Продовольча безпека України на чотирьох – як її гарантують ДПЗКУ, Держрезерв, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд»

Під час засідання в ООН генеральний директор ФАО Цюй Дуньюй заявив, що в умовах оголошеного в усьому світі карантину для запобігання поширення коронавірусу є небезпека голоду в низці країн світу. Попри те, що уряд України запевняв: продовольчій безпеці України нічого не загрожує, звернення ФАО залишається актуальним. Передовсім тому, що проблеми, на які звертає увагу Цюй Дуньюй, є і в українських представників бізнесу.

В Україні є 4 стратегічні державні підприємства, від якісного функціонування яких напряму залежить або може залежати питання продовольчої безпеки країни – це ДПЗКУ, АТ «Аграрний фонд», ДСБУ «Аграрний фонд» і Держрезерв України. AgroPolit.com проаналізував, чи здатні вони впоратись зі своїм завданням у період карантину та чи можуть вони бути ефективними. 

Читати до теми: Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею

Фактор світового голоду

У ФАО прогнозують, що стресова ситуація для аграрного бізнесу, яка виникла внаслідок карантину, може спричинити до того, що у світі 183 млн людей потерпатимуть від голоду. Це тоді як ще до карантину через війни та погодні умови в світі голодували 135 млн людей. Відтак, ФАО вже почала звертатися до світових донорів із проханням зібрати $350 млн для фермерів в різних країнах світу, які перебувають у найбільш несприятливих обставинах.

Стає все більш очевидним, що вплив пандемії значно виходить за межі питань здоров’я», – зазначив в. о. помічника генсекретаря та заступника координатора надзвичайної допомоги ФАО Рамеш Раджасингам.

 Про необхідність завчасного реагування заявив директор Відділу надзвичайних ситуацій ФАО Домінік Буржон.

«Більше й більше світових лідерів зазначають, що пандемія може забрати більше життів внаслідок голоду, аніж від зараження вірусом. Поки перспектива реалізації найгіршого сценарію не є остаточною, однак варто діяти швидко і масштабно», – сказав Буржон.

У контексті України ситуацію варто розглядати у двох напрямках.

Перший – чи дійсно вистачить запасів в умовах, коли до кінця не відомо, як довго триватиме поширення хвороби та наскільки інтенсивно буде збільшуватись кількість заражених, відповідно, гостро постане питання обмежень. Тут питання як цінової політики на певні види продукції, так і її наявності .

Другий – можливість для країни заробляти в період карантину й отримувати додаткові преференції в умовах світової торгівлі. Адже лунала експертна думка, що, експортуючи власну продукцію, Україна може заробляти або просити про фінансування. Скажімо, в обмін на експорт до Китаю просити щонайменше $20 млрд фінансової підтримки, а завдяки експорту харчових продуктів до Саудівської Аравії заробити близько $15 млрд.

Подібну думку висловлював і економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак. Він зазначив, що з огляду на попит, який зростає, у найближчі роки пшениця може стати на світових ринках другою нафтою. 

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ)

У 2019 році урядовці проаналізували фінансовий стан підприємств ДПЗКУ, ПАТ «Аграрний фонд» та ДСБУ «Аграрний фонд», функції, які вони виконували, а після цього вирішили передати їх на приватизацію. У Фонді Держмайна України у кінці березня відзвітували, що вже взяли в роботу підприємства ДПЗКУ та ДАК «Хліб України». Нагадаємо, у серпні 2010 року, коли уряд приймав рішення створити ДПЗКУ, було також передано зерновій компанії елеватори, хлібні бази та комбінати хлібопродуктів, які належали ДАК «Хліб України».  

По суті, державна компанія мала б не лише створювати конкуренцію представникам бізнесу, які виконують подібні функції, а й приносити максимально прозорі надходження до державного бюджету. Однак, як можна побачити з відкритих джерел, збитки компанії у 2019 році склали 1,9 млрд грн, нестача зернових на підприємстві по філіях становила 52 тис. т.

Кілька років тому ми зробили дослідження. Взяли відомості найбільшого українського трейдера, скільки він сплатив податків за останні 3 роки. Виявилося, що приватна компанія сплатила за 3 роки свого існування більше податків, аніж усі разом взяті державні компанії за всю свою історію. Як пропало зерно у Держрезерві, пропадає постійно у ДПЗКУ. Колись було ДП «Хліб України», потім ДП «Хлібінвестбуд», зараз ДПЗКУ – щороку якщо не 100, то 200 тисяч тонн або миші з’їли, або пропало, бо вологість була підвищена чи ще щось. Ми розуміємо, що це була крадіжка. І більше збитків, аніж користі державі», – розповів Леонід Козаченко.

Також ДПЗКУ заборгувала $700 млн за китайським контрактом. Останній ДПЗКУ підписала з китайським Ексімбанком у 2012 році.

«Ці підприємства треба приватизувати», – сказав народний депутат України Микола Кучер.

Державне агентство резерву України

Увага ЗМІ та громадськості до проблеми Держрезерву України була привернута після повідомлення про зникнення зі сховищ 150 тис. тонн зерна на 800 млн грн. Про нестачу заявив колишній керівник Держрезерву Ярослав Погорілий. Після цього державна служба аудиту розпочала перевірку на підприємстві. 

Про передання підприємств Держрезерву України до Фонду держмайна України для подальшої приватизації рішення немає. Однак у аграрному середовищі говорять про те, що є необхідність ліквідувати підприємство та створити його аналог, але зі значно меншими запасами. 

Для чого нам Держрезерв, якщо у нас немає нестачі продуктів, ми – країна, яка є великим експортером. Ми експортуємо пшеницю хорошої якості 2-го, 3-го класу. У нас резерв може бути потрібен для армії, для харчових продуктів, можливо, м’ясних продуктів потрібно мати якісь резерви, і то під питанням, може, маски якісь медичні на період пандемій. За більш як 90 млн тонн збору зернових і олійних, для чого нам створювати резерв зернових культур? Який сенс робити заставні покупки, коли у нас перевиробництво зерна?», – зауважує народний депутат України, член депутатської групи «За майбутнє» Микола Кучер.    

Існування мобілізаційних резервів замість великого Держрезерву – це світова практика, переконує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. 

У розвинутих країнах світу є так звані мобілізаційні резерви, які використовує країна на випадок військових дій або великого стихійного лиха. Є розвинуті країни, котрі не можуть забезпечити себе власним виробництвом, наприклад, Саудівська Аравія, яка імпортує близько 70% продовольства і виробляє 25-27% від потреби країни. Але навіть у цій країні немає держрезерву як такого, а мобілізаційний резерв. Україна споживає 30-35% того, що виробляє. А решту експортує, тому немає сенсу тримати запаси. Мобілізаційний резерв повинен містити третину того, що має Держрезерв, нам цього вистачить», – сказав Леонід Козаченко. 

Для створення мобілізаційного резерву має бути розроблене додаткове законодавство депутатами парламенту, уточнює президент Української аграрної конфедерації.

«Під час переведення Держрезерву на мобілізаційний резерв слід зменшити обсяги продукції, посилити контроль, створити умови прозорості. Боятися не треба – якщо в законі чітко буде прописано, що таке мобілізаційний резерв, скільки там чого має бути, цю інформацію можна тримати публічно. Щоб всі бачили і розуміли, чи там з мільйона тонн зерна є хоч 10 тисяч, чи десь його знову з’їли», – зазначив Леонід Козаченко.

ДСБУ «Аграрний фонд»

Компанія ДСБУ «Аграрний фонд» була створена урядом у 2002 році, щоб впливати на цінову політику в АПК. Однак 18 років її діяльності показали неефективність. Перевірки встановили, що за час свого існування ДСБУ «Аграрний фонд» не провела практично жодної товарної чи фінансової інтервенції. 

Коли створювалось підприємство ДСБУ «Аграрний фонд», стояло питання заставних інтервенційних закупівель зерна. У 2002 році в Україні спостерігалися такі погодні умови, коли не було пшениці, стояло питання, чи купувати пшеницю. То сьогодні ми великі експортери. І такі заставні інтервенційні закупки, які були прописані в законі Про зерно і ринок зерна в Україні, а потім перейшли у закон про підтримку АПК, але сьогодні це не потрібно», – розповів Микола Кучер. 

ДСБУ «Аграрний фонд використовував свій статус, коли українські банки не давали фінансові ресурси і могли фінансувати фермерів, які в банках не могли взяти гроші. Вони давали кошти фермерам, ті потім повертали їх у вигляді продовольства, і це приносило користь. Але головне завдання ДСБУ було проведення інтервенцій на ринку для того, щоб тримати стабільним ринок, щоб не стрибали ціни вверх-вниз, а була стабільна і прогнозована ситуація. З цією функцією бюджетна установа не впоралася. Тому що для того, щоб впливати на ринок треба мати мінімум 15% від обсягу ринку під своїм контролем – чи то зерна, чи то цукру, чи то олії чи м’яса. У ДСБУ ніколи такої можливості не було, тому що стільки зерна не мали», – розповів Леонід Козаченко.

АТ «Аграрний фонд»

Станом на сьогодні АТ «Аграрний фонд» звітує про збитки компанії. Тоді як за підсумками 2018 року він зайняв 13-е місце серед 100 найприбутковіших держкомпаній за 2018 рік відповідно до рейтингу МЕРТу, і за 9 місяців 2019 року отримав понад 16 млн грн чистого прибутку.

Як повідомив під час зустрічі з депутатами комітету з питань аграрної та земельної політики в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук за результатами 2019 р. АТ «Аграрний фонд» отримав збитки на суму 3,2 млрд грн. Пов’язано це з тим, що в грудні 2019 р. на витрати було віднесено виведені в 2014 р. зі статутного капіталу АТ «Аграрний фонд» 2,4 млрд грн через «Брокбізнесбанк» та «Радикал Банк». Крім того, до витрат товариства у 2019 р. віднесено й уцінку та списання товарно-матеріальних цінностей на суму 1,1 млрд грн.

У 2016 році ПАТ «Аграрний фонд» створив власну торгову марку. Це для того, щоб українська продукція краще торгувалася за кордоном та у роздрібних мережах. Розпочали із ТМ «Аграрний фонд» продавати гречку та фасоване борошно.

Функція, яку може виконувати ПАТ «Аграрний фонд» – бути трейдером. Розповів народний депутат України Микола Кучер:

Аграрний фонд» можна залишити як державне підприємство, яке займається тим, чим займаються десятки і сотні підприємств в Україні – це трейдингом зернових культур. Колись «Аграрний фонд» займав до 20-ти відсотків ринку України на ринку борошна».

АТ «Аграрний фонд» у попередні роки активно підтримувало аграріїв через механізм форвардних закупівель. У лютому 2020 року попередній керівник Аграрного фонду Іван Баришев озвучував амбітний план профінансувати аграріїв на 2 млрд грн за рік. Але на момент зміни керівника (в.о. голови став  Богдан Бунчук) форвардні закупівлі були проведені на 223 млн грн. 

Новопризначений керівник пообіцяв повернути довіру малого та середнього сільгоспвиробника до Аграрного фонду, стати надійним партнером аграріїв і своєчасно надавати їм фінансову підтримку від імені держави.

Фактично ми виступаємо партнером аграріїв і стимулюємо їх розвивати свій бізнес. Щороку Аграрний фонд виходив на ринок з пропозицією укладення форвардних контрактів і закуповував 300-800 тис. тонн зернових...», – розповів нещодавно  в інтерв’ю в.о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук. 

Крім того, каже новий очільник Аграрного фонду, державна компанія готова активно включитися і в забезпечення продовольчої безпеки країни. Посилити цей фронт могла б передача підприємству власних переробних потужностей. Нині компанія звертається до своїх партнерів за цією послугою, в тому числі і до ДПЗКУ та Держрезерву.

Якщо в уряду є бачення, що Аграрному фонду потрібно забезпечити продовольчу безпеку в довготривалій перспективі, то ми готові виступити гарантом такої безпеки. Та й взагалі з власною переробкою Аграрний фонд може бути успішною та ефективною державною компанією, з часткою на ринку борошна не менше 20%. Адже ми й на чужих потужностях робимо до 12−14%, а на своїх ця кількість значно виросла б. Тоді вдалось б говорити про вигіднішу ціну для кінцевого споживача та про вищу якість продукту», – заявив Банчук, відповідаючи на питання про те, чи потрібні компанії власна переробка.

Про потенційний вплив на економіку та функціонування бізнесу для АТ «Аграрний фонд» у перші дні карантину для запобігання поширення коронавірусу розповідав голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада» Іван Слободяник. Він пропонував довірити АТ «Аграрний фонд» закупівлю продукції у виробників, які не можуть її реалізовувати через обмеження, стримуючи таким чином її знецінення та підвищуючи конкурентоспроможність аграрного ринку.