Над прірвою в порту – чи зірве нова інструкція  про облік зерна його експорт?
Над прірвою в порту – чи зірве нова інструкція про облік зерна його експорт?

Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило проект наказу «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах і зернопереробних підприємствах». Цей документ безпосередньо стосується експорту українського зерна. Зокрема, він визначає те, що формування експортних партій «може проводитися тільки зерновими складами, які ведуть свою діяльність на території морських портів». Що це означає для агросектору в розпал підготовки до експорту? AgroPolit.com  досліджував тему.

НЕСТАЧА СКЛАДІВ

Учасники ринку по-різному реагують на можливі зміни правил гри. Частину це неабияк схвилювало, адже такі обмеження можуть зменшити експорт зерна. Як відомо, в Україні є складнощі із логістикою – повною мірою задовольнити потреби не можуть ані порти, ані залізниця.

За даними керівника «Української зернової асоціації» Миколи Горбачьова, 800 українських елеваторів можуть вантажити понад 700 тис. т на добу. Але 13 тис. наявних вагонів можуть завантажити на добу 117 тис. т зерна, а порти здатні прийняти 200 тис. т на добу. Портові елеватори можуть перевалювати на борт судна близько 250 тис. т на добу.

Читати до теми: Мінагрополітики та трейдери погодили план з експорту зернових — документ

Створення нового штучного обмеження тільки ускладнює ситуацію, говорять експерти. Наприклад, із припортових складів багато зерна йде у портах Азовського й Дніпро-Бузького регіону. Так, на завантаження до Бердянського морського порту з власних та орендованих складів за містом завозить вантажівками компанія «Аскет Шипінг». Цього літа вантажити судно за прямим варіантом зі складу почав Херсонський морський торговельний порт. Крім того, частина зерна на експорт йде в контейнерах, і стафірування (технологія задування зерна у контейнер. – Авт.) «у регіоні» приваблює частину клієнтів зокрема й дешевшою сертифікацією, ніж у портах, і відсутністю додаткової перевалки. До речі, стафірування зерна в Дніпропетровському річковому порту здійснює «Укррічфлот».

ПРИВИД ЗУПИНКИ ЗЕРНОВОГО  ЕКСПОРТУ

Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ) критикує нову інструкцію. «Вантажовласники створили широку мережу припортових елеваторів та зернових складів, які сьогодні забезпечують відправку значної частини національного зернового експорту. Ухвалення зазначеної норми означає позасудову поразку прав українських підприємців на продовження законного виду діяльності», – повідомили в АМЕУ.

В асоціації кажуть, що норми запропонованого документу дискримінують компанії за географічним принципом. Адже поза законом залишається «ціла низка складів, розташованих у сухих портах, і винесених за межі морських портів».

Норма залишає без захисту інвестиції приватного бізнесу, який вкладав кошти в розвиток припортовий інфраструктури, і створює умови для недобросовісної конкуренції на ринку зернової логістики. У нинішньому формулюванні Інструкція зобов’язує вантажовласників спочатку перевезти зерно з території припортових складів на внутрішні портові склади, і тільки з його території партію можна буде відвантажувати на судно. Ускладнення процедури відвантаження експортних партій приведе за собою подорожчання агрологістики та виникнення підстав для корупційних дій», – пояснюють в асоціації.

Читати до теми: Днопоглиблення в порту «Південний» дозволить наростити зерновий експорт на 5 млн т на рік

Директор юридичної компанії LeGran.TT Тетяна Титаренко каже, що ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України забороняє органам державної влади, котрі регулюють відносини у сфері господарювання, приймати акти або вчиняти дії, які встановлюють привілейоване становище суб’єктів господарювання тієї чи іншої форми власності та ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. Експерт додає ще один аргумент не на користь  Інструкції: Закон «Про морські порти» встановлює принцип рівності між усіма суб’єктами господарювання, які працюють в порту, незалежно від наявності статусу портового оператора.

ПРОБЛЕМА ЗМІШУВАННЯ ЗЕРНА У СКЛАДАХ

 В «Українській зерновій асоціації» (УЗА), повідомив у коментарі AgroPolit.com її керівник Микола Горбачьов,  не бачать проблеми в даному пункті Інструкції. «Наразі нас більше хвилює інший пункт, який є у проекті інструкції, – змішування зерна виключно у портах, без можливості робити це на елеваторах поза їхніми межами», – зазначив Микола Горбачьов. Він нагадав, що таку практику українські зерновики вже проходили.

Раніше також змішувати зерно різних класів можна було тільки на борту судна. На жаль, у нас не вміють робити це добре, і тому в деяких покупців складається враження, що в нас зерно неналежної якості. Бо якщо зерно засипати у трюм з вагонів, воно лягає шарами, і різні клієнти можуть отримати партію або хорошого, або поганого зерна. Це означає, що нам доведеться використовувати більше ємностей у портах, щоб у різних складах та «банках» зберігалося зерно різних класів», – розповів він.

За  словами Горбачьова, українська пшениця через «погане змішування» коштує дешевше за російську на $2.

Говорячи  про змішування зерна у портах слід нагадати, що нещодавно іще діяла інструкція №661 (від 13.10.2008 року), яка визначала кількісно-якісний облік на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах України. Згідно з її положеннями, партії на складах формувалися за культурами, роками врожаю та їхньою якістю (типами, класами тощо). Цієї весни уряд скасував низку наказів, зокрема й цю інструкцію. Це привело до оптимізації ємностей на зернових складах України за рахунок формування експортної партії.

Читати до теми: Україна може стати зерновим хабом

Однак такий крок трейдери не підтримали,  і ось  чому. У компанії «НІБУЛОН» пояснили, що  означає  відміна інструкції №661. «Сільгосптоваровиробники втратять мотивацію вирощувати якіснішу пшеницю, а також втратять контроль за реалізацією і отриманням надбавок у ціні за вирощування високоякісної пшениці, оскільки знатимуть, хоч яку пшеницю виростили б, прийматимуть її за середніми показниками якості», – повідомляє прес-служба компанії.

На думку спеціалістів із «НІБУЛОН», дозвіл змішувати партії зерна на лінійних зернових складах, призводить до того, що елеватори не зможуть гарантувати якість зерна в експортних партіях. Буде певна усереднена партія, але вона не завжди зможе бути використана при відвантаженні на експорт у той чи інший момент, і ця усереднена партія не буде відповідати фактичній якості зерна. Тоді – неминучі розбіжності між лінійним зерновим складом і портовим елеватором щодо визначення якості зерна. «У сформованій об’єднаній партії за середньозваженою якістю майже завжди буде небезпека, що ця  партія не зможе відповідати як якісній партії пшениці за експортним контрактом, так і фуражній пшениці через завищену якість. Таким чином, це може призвести до того, що на експорт під виглядом фуражних партій пшениці експортуватиметься більш якісна партія продовольчої пшениці, або навпаки», – говорять у компанії.

КОМПРОМІС (НЕ)МОЖЛИВИЙ?!

Як не порушити експортний баланс – запропонувала АМЕУ. «Облік експортної партії відбувається за місцем зберігання без прив’язки до внутрішньопортових складів», – сказано у повідомленні асоціації.  

У компанії ж  «НІБУЛОН» раніше запропонували низку  змін до інструкції №661, які мали б  поліпшити експортну процедуру зернових. Цікаво, що один із пунктів тодішніх пропозицій компанії збігається з тим, що є у новому проекті. Так, «НІБУЛОН» запропонував вести кількісно-якісний облік зерна у розрізі культур, класів, років урожаю в розрізі партій експортного зерна виключно за одночасної наявності таких двох умов: переміщення партій експортного зерна через митний кордон України здійснюється засобами морського транспорту відповідно до експортних контрактів, на виконання яких сформовані ці партії експортного зерна і відпуск партій експортного зерна виконується зерновим складом за місцем їхнього зберігання шляхом відвантаження на водні транспортні засоби, якими ці партії зерна переміщуються через митний кордон України, одразу в ці транспортні засоби або за допомогою інших водних транспортних засобів.

Читати до теми: В Україні немає дефіциту перевалки зернових у портових терміналах

Микола Горбачьов пояснює позицію «НІБУЛОН» тим, що змішування зерна в нього відбувається «природнім шляхом» – компанія баржами підвозить на завантаження невеликі партії зерна, які й засипають поступово у трюм судна, а якщо клієнти отримують більші партії, то різниця у якості зерна не така відчутна. Та інші зараз не мають такої переваги, зазначив голова УЗА.

БУДЕ ЧИ НІ ЗМІНА ЕКСПОРТНИХ ПРАВИЛ?

Багато з опитаних нами учасників ринку не знають, які ж саме пункти містить проект нової Інструкції від Мінагрополітики. Так само невідомо, коли ж завершиться публічне  обговорення даного  нормативного  акту. «Ми поки що працюємо як зазвичай, ніхто ніяких обмежень не вводить, але сподіваємося, що інструкцію, все ж таки, не стануть вводити», – сказав, зокрема, заступник директора компанії «Аскет Шипінг» Андрій Харченко.

Читати до теми: Вузьке горлечко українських портів, або Як не згноїти рекордні врожаї

Як стверджують джерела AgroPolit.com, наразі проект Інструкції перебуває на погодженні у центральних органах виконавчої влади. Лишилося отримати підписи двох відомств: Мінекономіки та Державної регуляторної служби. Будемо сподіватися, що за цей час чиновники та бізнес знайдуть спільну мову й компромісне рішення. Адже на горизонті – експорт, і в разі його затримки чи зриву питання доведеться вирішувати вже з покупцями на міжнародному рівні.

Андрій Муравський, Наталія Білоусова,  AgroPolit.com

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 березня 2018
Експорт з України до Китаю у 2017 році
За рік експорт товарів у Китай майже не змінився За перші дев’ять місяців 2017 року Україна продала китайцям товарів на $1,4...
9 жовтня 2017
Ольга Трофімцева: Повернення ЄС тарифів на імпорт кукурудзи не вплине на щорічні квоти безмитного ввезення в рамках ЗВТ
ЄС вперше за майже три роки запровадив мито на імпорт кукурудзи, жита і сорго.  Нагадаємо, що з листопада 2014 року ЄС застосував нульовий тариф...
29 серпня 2017
Поперек Керченської протоки — наслідки блокади для українського агробізнесу
Російська сторона до 5 жовтня обмежила судноплавство у Керченській протоці. Далі діятимуть обмеження за габаритами для суден, які проходитимуть під...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...