Ліквідація Держпродспоживслужби та передача Санітарно-епідеміологічної служби Мінохорони здоров’я – оцінки ринку

Агроросектор виступає проти спроби Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) забрати від Держпродспоживслужби у своє підпорядкування Санітарно-епідеміологічну службу (СЕС). AgroPolit.com зібрав думки ринку на цю тему.

Нагадаємо, що  на останньому засіданні Кабміну намагалися проштовхнути проєкт постанови, яким увесь контроль над СЕЗ передається у руки головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка та МОЗ. Якщо прем’єр Денис Шмигаль піде на це, то Україна автоматично наразиться на скандал з Європою і поставить на пузу торгівлю з країнами єврозони, а відтак – і з рештою торговельних партнерів по всьому світу. Адже питання безпеки та якості служби – ключове в торгівлі.

 Більше про можливі наслідки читайте у матеріалові за посиланням.

Коментарі

Чергове реформування системи контролю виробництва та обігу харчових продуктів не лише займе багато часу, але й поставить під загрозу продовольчу безпеку нашої держави, епізоотичне благополуччя, забезпечення добробуту населення та нарощування обсягів експорту.

Марія Дідух директор спілки «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ)

23 громадські організації на чолі з об’єднався навколо питання збереження діючої системи контролю безпечності та якості харчових продуктів України. Своє бачення ми виклали у зверненні до президента України та прем’єра.

Однозначно ми вітаємо ініціативу Уряду щодо посилання структур громадського здоров’я в Україні в умовах COVID-19, що є надзвичайно важливим в умовах світової пандемії. Однак, посилення системи контролю громадського здоров’я за рахунок поділу дієвої системи безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка була побудована в Україні за останні 5 років, вважаємо неприпустимим.

 Також український бізнес вкрай негативно сприймає створення ще одного контролюючого органу – Санітарно-епідеміологічної служби, тим більше із історично неоднозначною репутацією, що в свою чергу посилить бюрократичний пресинг на суб’єктів господарювання та погіршить ділове середовище.

Водночас, Держпродспоживслужба відіграє ключову роль в аграрній галузі країни, реалізуючи державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, тому її реформування в «пік сезону» збирання врожаїв та експорту агропродовольчої продукції створить паніку на ринку та призведе до вкрай негативних макроекономічних наслідків, а також залишить десятки тисяч українських фермерів без доходів від реалізації виробленої продукції.

 Українські агротоваровиробники нарешті переорієнтувались з російського ринку на визнані закордонні ринку. Зараз наша держава займає одну з лідируючих позицій у світі по виробництву та експорту продукції рослинного та тваринного походження, і вирішальну роль у цьому відіграє компетентний орган – Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, який здійснює експертну роботу у подоланні технічних бар’єрів в торгівлі в частині санітарних та фітосанітарних заходів, забезпечує державні гарантії щодо дотримання вимог країн експортерів.

Тому ця сфера не повинна зазнати функціональних змін, так як це неодмінно призведе до переоцінки системи, втрати часу, ресурсів та міжнародного статусу України як надійного торговельного партнера.

Держпродспоживслужба була створена у 2016 році із врахуванням найкращих світових практик та як базова модель єдиного компетентного органу ЄС за принципом від лану до столу та визнана ефективною й дієвою (це підтверджує експорт рослинної та тваринної продукції в 156 країн світу) та наразі знаходиться на завершальній стадії формування нормативного поля в частині наближення до стандартів країн – світових лідерів в торгівлі харчовими продуктами.

Ми глибоко переконані, що чергове реформування системи контролю виробництва та обігу харчових продуктів не лише займе багато часу, але й поставить під загрозу продовольчу безпеку нашої держави, епізоотичне благополуччя, забезпечення добробуту населення та нарощування обсягів експорту. Подальший розвиток та нарощування експортного потенціалу можливий за умови забезпечення стійкої продовольчої безпеки держави.

Будь-які ініціативи, спрямовані на переформатування тієї системи, яка довела свою ефективність і чия ефективність визнана на міжнародному рівні, категорично не сприймаються українською аграрною громадськістю та бізнесом.

Враховуючи вищезазначене, просимо не допустити реорганізації Держпродспоживслужби України та зберегти діючу систему контролю безпечності та якості харчових продуктів.

Керівництво МОЗ, користуючись ситуацію, хоче «відкусити» ласі шматки для корупції  

Вадим Чагаровський директор Союзу молочних підприємств

Керівництво МОЗ, користуючись ситуацію, хоче «відкусити» ласі шматки для корупції. Нехай МОЗ займається пандемією, а не руйнацією державного регулятора. Очевидно, керівництво МОЗ, користуючись ситуацію, хоче «відкусити» ласі шматки для корупції – лабораторні дослідження, перевірки харчових підприємств тощо... Займайтесь COVID-19, у МОЗ там неосяжні обсяги роботи. Що таке безпечність харчових продуктів ви навіть уяви не маєте ! Але кортить! І не мрійте! Корупція не пройде! Як набридло невігластво!

Держпродспоживслужба – єдиний компетентний  орган держави Україна, який гарантує контроль якості харчових продуктів,  що експортуються в країни ЄС... Зміни в наших відносинах з ЄС стануть індикатором для інших ринків. Ризикуємо втратити усе!

Геннадій Супіханов один із переможців конкурсу на голову Держпродспоживслужби

Шановні панове, ну як можна не висловити свою думку по темі #1 для сектору економіки №1 (АПК) – по спробі знищити Держпродспоживслужбу (ДПСС)? А ніяк! Ну не можна стояти осторонь процесу,  де некомпетентні реформатори, підсовуючи керівництву держави незрозумілі «прожекти», просто знищують  РЕАЛЬНИЙ сектор економіки, що не лише постійно зростає, але й  виступає чи не єдиним наявним локомотивом, спроможним сьогодні тягнути Україні вперед!

Прибираючи в бік емоції хочу сказати: Держпродспоживслужба – єдиний компетентний  орган держави Україна, який гарантує контроль якості харчових продуктів,  що експортуються в країни ЄС. Це зазначено в угоді про асоціацію. В тій угоді, ми, як асоційований член ЄС, взяли на себе зобов'язання привести своє законодавство у відповідність до європейського і відповідно до нього – правила гри для виробників харчових продуктів. При цьому контроль мав існувати «від лану- до столу». Саме для цього й була утворена ДПСС з усім її функціоналом, аж до санепідстанції, яка відігравала далеко не останню роль у системі контролю. Не чиясь забаганка, а узгоджене з євроспільнотою позиція!

Що зараз? За будь яких структурних змін компетентного органу, ми даємо привід ЄС переглянути відношення до нас, як до зрозумілого і прогнозованого для них  постачальника харчових продуктів. Що таке ЄС в даному випадку? Це конкретні люди, чиновники, які, під впливом лобістських сподівань наших традиційних конкурентів, із задоволенням і навіть агресивно перерозподілять ринки не на нашу користь! Іншими словами, коли ми помиляємося – ми даємо привід — привід використовують – нас на ринку міняють наші конкуренти.  Надалі справа техніки! Ми тих ринків більше не побачимо!

Далі більше! Зміни в наших відносинах з ЄС стануть індикатором для інших ринків. Ризикуємо втратити усе! Варто?

Виникає запитання – люди, які ініціюють усю цю маячню, просто помиляються чи свідомо зливають країну? І в тому, і в тому випадку наслідки для «реформаторів" різні, але перша дія керівництва країни має бути єдиною – відсторонити! І негайно! «фахівців», що здатні згенерувати проблему там, де її можна було б і не генерувати!

Що потрібно зараз? ДПСС вже скоро рік без керівника. Нинішній в.о., при всій повазі й без жодної іронії, не в силі щось змінити! Керівник, який живе від Кабміну до Кабміну і від одного фейкового конкурсу до іншого, не розуміючи чи буде він на роботі завтра, чи ні, апріорі, не в силі щось змінити! Як і 30-тисячна армія працівників. Наразі всі вони деморалізовані, зневірені  і відчувають себе кинутими на напризволяще! Як результат – «разброд і шатаніє» в регіонах, безконтрольність в роботі підрозділів, розквіт безнаказаності та вседозволеності. 

Висновок. Перед тим як щось реформувати, НЕОБХІДНО вислухати альтернативні точки зору! Тут яскраво видно одну, безумовно компетентну, точку зору МОЗ. Але, люди добрі, іншу хтось запитав????? Немає Мінагрополітики! Це перша помилка, яка сьогодні не дозволяє ринку №1 за темпами росту бути почутим!  Друга помилка – лишати таку структуру як Держпродспожислужба без повноцінного керівника на такий термін! НЕЗАЛЕЖНО ВІД ПРІЗВИЩ! За державу соромно!

Який мав би бути план дій?

1. Призначити повноцінного керівника Держпродспоживслужби!

2. НЕ ЧІПАТИ НІЧОГО!!! Ламати – не будувати!

3. Завершити формування ДПСС, шляхом передачі їй усього функціоналу СЕС! Прийняти нову редакцію закону «Про санепідблагополуччя» і сформувати для нього нормативно-правову базу!  Сьогодні, реформуй-не реформуй відсутні ЖОДНІ встановлені механізми існування СЕС! Немає нтрмативно-правової бази його існування! В природі! Аж нудить,  коли запорукою перемоги над усіма вірусами світу називають зміну вивіски на будівлі!

4. Головний санітарний лікар – заступник голови ДПСС!

5. ПРИПИНІТЬ шкодити країні!!!

Акцент на ефективність, а не дії заради дій – наразі конче потрібні, аби система контролю і нагляду працювали безперебійно в країні, особливо, в умовах надзвичайно непростої епідеміологічної ситуації через коронавірус.

Європейська бізнес асоціація

Вчора стало відомо, що КМУ має намір реорганізувати Держпродспоживслужбу та утворити Державну службу з контролю захворювань України. За отриманою інформацією, в Уряді підготовлено відповідний проєкт постанови КМУ, який мав бути розглянутим вчора, проте, його розгляд було перенесено.

Відповідно до запропонованої концепції, новостворена служба у підпорядкуванні МОЗ буде здійснювати реалізацію держаної політики, зокрема, у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, епідеміологічного нагляду. Водночас, згідно з чинною постановою КМУ про Положення щодо Держпродспоживслужби, перелік сфер та галузей, в яких ДПСС реалізує державну політику є значно більшим, включаючи ветеринарну медицину, карантин та захист рослин, насінництва та розсадництва, тощо. Тому, на переконання бізнесу, ініційовані МОЗ зміни ставлять під загрозу стабільність роботи багатьох секторів економіки, зокрема, сільського господарства, насінництва, роздрібної торгівлі, споживчих товарів. Окрім того, вбачається недоцільним виведення питань безпечності та окремих показників якості харчових продуктів із-під підпорядкування Мінекономіки, що є профільним центральним органом виконавчої влади для продовольчої галузі.

Тому, вчорашня інформація щодо реорганізації служби викликала подив у представників бізнесу. Більше того, питання викликає і швидкість, з якою виникла ідея реорганізації Держпродспоживслужби.

Спільнота завжди виступала за якість роботи органів державної влади та ефективність взаємодії з бізнесом. В 2014 році створення Держпродспоживслужби стало однією з важливим реформ задля забезпечення харчової безпеки в країні та була схвально сприйнята бізнесом. Проте, налагодження роботи служби тоді зайняло тривалий часу та вимагало від бізнесу пристосування до нових процедур. Тим не менше, епідеміологічна ситуація в країні була кардинально іншою та біль стабільною. Тож наразі, імовірна реорганізація також може супроводжуватись кардинальними змінами в роботі системи і, потенційно, гальмувати експортно-імпортні операції та торгівлю на внутрішньому ринку через затримки у оформленні документів дозвільного характеру, тощо і так в дуже непростий для бізнесу час через COVID-19.

Водночас, на сьогодні вже близько року Держпродспоживслужба залишається без очільника. Так, кілька разів спроби призначити нового голову мали місце – було проведено конкурси, проте, призначення так і не відбувалось. Однак, задля ефективної роботи та злагодженої координації дій будь-яка служба все ж повинна мати керівника, який координуватиме процес роботи, команду та буде відповідальним за реалізацію покладених на службу зобов’язань.

Так, на переконання спільноти, реформи такого масштабу мають широко обговорюватись з усіма зацікавленими стейкхолдерами, а вже опісля – виноситись в зал для прийняття рішення.

Крім того, приймаючи рішення такого масштабу, варто дуже ретельно оцінювати всі за і проти, чи дійсно нова ідея буде корисною для країни та якими будуть можливі наслідки для сфери. Тож наразі, на переконання бізнесу, акцент варто зробити на призначення дійсно ефективного керівника вже існуючої структури та стратегічне вибудовування робочих процесів. Тому, бізнес не підтримує реорганізацію Держпродспоживслужби та звертається до Прем’єр-міністра із закликом відхилити дану ініціативу.

Акцент на ефективність, а не дії заради дій – наразі конче потрібні, аби система контролю і нагляду працювали безперебійно в країні, особливо, в умовах надзвичайно непростої епідеміологічної ситуації через коронавірус. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!

Реорганізація чи ліквідація Держпродспоживслужби посеред маркетингового сезону матиме вкрай негативні наслідки – зрив посівної кампанії та зупинка експорту зерна.

«Українська зернова асоціація»

Українська зернова асоціація звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням не допустити прийняття рішення про реорганізацію Держпродспоживслужби посеред зернового маркетингового сезону. Такі дії можуть привести до панічних настроїв на ринку та створити перешкоди аграрному експорту, зокрема зернових культур.

Як відомо, щороку аграрний експорт забезпечує Україні понад 40% валютних надходжень. Лише експорт зерна приніс країні минулого року близько $10 млрд. Україна вийшла на друге місце після США за цим показником, обійшовши Аргентину та Росію. З року в рік Україна встановлює все більші рекорди врожаїв, і як результат, експорту. Ми впевнено рухаємось до показника виробництва в 100 млн. т. зернових та олійних культур та 70 млн. т. експорту до 2022 року.

Сьогодні Держпродспоживслужба відіграє ключову роль в аграрній галузі країни, реалізуючи державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин. Також служба здійснює функції державного нагляду (контролю) за якістю зерна та продуктів його переробки, додержання заходів біологічної і генетичної безпеки, радіаційного контролю сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

За шість років роботи Держпродспоживслужба продемонструвала інституційну спроможність та важливість такого держоргану, зарекомендувала себе як державний орган, який сприяє розвитку зернової галузі та експорту українського зерна. УЗА неодноразово проводила спільні заходи з Держпродспоживслужбою з метою лібералізації експорту на зовнішні ринки, розширення географії зернового експорту, просвітницькі заходи щодо впровадження актуальних світових стандартів в Україні та кращих практик ведення фітосанітарної діяльності. Завдяки зусиллям Держпродспоживслужби, зокрема, став можливим вітчизняний експорт до В’єтнаму, Індонезії, Єгипту, Китаю та інших країн, з якими Україна шукає порозуміння в питаннях нетарифних бар’єрів. 

Також йдеться про репутацію України як надійного партнера в міжнародній торгівлі зерном. УЗА разом з Держпродспоживслужбою та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України доклали чимало зусиль аби досягти відповідного визнання якості та безпечності українського зерна на міжнародному рівні. Реорганізація Держпродспоживслужби під час «гарячого» сезону дасть негативний сигнал на зовнішні ринки, про небажані наслідки якого фахівці лише можуть здогадуватись.

Як відомо, нещодавно розпочалась осіння посівна кампанія, а з 1 липня розпочався новий маркетинговий рік для експортерів зерна. Реорганізація чи ліквідація Держпродспоживслужби посеред маркетингового сезону матиме вкрай негативні наслідки – зрив посівної кампанії та зупинка експорту зерна. Це призведе до зменшення валютних надходжень в країну, що неминуче негативно вплине на валютний курс та стабільність національної валюти, як і фінансової системи в цілому. Ба більше, це призведе до коливань цін на аграрну продукцію всередині країни, і як наслідок, до збитків сільськогосподарських виробників. Нагадаємо, цьогоріч аграрії й так зазнали значних збитків через погодно-кліматичні умови. Двічі за сезон такі потрясіння виробники не витримають.

Будь-які спроби реорганізації чи ліквідації Держпродсподживслужби викличуть паніку на аграрному ринку та створять суттєві перешкоди для експорту української сільськогосподарської продукції. Це призведе до непоправних втрат економіки країни та катастрофи для аграрного ринку України.

Закликаємо інші професійні та галузеві асоціації звернутися до уряду з проханням відкласти реорганізацію Держпродспоживслужби, аби не допустити вкрай жахливих наслідків для аграрного сектору України.

Володимир Лапа колишній керівник Держпродспоживслужби

Я не ідеалізую роботу Держпродспоживслужби, там багато було і залишається питань, але чого точно не було і поки що немає, так це байдужості або ставлення до бізнесу як до дійної корови.

Чи всі можуть витримати хоча б таку ж скромну  планку? Відповідь, на жаль, негативна. Наприклад, всі виробники харчової продукції в Україні зараз працюють поза межами закону, оскільки вони мають використовувати лише зареєстровані харчові добавки.  А реєстру харчових добавок, який МОЗ мало б опублікувати  ще в 2017 році, так досі і не існує. 

Звичайно, зараз у МОЗ інші пріоритети, але що заважало це зробити в минулому або позаминулому році? Навряд чи це диверсія під харчову галузь України, скоріш за все просто байдужість або неспроможність.  Навіть опублікувати харчові добавки, зареєстровані в ЄС (як по закону мали б бути зареєстровані в Україні), не можуть.

І яке геніальне рішення пропонує схвалити КМУ зараз? Реорганізувати ДПСС і створити нову службу…. І навіть запропонували вже керівника ліквідаційної комісії. По суті ми передаємо функції ДПСС до МОЗ! Це наочний приклад історії про те, що битий небитого повинен везти.

Тобто пропонується вирішити всі проблеми одним розчерком пера. Однак ніхто не вивчив питання належним чином. Так, що буде із визнанням ДПСС як компетентного органу для здійснення контролю при експорті агропродукції?

Чи не буде раптом історії про те, що хтось затягне із погодженням фінансування на виготовлення бланків фіто сертифікатів і ми заблокуємо експорт зерна ? Можна ж тягнути і з реєстром харчових добавок три роки!

Хто буде ділити офісні приміщення, бюджет і майно? І чи залишиться в цьому захопливому процесі час на координацію здійснення контролю?  Чи забудуть при цьому всю махіну ЦГЗ, яку колись завбачливо  вивели із СЕС, щоб не передавати в Держпрод? 

А може після передачі  ДПСС станеться диво і МОЗ раптом зрозуміє, що для здійснення контролю непогано було б уніфіковані форми розробити і затвердити?