Енергетика в агросекторі. Як заробити на відходах?

Останні три роки ціна на природний газ в Україні зростає. Якщо в 2014 році ціна газу за умови споживання не більше 2500 куб. на рік складала 0,7254 грн за 1м3, то починаючи з 1 травня 2016 року ціна зросла до 6,879 грн за 1м3. У такій ситуації населення та бізнес шукають альтернативних джерел енергії, одним з яких є біоенергетика. Таку альтернативу  може дати  агросектор.

Так, українська біоенергетика, за словами голови «Біоенергетичної асоціації України» Георгія Гелетухи, зростає великими темпами — приблизно на 30—40% щорічно. Сьогодні вона вже становить 81% всієї відновлювальної енергетики країни і заміщає понад 3,5 млрд м3 газу. Однією з причин цьому є ціна газу. В інтерв’ю AgroPolit.com експерт підтвердив, «що дорожчий газ, то вигідніше його заміщувати біомасою…».  

Читати до теми: Сергій Савчук: Розвиток біоенергетики – це точка росту всієї української економіки

Особливу увагу біоенергетиці приділяють аграрні компанії. В Україні вже є десятки прикладів компаній, котрі розміщують на своїх потужностях заводи з виробництва пелет, гранул або біогазових установок. Новий бізнес дозволяє не лише заощадити значні кошти на закупівлі газу, а й добре заробити. Про те, як саме почати виробляти енергію із с/г залишків та які підводні камені існують, експерти розповіли на конференції «Енергозбереження та власна генерація. Національний трансфер технологій».

Енергія з відходів

Виробництво біопалива — новий напрям розвитку українського агросектору та альтернативне джерело доходів. Директор енергетичної компанії Renergo Дмитро Зозуля каже, що компанії багато втрачають, якщо не будуть займатися біоенергетикою.

Якщо проаналізувати кількість аграрних відходів на елеваторах і співвіднести зі врожаєм, ми зможемо отримати 1,5 млрд м3 газу», — підрахував він. Саме стільки втрачають компанії,  вважає  він.

Натомість аграрії можуть використовувати відходи виробництва для власних енергетичних потреб, тобто виробляти біопаливо. Наприклад, у результаті очищення зерна на елеваторах утворюється сміття, яке можна спалювати для утворення тепла і потім використати в процесі сушіння того ж зерна. По-друге, є варіант виробництва пелет для продажу на ринок. Отримуємо ще одне джерело прибутку.

Читати до теми: Георгій Гелетуха: Ми позбудемося газової залежності від Росії, якщо вирощуватимемо енергетичні культури на 2 млн га земель 

Окрім того, біопаливом можуть бути відходи кукурудзи, соняшнику, ріпаку, солома, пташиний послід, тощо — тобто практично всі залишки сільського господарства. Одними із найбільш енергоефективних є залишки кукурудзи, оскільки потрібно лише 3 т для заміщення 1 тис. куб. газу. Відходи кукурудзи, за словами голови Біоенергетичної асоціації Георгія Гелетухи, володіють найкращими теплотворними якостями серед всіх залишків АПК і подібні до деревини.

«Якщо проаналізувати всі ці ресурси, ми отримаємо набагато більше, ніж 22 млрд м3 газу. Таким чином, є всі передумови для того, щоб  аграрні компанії стали системними постачальниками палива у великій кількості», — вважає Зозуля. За його словами, є декілька варіантів використання цих залишків. По-перше, можна продавати пелети. Так, до прикладу, можна зробити на маслоекстракційних заводах, де після переробки соняшника на олію утворюється побічний продукт у вигляді лушпиння. Однак ці ж пелети компанія може спалювати на власних потужностях, пропускати через турбіну й отримувати електроенергію, яку продаватиме за «зеленим» тарифом. Якщо у першому випадку компанія отримає тисячу гривень прибутку, то за електроенергію вона виручить 3,6 тис. грн із тієї ж самої т пелет.

Читати до теми: Оптимальний “зелений” тариф для України — 17 євроцентів

Цукрові заводи, на думку Зозулі, за допомогою розвитку енергетичного бізнесу зможуть працювати цілий рік: «Для цукрового заводу можна зробити наступне. Ми можемо купити пелету і використати в паротурбінному циклі. Так, потрібно замінити турбіну і переробити теплову схему, але ми можемо вивести цукровий завод на цілорічний режим роботи для виробництва електроенергії. З цього отримаємо 200 млн грн від «зеленого» тарифу. Якщо ж ми маємо власні поля, то ми зменшуємо вартість палива за тих самих доходів від продажу енергії».

Проблеми і рішення

Станом на сьогодні, за словами Георгія Гелетухи, біоенергетика становить 81% серед усіх відновлювальних джерел енергії і є домінуючим напрямком у секторі. Щоправда, більшість біомаси на сьогодні становить деревина. «З усієї біомаси, яка сьогодні виробляється, 90% — це деревна біомаса, 10% — лушпиння. За планом у 2020 році лише 40% біоенергії має виготовлятися з дерева, а 60% треба покривати аграрною біомасою», — пояснює він.  

Гелетуха відзначає, що біоенергетика все ще розвивається повільно через наявність п’яти основних бар’єрів. Два з них вже практично вирішені. Це — низькі ціни на газ та неконкурентний тариф на тепло з альтернативних джерел.

Читати до теми: Реєстрацію виробників рідкого біопалива та біогазу можуть скасувати

Перший бар’єр, а саме субсидовані ціни на газ, вирішено після підвищення цін  у 2016 році. «З 2016 року ціни рівні й це створило суттєвий поштовх для розвитку біоенергетики», — каже Гелетуха.

Другий бар’єр — недосконалий принцип тарифоутворення на теплову енергію з біомаси. Ціна розраховувалася за формулою «собівартість плюс 6%». «Він стимулює мати якомога більшу собівартість, тому що рентабельність залежить від неї. Виходить вузький тариф, який не цікавить інвесторів», — пояснює експерт.

Після прийняття Закону «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел, тариф на тепло не з газу буде, за словами голови асоціації, конкурентним «на рівні 90% газового тарифу».

Третя проблема — монополія в системі централізованого теплопостачання.

Власник такої мережі буде робити все, щоб не підключити незалежного виробника. Тому на законодавчому рівні потрібно забезпечити умови конкуренції і спростити правила підключення. Навіть якщо тепло буде дешевшим для споживачів, для власника мережі це втрати», — пояснює необхідність прийняття нових правил Гелетуха.

Четверта проблема — нерозвиненість ринку біопалива. Виробники енергії, за словами експерта, використовують власну біомасу, а не купують на ринку. Це пов’язано з тим, що залишки лісового виробництва спалюють, а не виставляють на продаж, а також із відсутністю паливної біржі. Приміром, така біржа вже успішно функціонує в європейській країні: «Ця модель дуже успішно 5 років працює в Литві й країна досягла за рахунок конкуренції в централізованому теплопостачанні збільшення частки біомаси до 61%. До 2020 року ця частка зросте до 80%».

Ще один бар’єр — відсутність преференцій для об’єктів відновлювальної енергетики щодо виділення землі. Законопроект щодо спрощення відведення землі, каже голова Біоенергетичної асоціації, підтриманий профільним комітетом ще у 2015 році, однак так і не був розглянутий у сесійній залі парламенту.

Читати до теми: Біоенергетика може виробляти 20 млрд м3 газу/рік

Через зростання ціни на газ розвиток біоенергетики стає все більш перспективним. У інтерв’ю AgroPolit.com Георгій Гелетуха прогнозував, що розвиток цього напрямку — використання залишків с/г, створення біогазових комплексів та вирощування енергетичних культур на площі 2 млн га — позбавить Україну залежності від імпортованого газу. Більше того, Україна зможе експортувати надлишки «блакитного палива». З іншого боку, біоенергетика дає можливість заощаджувати і приватному сектору, адже ці ресурси є дешевшими за звичайний газ, та бюджетній сфері.

 Олександр Ярощук, для AgroPolit.com