Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
(Не)вільний ринок?
Рік минув – готового законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» немає. Спочатку Мінагрополітики обіцяло оприлюднити проект у березні 2017 року, але не вклалося у назначений термін. Далі почалися обговорення – з фермерами, учасниками ринку, профільними асоціаціями. Комусь із «батьків» реформи хотілося повністю ліберальну земельну модель, іншим – посилення орендних відносин, треті кричали за мікс. Щоб почути кожного, навіть створили спеціальну міжвідомчу робочу групу, яка почала писати чернетку першого етапу земельної реформи. Втім, як стверджують наші джерела в КМУ та на ринку, течія земельної реформи наразі розділилася. Саме тому з’явився проект земельний меморандум із ключовими тезами, які мають лягти в основу схваленої ринком реформи. За останньою інформацією, фінальний варіант документу Рада й агросектор мають побачити восени.
Опитані виданням депутати так оцінюють підготовку Мінагрополітики земельної реформи та пропонують свою допомогу.
Якщо сьогодні з цим завданням не впорався Кабмін (в особі Мінагрополітики), то це робитимуть народні депутати восени. Документ і досі не з’явився у стінах Ради, бо в нас немає консолідованої позиції у сесійній залі щодо ринку землі. Не визначено статус Донбасу та АР Крим. Ми не знаємо, що завтра буде з територіями України. Тому не можемо вирішувати питання щодо ринку землі», – пояснює член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин вважає Микола Лушняк.
Що ж почекати, то почекати – час є. Головна «баба Яга» земельної реформи (МВФ) дала добро перенести час «Ч» на пізніше. Але важливо, щоб цей часовий резерв використали ефективно. Як твердять експерти, на заваді стоїть велика полярність поглядів творців земереформи щодо кількох реперних точок (скільки гектарів давати в одні руки, які запобіжники ставити від фінансових спекуляцій, кому дозволяти продавати й купувати землю тощо).
Сам Максим Мартинюк нещодавно заявив, що законопроект про обіг земель – на завершальному етапі, а міністерство обговорює основні моменти з бізнес-асоціаціями, тому його дуже скоро оприлюднять. Загалом же над документом працює робоча група з експертів Світового банку, ЄБРР та IFC, тому буде все цивільно та прозоро.
Ми забезпечимо кредитним ресурсом сільгоспвиробника. Ті, хто буде купувати землю, робитимуть це для того, щоб самостійно на ній працювати. Зрештою, можна використати жорсткий метод – виставити кваліфікаційні вимоги до того, хто захоче стати власником землі. Наприклад, людина повинна проживати у тій місцевості, бути фермером, і тільки тоді вона матиме право купити землю. Такі обмеження працюють у Німеччині та багатьох країнах Євросоюзу», – пояснює Мартинюк.
Смуту в діалог по земреформі вносить позиція про «200 га в одні руки». Якщо це так і лишити, то великі агрохолдинги після запуску закону ризикують посипатися, наче карткові будиночки. Адже де ви бачили холдинг із 200 га? Як уникнути цього ризику - поки що не зрозуміло.
Читати до теми: Противники та прихильники скасування земельного мораторію
Якщо ж дива не станеться і Рада не побачить компромісний варіант законопроекту, то в рукаві лобістів вільного ринку за будь-яку ціну лишається карта Конституційного Суду. Нагадаємо, що саме до нього звернувся на початку року нардеп від БПП Олексій Мушак із проханням взагалі зняти мораторій та й по всьому. Може й справді, навіщо чекати закону «Про обіг с/г землі…» і дійсно шубовснути у води вільного ринку з головою без жодних правил?
Читати до теми: "Шах і мат, чи зможе Конституційний Суд поставити крапку в земельному питанні?"
Коаліційна угода
Якщо із подачею законопроекту про обіг с/г землі все зрозуміло, то за виконання коаліційної угоди відповідальність потрібно ділити між урядом та парламентом. Адже дана угода – це Конституція коаліції, практична інструкція до дії для реформаторів із 2014 року по 2020 рік. Тож її пункти мають виконуватися урядом і депутатами. Одна з прописаних у ній реформ – аграрна. Сільському господарству відвели аж 4 сторінки. Водночас першим пунктом викладено завдання саме у земельних відносинах. AgroPolit.com проаналізував угоду на предмет зроблено/не зроблено і далі коротко подає побачене:
Отже, Мінагрополітики та депутатам в питаннях землі вдалося:
- розробити нову методику нормативної грошової оцінки с/г земель;
- спростити процедуру реєстрації прав оренди с/г ділянок;
- вирішити питання відумерлої спадщини (прийнято закон №3006);
- збільшити мінімальний термін договору оренди с/г земель, де проводиться меліорація (№2920).
Читати до теми: Як вирахувати вартість 1 га землі за новою нормативною грошовою оцінкою?
Також Мінагрополітики створило спеціалізовану платформу для проведення електронних земельних аукціонів, про яку в Коаліційній угоді не йдеться. Але, за словами Мартинюка, вона розпочне працювати із жовтня 2017 року. «Електронний формат аукціонів дозволить забезпечити новий рівень прозорості та відкритості, залучити максимальну кількість учасників. Дуже показово, що цей проект реалізується у сфері земельних відносин, яка довгий час залишалась однією з найбільш корупціогенних у державі. Будь-який користувач мережі Інтернет матиме можливість спостерігати за процесом розпоряджання державними землями», – переконаний перший заступник аграрного міністра.
Читати до теми: Terra incognita – чого бояться ВСІ під час запуску земельної реформи
Частково виконано:
- інвентаризація та розмежування земель с/г призначення державної, комунальної та приватної власності;
- посилення відповідальності за невиконання договору оренди землі;
- питання емфітевзису (21.11.2016 р. зареєстровано петицію про неприйнятність ухвалення законопроекту про емфітевзис №4010а). Питання досі відкрите. За даними Мін’юсту, кількість договорів емфітевзису щороку подвоюється. Крім того у нашій країні ще не сформовано судову практику щодо таких договорів.
Читати до теми: «Земля 200». Плюси та мінуси наявних моделей відкриття ринку
Не виконано:
- не прийнято законопроект №4355 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель». Фактично в нього вперлося сьогодні завершення децентралізації у країні, адже він передає у комунальну власність землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів, окрім тих, на яких розташовані об’єкти державної власності (мали зробити у І кварталі 2015 року);
- немає механізмів продажу прав оренди та їхньої застави (ІІ квартал 2015 року);
- відсутній закон про консолідацію с/г земель. 12 липня 2017 року аграрний комітет парламенту прийняв за основу проект закону №6049-1 від 23.02.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».
Оцінки та пропозиції ринку
Ми зверталися до Максима Петровича з проханням прокоментувати підсумки його річної роботи, зокрема й щодо земельної реформи, але часу на інтерв’ю він не знайшов. Тому ми попросили експертів оцінити його діяльність. На виході отримали й поради, якої ще допомоги сьогодні чекає агробізнес від Мінагрополітики.
«Мені важко оцінювати ефективно чи неефективно виконував свої обов’язки Мартинюк, бо його роботи як такої я поки що не бачу. Він, можливо, й хоче зробити щось позитивне, але не має політичної волі», – розповідає керівник ТОВ «Нива-2010» Микола Трибиненко.
А ось на думку президента Асоціації фермерів і приватних землевласників (АФЗУ) Івана Томича, Мартинюк на посаді першого заступника зарекомендував себе як професійний керівник.
Його прихід до Держгеокадастру я оцінював негативно, але на посаді першого заступника він серйозно змінився, почав більш прагматично оцінювати ситуацію. Сьогодні його можна назвати професійним керівником. Я не хочу ставити йому оцінку, оскільки земельне питання, яке є сьогодні найважливішим для країни, може вирішитися лише за умов консолідації парламенту (чого немає), сильної політичної волі Президента й уряду. Мартинюк перебуває у процесі реалізації, але не у генерації цієї реалізації, оскільки не стоїть на чолі політичної піраміди, а лише входить до її складу», – пояснив він.
Із такою думкою згоден і голова Асоціації фермерів у Дніпропетровській області Анатолій Гайворонський. «Звинувачувати у всьому Мартинюка не можна. Він не сам приймає усі важливі рішення. Є ще депутати, які так чи інакше впливають на його діяльність», – переконаний він.
Загалом опитані експерти озвучують чотири основні питання.
Перше – земля. Ключова для галузі реформа (земельна) не рухається, на думку опитаних експертів, бо це хронічна хвороба. Хто винний? «Вирішити її можна хоч сьогодні, створивши спільний план громади та влади на основі національного інтересу. Але для цього потрібна політична воля, якої у нас немає, оскільки кожен тягне ковдру на себе», – дипломатично пояснює Томич. Іншими словами – відповідати мають усі й ніхто!
Друге – робота Держгеокадастру, який напряму підпорядковується Мінагрополітики. В експертів кілька зауважень з цього приводу.
Перше стосується роботи кадастрової карти, яку так довго ліпив Держгеокадастр. «Держава багато коштів уклала в земельний кадастр... Справа в тому, що окремі земельні ділянки нанесли на карту, тепер ми бачимо, хто й коли їх приватизував. Однак, на мій погляд, потрібно було прописати, що це за територія, кому вона належить, який статус має, чи правильно й законно землю було передано нинішньому власнику. На це Мартинюкові потрібно було б звернути увагу. Також, наскільки мені відомо, ще коли він працював у Держгеокадастрі, виникла проблема з Національною інфраструктурою геопросторових даних. Там вміщено інформацію про всі географічно пов’язані ділянки. Вона зберігається у різних джерелах, тому було б непогано її систематизувати в одне. Проект Закону «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних» був оприлюднений 2007 року, однак досі його не прийняли», – розповідає керівник Українського центру менеджменту землі та ресурсів Олександр Колодяжний.
Друге – допомогти Держгеокадастру навести лад із видачею кадастрових номерів на земельні ділянки. Адже з цим, кажуть експерти, є проблеми сьогодні. Відповідний закон було прийнято ще 2012 року, але й досі не всі його дотримуються. «У старих державних актах немає кадастрових номерів або є два на одну й ту ж саму ділянку. Як із цим розібратися? Хто їх реєстрував, яким законом керувався? І найголовніше, як тепер із цією плутаниною розібратися», – обурюється Трибиненко.
Більше про роботу Держгеокадастру читайте у матеріалі «Гадання на кадастровій «гущі» – про рік роботи Держгеокадастру».
Третє – рейдерство. Опитані AgroPolit.com аграрії просто волають про допомогу щодо захисту їхніх прав власності та просять включити запобіжники від нього у законопроект «Про обіг с/г землі». «Сьогодні ми не можемо відстояти власне підприємство, а що буде, коли відкриється ринок землі? Нотаріус «наклепає» договорів, укладе їх із людьми похилого віку, які не дуже розуміються у законах. І що тоді буде? Якщо сьогодні переписують договори оренди без участі людей, то й договори про купівлю-продаж зможуть сфальсифікувати», – розповідає Гайворонський і додає, що потрібні «запобіжники».
Згоден із колегою й Микола Трибиненко, який не так давно постраждав від незаконної діяльності рейдерів.
Четверта проблема – кредитування під придбання землі. «Припустімо, що завтра відкриється ринок, то де ж фермер візьме гроші, щоб купити землю? Може, є якийсь банк, який дасть йому кредит під нормальний відсоток?», – розмірковує у розмові з виданням Гайворонський.
Тому нині одна із найголовніших проблем, яку повинні вирішити уряд і аграрне міністерство, – це сформувати платоспроможного фермера.
«За нашими оцінками, після відкриття ринку землі продати паї захоче декілька мільйонів людей, але тих, хто зможе придбати її, буде кілька сотень або тисяча. Тому потрібно прописати фінансові інструменти, які дадуть змогу фермеру спокійно придбати землю, коли випаде нагода», – додає Іван Томич.
Сподіваємося, що до осені Максим Мартинюк, депутати та учасники ринку справді доопрацюють найголовніший документ для АПК – законопроект «Про обіг земель с/г призначення». Та врахують всі запобіжник, на яких суспільство сьогодні акцентує увагу. Адже відкриття ринку – це подія, яка кардинально змінить історію України на століття, а не на десятиліття. І на останок: хочеться, щоб закони не лише писалися, а ще й виконувалися. Тоді і рейдерський рух припиниться, а більшість проблемних питань відпадуть самі собою.
Тетяна Крисюк для AgroPolit.com
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!