів та  способів їх відновлення. 

AgroPolit.com: Як створити попит на якісні грунти?

Олена Корогод: Двома шляхами: зрозуміти економіку вдновлення грунтів та зробити її максимально вигідною для бізнесу і  розвивати тренд на органічність продукції серед споживачів. От вам і попит на родючий грунт.

AgroPolit.com:  Що з органічними добривами: чи задовільняє внутрішній ринок запит? Чи буде він розвиватися і як надалі? 

Олена Корогод: Внутрішній ринок виробництва органічних добрив існує. Виробники ЗЗР, добрив та дозволених в органічному виробництві речовин сьогодні працюють як з органічними виробниками, так і з неорганічними. І дуже багато технологій органічних використовується на паралелі з  недозволеними інсектицидами чи ще якимись речами. Тому потрібно проводити просвітницьку роботу і розвивати цей ринок, бо саме виробники органічних добрив можуть стати повною альтернативою для хімічних. При цьому для таких виробників органічнх добрив є перспективи і на інших, міжнародних ринках, бо у них є унікальні технології.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com