Між Заходом і Сходом: Яка роль України на Шовковому шляху

Ще в далекому 2013 році голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін презентував концепцію Економічного поясу Шовкового шляху. Для її реалізації було створено два інститути для фінансування — Фонд Шовкового шляху із 40 мільярдами доларів та Азіатський банк інфраструктурних інвестицій із капіталом 100 мільярдів доларів. До 2030 року в проект Шовкового шляху планується вкласти три трильйони доларів. Сьогодні концепція переросла у масштабний проект Китаю «Один пояс, один шлях (OBOR)», який має простягнутися через Центральну Азію, Білорусь та Україну й розбудувати торгові шляхи до Європи. Наразі до ініціативи долучилися вже 68 країн і вона охоплює 40% глобального ВВП. Яке місце України на новому Шовковому шляху та чим вигідна для нас участь у китайському проекті? Про це AgroPolit.com дізнавався під час Другого українського форуму Шовкового шляху, який відбувся в Києві.

В обхід Росії за 15 діб

У червні 2015-го посол КНР Чжан Сіюнь на зустрічі з тодішнім міністром інфраструктури України Андрієм Пивоварським заявив, що китайські банки готові вкладати в об'єкти інфраструктури в Україні у рамках ініціативи «Новий шовковий шлях».

Першим кроком був запуск демонстраційного потяга, який мав у складі 10 вагонів і 20 сорокафутових контейнерів. Він вирушив із порту «Чорноморськ» Одеської області (Іллічівського морського торговельного порту) 15 січня 2016 року. До пункту призначення (станція Достик Казахської дороги, що на кордоні з КНР) прибув у ніч на 31 січня. Потяг прямував альтернативним шляхом доставки вантажів із Заходу на Схід в обхід території Росії через Україну, Грузію, Азербайджан і Казахстан до Китаю. Тривалість маршруту склала 15,5 доби. Ідея участі Росії в проекті розглядалася Китаєм ще у квітні 2015-го, але в подальшому цей варіант було відкинуто через агресивну політику Росії в Європі.

Цього ж року, наприкінці листопада транспортні компанії Китаю, Казахстану, Грузії, Азербайджану й Туреччини підписали в Стамбулі Угоду про створення консорціуму для перевезення вантажів із Китаю до Європи в обхід російської території — Транскаспійський транспортний маршрут. 14 січня до проекту долучилась Україна.

Сьогодні в Україні вивчають потенційний вантажопотік та розглядаються питання регулярного сервісу. А 1 листопада 2017 року було закладено нитку графіку потяга №1319/1320 транзитним маршрутом через Україну в рамках Нового Шовкового шляху. Китайська сторона узгодила маршрут, який проходитиме через територію України (Чоп, Мостиська) із Чженчжоу в напрямку Словаччини, Польщі та Угорщини. За даними Мінінфраструктури, перший транзит територією України за цим напрямком може відбутися вже наприкінці 2017 року.

Читати також: В Україні з’явиться 4 китайські компанії

Крім того, Україна має намір синхронізувати свої регуляторні норми до законодавства Європейського Союзу (ЄС) та з країнами-учасницями проекту Нового шовкового шляху. Це підтвердив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час виступу в Тбілісі на форумі «Один пояс, один шлях».

Також в Україні почала роботу китайська комісія на чолі з першим віце-прем’єром Ма Каєм. У фокусі – «інвентаризація» та оживлення усіх інвест-проектів між нашими країнами. За останні 6 років накопичилося чимало інформації для аналізу. Зокрема, $3 млрд кредиту для ДПЗКУ, понад $3 млрд позики для НАК «Нафтогаз Україна» на технічне переоснащення ТЕЦів, реалізований лише на папері «Повітряний експрес» та інші.

Шовк для України

Нещодавно Україна отримала «зелене світло» експорту до Китаю. Найбільше у Піднебесній чекають на продукти харчування та напої. Не меншу цікавість східні партнери проявляють до нас, як до країни, де вигідно виробляти продукти для експорту в Європейський Союз.

Інтерес китайської сторони до співробітництва з українським бізнесом є добрим знаком та говорить про можливість приходу інвестицій в Україну. Розвиток транспортної структури, прилеглих до транзитного шляху міст та виробничих потужностей — це прекрасно. Та що стосується експорту, то чи не станеться так, що Україна стане житницею для понад мільярда китайського населення, але не отримає нічого, крім експортної виручки?

Із цим питанням AgroPolit.com звернувся до виконавчого директора Партнерського фонду Грузії, лідера парламентської більшості «Грузинської мрії» Давіда Саганелідзе. До слова, Грузія однією з перших пристала до нового Шовкового шляху. В травні цього року між країнами було підписано Зону вільної торгівлі. Саме тому грузинські експерти вже мають що сказати.  

«Завдяки ЗВТ, багато компаній з Європи та США прагнуть інвестувати в наші підприємства, щоб виробляти продукт під брендом «Made in Georgia» та експортувати без мита на ринок Китаю. Звичайно, підписання Угоди не було зовсім простим. Китайська сторона дивилася на нашу стратегію розвитку, рівень корупції, міжнародні індекси, безпечність продуктів. Але ми досягли підписання за рекордні строки», — розповів виконавчий директор Партнерського фонду.

На питання, чи цікавить найбільше Китай продукція сільського господарства, він відповів:

«Раніше я теж думав, чим годувати 1,3 мільярда населення. Та в них дуже розвинене сільське господарство, виробництво за новітніми технологіями. Вони не мають проблем на внутрішньому ринку, навпаки, багато продуктів харчування йде на експорт. Але Китай дивиться, що можна імпортувати більш якісного. Тому Україна, швидше за все, цільова держава. Наприклад, Грузія наразі щорічно нарощує вдвічі експорт вин, починається активний експорт мінеральних вод, фруктових соків. Україна потужна в інших напрямах, тому для вас Китай має бути дуже цікавим», — зазначив Давід Саганелідзе.

Президент компанії «Укр-Китай Коммунікейшен» В’ячеслав Лисенко також вважає Китай перспективним ринком, але наголошує на необхідності проявляти ініціативу, а не лише чекати її від партнерів.

«Український бізнес недостатньо активний в плані експорту до Китаю. На одній із конференцій ми запропонували компаніям допомогу та державну підтримку для виходу на ринок Китаю. З 280 компаній погодилося 3. У нас сидять і чекають, коли приїдуть партнери і куплять. А потрібно рухатися вперед самостійно. Це важко й довго. Та якщо ми не станемо активними, то ніхто не звертатиме на нас уваги. Тому українському бізнесу потрібно зрозуміти, що від нас теж багато чого залежить», — порадив В’ячеслав Лисенко.

Співголова новоствореної китайської робочої підгрупи, народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошніченко в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів, що виважена співпраця з китайцями принесе Україні за 5 років $8—12 млрд інвестицій. Якщо за цей час вирішиться військовий конфлікт на сході, то сума може подвоїтися.

«Після деякого періоду «анабіозу» Україна вже рухається в напрямку «Китайського шовкового шляху». У мене з цього приводу стриманий оптимізм. Китайці хочуть інвестувати в Україну, але робота з ними має бути дуже професійною і якісною. «Шовковий шлях» — це дуже мудрий стратегічний проект розвитку для економіки КНР. Для нас це важлива можливість мати рівноправні взаємовигідні відносини з країною-інвестиційним партнером», ‒ вважає Іван Мірошніченко.

Засновник і директор Української асоціації Шовкового шляху Silk Link Ірина Нікорак вважає перспективи від участі України в цьому проекті колосальними.

«Китай за останні чотири роки інвестував понад $50 млрд у проект «Один пояс, один шлях». Уздовж Шовкового шляху було створено близько 56 зон розвитку у 20 країнах і понад 180 тис. робочих місць. І вже сьогодні ці ініціативи реалізовуються в Україні», — розповіла директор Silk Link.

Читати також: Китай інвестуватиме в 4 українські області

За її словами, користь від проекту полягає не лише в торгівельних відносинах, адже вже розпочато сумісні культурно-освітницькі проекти. Також презентовано інвестиційні проекти в кожній області, які можуть зацікавити китайських інвесторів.

«Україна вже сьогодні є ланкою, без якої Шовковий шлях не зможе функціонувати. Наш транзитний потенціал сьогодні недовикористаний і ми працюємо над цим питанням спільно з Міністерством інфраструктури. Шлях не один, їх багато: авіа, сухопутний, морський. Тому Україна однозначно важлива для цього проекту, що й підтвердив Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей», — зазначила Нікорак.

Вона наголосила, що агросектор нашої країни надзвичайно цікавий Китаю і по Україні вже реалізовуються аграрні проекти. Активно інвестують у створення нових виробничих потужностей. За словами Ірини Нікорак, сьогодні в Україну вже залучено близько $8 млрд і ця сума буде тільки збільшуватися. (Наразі в проекті українсько-китайської співпраці — будівництво 4-ї гілки Київського метрополітену).

Так, від експертів все частіше можна було почути, що без України новий Шовковий шлях не буде повноцінним. Зазначалося, що перш за все Україна цікава Китаю своїм вигідним географічним положенням. Адже без нас доступ до Європейського ринку — важкий і затратний. Крім того, ми маємо що запропонувати величезному східному ринку: від якісних продуктів харчування до кормів та електротехніки.

За оцінками експертів, Україна має не просто «годувати» Китай, а й постачати окремі цільові товари на вигідних умовах. Головна ж роль — транспортувати товари з Китаю в Європу суходолом, стати потужним хабом. Більш того, «Один пояс, один шлях» — інвестиції в Україну, її індустріалізацію та потужності з боку Китаю. За всіма показниками, позитивний економічний ефект від участі в проекті очевидний. Чи буде це дійсно так — покаже час.

Еліна Редіх, журналіст Agropolit.com