Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Неприйняття парламентом закону про земельну децентралізацію зберігає і посилює корупційні ризики у земельній сфері. Таку точку зору висловили у Всеукраїнській асоціацій сільських та селищних рад.
Нагадаємо, уряд розпочав з 1 лютого процедуру передачі земель об’єднаним територіальним громадам. Максим Мартинюк розповів про механізм передачі землі. Але цього недостатньо, щоб розпочати повномасштабну земельну децентралізацію в Україні, лише урядового розпорядження про передачу с/г земель у володіння та розпорядження об’єднаним територіальним громадам (ОТГ) у комунальну власність недостатньо. 5 лютого Мінагрополітики передало Держгеокадастр отримав право визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.
«Верховна Рада не підтримала у першому читанні голосування за Президентський законопроект №7363 щодо земельної децентралізації. Така сама доля чекала і на альтернативні законопроекти №7363-1 та №7363-2… Зазначимо, що прийняття вказаного законопроекту дало б змогу зменшити корупцію у земельній сфері, захистити майно, корпоративні права та землі, які перебувають у власності і користуванні громадян та юридичних осіб», – відмітили у асоціації.
У Всеукраїнській асоціацій сільських та селищних рад назвали 4 наслідки прийняття земельного закону:
1. У частині децентралізації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, визначення правової долі земель колективної власності -зміцнення матеріальної та фінансової основи ОТГ та стимулювання решти сільських, селищних та міських рад до об’єднання;
2. Більш якісне та обґрунтоване планування розвитку територій, оптимізація та деконцентрація державного контролю за використанням та охороною земель;
3. Забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки;
4. У частині оподаткування – забезпечення можливості для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб – підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надати їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи, а також з метою їх становлення та подальшого розвитку встановити пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!