Чим запам’ятався на посту міністра Олексій Павленко і чого чекають від Тараса Кутового?

Два місяці тому у парламенті почали говорити про кадрові ротації Кабінету міністрів України (КМУ). Такі висновки стали робити після звіту уряду ще на початку лютого. Як вже писав AgroPolit.com у матеріалі «Хто хоче «підсидіти» Павленка?», формування нової коаліції може бути останнім кроком у завершенні роботи міністра аграрної політики та продовольства України (Мінагропрод) Олексія Павленка. Тож, останні «місця в залі» вже майже розподілені, а визнаним кандидатом на пост нового очільника Мінагропроду став голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат по квоті «Удар» від БПП Тарас Кутовий. Тож, справа за малим - затвердити склад Кабміну. Голосування відбулося ввечері. Детальніше дивіться тут фотозвіт про те, як обирали Кабмін імені Володимира Гройсмана. AgroPolit.com попросив народних обранців та експертів аграрної галузі дати оцінку роботи Павленка та окреслити основні завдання майбутнього міністра.

До теми: Тарас Кутовий: Не менше 10 млрд грн слід віддати сектору у випадку зміни спецрежиму ПДВ

Коментарі:

Андрій Вадатурський, народний депутат від БПП:

Якщо порівнювати міністрів за останні 10 років, впевнений в тому, що Павленко був кращим. Мене вразило те, що навіть попри те, що він був міністром від партії «Самопоміч», поводився досить незалежно. І я підтримав після того, як «Самопоміч» його відкликала, бо вважаю це рішення неправильним. Незважаючи на політичний тиск і складні переговори, він залишився працювати до останнього. Ми бачили інших міністрів, які їхали, не приходили на роботу, а він продовжував боротися.

Павленко запам'ятався тим, що займався просуванням України за кордоном, що і повинен робити міністр. Це людина, яка відвідала дуже багато форумів, з'їздів, він часто їздив по країні, зустрічався з сільгоспвиробниками, асоціаціями, тобто із ним був зворотний зв'язок. Це дуже важлива риса для міністра - бути доступним і відкритим.

Наступна його особливість, яку можливо не матимуть всі наступні міністри - це розуміння суднобудування, логістики та морегосподарського комплексу. Саме вони є серйозною складовою частиною аграрного ринку в цілому. Все-таки, Павленко вчився в Нідерландах – однією з найрозвинутіших аграрних держав світу, голландські банкіри від нього в захваті. Це людина вже проєвропейського світогляду.

При ньому була зроблена фундаментальна праця по розробці Стратегії АПК, яка була створена на аналітичної основі, а не просто з гасел. Це і відрізняє міністерство від парламенту.

Вважаю, що оцінити роботу Олексія Павленка поки ще не можемо до кінця, тому що сільське господарство - це інерційна галузь. На жаль, він пропрацював короткий час, і все завершити йому не вдалося. За великим рахунком, стара система його стримувала. Дуже шкода, що «сіємо» з одним міністром, а «збираємо врожай» з іншим.

Думаю, Тарасу Кутовому як новому міністру буде набагато легше, ніж Павленко свого часу. Сподіваюся, що він зможе продовжити починання запущених процесів і рухатися у тому ж напрямку. Тоді Україна швидше побачить результати. Намічений Павленком курс немає сенсу міняти, і було б прикро втратити те, що вже зроблено. АПК - досить консервативна сфера і тут потрібно бути фундаментальним і послідовним для того, щоб отримати результат.

Напрямки, якими Кутовий повинен обов'язково зайнятися: дерегуляція, а так само повернутися до проблеми держпідприємств в АПК і продати їх нарешті.

Микола Кучер, народний депутат від  БПП:

-Якщо говорити про роботу міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка, його цілі були поставлені на користь галузі, проте у питаннях спецрежиму ПДВ позиція була не дуже активною.

Тарасу Кутовому потрібно чесно розібратись у ситуації з оподаткуванням аграріїв і продовжувати політичну лінію децентралізації сільських громад. Якщо уряд хоче, щоб аграрна галузь була прогресивною, він має зрозуміти, яке оподаткування повинно бути у цьому році, але найважливіше – у 2017 році. Якщо створять хороші передумови для нормальної податкової бази, то з 2018 року можна буде говорити про заміну спецрежиму ПДВ.

Вважаю, що наступна команда міністерства отримає величезне навантаження. У них попереду колосальна робота, особливо, у сфері запуску Зони вільної торгівлі з ЄС. Ті квоти, що зараз виділені до 2020 року, – дуже принизливі, доведеться розглядати інші ринки збуту. Наприклад, продаючи 18 млн тон кукурудзи, маємо квоту на 400 тис. тон, із 8 млн тон пшениці квота – 950 тис. тон, квоти на мед – 5 тис. тон, муки – 5 тис. тон. Тобто ми реально могли би за рахунок експорту підняти рівень сільськогосподарського виробництва, тому що сьогоднішня система оподаткування направлена на підтримку експортерів. І якщо експорт вирішує все, то потрібно виробляти продукти з доданою вартістю, а не зерно.

Леонід Козаченко, народний депутат  від  БПП:

-Стиль роботи Олексія Павленка передбачає насторогу і виваженість, уникнення конфліктних ситуацій. Робота Мінагрополітики з  презентації аграрної галузі за кордоном – це позитив, тому що Павленко відвідав велику кількість держав, у яких Україна має прямий інтерес у галузі сільського господарства. Він запровадив низку підходів, а саме – створення спеціальних комісій для відбору кадрів по принципу професійної придатності, а не по принципу лобіювання окремими політичними силами. Павленко буде завжди сприйматись як спокійний, виважений політик у цій галузі.

Від нового аграрного міністра Тараса Кутового чекають: земельної та фіскальної реформ, державної підтримки галузі, дерегуляції, зміни державного управління АПК, обов’язкового реформування аграрної науки і освіти. Це основні напрямки для його роботи. Вони потребуватимуть цілодобової роботи не одного міністра, а цілої команди, яку він сформує. Це дуже важливо.

Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини»:

Виклики, які стояли у кінці 2014 року (відкриття нових ринків збуту та дерегуляція) повинні були бути основними напрямками роботи міністра аграрної політики. Якби ми не переорієнтували наших експортерів і не залучили валютну виручку в країну, то була б проблема з бюджетом. В принципі, ці виклики були подолані на «відмінно». У питаннях дерегуляції робота з аграрним комітетом та МЕРТом теж має позитивний ефект. На мою думку, з усіма викликами Олексій Павленко як міністр справився.

Зараз виклики інші. Тож  Кутовому доведеться: змінювати аграрні устрої і робити так, щоб на селі була зайнятість, визначити статус фінансової підтримки для АПК, впроваджувати  політику  зі збільшення виробництва агропродукції з доданою вартістю, проводити прозору та ефективну роботу державних підприємств та корпорацій.  Депутати намагаються полегшити роботу майбутньому міністру. Так ми подали закон «Про ринок зерна на державних підприємствах», де повністю регулюємо роботу Аграрного фонду і ДПЗКУ. Ним передбачається проведення аукціонів без посередників. Після цього закону, більше ніхто не буде «бігти» на міністра АПК, бо все буде прозоро. Тож новий аграрний міністр має займатись створенням сімейних ферм, збільшенням продукції з доданою  вартістю, поліпшенням роботи з банками, збільшенням сум на відшкодування відсоткових ставок і так далі.

Олег Проценко, проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ:

Олексій Павленко запам’ятається як один із небагатьох реформаторів, який приділяв увагу бізнесу. Його основні досягнення: активна дерегуляція, її спрощення і безпосереднє введення бізнесу для фермерів – як великих так і малих. У цих сферах були досягнені найсуттєвіші результати. Другий блок – диверсифікація ринків збуту, яка забезпечила налагодження експорту і досягнення рекордних позицій. Третій момент – відкриття нових ринків.

Я би хотів, щоб новий міністр продовжив напрямок реформ, у тому числі політику дерегуляції та спрощень для фермерів. Не дивлячись на не, що ряд досягнень вже було зроблено, дорога попереду ще довга. Також треба посилити роботу по приватизації і пришвидшенні процесу передачі державних підприємств (ДП) до Державного фонду майна України (ДФМУ), тому що цей сектор несе збитки державі і має корупційні складові. Хочу відмітити роботу з лібералізації ринку сільськогосподарських земель і розробленню відповідних законодавчих ініціатив, які допоможуть підготувати законодавчу базу.

Мінагрополітики повинно пролобіювати такі законопроекти: перший - пакет законів з дерегуляції, які ще не погоджені КМУ, і у випадку переобрання міністрів їх треба буде розглядати знову. Другий – про зміни до процесу приватизації ДП, які покликані спростити передачу до ДФМУ. Третій блок –про особливості сільськогосподарських земель, який допоможе підготувати законодавчу базу для лібералізації ринку землі.

Всі ці законопроекти існують, вони знаходяться на різних стадіях погодження, і новий міністр має їх підтримати. Крім цього існує ще багато аспектів, наприклад – комунікація та запровадження електронного врядування в областях і вступати у контакт із зовнішніми контрагентами і фізичними особами.

Наталія Білоусова, Наталія Ключнікова, AgroPolit.com