Іван Мірошніченко: За рік світ чекає голод без українського зерна, олії та агропродукції

Як відновити експорт агропродукції у військовий час через кордон з ЄС? Як уряду ефективно забезпечити фінансами українських аграріїв? Кому на руку втрата Україною глобальних ринків? Та що чекає на світ через мовчазну поведінку міжнародних партнерів у припиненні війни з росією? Про це  у бліц-інтерв’ю AgroPolit.com  розповів трейдер зі стажем, колишній депутат Іван Мірошніченко:

AgroPolit.com: Ваш прогноз по експорту зернових з України?

Іван Мірошніченко: Трейдери закуповуватимуть виключно те зерно, яке зможуть експортувати з України. Експортувати через портів Європи (не важливо – північні чи південні) можна лише 5-10% всього обсягу старого врожаю. Офіційно говорять про експорт до ЄС близько 1 млн т зернових. Але перші поставки показали, що пропускна здатність портів та кордону в ЄС у 3 рази менше.

Звісно, початок завжди важкий. На мою думку, якщо налагодити процедуру, то щомісяця можна буде експортувати 500-600 тис. т зернових до ЄС. До нового врожаю (за 4 місяці) з України можуть експортувати 2,5 млн т всіх зернових. Цифра може коливатися в межах 500 тис. т. Якщо українські порти не розблокуємо, то новий врожай просто «накриє» старий. Тоді у світі зерно буде коштувати дуже дорого, а у нас – дуже дешево. Різниця може бути вдвічі по ціні.

AgroPolit.com: Які кроки має зробити міжнародна спільнота, аби не було двократного  подорожчання зернових?

Іван Мірошніченко: Україна має швидко повернутися на світові продовольчі ринки. Як? Очевидний рецепт – виграти війну.  Але міжнародна спільнота має нам допомагати. А наразі вона не робить адекватних кроків, щоб розблокувати експорт з України. Що мали б робити? Якщо нам заблокували наші морські порти (це додатковий факт аграрії до факту самої війни), то міжнародники могли б заблокувати канали, проходи чи торгівельні ланцюги постачання для росії. Тим самим вони б допомогли Україні приймати участь у світовій торгівлі. Але захід і партнери не роблять цього ні в частині АПК, ні в енергетиці, ні в інших сферах.  

Читати до теми: Микола Сольський: Є два ключові пріоритети – спрощення доступу  аграріїв до кредитних ресурсів та логістика агропродукції

AgroPolit.com: Які залишки зернові в Україні?

Іван Мірошніченко: Орієнтовно – близько 5 млн т пшениці. Плюс є перехідні залишки кукурудзи — близько 14-16 млн т, які теж можна експортувати. Все інше зерно тиснутиме на внутрішній ринок. Ці залишки лежатимуть мертвим вантажем у виробників, якщо держава не вийде до аграріїв із пропозицією купити їх у свої резерви за 80-90% вартості. Без цього аграрії недоотримають ліквідності, тобто вони відчуватимуть значну нестачу коштів. А після розблокування портів аграрії могли б продати це зерно і повернути гроші державі. Але навіть якби цього не сталося швидко, то держава була б з продукцією, аграрії – з грішми.

AgroPolit.com: Чи укладатимуться нові форварди?

Іван Мірошніченко: Ні. Наразі немає ніякої прогнозованості та логіки в цьому напрямку. Куди це все поїде? Через які експортні канали? Відповідей немає.

AgroPolit.com: Який із шляхів експорту агропродукції через кордон з ЄС може бути наразі найоптимальнішим для України?

Іван Мірошніченко: Наш існуючий потік агроекспорту з технічної точки зору  не готові приймати у жодному з європейських портів. Для створення таких потужностей пройдуть роки. Адже ідеться про перекидання на Європу зараз аграрного експорту, металу, руди і так далі. Оперативними ефективними кроками можна поліпшувати ситуацію, але для забезпечення перевалки нашого сьогоднішнього обсягу експорту потрібні роки. Тому за кожну квоту на експорт з України буде просто війна.

Читати до теми: Богдан Костецький: На кордон з Європою вивозитиметься щомісяця 500-600 тис. т зернових

AgroPolit.com: Ви згадали про ціни на зернові світові та внутрішні. Що буде з ними і кому ця ситуація зіграє на руку?

Іван Мірошніченко: Наразі є світові залишки зерна. Попереду новий урожай. Традиційні країни експортери (ЄС, Північна та Південна Америка) за рахунок високих світових цін виграють. Вони зайдуть на наші ринки, ціни продажів будуть високі і у виробників цих країн буде мегамаржинальність. Тому геополітично вихід України зі світового ринку зерна на руку нашим конкурентам. Але це буде короткостроковий виграш. За рік світ чекає голод без українського зерна, олії та агропродукції. Адже такий значний баланс агровиробницва ніхто не в змозі довго перекривати. Я вже мовчу про закриття «продовольчої дірки» у світі, яку закривала Україна весь цей час. Якщо Україна не експортуватиме  агропродукцію один сезон,  то світові запаси продовольства знизяться до мінімального рівня. І це вже буде дійсно критично для продовольчої безпеки світу. Якщо ж буде недобір врожаю цього року у світі, або станеться десь природній катаклізм, тоді продовольчий збій у світі трапиться раніше.

AgroPolit.com: На щоб ви порадили українським аграріям переорієнтувати у виробництві за цих умов?

Іван Мірошніченко: Я дам одну пораду – завершити посівну і робити все, щоб ми перемогли, щоб розблокували порти і повернулися до нормального життя. Питання доданої вартості сьогодні для нас не стоїть. Адже додана вартість – це значні інвестиції, будівництво нових проектів. В умовах війни ми будемо повністю в дефіциті інвестиційних капіталів.