Як «Батьківщина» шукала твердь під ногами, або Про особливості земельного референдуму від опозиції

«Батьківщина» ініціює проведення референдуму щодо продовження земельного мораторію на невизначений час. Із такою ідеєю виступила її лідерка Юлія Тимошенко під  час зборів партійців  щодо  створення ініціативної групи зі збору підписів проведення Всеукраїнського референдуму. Нагадаємо, що така ідея виникла після того, як з’явився повний текст меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ), в якому говорилося про необхідність впровадження вільного ринку земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2018 року. Не чекаючи «бенкету», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» анонсувало проведення референдуму з цього питання.

Нагадаємо, що за часів незалежності в Україні було проведено тільки один референдум – у 2000 році, та його результати так і не були впроваджені. Тоді громадяни вирішували чотири питання, які стосувалися реформ державної системи управління. Процедуру ініціювання другого референдуму намагалися запустити у Жовтневому палаці в Києві члени «Батьківщини» на цьому тижні.

AgroPolit.com дає найцікавіше з цього зібрання, де було присутніми понад 2000 осіб: фермери-підприємці, науковці, політики та народні депутати.

Першим слово узяв заступник голови ВО «Батьківщина» Іван Кириленко, який розповів про мету зборів.

Прийшла пора спитати у українського народу, яка його думка, як головного носія влади, щодо впровадження вільного обігу земель сільськогосподарського призначення. Усі норми, які передбачає закон, ми виконали, повинно бути не менше двох тисяч офіційно зареєстрованих учасників зібрання для народної ініціативи. Зареєструвалися своїми підписами із повними даними, які вимагає закон, 2352 учасники. Нам доведеться набрати ініціативну групу, яка буде мати право на збір трьох мільйонів підписів по всіх областях, не менше 100 тис. у кожній області протягом 40 днів від моменту рішення Центральної виборчої комісії. Також, із згідно законом, на нашім зібранні повинен бути представник ЦВК, і я вітаю Жанну Усенко-Чорну, заступника голови ЦВК», – заявив він.  

За ствердженням народних депутатів від «Батьківщини», саме заступник голови ЦВК України Жанна Усенко-Чорна повинна донести до Центральної виборчої комісії України – чи дотримувалися люди, котрі зібрались, регламенту ініціювання референдуму. Якщо все сподобається, то ЦВК дозволить обраній на цьому засіданні ініціативній групі збирати підписи за проведення референдуму. Та спершу, за регламентом затверджених зборів, людей котрі прийшли у Жовтневий, треба загітувати.

Читати до теми: Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Польщі

Тому заступник голови партії Іван Кириленко продовжив виступ, щоб пояснити, чому ж саме ВО «Батьківщина» проти впровадження ринку земель с/г призначення. Він застеріг присутніх, що вже наступного місяця Верховна Рада, згідно з вимогами МВФ, повинна прийняти відповідний законопроект. 

По-перше, у Конституції України прописано те, що земля належить українцям. По-друге, немає відповіді, для чого потрібно відкриття продажу землі? По-третє, землі іноземцям не можна продавати. Четверте – немає банків кадастру, та й узагалі інфраструктури, для продажу землі. П’яте – ми не проти відкриття ринку обігу землі, а за продовження мораторію до 2025 року», – заявив він.

Після нього слово взяла лідер ВО «Батьківщина» та народний депутат України Юлія Тимошенко, в якої виявився козир: до ініціювання референдуму долучилося Всеукраїнське об’єднання «Свобода» на чолі з Олегом Тягнибоком. Вона заявила, що текст питання у бюлетені референдуму повинен звучати так: «Ви «за» чи «проти» продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2025 року?». Вона переконувала, що  зосереджуватися сьогодні треба не на референдумі, а на іншому.

Ми сьогодні заробляємо від продажу сільськогосподарської сировини 17,8 млрд євро на рік, тоді як Італія виставляє на продаж перероблену сировину, заробляючи з гектару вдесятеро більше. Якщо ми, як народ, будемо здатні освоїти переробку сировини, створивши якісний продукт для світу і для себе, то це мінімум 178 млрд євро щорічно, порівняно з нашим ВВП – 90 млрд усього», – навела цифри Юлія Володимирівна. 

Проти продажу земель с/г призначення був і президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич. Він запропонував краще зосередитися на удосконаленні законів щодо оренди землі.

Читати до теми: Аграрії обговорили з Тарасом Кутовим відкриття ринку землі

Сьогодні, безумовно, основний шлях – це вдосконалення оренди землі. Якщо відкриється ринок землі – попит на орендарів знизиться. Більше того, 2 млн договорів на оренду землі пайщиків такі змістовні, що попросити, щоб вам доплачували, – без проблем. Тому в цій ситуації знедоленості, бідності, чекати, що проллється золотий дощ на голови селян – не доводиться. Тому за жодних обставин, за жодного приводу не можна відкривати ринок землі. Якщо злодій трохи відчинить двері, то він вирве двері з коробкою. Не сподівайтеся на те, що все буде чесно і порядно», – заявив він

Пафосу події додав лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.  У звичній йому манері він почав розповідати про те, що МВФ не наполягав на впроваджені вільного обігу землі с/г призначення, а цю норму додала українська сторона, щоб нажитись, а провину списати на міжнародних кредиторів. «На сайті МВФ написано, що це не їхні вимоги, це пропозиції української сторони. Це українська делегація їхала туди про щось домовлятися, про черговий розпродаж України – це українська сторона пропонувала МВФ. Коли міжнародні кредитори вимагають одного, щоб у нас сходився дебіт с кредитом. Ніхто не хоче втручатись у наші внутрішні справи», – запевнив він.

Також  він  запропонував своє бачення продажу земель с/г призначення.

Ми не проти, щоб був певний ринок землі. Земля під об’єктом нерухомості, наприклад, чи присадибна земельна ділянка, але якщо є пай у селянина, то продати його він має право тільки державі. Держава повинна створити земельний банк, який буде скуповувати цю землю, і тільки цей банк встановлюватиме правильну ціну», – додав Олег Тягнибок

Читати до теми: Оприлюднено повний текст меморандуму МВФ

Віктор Вергунов, професор і член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, підтримав Юлію Тимошенко у бажанні збільшення виробництва переробки.

Українська наука є і буде з вами завжди. Те, що говорила Юлія Володимирівна щодо переробки продукції, то наші науковці мають сорти-гібриди, техніку для переробки, ми можемо забезпечити 100 центнерів з гектара озимої пшениці. Звертайтесь, і ми готові вам допомогти. А щодо референдуму, мені здається, що ми можемо поставити так питання: враховуючи Майдан, революції – продовжити мораторій до вступу України в ЄС. Науковці України готові забезпечити увесь цей процес юридично», – запропонував професор.

Хоч вище керівництво «Батьківщини» на початку зборів і хотіло продовження мораторію до 2025 року, все ж наприкінці зібрання вони несподівано дійшли висновку, що мораторій має бути (увага, Карл!!!) …безстроковим! Таку пропозицію підтримала переважна більшість присутніх на зібранні.

Згідно із повідомленням прес-служби ВО «Батьківщина» за результатами зборів:

Учасники зборів затвердили склад ініціативної групи кількістю 10 тис. 62 особи. Частина людей, а саме – 1 тис. 621 особа, були присутніми на зборах, а інші – передали письмові заяви про згоду щодо включення до складу ініціативної групи. На посаду уповноваженого представника ініціативної групи з проведення Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою обрано голову Асоціації фермерів та приватних землевласників Івана Томича», – стверджують в "Батьківщині"

За словами Юлії Володимирівни, щоб розпочати референдум, кожен із 10 тисяч осіб ініціативної групи повинен набрати 300 голосів незадоволених проведенням ініціативної групи.

Анатолій Величко для AgroPloit.com.