Втрати від посухи. Чи подасть уряд «сильну» руку українським аграріям

Випробування погодою стало справжнім лихом для українських аграріїв у цьому році. Зміна погодніх умов, яка спричинила втрату через посуху озимих культур навесні, та зіпсувала аграріям осінні жнива, стала гіршим лихом для багатьох, ніж карантинні заходи через вірус. Чимало господарств на півдні України втратили більшу частину врожаю та вже кажуть, що перебувають під загрозою згортання. Найбільше постраждали кукурудза та соняшник. AgroPolit.com розбирався, які втрати отримав сектор та що планує зробити уряд для підтримки аграріїв.

Скільки втрачено

У серпні 2020 року у МЕРТ зменшили прогноз зі збору зернових з 72,1 до 70 млн т. На півдні України господарі опинились на межі згортання свого аграрного бізнесу. Потерпіли в цей же період і мешканці західних регіонів, яким негода відібрала врожай під час весняно-літніх повеней.

З останніх прогнозів цікава розкладка МЕРТ щодо урожаю куркудзи.

«Погодні умови останніх тижнів спричинили або втрату потенційного врожаю кукурудзи, або суттєве його зниження. Якщо осінні погодні умови будуть сприятливими, урожай кукурудзи передбачається на рівні 35 млн т, а загальний урожай зерна – на рівні 70 млн т…», – сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Втрати від посухи аграрії рахують від початку року. Бо ще під час збору озимини навесні говорили про значні ушкодження. За офіційними даними, весною через посуху аграрії не дорахувалися близько 2,6% від усіх посівних площ озимих культур.

Читати до теми: Чи отримали фермери компенсацію за втрати від посухи — коментарі

Фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ і ДКАУ на основі аналізу космічних знімків оцінювали стан озимих культур за травень 2020 року та дослідили, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули на площі, яка становить близько 920 тис. га. За даними дослідження, майже третина втрачених посівів – близько 340 тис. га – припадають на Одеську область.

Зливи на заході країни у першій половині року відібрали готовий урожай. Фермерам, які постраждали від негоди, планували компенсувати за результатами висновків техногенної комісії, коштами з місцевих бюджетів.

«Плакати хочеться. Урожай був, але зараз його немає. Град збив. Усе на землі. Половина на землі», – розповів фермер Микола Бугайчук. Він має власний комбайн та обробляє паї разом із сином. У Заячицівській громаді, де він мешкає та працює, град і зливи пошкодили до 50% врожаю.

Фермери рахують збитки на полях із кукурудзою

Трагічними є результати жнив у низці господарств у Одеській, Миколаївській та Черкаській областях, де розповідають практично про повну втрату посівів, відомо навіть 2 випадки самогубства аграріїв, які начебто дуже перейнялися втратами майна.

«У моєму господарстві постраждали майже 100% посівів на площі 3800 га, з яких загинуло 65%. З решти площі ми зібрали 350-400 кг зерна. Вже подали всі акти на списання, всі документи, згідно з переліком, який нам надала адміністрація. Але на цьому закінчилося», – розповів керівник ТОВ «Дунай Агрос» Дмитро Зеленьков.

Про знищені посіви через тривалу посуху та спеку на Черкащині розповів фермер Петро Тимошенко. Каже, посіви кукурудзи знищені і на його полях, і у сусідніх районах.

«Нерви, горить кукурудза, але все ще жевріла надія, а раптом... Вчора ж таки обійшов поле з кукурудзою та зрозумів – УСЕ! нам кранти! принаймні тим, у кого така ж ситуація. Бо є села, де були дощі, там краща ситуація і вони щось зберуть. Тому я не хочу згущувати фарби, а кажу лише за себе і те, що бачу! Так от, кукурудза повністю догорає, майже не викинула качана… Соняшник також горить і він не «наллється» так, як треба, але щось вродить, бо ця культура має стержневий корінь, краще переносить засуху і спеку. Кукурудзи та сої майже немає», — пише фермер Петро Тимошенко.

Господар додає – через втрати врожаю подорожчання цін не уникнути. Про заробітки на полі каже так:

«Десь 80/20. Я зранку порахував варіанти розвитку і потребу у грошах, та зрозумів, що не витягну!... Тепер через недобір кукурудзи виросте стрімко ціна на неї, це означає, що подорожає вся твариницька продукція, а найперше яйця та курятина!.. Хліб подорожчає також, одним словом, жити стане весело! Адже нас є кому розважати, розваги на різні смаки!».

Фермери розповідають, що були змушені двічі пересівати зернові. У Бессарабії 80% господарств, у яких загинули озимі, брали кредити у банках і сіяли ярі культури.  Однак, за оцінками аграріїв, близько третини урожаю загинуло, ще третина – поля з низьким рівнем урожайності.

Вчасне фінансування дійсно могло б допомогти. Принаймні, якщо говорити про статтю, яка стосувалася «якісного добору добрив», – розповів Олексій Сергієнко, Art FieldS .

«У більшості компаній кукурудза займає 50% і більше площі у сівозміні. Аграрії України стали заручниками примх погоди. З урожаєм кукурудзи будуть ті аграрії, які реалізували комплексні заходи: посіяли гібриди з ФАО до 300 в ранні терміни, внесли калійні добрива, фосфорні при посіві у рядок і на насіння, цинк, магній, мідь, бор, марганець, зробили підживлення й міжрядне розпушування. Таким посівам вологи дісталося більше… Наша всім порада: економте кошти, вони вам знадобляться для інвестування у зрошування. Правда, скоро воду потрібно буде всім шукати або купувати за шалені гроші. Ну, це вже інше питання», – сказав експерт.

Прогноз урожаю соняшнику вдвічі гірший за торішній

Середня урожайність соняшника у південних областях становить 0,6-0,8 т/га, тоді як у минулому році урожайність була 1,3-1,6 т/га. Найгірша ситуація в Одеській області. У Миколаївській та Херсонській краща, проте й там не задовольняє аграріїв.

«Кілька днів тому почали збирати соняшник. Урожайність вкрай низька. Коливається від 0,3 до 0,5 т/га. Уже жодні агрономічні чи будь-які інші заходи не врятували б урожай. Не те що на моїй пам’яті, на пам’яті людей, які прожили тут по 90 років, такої засухи не було. Були засухи, повторювались, але щоб така – навіть уявити не могли», – сказав керівник фермерських господарств «Динеск-Агро» Олександр Петков.

У Херсонській області збір соняшнику починають після 25 серпня. Фермери кажуть, забракло вологи для повного наливу.

«Очікували урожайність 2 т із га, але дай Боже, щоб було 1,5 т з га. І то завдяки технологіям, якими користуємось. Підприємсво працює на рідких добривах, ретельно підбирає посівний матеріал. Соняшник не під поливом. Зазначу, що ми сіяли 1 і 25 квітня. Виявилось, що пізній посів вигідніший. Те, що сіяли раніше, «придушила» спека в період цвітіння. Плюс допомогли кілька дощиків», – розповів директор і співвласник агрофірми «Роздольне» Віктор Полков.

Про погіршення урожаю соняшнику розповідають і аграрії, які працюють у північних регіонах. Керівник фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко має поля у Херсонській та Житомирській областях. Каже, збитки є і біля моря, і на півночі.

«Через засуху урожай соняшнику цьогоріч буде менш ніж 1 т/га на Херсонщині. Це удвічі гірше, ніж очікували. Вирощуємо у Житомирській області – там окрім засухи ще й чіплялися хвороби, гнилі. Тому й там урожайність низька», – сказав Рибалко.

Щоби не згортати бізнес, урядовці мають терміново відреагувати та допомогти з посадкою нової продукції – уже на наступний сезон, кажуть аграрії.

«Нам потрібна допомога, аби закупити насіннєвий матеріал. У вересні починається посівна, насіннєвого матеріалу немає: ні озимої пшениці, ні озимого ячменю, ні гороху, нічого. Ми звернулися до Кабінету міністрів, до обласної адміністрації, всюди, щоб допомогли з насіннєвим матеріалом, щоб восени можна було відсіятися, тому що Одеська область дає озиме зерно для України, а якщо не буде якісного посівного матеріалу, урожаю у наступному році чекати не варто», – сказав голова ГО «Асоціація фермерів і приватних землекористувачів Одеської області» Володимир Варбанець.

Через відсутність достатнього рівня опадів взимку і влітку місцеві бюджети Одеської області почали недоотримувати податки, а кількість безробітних у сільському господарстві стаа зростати. Про це розповіла депутат Одеської обласної ради Алла Стоянова та навела дані з посиланням на Асоціації фермерів Бессарабії щодо загибелі ярих культур.

Усе зів'яло. Кукурудза на 82% загинула. За соняшником: 65% заявлених площ вже висохли. Висота посівів 25 см, а у кошиках насіння немає», –  заявила вона.

В Одеській ОДА назвали райони, у яких аграрії зазнали втрат найбільше. За словами губернатора Одещини Максима Куцого, збитки від посухи, які були зафіксовані спільно з Мінекономіки, становлять понад 6,5 млрд грн.

Серед найбільш постраждалих – господарства Болградського, Ізмаїльського, Татарбунарського, Кілійського та Ренійського районів, де зафіксовано загибель 70% посівів. На 50% площ загинули посіви у Білгород-Дністровському, Біляївському, Арцизькому, Саратському та Тарутинському районах.

Фактично посуха в Одеській області тривала з осені минулого року. Сподівання на те, що необхідні запаси вологи будуть компенсовані взимку за рахунок снігу, не виправдалися: як відомо, грудень – лютий 2019-2020 рр. були одними з найтепліших за всю історію метеоспостережень.

Запит на овочі та фрукти перекрили імпортом

Томати й огірки цьогоріч ввозили не лише із традиційно сезонних південних країн, а й із ЄС. Через зливи та різке зниження температури повітря у західних регіонах овочі дозрівали з запізненням. Тому пропозиція пропозиція української продукції на внутрішньому ринку була обмеженою, а ціни залишалися на досить високому рівні. Аби покрити потребу у помідорах та огірках, їх імпортували з Туреччини, Польщі, Нідерландів та інших європейських країн.

Збір овочів борщового набору ще попереду, їх має вистачити для внутрішніх потреб. В Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук України оптимістично оцінюють продуктивність нинішніх посівів.

«Є всі передумови очікувати, що врожайність картоплі буде вищою, ніж торік. Попри те, що тривалі дощі й холодна весна створили не зовсім сприятливі умови», – вважає заступник директора Інституту з наукової роботи по селекції і насінництва Микола Фурдига.

Що стосується інших овочів борщового набору – буряка, моркви, цибулі та капусти – нічого критичного щодо них не передбачається.

Тваринники та бджолярі до змін клімату прилаштувались

На ринку м’яса віддаленого ефекту від погодніх змін не прогнозують. Про це сказав керівник асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко. 

«У нас так склалося історично, що на півдні України, у Одеській та Херсонській областях, основним вирощуванням є вівчарство. Це тварини більш стійкі до таких кліматичних умов. Щодо свинарства – ринок зернових ділиться не регіонально, купували у Львівській та інших областях. А молочним скотарством на півдні займаються мало, якщо говорити про заготівлю таких кормових культур, як силос. Дефіцит є через значне збільшення експорту живих тварин з України у молочному скотарстві, та водночас скотарством хочуть займатися все менше людей. А у свинарстві штучно створено дефіцит, коли не вистачає сировини і піднімається за рахунок цього ціна. Якщо у Польщі від 10 злотих, а це 70 грн, коштує кілограм свинини, то в Україні ціна удвічі вища вроздріб», – сказав Бабенко.

Пасічники у південних регіонах також не в плюсах. На Херсонщині забракло медозбору із соняшнику.

«Там, де пройшли дощі, чи соняшник вирощують на зрошенні, він цвіте рясно. Тому дехто з моїх колег встиг і по три рази соняшниковий мед відкачати. А на богарних землях, які потрапили у «смугу» бездощів’я, справи кепські – качати нічого. Щодо закупівельних цін на соняшниковий мед, то вони залишаються стабільними ще з кінця минулого року – тридцять гривень за кілограм. Чи зміниться вартість такого меду восени, прогнозувати не берусь», — зазначає пасічник з села Таврійського Голопристанського району Херсонщини Юрій Лавриненко.

Читати до теми: Тільки соняшниковий мед і вдався на Херсонщині

Шанси реабілітуватися після втрат від посухи та зливи є не в усіх

Як можна побачити з коментарів представників галузі, втрати вагомі. Хоч нині експерти не наважуються назвати кількість підприємств, які перебувають на грані згортання, відомо точно – аграрії такі питання перед собою вже ставлять. Подолати кризу, викликану кліматичними умовами, вдасться не всім аграріям», – розповів перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

«Якщо фермер згортається, працюватиме його земля у будь-якому випадку. Він працював або на орендованих, або на самозахоплених землях. Не може працювати – продасть свої договори оренди тому, хто може обробляти далі, і фактично свої гроші поверне. Якщо самозахоплення – то згорнеться та піде звідти. Якщо вільні земельні ділянки, завжди знайдеться хтось із фінансовими ресурсами, який буде готовий їх обробляти. Є повністю висушені під пустелю земельні ділянки. Але якщо є фінансові ресурси, або вступають у кооперацію декілька аграріїв, мають змову поверхнево зрошувати. Не обов’язково вкопувати зрошувальні системи. Якщо продасть – то отримає кошти, на які зможе працювати на менших земельних ділянках. Якщо ж людина в кредит працювала – тоді все значно страшніше, бо гроші слід повертати. Якщо борг підприємства – можна обанкротити, позичав як фізособа – фактично на тобі висить. Тоді люди можуть і будинки, і машини продавати, розпродувати майно, щоб розрахуватись», – розповів Фурсенко.

Обіцянки уряду на підтримку аграріїв

Щоб дізнатися, що планує зробити уряд, аби підтримати аграріїв, які постраждали від погодніх умов, AgroPolit.com подав запит до МЕРТ. У ньому запитав, яку конкретно підтримку отримають та чи планують реалізовувати програми для побудови систем зрошення та меліорації на півдні України. Проте відповідь за 8 днів, передбачених на опрацювання, не отримали. Раніше повідомлялося, що уряд запропонував такі механізми підтримки сільгоспвиробників:

• Зміни до урядової постанови №300. Вони дозволяють аграріям без прив'язки до обороту отримати компенсацію відсотків за  кредитами.
• Мінекономіки спільно з Державною податковою службою зобов'язались підготувати роз'яснення механізму списання посівів, в результаті якого буде нараховуватися ПДВ на цю операцію.
• Мінекономіки анонсувало дотацію сільгоспвиробникам на одиницю оброблюваних площ, які були втрачені в результаті погодних умов. Сума дотації озвучена у 4,5-5 тис. грн на гектар, вона має бути безповоротною. Така допомога буде надана за умови пред'явлення мінімального пакета документів, який покаже втрати і підтвердить факт стихійного лиха.
• Винесення до Кабміну питання тарифів і компенсації електроенергії.
• Комітет Верховної Ради України з аграрних і земельних питань підтримав зміни до закону щодо державної підтримки і компенсації вартості електроенергії при зрошенні.

Проте, як виявилося, на місцях адміністрації не знають механізму виділення такої допомоги аграріям і збирають документи на отримання компенсацій на основі постанови «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету», яка  передбачає виділення лише поворотної допомоги агровиробникам.

Фермери урядової підтримки чекають, але не всі

Попри гостру потребу у фінансових ресурсах, запропоновані урядом пропозиції фермерів відлякують – мовляв, треба додаткові власні гроші, аби отримати гроші урядові на компенсацію витрат від засухи, та ще й, які прийдуть невідомо коли. Тому не певні, чи дійсно шкурка варта вичинки.

«Щоб зібрати пакет документів, треба витратити мінімум місяць. Довідка від торгово-промислової палати дається через 25 днів, статистика – 10 днів, гідрометцентр – 15 днів. Довідка з гідрометцентру коштує 820 грн, статистика – понад 600 грн, довідка з торгової палати – 4200 грн. У фермерів і так немає ні врожаю, ні грошей. А скільки треба вибігати... і те потрібно, і те, і по інстанціях доведеться побігати. Люди просто вже не вірять державі, домовляються один з одним або десь позичають», – розповів голова ГО «Асоціація фермерів і приватних землекористувачів Одеської області» Володимир Варбанець.

Після подання документів фермери стикнулися з черговою проблемою – нерозумінням уряду, довгим очікуванням зворотної відповіді та самих коштів. 

«Всі по-різному говорять. Є такі чутки, що безповоротною допомога буде тільки там, де постраждало понад 51% посівів, точно сказати не можу, бо не знаю. Те, що нас ще змусять ПДВ повернути, згідно із законодавством за списаними посівами, це точно. Хотілося б повернутись до сільського господарства, яке було роки 3-4 назад, щоби був спецрежим ПДВ. Колись чув, що податки зменшать, але поки це лише казки», – розповів Дмитро Зеленьков. 

Фермери втрачають надію отримати підтримку на подолання посухи ще й тому, що не можуть отримати кошти за держпрограмою, закладеною у держбюджеті на початку року на розвиток. За усіма напрямами з 4 млрд грн освоєно на кінець літа 1 млрд грн.

Від посухи потерпатимуть ще не рік

Засуха триватиме і потерпатимуть від неї як в Україні, так і у різних країнах світу. Відтак, фінансувати заходи на боротьбу з нею необхідно ще «вчора». Песимістичний прогноз щодо України озвучив науково-технічний радник міжнародного проекту «Чисте повітря для України», PhD з екологічної безпеки Максим Сорока.

За даними Національної екологічної ради України, за останніх чотири роки спостерігається катастрофічне маловоддя. Водойми наповнюються максимум на 80% від норми, а іноді ще менше. Це призводить до зміни їхнього гідрологічного циклу. За роки незалежності зникло понад 10 тис. малих річок.

Песимістичний прогноз – в Україні щороку більше людей будуть відчувати спочатку дефіцит води питної якості, а вже потім дефіцит хоча б якоїсь води. Велика територія країни поступово перетвориться на пустелю, ґрунти спочатку втратять здатність до поглинання та накопичення води, а потім і головну цінність – родючість. І до водної кризи приєднається продовольча. Зниження рівня ґрунтових вод призведе до масового висихання дерев і чагарників, почнуть активно зникати інші природні екосистеми, мають велику водну буферну ємність – болота, луки, озера, малі річки. Все це призведе до безповоротної сукцесії. Пересохлі дерева й чагарники регулярно горітимуть, гасити їх буде нічим», – розповів Сорока. 

Вчені помітили, що уже спостерігається дефіцит вологи ґрунту (за різними оцінками, від 20 до 40%), що вплине на вегетацію сільськогосподарських культур та урожайність.

«Ситуацію ускладнює той факт, що верхній шар ґрунту на полях дуже пересушений і отримав умовні гідрофобні властивості (згадайте, як крапля води «качається» по сухому пилу – тут той самий принцип). Тому у випадку травневої зливи буде збільшена водно-зливова ерозія ґрунту сільськогосподарських угідь, певну кількість родючого шару просто змиє, і територія втратить частину агрокультурного потенціалу», – сказав Сорока. 

Щоб вирішити причини проблеми, а не боротися з її наслідками, експерти радять запровадження стійких форм землеробства та сільського господарства.

За такої великої площі розораних земель у басейні потрібно збільшувати ємність екосистем, бо зараз після дощу пересушена рілля просто втратила здатність поглинути вологу та фільтрувати її у підземні водоносні горизонти. Через нераціональні практики сільського господарства зливні води просто сходять по рельєфу місцевості, створюючи ще більше проблем», – підсумував Сорока.

Підтвердила прогноз PhD з екологічної безпеки Максима Сороки географ-метеоролог  Віра Балабух.

«В Україні суттєво змінюється термічний режим, режим зволоження, вітру. Ріст температури помітний протягом усього року, а найбільше – взимку та влітку. З кінця 90-років в Україні не було жодного так званого холодного року. Середня температура за рік була вищою за норму. З 2007 року річні аномалії перевищили півтора градуса, а в окремі роки – навіть два», – зазначила Віра Балабух.

За останні 120 років в Україні було зафіксовано понад 70 катастрофічних для агровиробництва посух.

«Уже зараз в Україні спостерігається одразу декілька видів посух. Атмосферна посуха, ґрунтова посуха, гідрологічна посуха, коли пересихають водойми. І от зараз уже говорять про геологічну посуху, коли вологи не вистачає у верхніх горизонтах ґрунтів. Тобто пропадає вода в колодязях», – зазначає Віра Балабух.

Не менш песимістичний прогноз повідомляють світові експерти щодо ситуації у різних країнах. Відповідно до найбільшої у світі бази даних про клімат Землі, американського National Centers for Environmental Information (NCEI), у березні 2020 року планета рекордно нагрілася: лише одного разу за весь час спостережень з 1880 року температура відхилялася сильніше від середньої. Кажуть, що моря рекордно нагріті – Світовий океан у березні був на 0,8 градуса теплішим від середнього для цього місяця значення. А що тепліший океан, то потужніші утворюються у ньому урагани. Із великих економік найбільшої шкоди вони завдають США – найбагатшій країні світу,

Системи зрошування – чи не єдине рішення для України

Створення систем, які будуть забезпечувати зрошення та меліорацію – чи не єдине рішення для регіонів півдня, щоби зберегти родючість ґрунтів і забезпечти урожайність на наступні роки. Про це нагадав і голова ради ВО «Бізнес-Варта» Іван Мірошніченко.

Треба виходити з реалій. Якщо держава не поновить центральні та міжрегіональні системи зрошення, то ми втратимо виробництво, зміниться уклад та долі людей у цілих регіонах Півдня України, Приазовських та Причорноморських регіонах. Для цього потрібно інвестувати 1,5-2 млрд доларів, і кошти на ці важливі цілі є. Польову та між польову інфраструктуру на різних умовах могли б узяти самі агровиробники, але до поля та масиву воду треба дати і підвести», – сказав Мірошниченко.

Створення системи зрошування забезпечить зростання виробництва від 12 млн тонн на рік на початку і до 20 млн тонн продукції на рік за 5-7 років, запевняє Мірошниченко.

«Можна залучити кредити (Китай, Світовий банк та інші фінансові установи надавали попередню згоду у фінансуванні та участі), або забезпечити державне фінансування такого важливого проєкту національного значення, але, звісно ж ,локалізувати та зв’язати витрати в Україні. Це зростання на $2-2,5 млрд додаткового виробництва й експорту на початку реалізації та $5-7 млрд через 5-7 років. Також це можливість вирощувати на поливі та на ще відносно багатих ґрунтах продукцію з високою додатковою вартістю. В іншому разі, буде дуже боляче людям, з великими втратами пройде ця трансформація в цілих регіонах», – сказав Мірошніченко.

Фермери півдня спробували порахувати, скільки в нинішніх умовах для них коштує вода для зрошування. Кажуть, без державної підтримки зберегти урожай за таку вартість неможливо.

«Про те, що аграріїв півдня врятує зрошування, говорять багато. Ось математика: облводгоспи продають нам воду по 2,68 грн/куб. м, якщо додати решту відрахувань, кубометр води для зрошування обходиться в 4 грн. Однак, щоб покращити урожай кукурудзи, необхідно хоча б 5-6 т, вилити 5-6 тис. куб. м води. Це 24 тис. грн на га – нереальні цифри», – розповів керівник фермерських господарств «Дінекс-Агро», «Дінекс-трейд», «Арна» в Одеській області Олександр Петков.

Аграрій додає, що чекати допомоги від держави цьогоріч – справа марна.

«Щодо держпрограми допомоги, ми нічого не дочекалися. Хоча подавали більш як місяць тому. Далі обіцянок не дійшли. 5,5 млн грн виділили аграріям області на компенсацію за подачу води – це смішно. Документи на полив приймають, але списання коштів не відбувається. Через те що сума на область комічна, вона не покриває усіх витрат. Подібна історія з компенсацією аграріям півдня на загибель озимини. Обіцяли по 5 тис. грн на га з урахуванням поданих площ. Подавались, але теж нічого не отримали. Чимало підприємств області гинуть, згортаються», – сказав Петков.

Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року уряд схвалив 14 серпня 2019 року. Проте далі – програма заглухла.

Нині є програма підтримки сільськогосподарських підприємств, яка передбачає відшкодування частини вартості техніки, зрошення тощо. Так от, цього категорично недостатньо у Бессарабії, розповів Іван Ніякий, віце-президент «Морської палати України»

«Нині нам вкрай важливо донести до керівництва країни про масштаби катастрофи, яка буде лише посилюватися через зміни клімату, і допомогти владі здійснити правильні заходи… У Шевченкове (Кілійська ОТГ) добровільно пішов з життя 66-річний місцевий житель, який займався вирощуванням урожаю на орендованих у односельчан землях. Страшна посуха спричинила загибель 100% посівів, що й довело чоловіка до петлі... Проєкт зрошення було включено до переліку пріоритетних ще у 2010 році. «Друге дихання» він отримав у 2015-2016 рр. і гроші на нього виділяли міжнародні фінансові партнери, але знову проєкт «заговорили і вбили». Вони мають реалізовуватися через спеціальний «проєктний офіс» і мати спеціальний статус, а люди, які над ними працюють, мусять мати спеціальний мандат на їхню реалізацію. Тоді такі проєкти реалізовуються за 3-4 роки і здатні витягнути країну з кризи, що не є якимось ноу-хау», – розповів Ніякий.

Проєкт Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року розроблявся на основі роботи НААН. Планувалося, що вона забезпечить загальну вартість додаткової валової продукції до 135 млрд грн на рік, розповідав під час презентації Стратегії президент НААН Ярослав Гондзало.

Виконання стратегії створить додаткове зрошення на площі 1-1,2 млн га та додаткове водорегулювання в зоні осушення на площі 1 млн га. За рахунок цього очікується збільшення валового виробництва зернових (8 млн тонн/рік), технічних (3,5 млн тонн/рік) та плодоовочевих культур (11 млн тонн/рік)», – казав Гондзало.

Три етапи Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року:

• Перший (2019-2020 рр.) передбачає врегулювання нормативно-правової бази і створення об'єднань водокористувачів — самоврядні неприбуткові організації, які надаватимуть послуги зрошення та дренажу.
• На другому етапі (2021-2024 рр.) планується розмежувати повноваження органів влади щодо участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері зрошення, розширити повноваження басейнових рад, розпочати оновлення водогосподарського комплексу, впровадити прозору та соціально прийнятну системи формування тарифів.
• Третій етап розрахований на 2024-2030 роки. У цей період, окрім іншого, необхідно здійснити інституційну реформу управління водними ресурсами та меліорацією земель, забезпечити стале функціонування Національної водної ради, Фонду, басейнових рад, басейнових управлінь водними ресурсами, ОВК та їхньої ефективної взаємодії, реалізувати цільові інвестиційні та інфраструктурні проєкти.

Фінансування реалізації стратегії передбачає залучення коштів державного та місцевих бюджетів, водокористувачів, суб’єктів сільськогосподарської діяльності, інвесторів, коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних донорів. Необхідність виділення коштів може бути причиною того, що програма гальмується.

Подібна доля спідткала і попередні програми зі створення систем зрошування, які потрапляли до урядовців, розповів перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

«Стратегію загальмували, як і було з іншими, котрі пропонували з 2010 року. Фермери, які вирощують щось невелике, займаються інтенсивним виробництвом і завжди мають змогу полити свої поля, навіть коли неврожай – або свердловини у людей, або вони десь підвозять воду. І коли така серйозна засуха, це здорожчує їхнє виробництво, вони потребують більше води, але можуть вирівняти цю ситуацію. А коли середнячок, який має більші поля, то для них забезпечити поля зволоженням практично самотужки неможливо», –  розповів Фурсенко.

Агрострахування і обіцянка позову до КМУ

Окрім того аграрії вимагають запровадити державну компенсацію страхового платежу. Як розповів голова ГС «Всеукраїнський Конгрес Фермерів» Іван Слободяник, це поширена практика в країнах Євросоюзу. Норма передбачає, що страхуючи врожай, фермер робить платіж страховій компанії і потім йому повертають від 30% до 80% цього платежу.

«Єдиний механізм, яким пробують вирішити цьогорічну ситуацію з посухою –  кошти з резервного фонду. Щоправда досі нічого не виплачено… А з коштів на державну підтримку аграріїв надати компенсацію – неможливо юридично. Тому компенсація страхового платежу –  єдиний вихід!», –  наголосив голова ГС «Всеукраїнський конгрес фермерів».

Окрім аграріїв, запровадження компенсації страхового платежу позитивно відіб’ється і на ринку страхування, оскільки залучить туди нових робітників. Але якщо агрострахування не врегулюють законодавчо – державі це обійдеться значно дорожче.

Найближчим часом плануємо зустріч із профільним комітетом ВР, де будемо наголошуватимуть на запровадженні компенсації страхового платежу. Бо йдеться не просто про втрату ринків збуту сільгосппродукції, а й про продовольчу безпеку країни загалом!», –  резюмував Іван Слободяник.  

Над цим механізмом нині вже працюють. Нагадаємо, раніше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com  секретар аграрного комітету, народний депутат «За майбутнє» Іван Чайківський розповів, що за оцінками депутатів з 1 січня 2021 року уряд має запустити такий вид страхування. 

«Найголовніше питання на сьогодні – агрострахування, адже це нові правила для українських сільгоспвиробників, які дозволять мати впевненість у завтрашньому дні, та уникнути фінансових втрат від такого чинника, як погода, хвороби, тобто все те, де неможливо убезпечитися... Повністю підтримую таку ініціативу і вважаю її дуже актуальною та на часі: бачимо, що через посуху загинули 385 тис. га посівів. МЕРТ пропонує сформувати таку систему агрострахування, як зараз працює система компенсації за банківськими відсотками. Суть наступна: фермер страхує, сплачує за договором страховий платіж, а держава компенсує частину цього платежу.  За задумом міністерства, усі учасники ринку зможуть брати участь в агрострахуванні, щоб не було якоїсь певної монополії. Учасниками агрострахування зможуть стати фермери, сільгосптоваровиробники різних форм власності. Об’єктами страхування будуть посіви, насадження та урожай, а також тварини, риба, біоресурси, сім’ї бджіл… Я розумію, що на початку запуску ніхто не буде бігти за страхуванням, але сьогодні це вихід для аграріїв та держави. Влітку, сподіваємося, побачимо законопроєкт про агрострахування, обговоримо його та приймемо, щоби з 1 січня 2021 року запустити агрострахування по всій Україні», –  раніше заявив Іван Чайківський.

Закон уже на виході, нещодавно запевнив аграріїв і сам президент Володимир Зеленський. На зустрічі з представниками бізнесу Кіровоградської області він заявив наступне:  «Потрібно створювати нові системи поливу, програми страхування врожаїв. Не хвилюйтеся: уряд уже цим займається — щодо страхування готується відповідний законопроект», –  зауважив він.

Аграрії чекають, як завжди спокійно. Але на відміну від попередніх років вони пішли на ще один радикальний крок – не дочекавшись обіцяної допомоги від держави за зіпсований урожай через посуху, одеські фермери подають колективний позов, розповів Юрій Борщенко, голова «Одеської обласної Асоціації роботодавців Півдня України». Він нагадав, що попри те, що посуха, яка знищила в Одеській області урожай, була визнана надзвичайною ситуацією, фермерам так і не надали допомогу.

«Згідно з відповіддю, яку нам надали, було виділено 50 млн грн. Але жоден фермер в Одеській області цю допомогу не отримав», –  розповів Юрій Борщенко.

Він зазначає, що передовсім фермерам необхідні гроші, щоб погасити кредити та оплатити оренду. Також аграрії сподіваються отримати кредитні канікули. Вони готові подати колективний позов і домогтися компенсації.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com.