Державні гектари перекроять – президентський варіант земельної децентралізації

Уряд і Президент ділять державну землю. Нарешті після тривалих дебатів від слів перейшли до справи. Після  прийняття бюджету на 2018 рік у Раді непомітно зареєстрували проект закону №7363 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин». Він  і вирішує питання передачі державних земель місцевій владі,  але  надає її лише об’єднаним громадам.

Як уже писав AgroPolit.com раніше, ідею розпорядження державними землями спаплюжили. Спочатку депутати пропонували передати таку землю усім без винятку органам місцевої влади (законопроект №4355) у власність. Однак після того, як у «верхах» зрозуміли шкідливість закладених у документі норм для себе, вирішили пригальмувати земельну децентралізацію. Тож документ пройшов тільки  перше читання  і благополучно  почав припадати пилом у парламентських шухлядах.

Читати до теми: Реформу децентралізації названо однією з найуспішніших

Восени  аграрний комітет зробив спробу №2 – розглянув ще два варіанти земельної децентралізації. Спочатку уряд вніс законопроект №7118 ‒ землі пропонувалося передати лише спроможним громадам, тож  він, по суті, не вирішував багатьох питань. Не було прописано у ньому й те, як встановлювати межі, що робити із землями колективної власності. Тому народні депутати зареєстрували альтернативний ‒ №7118-1. Його відмінність від  №4355 лише в тому, що №7118-1 передає землі не всім громадам, а лише об’єднаним (ОТГ). На останньому й зупинилися. Однак і він не отримав достатньої підтримки в Раді, тож на Банковій було прийнято рішення подати  компромісний варіант.  Ним же став, як стверджують джерела видання у Адміністрації  Президента та парламенті, №7363.

Ключові положення документа

Фото взято з: shatarska.in.ua

Головний лейтмотив документа – земля, боротьба з рейдерами та виведення з «тіні» земельних доходів аграріїв. Пропонуємо далі детально ознайомитися з ключовими положеннями документа за цими напрямами.

Земельний блок

• землі державної власності за межами населених пунктів мають бути передані об'єднаним територіальним громадам (ОТГ) у комунальну власність (окрім земель оборони, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, інших земель, які мають важливе значення для держави);
• до завершення об’єднання ОТГ право розпоряджатися іншими держземлями матимуть районні держадміністрації;
• подано спрощений порядок передачі цих земель та зміни їхніх кордонів, внесення цих нових відомостей до Держземкадастру;
• сільські, селищні, міські ради отримають право затверджувати технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів;
• громади отримають право змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності, розташованих на їхній території;
• право державного контролю за використанням та охороною земель передається  від Держгеокадастру облдержадміністраціям, виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад.

Читати до теми: Стратегію розвитку лісгоспів до 2020 року пропонують скасувати через великі ризики

Антирейдерський блок

• розмежування інформації в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно;
• державні кадастрові реєстратори зобов’язані самостійно формувати виписки з Держгеокадастру в електронному вигляд та перевіряти наявність такої інформації про ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
• держреєстратор не має права розглядати заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;
• адміністративну відповідальність за порушення законодавства державними реєстраторами буде підвищено;  
• власники ділянок можуть вимагати нотаріальне посвідчення договору, предметом якого є земля;
• договір оренди земельної ділянки буде продовжуватися автоматично на передбачених ним умовах, якщо він містить таку норму;
• до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього;
• уряд зобов’язаний внести до Держземкадастру інформацію про всі земельні ділянки, сформовані до 1 січня 2013 року, із присвоєнням усім ділянкам кадастрових номерів та зазначенням наявності або відсутності координат поворотних точок меж земельних ділянок для подальшого їх визначення за переоформлення прав;
• передбачити безкоштовне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Держземкадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• визначити, що під час проведення реєстрації змін до складу засновників (учасників) юридичної особи обов’язковість нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства може бути встановлена таким учасником одностороннім правочином. Відомості щодо обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів з відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виведення бізнесу  з «тіні»

Фото взято з: businessmir.kz

• законопроект дозволить жителям села, які створили фермерське господарство, легалізувати свою діяльність і бути платниками єдиного податку 4-ї групи, а також встановити пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску;
• зобов’язує сільгосптоваровиробника сплачувати податок на доходи фізичних осіб з орендної плати за нерухоме майно (в тому числі земельні ділянки, паї) до відповідного місцевого бюджету за місцем знаходження таких земельних ділянок та/або земельних часток (паїв);
• надання органам місцевого самоврядування право встановлювати фізичним особам індивідуальні пільги зі сплати місцевих податків;
• перехід від сталих ставок єдиного податку для платників четвертої групи – юридичних осіб до диференційованих ставок, які залежать від визначених органами місцевого самоврядування ставок земельного податку. Водночас передбачається законодавче встановлення різниці між ставками земельного податку та ставками єдиного податку для таких платників четвертої групи;
• приведення у відповідність із Податковим кодексом норми Бюджетного кодексу щодо сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати до місцевих бюджетів за місцем розташування нерухомого майна;
•  щодо платників єдиного податку п’ятої групи – фізичних осіб (фермерів), то частина єдиного соціального внеску сплачується за рахунок держави.

Невідкладний законопроект

Політик та експерт Олександр Солонтай наголошує, що за останній час законопроект №7363 є вже третім на тему земельних повноважень об'єднаних громад, а якщо врахувати законопроект про передачу земель усім громадам, а не тільки об'єднаним, то й четвертий. «Першим законопроектом, який посилював права ОТГ, був законопроект №4355, його авторами є понад 30 народних депутатів, а також провідні експерти й фахівці. Цей законопроект фактично заблокував подальше проходження раніше підготовленого проекту №1159, яким пропонувалося ще у 2014 році повернути всім громадам землі за межами населених пунктів, як це було до 2002 року. Верховна Рада 2015 року відмовилася розглядати цю ініціативу, а в кулуарах страшенно побилися нардепи Івченко та Соболєв. Натомість законопроект №4355 від 2016 року швидко пройшов перше читання, він готовий до завершального розгляду, враховуючи правки до другого читання. Одним із його авторів був голова профільного парламентського комітету Тарас Кутовий, який за цей час устиг стати міністром аграрної політики», – говорить Солонтай. Але замість того, продовжує він, щоб підтримати ОТГ і децентралізацію в земельній сфері, Гройсман іде на конфлікт із Кутовим, що закінчується відставкою міністра, а в 2017 році реєструє новий урядовий законопроект на цю ж тему – №7188. Його разом із попередніми законопроектами включають до порядку денного ще з 3 жовтня 2017 року, але відтоді так і не розглядають жоден. Таким чином, законопроект Гройсмана не пройшов перше читання, та знову заблокував проходження попереднього законопроекту, який уже був «на виході».

Читати до теми: Олена Сукманова: Я прийшла надати нового поштовху в боротьбі з рейдерством

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин у ВР Олександр Бакуменко розповідає  офіційну історію  появи  президентського законопроекту. «Ми з асоціаціями, Мін’юстом і Мінагрополітики напрацювали антирейдерський законопроект. Президент запропонував на Національній раді реформ доповісти концепцію. Я доповів по децентралізації та антирейдерському законопроекту. Потім виступив Михайло Соколов (заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). ‒ Ред.) і розповів про виведення «з тіні» земель, яких нині 30–40%», ‒ розповів Бакуменко. Після цього, за його словами, Національна рада реформ запропонувала Президентові зробити єдиний закон, який би вирішував три питання: передачі земель, рейдерства та землі «в тіні». Такий проект був розроблено та подано до Верховної Ради як невідкладний. 19 грудня проект закону мають виносити на розгляд. Він додає, що держземлі віддають тільки ОТГ. «Це буде стимул для них. Законопроектом передаються землі в комунальну власність. Функції розпорядження і контролю державними землями сьогодні в однієї особи. Що пропонує Президент? На той час, поки не буде сформовано всі громади, а всю земля не буде передано, функції контролю за землею, яка залишиться, буде за районними державними адміністраціями. Частина функцій із контролю за забур’яненням, зміною цільового призначення перейде на місцеві ради громад», ‒ перерахував положення Бакуменко. За його словами, документ  внесуть у вівторок у парламент як невідкладний. І додав, що  рішення Президента ‒ віддати повноваження місцевій владі, щоб громади були власниками державних земель після об’єднання. «Я вважаю, що мине рік, поки всі об’єднаються», ‒ підсумував він.

Новоспечений законопроект прокоментував нам і перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

«Законопроект підтримую. Йдемо послідовно. Робота Держгеокадастру стане набагато простішою: він займатиметься веденням кадастру, топографічною діяльністю, наглядовими функціями. Наразі чекаємо остаточного законопроекту. Адже невідкладний законопроект не означає, що він буде прийнятий у тому вигляді, в якому поданий»

Натомість Солонтай звертає увагу на інше. «Зараз Президент зареєстрував свій законопроект на цю ж тему, №7363. Він має свої сильні та слабкі сторони, як і три попередні варіанти законодавчих ініціатив. Зокрема, серед плюсів – пільговий податковий режим для фермерів, а серед мінусів – збереження ролі РДА та ОДА, які вже давно мали бути ліквідовані. Та найбільша проблема інша – президентський проект знову блокує попередній законопроект і таким чином остаточно зриває децентралізацію в земельній сфері. З 2014 року, в погоні за правильним варіантом тексту та внаслідок змагань різних суб'єктів впливу за збереження контролю над землями й потоками, ми отримали консервацію архаїчних та неефективних земельних відносин. Вихід є – терміновий розгляд усіх законопроектів, а не безсистемний законодавчий хаос, який не вигідний нікому, окрім земельної мафії!», –  підсумував експерт Олександр Солонтай

Тож загалом поданий у Раду законопроект пропонує варіант  розподілу держземель.  Отримають їх лише об’єднані громади. Таких в Україні наразі небагато. Решта ж ресурсів опиниться в руках районних адміністрацій, тобто, читай – Президента. Адже сьогодні, за Конституцією, ця вертикаль влади – його! Інший гравець на полі держземель (Держгеокадастр) фактично опиняється не при справах, адже функції  контролю, як і землі, він за цим законом втрачає! Держгеокадастр – це вертикаль управлінська, іншими словами, це «важіль» прем’єра. Втім, поки що рано казати, що  гарант переміг у земельній грі, адже є кілька моментів. Перший – законопроект голосуватимуть у Раді, а відтак його норми ще дошліфовуватимуться. Другий –  розуміючи  «печальність» цього  сценарію, уряд також подбав про один «запобіжник», щоб лишитися у земельній грі! Про що мова – читайте вже скоро на сторінках AgroPolit.com.