Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?

Представники молочної галузі презентували концепцію розвитку молочного тваринництва на наступні 10 років. Її обговорення відбулося під час Всеукраїнського молочного форуму-2020. Організатори –  спілка молочних підприємств України та Центр новітніх технологій та інновацій. Серед учасників – представники уряду, провідні учасники молочного ринку та рітейлу, експерти. З огляду на різкий спад поголів’я ВРХ та зменшення виробництва молока представники трьох профільних асоціацій підписали меморандум про співпрацю та звернулися до уряду з проханням зробити низку кроків, які зменшать темпи падіння галузі та зупинять експансію закордонного імпорту на ринок України. Про найбільш важливе, що пролунало на форумі, дізнавався AgroPolit.com.

Проблеми та тенденції у молочній галузі у 2020 році

Спад поголів’я ВРХ і виробництва молока

У 2020 році Україна виробляє у 4 рази менше молока, ніж на початку 2000-х. Якщо у 1994 році виробництво продукту в Україні складало 24,5 млн т., то у 2020-му – 6,5 млн т. Такі вражаючі цифри озвучив під час Всеукраїнського молочного форуму голова спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

У 1991-1995 рр. Україна була на 6-му місці у світі за об’ємами виробництва молока. Попереду були лише США, Росія, Німеччина, Індія та Франція. У 2020-му Україна потрапила на 32-ге місце у рейтингу, та віддала першість більшості країн ЄС. Якщо у 1990 році поголів’я корів становило 8,5 млн голів, то у 2020-му ця цифра скоротилась до 1,7 млн гол.

Читайте до теми: Молочна галузь України та її майбутнє через 10 років: проблеми, національна програма розвитку та державна підтримка

Так само ціни на молоко в Україні є найвищими у Європі, що не на користь потенційній можливості реалізувати продукцію. Восени 2020 року відбулося наближення до європейської ціни за рахунок послаблення гривні, тому тепер молоко коштує близько 30 євроцентів, як у ЄС.

Низький рівень фінансування галузі державою

Попри вагому потребу у держпідтримці тваринництво отримує у рази менші суми з бюджету, нагадав голова спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Як я вперше чув про заплановану державну підтримку на аграрній виставці, де презентували програму державної підтримки на 2021 рік, там була цифра 8,2 млрд, які планували виділити на аграрний сектор. Останню інформацію, яку нам озвучило Міністерство фінансів, то ця державна підтримка знизилася у два рази до 4 млрд грн. Думаю, що це нічого, відверто. І ті, хто робили цю програму, очевидно не розуміють важливості аграрного сектору для економіки України. Тому що це більше іронія. Можу сказати, що за І півріччя 2020 року було виділено 1 млрд грн на погашення зобов’язань за 2019 рік, і лише 200 млн грн – на підтримку тваринництва. Фактично із 1,2 млрд грн на підтримку тваринництва сьогодні виділено 200 млн грн – це нічого. Це знову говорить про те, що багато державних діячів не розуміють важливості аграрного сектору. Сподіваюсь, що у нас підуть розмови про створення Мінагрополітики, і що воно буде створено найближчим часом, і буде з ким розмовляти і з ким робити спільну національну програму», – сказав Чагаровський.

Читайте до теми: Молочна галузь України та її майбутнє через 10 років: проблеми, національна програма розвитку та державна підтримка

Засилля імпортної молочки на українському ринку

Виробники молока вкрай занепокоєні імпортом продукції, обсяги якого щороку зростають. З 2018 року імпорт молочних продуктів зріс на 278%, тоді як об’єми продажу закордон постійно скорочуються. З 2019 року експорт зменшився на 20%, а за окремими позиціями – критично. Так, експорт сухого незбираного молока зменшився на 74%, вершкового масла на 45%, молочного жиру на 49%. Побільшало лише продажів за кордон плавлених сирків та молочних консерв, зазначив голова спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Нам Європа на 500 млн споживачів-європейців дала такі квоти, а ми йдемо назустріч Європі та на 38 млн споживачів отримуємо такі ж самі квоти, як у Європі. Фактично, у нас із Європою утворився гандикап у 12 разів. Тому ми маємо займати чітку позицію і наполягати на введенні дзеркальних квот, а все, що понад норму, має оподатковуватися у звичному режимі з відповідним митним стягненням. І ці кошти, які прийдуть від митного стягнення, мають акумулюватися у Фонді підтримки молочної галузі… Також з першого січня 2016 року жодного кілограма молочної продукції немає у Білорусі з України. Разом із тим, за цей час було відкрито 14 білоруських підприємств, яким було дозволено експортувати продукцію до нас… Має бути чітка позиція держави й уряду: поки Білорусь не відмовиться від підтримки російського ембарго, її продукції у нас не має бути», – розповів Чагаровський. 

Збільшення фальсифікату на внутрішньому ринку

Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський розповідав про великий відсоток фальсифікованої продукції на українському ринку. 

«Я можу говорити про деякі продукти, які фальсифікуються. Передусім це продукти з високим вмістом жиру – масло, сметана. Я думаю, рівень фальсифікації щодо масла становить 30-40%. Споживачам слід купувати масло відомих торгових марок, там фальсифікату немає. Хочу зауважити, що фальсифікація вершкового масла та сметани переважно відбувається на рівні місцевих локальних виробників. Якщо тіньовий ринок має до 20%, то такий самий відсоток фальсифікату. Друга категорія продуктів, які найбільше фальсифікуються – це сир кисломолочний. Зараз на базарах у маленьких продовольчих крамницях 95% цього продукту є фальсифікатом. Із цього продукту роблять сирники, вареники з сиром… Загалом же 80% всієї молочної продукції України відповідає своїй назві, а 20% – підробка», – сказав Чагаровський.

Читайте до теми: Молоко без держпідтримки: в Україні щомісяця безповоротно зникають 10 тисяч корів

Молочна галузь прискорює або гальмує розвиток територій

Зниження інтересу до молочного скотарства може призвести до занепаду сільських територій. Про це попередив заступник директора ННЦ Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Найбільший спад поголів’я очікується у приватному секторі, ну і стабілізація у секторі великих і середніх спеціалізованих господарств. У виробників молока прогнозується менший спад і навіть зростання у спеціалізованих господарствах. Це не лише наші прогнози, Інституту аграрної економіки, з цими прогнозами у процесі переговорів погодились фахівці-прогнозисти ФАО. У ОСД взяли їх у роботу, тому тепер ці прогнози є їхніми прогнозами. Ситуація, у якій ми зараз знаходимось, можна змоделювати таким чином: без будь-яких змін буквально за 25 років ми будемо мати майже порожню територію без населених пунктів, без сільського населення, яке буде переважно зосереджене у великих, ну можливо ще у середніх містах. Щось схоже у світі вже є – такі держави, де 90% населення проживає в одному місті, а все інше це пустеля та гори», – сказав Пугачов.

Пропозиції бізнесу  для розвитку молочної галузі

Як перезавантажити сектор? Велосипед створювати необхідності немає, кажуть виробники. Способи відомі: держпідтримка та протекціонізм внутрішнього ринку, а також стимулювання експорту. Це основні кроки, які використовує весь світ. Нижче деталі, що про них говорять представники сектору.

Збільшення держпідтримки тваринництва

Українцям важко конкурувати з виробниками молока у ЄС, бо отримують у рази менше держпідтримки. Про це розповів радник Міжнародної юридичної фірми Integrities Сергій Лахно.

Він повідомив, що загальний бюджет Євросоюзу становить 160 млрд євро, з яких 58 млрд євро надано на держпідтримку АПК. Левову частку цієї підтримки отримує Польща – 8-10% (28 млрд євро). При цьому із цих 58 млрд євро 41,7 млрд євро іде на пряму підтримку агросектору, а решта – на всі інші програми. Це при тому, що Україна колись розглядала західного сусіда, як першого покупця продукції. Тепер Польща «залила» молоком увесь Євросоюз.

У цьому році через коронавірус у ЄС запровадили нові системи допомоги – почали діяти з 19 березня 2020 року: ухвалили новий механізм – тимчасову структуру заходів на допомогу с/г виробникам, враховуючи молочникам», – сказав Лахно.

Створення іпотечного банку для фінансування галузі

Нині європейці отримують у 100 разів більше держпідтримки, ніж українці, розповів президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко. Та додав, що окрім держпідтримки прямої мають додатково національні дотації. Тому нагадав, що слід ініціювати збільшення держпідтримки в Україні. Важливим кроком для уряду він вважає необхідність створення іпотечного банку, який дозволить представникам бізнесу отримати доступ до фінансових ресурсів. 

«Окупність молока складає від 7-ми років. Тому хто дасть кредит на 7 і більше років?.. Проблему створення іпотечного банку варто вирішувати. Але не можна творити земельний іпотечний банк, який може приносити до $30 млрд – це був би необмежений доступ до ресурсів. Забезпеченнням цього є земля державної власності – 8 млн га землі.  Це дасть ставку 0,89%. Але наш уряд і депутати категорично кулаком по столу: «Ні, цього не зробимо», – зазначив Козаченко. 

Читайте до теми: Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021-2023 роки

Ініціювання розслідувань щодо експортних можливостей

Аби не потрапити в ситуацію, коли українцям буде не пробитися на світовий ринок радник Міжнародної юридичної фірми Integrities Сергій Лахно закликав урядовців ініціювати торговельні захисні розслідування. 

Нині ми бачимо, що частка імпорту до України зростає: фізичні обсяги імпорту збільшилися на 120%. Як діяти у таких умовах? Потрібно ініціювати торговельні захисні розслідування. Це стосується не лише молочної продукції, а й інших галузей. Дивіться на свої ринки та не бійтеся цього ініціювати», – зазначив експерт.

Запровадження субсидування експорту

Низку кроків на підтримку галузі запропонував Вадим Чагаровський. Серед них – необхідність запровадити субсидування експорту шляхом виділення дотацій на 1 т сухого знежиреного молока на рівні $300 та водночас виділення з держбюджету $3 млн на підтримку експорту.

«Держави, де є вертикальна інтеграція, де переробні підприємства – це кооперативи. Нова Зеландія, США, Австралія, Канада, Скандинавські країни – там галузь розвивається, відбувається зростання. Чому? Бо там є держпідтримка, від звичайного фермера до переробних підприємств», – сказав Чагаровський.

Створення та реалізація національної програми розвитку молочарства

Ще одна пропозиція представників молочної галузі до уряду – державна програма розвитку галузі. Вона складається з двох частин: молочне скотарство і переробна галузь.

«Нам потрібно створити програму розвитку галузі. Всі урядовці підтримали цю ідею. Державна підтримка сектору зменшилась у 2 рази – маємо 4 млрд грн. Хто робив цю програму, не розуміють важливості для економіки України аграрного сектору. Сподіваюсь, буде найближчим часом створене профільне міністерство, яке буде займатись проблемами сектору», – сказав Чагаровський.

Програма розвитку має містити підтримку як великих, так і малих господарств, вважає Вадим Чагаровський.

По молочному скотарству треба розробити програму розвитку великих господарств і селянських фермерських господарств (сімейних молочних ферм). Що таке велике господарство і фермерське господарство – нині чіткої дефініції немає. Фермер – це і той, хто в селі має 1 корову та 2 га, і ті, хто має 500 тисяч га землі. Треба їх розділити: є латифундисти й фермери. Для великих господарств – окрема програма, а для молока, яке вироблятимуть селянські фермерські господарства – інша»,  – зазначив він.

Вадим Чагаровський зазначив, що для великих господарств має бути державна підтримка на збільшення поголів’я – зростання продуктивності (модернізація й будівництво нових молочнотоварних ферм).

У чому її важливість? Якщо буде збільшено кількість виробництва молока, то зросте й чисельність зайнятих у галузі. Відомо, що на одне робоче місце в тваринництві створюється 9 суміжних робочих місць. Буде збільшено кількість робочих місць на фермах, побачимо збільшення робочих місць і в суміжних областях», – додав він.

Реалізація концепції розвитку молочної галузі

Представники бізнесу запропонували концепцію «Національної програми розвитку молочної галузі до 2020 року».

До неї увійшли такі пункти:

• збільшення поголів’я;
• збільшення виробництва та переробки;
• збільшення споживання;
• інвестиції;
• зростання експорту та конкурентоспроможності.

Читайте до теми: Бюджет 2021 року: для агросектору заклали «дулю з маком»

Стратегія розвитку молочної галузі до 2030 року

Стратегія розвитку має містити пункти як виробництва, так і переробки молока, переконані представники бізнесу. Бо тоді більш якісна продукція з України буде конкурувати з європейською та якістю перемагати на міжнародному ринку.

Створення реєстрів фальсифікаторів та протидія підробкам

Створити на інтернет-ресурсі Держпродспоживслужби 3 реєстри фальсифікаторів молочки запропонував голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. На його думку має бути такі 3 реєстри: 

• список підприємств, де під час перевірок виявили, що виготовляли фальсифікат;
• список підприємств, яким тимчасово призупинена дія експлуатаційних договорів;
• перелік підприємств, яким анульовано дозволи на виробництво.

«Я б передбачив, як спосіб покарання фальсифікаторів, ануляцію експлуатаційних дозволів. Також вніс би зміни щодо термінів дії експлуатаційних дозволів. Сьогодні вони видаються безстроково. На мою думку, їх варто видавати раз на 5 років», – сказав Чагаровський.

Штрафи за фальсифікат молочної продукції він пропонував підвищити щонайменше у 100 разів та навів приклад країн ЄС та РФ, де штрафи за фальсифікат у сотні разів більші, як в Україні. 

Нині фальсифікація безкарна. Чому? Бо заходи покарання смішні. Це не штрафи, а «премії» у розмірі 10-20 мінімальних зарплат за те, що вони підробляють продукцію. Підприємство, яке фальсифікує на десятки мільйонів гривень продукції, може отримати у підсумку штрафні санкції на 50-80 тис. грн. У ЄС такої проблеми немає, а от у Росії перший штраф – $5 тис., це мінімальний. Друга спроба – у десять разів більше, третя – тимчасове призупинення діяльності. Є закони, у яких прописано ці надто малі покарання. Необхідно внести до цих законів зміни, передбачивши збільшення штрафних санкцій та кримінальну відповідальність за фальсифікацію. Бо це шахрайство. А шахрайство – кримінальний злочин», – сказав Чагаровський.

Про те, що діюче законодавство не дозволяє покарати за фальсифікат молочки великі підприємства підтвердила і т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

«Ми йдемо, перевіряємо продукцію, перевіряємо маркування, добре що діє закон захисту споживачів, що те, що написано на етикетці, має відповідати тому, що у складі. Добре, не знайшли можливості перевірити, шкода здоров‘я. Але, нажаль, бувають і такі моменти, коли бувають і отруєння, і смерті, і тут мають нести відповідальність. Але за фальсифікацію продукції у законодавстві відповідальності немає, а та адміністративна відповідальність, яка може застосовуватися, для великих компаній – це ніщо», – сказала Ольга Шевченко.

Читайте до теми: Держпродспоживслужба – перезавантаження: як зберегти експорт та систему безпеки контролю продукції в Україні

Створення сімейних фермерських господарств

Підтримати розвиток тваринництва на селі можливо, інвестуючи у розвиток та розбудову сімейних фермерських господарств, переконаний заступник директора ННЦ Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

«Уявіть, у нас чимало об’єднаних територіальних громад, у яких чисельність сіл понад 41. Ну і 21-40 сіл – також дуже велике об’єднання. Ми говоримо, що майже 4 тис. сіл зникне буквально найближчі 10 років. Це зникнуть люди, які там проживають, тобто вони, можливо, переорієнтуються, переїдуть кудись, але ці загрози є, зникне їхня економіка, включаючи і молочну. Ми говоримо про необхідність покращення поселенської мережі саме за рахунок розвитку сільських сімейних ферм, молочних ферм і розвитку вцілому сімейного фермерства», – сказав Пугачов.

Позиція уряду щодо перспективи розвитку тваринництва

Розширення можливостей експорту до ЄС

Як свідчить доповідь Єврокомісії щодо результатів сільськогосподарської торгівлі ЄС, у січні-травні 2020 року Україна зменшила обсяги власного сільськогосподарського експорту до ЄС, але зберегла місце у п’ятірці найбільших експортерів такої продукції до європейських країн. 

«До переліку країн походження агропромислової продукції, що імпортувалася до ЄС впродовж 5-ти місяців, належать Велика Британія, Бразилія, США, Україна та Китай. На ці країни припадає близько 40% обсягу сільськогосподарського імпорту до 27 країн ЄС», –  зазначали у повідомленні.

Читайте до теми: Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»: досягнення, провали та завдання для України

2020 рік є часом для формування нових торговельних можливостей між Україною та Євросоюзом, бо країна має право переглянути умови зони вільної торгівлі з єврозоною, укладені 5 років тому. 

Ситуація з використанням Україною безмитних квот на експорт окремих агропродовольчих товарів хоча й покращується, але досить повільно. За час дії зони вільної торгівлі Україні вдалося з 2017 року отримати додаткові преференційні квоти на мед, виноградний сік, оброблені томати, та ряд продуктів рослинництва. Також наприкінці 2019 року Європарламентом було ухвалено рішення про загальне збільшення квот на безмитне ввезення Україною курятини до 70 тис. тонн на рік до 2021 року. Загалом по деяких продуктах квоти закриваються щорічно, але щодо більшості не використовуються навіть наполовину. Зокрема, у 2019 році українські експортери повністю закрили квоти на мед, цукор, ряд продуктів рослинництва, м’ясо птиці та вершкове масло. Однак, як розповів Вадим Чагаровський, у розрізі тваринництва квоти у 2020 році не покриваються на половину.

Читайте до теми: Перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС – нові можливості чи втрата позицій?

Уряд і МЕРТ звертаються до ЄС із проханням збільшити можливості для українського експорту. У цьому запевнив заступник міністра економрозвитку Тарас Качка. Він розповів, що у Польщі активно збільшуються об'єми виробництва молока та молочної продукції, тому український товар їм не потрібен. 

Польща є великою скалкою як для ЄС, так і для нас. Це буде ще на десятиліття не лише для молока, а і для тваринництва вцілому. Чому? Тому що вони насправді настільки щасливо і радісно утилізували кошти фондів Європейського Союзу, що створили дисбаланс навіть усередині ЄС. Це проблема, і цю проблему ми намагаємося донести до Брюсселя. Які наслідки такої проблеми? Що, кажуть: «Давайте не впускати українців, тому що поляки занадто багато виробляють». Ця проблема насправді створена, спільна сільськогосподарська політика ЄС не спрацювала. Так як мав бути запобіжник, який мав би сказати: не треба перевиробництва. Через це пройшли Нідерланди 20-30 років тому, французи тощо», – сказав Качка. 

Протидія фальсифікату молочних продуктів

У МЕРТ назвали проблему необхідності боротьби з фальсифікатом ключовою на наступні роки. Про це говорив заступник міністра економрозвитку Тарас Качка.

«Питання фальсифікату для уряду, не лише для цього, а й для всіх наступних урядів – це покоління роботи. І стане питанням №1. Це виклик як для українців, так і для Європейського Союзу, на який теж поки що легкого рецепту ні в кого немає. Тому що тут стикається економіка, недалекоглядність споживачів, які готові у незрозумілій упаковці невідомо що купувати, а потім це є зарозою. Також тут задіяні не дуже якісні дії мереж дистриб‘юції, які готові реалізувати таку продукцію. Але це дуже довгострокова робота. Я не думаю, що ми зможемо з вами за місяці врегулювати це питання. Зрештою, молочна галузь така плавна, довга, довгострокова, і тут пріоритети у нас спільні», – сказав Качка. 

Мінекономіки працює над створенням законодавчої бази для боротьби з фальсифікованими молочними продуктами, повідомив заступник міністра розвитку економіки Сергій Глущенко.

Він зазначив, що молочна галузь в Україні зараз переживає складні часи: скорочується поголів'я корів, суттєво зросли обсяги імпорту, значний дефіцит сировини, знизилась ділова активність у зв' язку з Covid-19 – як наслідок, зменшується виробництво молока. 

Також Сергій Глущенко назвав ключові законопроекти, які за останні місяці розробило Мінекономіки, та які матимуть позитивний вплив на молочну галузь і весь агропромисловий комплекс:

• «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами»; 
• «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», ухвалення якого очікується вже наступного тижня. Він суттєво вплине на утримання ВРХ, забезпечення умов для його блаполуччя, застосування ветеринарних препаратів. Це безпечність молочної сировини і кінцевої продукції;
• «Про захист рослин», який пов'язаний із вирощуванням кормів для ВРХ, залишками пестицидів у них.

Держпродспоживслужба для вирішення проблеми фальсифікату ініціює зміни до закону №771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Про це розповіла т.в.о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

Нині у нас відсутнє поняття, що таке фальсифікат, і навіть на рівні робочої групи ми дуже довго говорили про те, що таке фальсифікат, і питали, ми беремо Європейське визначення, чи ми робимо знову щось своє... Закон про фальсифікат не потрібен, слід лише ухвалити зміни до Закону України №771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та передбачити відповідальність і повноваження», – сказала Шевченко. 

Читайте до теми: Держпродспоживслужба: рік без керівника та на порозі реорганізації

Вплив на розвиток сімейних фермерських господарств

У відповідь на ініціативу МЕРТ, яка пропонує розробити стратегію розвитку сільських територій до 2030 року, Інститут аграрної економіки запропонував внести туди серед актуальних – розвиток сімейних ферм, розповів заступник директора ННЦ Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

«Якщо звернути увагу на тему міжнародних зобов’язань, Україна як член світового співтовариства є учасником акції «Десятиліття сімейних фермерських господарств ООН». Вона триває до 2028 року. Як її учасник Україна має здійснювати заходи, щодо розвитку цих господарств. МЕРТ ініціювало розробку стратегії розвитку сільських територій на період до 2030-го року. Зі свого боку, Інститут аграрної економіки запропонував стратегічні напрями. Ми бачимо 19 найважливіших напрямів, дали їхнє обґрунтування й індикатори, цільові показники. Ми виходили з того, що сільські території – це сукупність не лише людей, які там проживають, але і тих галузей економіки, які мають забезпечити їм це проживання. І насамперед – це молочна галузь і тваринництво. Наше бачення ґрунтується на різних документах, від указів президента до цілей сталого розвитку всього людства», – розповів заступник директора ННЦ Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН Микола Пугачов.