Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту

У 2020 році на аграрний сектор очікує низка змін у системі оподаткування. Такий анонс озвучили міністр фінансів Оксана Маркарова, міністр економіки Тимофій Милованов та депутати монобільшості від «Слуги народу» і профільних комітетів Верховної Ради. АgroPolit.com проаналізував інформацію від офіційних структур та з’ясував побажання аграріїв щодо змін податкової системи в Україні.

Хто і скільки сплатив?

Отже, за даними ДФСУ, за перше півріччя 2019 року сiльське господарство, лiсове господарство та рибне господарство сплатили податків на суму 21 млрд 232 млн 365,5 тис. грн. Структура цих надходжень має такий вигляд:

• ПДФО та військовий збір – 7, 571 974,5 тис. грн;
• податок на прибуток – 542 436,4 тис. грн;
• рентна плата – 642 216,2 тис. грн;
• акцизний податок вироблених в Україні товарів – 2 473,4 тис. грн;
• ПДВ з вироблених в Україні товарів – 8 259 366,8 тис. грн;
• бюджетне відшкодування ПДВ – -1 871 642,0 тис. грн;
• податки на майно – 2 163 171,0 тис. грн;
• екологічний податок – 41 779,0 тис. грн;
• єдиний податок – 1 793 302,6 тис. грн.

ТОП-20 аграрних компаній, за перше півріччя минулого року сплатили в бюджет 1,8 млрд грн. Як вказано у відповідному рейтингу ДФСУ (станом на 01.07.2019 року), за І півріччя минулого року аграрна галузь посідає 11-те місце за сумою сплачених податків. Лідером серед аграрних підприємств стало ПрАТ «АПК-Інвест» (інформація про конкретну суму податку відсутня).

До п’ятірки найбільших платників податків увійшли ТОВ «Монсанто насіння» — сума сплаченого податку становить 136 млн грн, ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» (підприємство «Астарти») — 132 млн грн, ПрАТ «Зернопродукт МХП» — 123,59 млн грн, ТОВ «Вінницька птахофабрика» (МХП) — 119,8 млн грн.

Серед лідерів також СТОВ «Хмільницьке» («Астарта»), ТОВ «Дружба-Нова» («Кернел»), ТОВ «Волочиськ-Агро» («Астарта»), ТОВ «Лебединська аграрна компанія», ПСП «Агрофірма «Світанок», ТОВ «Енселко Агро» («Кернел»), ТОВ «Гудвеллі Україна», ТОВ «Придніпровський край» («Кернел»), ТОВ «ПК «Зоря Поділля» («Укрпромінвест-Агро»), ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» (МХП), ТОВ «Нива Переяславщини» (українсько-британське підприємство), ТОВ «Комплекс Агромарс», ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» («Астарта»), ТОВ «Пономар», ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (МХП).

Куди рухається податкова реформа – план «слуг»

Раніше «слуги народу» озвучили 7 податкових новацій для бізнесу:

1. Реєстрація товарно-транспортних накладних для ризикових груп товарів (пшениця, горіхи, метали і металопрокат, ліки та побутова техніка), навіть якщо підприємство не є платником ПДВ. Боротьба з кінцевими бенефіціарами схем сірого й чорного імпорту.
2. Підвищення мінімальної ставки «земельного податку» з 0 до 0,8%, а також впровадження поняття «безумовного доходу» від обробки земельних ділянок площею від 2 га. Боротьба з чорною орендою землі, коли власник ділянки офіційно не обробляє свою землю, тому нічого за неї не платить, хоча насправді її орендують великі агрофірми.
3.  Підвищення ставки для єдинників третьої групи до 8% протягом двох років в обмін на скасування для них обов'язкового ЄСВ. Саме тут працює велика частина ФОПів в IT-cфері, ресторанах і юрфірмах.
4.  Зміна критерію для обов'язкового використання РРО: квадратні метри торгової площі замість обороту (від 30 квадратних метрів в містах, від 100 квадратних метрів — в селах). Ідея спрямована проти торговців, які занижують свої обороти (критерій для РРО — 1 млн грн), щоб не світити перед податковою реальні доходи бізнесу.
5. Впровадження цифрових РРО. Касові апарати в смартфонах і планшетах, фіскальні чеки — на звичайних принтерах.
6. «Кешбек» для покупців, яким продавець не видасть фіскальний чек або підробить його. Потрібно повідомити про це в податкову, та штрафує продавця (200% від суми покупки), половину штрафу отримує покупець.
7. «Патенти» для самозайнятих (репетитори, водії, сантехніки тощо). ФОПом ставати не потрібно: людина добровільно платить фіксовану суму тільки в періоди, коли надає свої послуги. В інший час нічого платити не треба.       

Податкова реальність: що вже змінено та що ініціюють.

Уже наявна низка податкових ініціатив, які відбулися в агро та зачіпають інтереси сільських жителів, або ж перебувають на виході.

Єдиний рахунок для аграріїв. На початку 2020 року платникам податків запровадять єдиний рахунок для сплати податків і зборів (ЄСВ) Для цього уже прийнятий закон № 36-ІХ, внесений народними депутатами від партії «Слуга народу». Буде запроваджено систему сплати податків і зборів, а також ЄСВ через Електронний кабінет платника податків на єдиний рахунок, який платник податків відкриватиме за бажанням в Державній казначейській службі. Виняток становитимуть ПДВ та акцизний податок з реалізації пального та спирту етилового. Їх сплачуватимуть у наявному порядку, тобто, з допомогою електронних рахунків в СЕА ПДВ та СЕРП та СЕ. Однак платники податків матимуть право перераховувати кошти з єдиного рахунку на рахунки, відкриті в СЕА ПДВ та СЕРП та СЕ.

Соєво-ріпакові правки

16 січня 2020 року парламент проголосував законопроект №1210 про відміну соєво-ріпакових правок. Тож тепер усі аграрії отримують компенсацію ПДВ за експорту зернових, без винятків.

Народні депутати ВРУ проголосували і прийняли поправку №2124 до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового  кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Отож, тепер із ПКУ виключать пункт 63 (див. скрін).

Варто нагадати, що правки про скасування відшкодування ПДВ за експорт сої та ріпаку були внесені у Податковий кодекс України у 2017 році за сприяння тодішнього народного депутата Віталія Хомутинніка. У 2019 році Володимир Зеленський закликав уряд та Верховну Раду України невідкладно забезпечити ухвалення закону про підтримку вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції та скасування так званих соєвих правок. 7 грудня 2017-го парламент змінами до Податкового кодексу України скасував відшкодування ПДВ з бюджету за експорту олійних культур (сої, ріпаку та соняшнику). Через це малих та середніх агровиробників очікували багатомільярдні щорічні збитки. 

Декларування пального замість ліцензування

Нагадаємо, 23 листопада 2018 року було прийнято закон №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який абсолютна більшість аграрної спільноти розкритикувала, бо  під соусом боротьби із незаконним обігом пального та «сірими АЗС» всіх аграріїв зобов'язували отримувати з 1 липня 2019 року спеціальні ліцензії для зберігання пального. Хто не вкладався у визначений термін — отримав би величезні штрафи. Заміну обов’язкового ліцензування зберігання пального на складах для аграріїв декларуванням за заявковим принципом ініціював голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат Микола Сольський. Згодом стало відомо, що процедура декларування зберігання пального на складах для аграріїв буде автоматичною та одноразовою, вона викладена у законопроекті №2317 (згодом — закон 391-IX).

Про наслідки для АПК запропонованого порядку у №391-IX читайте в блозі на AgroPolit.com одного з авторів документа народного депутата України («Слуга народу»), члена Комітету з питань аграрної та земельної політики Олега Тарасова.

Підняти податок на землю

Зробити це запропонував міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Ідею роз’яснив у коментарі для AgroPolit.com голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він заявив, що у 2020 році аграріям не варто очікувати якихось карколомних змін, хоча його комітет та дотичні структури і працюють над низкою новинок, які аграрії можуть відчути вже у поточному році.

На мою думку, податок на землю є дуже низьким, його потрібно збільшувати. Особливо в тих регіонах, де органи місцевої влади встановлюють його на мінімальному рівні. Нам необхідно переглянути цей податок, щоби поповнити місцеві бюджети, бо податок на землю є одним з основних джерел надходжень. Наскільки він буде збільшений, я поки що не можу сказати. Це питання перебуває в режимі обговорення», — зазначив Гетманцев.

Також він розповів, що в Україні необхідно підвищити мінімальні ставки на цей податок.

Розвиток громад за рахунок відрахувань від автозаправок

За ініціативи депутатів профільного комітету, у листопаді було ухвалено внесення поправки №209 до закону 293-IX «Про зміни до Бюджетного кодексу України». Таким чином громади, на території яких розташовані АЗС, отримають компенсацію. До місцевих бюджетів має надійти 7,7 млрд грн.

Акциз на спиртне. Президент України Володимир Зеленський 27 грудня 2019 року підписав закон 391-IX щодо покращення адміністрування акцизного податку. Закон стосується удосконалення роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРПСЕ) та спрощення умов ліцензування для суб’єктів господарювання.

Оподаткування на 1 га – ініціатива ОТГ. Про неї розповів уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в ексклюзивному інтерв'ю для AgroPolit.com.

Представники ОТГ мають одне велике прохання – вирівняти оподаткування по гектарах, щоб усі платили: і фермери, й одноосібники. Щоб прив'язка оподаткування була до 1 га відповідно до нормативної грошової оцінки (НГО) – це раз. А по-друге, це стосується договорів по 1,5–2–3–4% на 49 років, щоби передбачити в законі нормативну плату на рівні не менш ніж 8–12% від НГО. Ми це прописали в змінах до законопроекту №2194», – заявив Лещенко.

За словами Лещенка, це дасть змогу наповнити місцеві бюджети й одночасно виправити ситуацію з орендним оподаткуванням.

Хай залишаються там люди, які користуються цією землею. Ми не переглядаємо їхнє право оренди. Мова лише про вирівнювання ставки оренди. Адже хтось на аукціоні виграв під 12%, а хтось – під 15%, а хтось досі платить 3%», – заявив Лещенко.

ПДВ – штрафом чи зменшенням ставки?

Одвічна проблема та її вирішення – сплата та відшкодування ПДВ. Наприкінці 2019 року експортери очікують 20 млрд грн боргу з відшкодування ПДВ з бюджету агрокомпаніям.

Загальна сума сплачених агробізнесом податків за останні два роки постійно зростає. І, відповідно, частка ПДВ. Так, у 2017 році бізнес сплатив до скарбниці 45,865 млрд грн, а в 2018 році — 47,5 млрд грн. Водночас суми сплаченого АПК до бюджету ПДВ та заявленого до відшкодування у 2017 році становили відповідно 22, 206 млрд грн та 28,88 млрд грн. У 2018 році — 19,463 млрд грн та 27,731 млрд грн. Ми чуємо від учасників агроринку, зокрема експортерів, що в наступні 2-3 місяці буде заборгованість із відшкодуванням цього податку на рівні 20 млрд грн. Проблеми вже почалися. Підтвердження цьому днями надав Тимофій Милованов, який, за підсумками зустрічі з американським бізнесом, написав у ФБ наступне: «Багато питань про проблеми з поверненням ПДВ для експортерів агро», — озвучує тенденції ринку головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова під час круглого столу «Перспективи експортерів і бюджетне відшкодування ПДВ», організованого разом із GMK Center та Latifundist.com. 

На думку очільника ДПСУ Сергія Верланова, ПДВ — це питання номер один у частині ризиків на кінець 2019 року. «Причина — мінімізація та відшкодування ПДВ. З цим ризиком потрібно було працювати під час планування бюджету на 2020 рік. Також було би правильно підняти штрафні пороги за статтею 212 Кримінального кодексу — ухилення від сплати податків. Зараз у нас 900 тис. грн — це вхідний поріг для кримінальної відповідальності. Ця дискусія ведеться, м'яко кажучи, не перший рік, але, на мою думку, ці пороги треба підняти десь утричі», — вважає Верланов.

Але існує і альтернативна точка зору. На думку експертів ринку та аграріїв, покращувати ситуацію зі сплатою ПДВ потрібно не штрафами, а зниженням ставки.

Наприклад, із цього приводу нещодавно висловився заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

В мене є хороша новина для прозорих аграрних виробників — велична оподаткування не буде змінюватися. В мене є погана новина  для тіньових фермерів і аграрних виробників — їм доведеться платити податки. Оскільки є інформація про 35-40% тіньового обробітку земель, з’явилася ідея запровадити єдину мінімальну сплату з кожного гектару. Ці гроші стовідсотково підуть у місцеві бюджети, що призведе до унеможливлення ухиляння від сплати податків», — зазначив Тарас Висоцький.

За розрахунками уряду, це має збільшити надходження до місцевих бюджетів, приблизно на 13 млрд грн на рік.

Податкова «тінь» в агро

На думку опитаних експертів, наразі є проблема тіні в АПК і її слід вирішувати за рахунок зниження податків. Про це розповів експерт з питань аграрної галузі, голова ради ГО «Бізнес-Варта» Іван Мірошніченко:

Я 20 років у бізнесі. Тіньовий ринок був завжди. І якщо говорити про аграрний комплекс, то він завжди був «флагманом» у цьому питанні. Можна сперечатися про те 30% чи 40% наразі в «тіні», але це точно не 3-5%. В основі тіньового ринку лежать три причини. По-перше, це податки. При наших високих податках та бідній економіці в нас буде «тінь» завжди. Так, такі податки можна сплачувати у Німеччині, Франції, США. Мати податкову шкалу від доходів. Але такі податки, як у нас, заганяють український бізнес у «тінь»», — зазначив Іван Мірошніченко.

Друга причина «тіні», на його думку, – це саме середовище, яке створює підґрунтя для тіньового ринку, адже вартість ведення бізнесу та всі ризики підштовхують бізнес до «тіні».

Щоби виправити ситуацію, слід подивитися, кому вигідні такі умови, тобто варто шукати вигодонабувача та зменшувати податки. «Я вам скажу так: за останні три роки у нас сталася унікальна ситуація, «тіньовий» ринок перейшов із гривні на долар. А це неповернення валютної виручки та інше. Це пряма загроза легальному бізнесу, адже це може призвести до зникнення середніх «білих» підприємств, яких «тіньові» компанії розривають економічно за рахунок більш привабливих пропозицій, які вони можуть запропонувати власникам землі. Щоб виправити ситуацію, ми маємо знизити податки і допомогти бізнесу. Законопроект про мінімальне податкове навантаження на гектар землі 4-й рік лежить у парламенті. Не голосується він через супротив мажоритарних депутатів, які потім мають пояснювати таке рішення з примусової сплати податків власним виборцям», – каже Мірошніченко.

Читати до теми: Основні податки для фермерських господарств і самозайнятих осіб на 2019 рік

Чого хочуть аграрії?

AgroPolit.com з’ясував, які зміни у податковій системі хочуть бачити українські аграрії, також ми розпитали фахівців про проблематику вітчизняної податкової системи та її оптимальну версію.

У квітні 2019 року в нас відбулося опитування серед учасників агросектору про 10 завдань від агробізнесу Володимиру Зеленському та новому парламенту. На запитання про оптимальну податкову систему в Україні отримали наступні відповіді:

37,7% — Диференційована система оподаткування, залежно від розміру річного обороту компанії та кількості задіяних у виробництві людей.

28,3% — Надати спрощену систему оподаткування фермерам, а решту — на загальну систему.

16,8% — Ввести податок з обороту для всього українського бізнесу.

13,1% — Повернути спецрежим ПДВ.

Інші варіанти (менш ніж 1%): 

·         Єдиний податок з придбаного (багато споживаєш — багато сплачуєш). 

·         Податок з обороту власників землі від 2 га.

·         Залежно від площі земельної ділянки, яка використовується. Платити мають всі, у кого земля для товарного виробництва: і фермери, і холдинги, й одноосібники. 

·         Платник податків — фізична особа. 

·         Залишити наявну систему і вирівняти податкове навантаження для всіх за рахунок збільшення податку на землю. 

·         Податок з 1 га, ПДВ. 

·         Єдиний податок з 1 га землі за межами населеного пункту з диференціюванням за кліматичними зонами. ПДВ менші ставки для суспільно важливих видів продукції. 

·         Ліквідація ПДВ.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com