Урожай зернових 2021 року та прогноз цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь та ріпак

Україна вже зібрала перший мільйон тонн зерна нового врожаю. За перший тиждень липня аграрії намолотили 1,4 млн т зерна ранніх зернових та бобових культур. Жнива розпочалися у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Полтавській областях. Ранні зернові та зернобобові культури зібрано на площі 370 тис. га (2% до прогнозу) при врожайності 37,1 ц/га.

Зокрема, озимого ячменю обмолочено 265 тис. га (11% до прогнозу) при врожайності 39,3 ц/га, намолочено 1 млн т; озимої пшениці обмолочено 103 тис. га (2% до прогнозу) при врожайності 31,5 ц/га намолочено 326 тис. т.

Найбільше площ обмолочено сільгосптоваро виробниками Херсонщини – 20% до прогнозу при врожайності 33,4 ц/га, а найвища середня врожайність у Полтавській області – 53,4 ц/га.

збирання зернових та зернобобових (ячменю, пшениці) розпочали 4 області: Запорізька,Миколаївська, Одеська, Херсонська. Аграрії вже встигли намолотити 274,5 тис. тонн зерна, обмолочено 75 тис. га. Найбільше площ обмолочено сільгосптовар виробниками Херсонщини – 5% до прогнозу при врожайності 35,2 ц/га, а найвища середня врожайність по Одеській області – 42,2 ц/га.

Нагадаємо, у 2021 році загальна прогнозна посівна площа сільськогосподарських культур під урожай – 28,4 млн га (+374 тис. га до 2020 р.), у томі числі зернових – 15,6 млн га (55% посівних площ).

Під урожай 2021р засіяно понад 9 млн га озимими на зерно та зелений корм (+1% до площ посіву під урожай 2020 р.), у т. ч.: озимими зерновими на зерно близько 7972,8 тис. га (+4,9%); ріпаком на зерно – 1011,9 тис. га (-21,9%).

Читати до теми: Зерновики закликали парламент внести зміни до законопроекту 5600

Під урожай 2021 р. господарствами посіяно 7 503,9 тис. га ярих зернових та зернобобових, цукрових буряків – 227,1 тис. га, соняшнику – 6 479,7 тис. га, сої – 1 391,9 тис. га.

Перебіг збирання врожаю

Як повідомляється в проєкт Latifundist.com – Урожай онлайн 2021, станом на 9 липня поточного року маємо такі показники:

Ячмінь:

• Обмолочено – 10.7 %
• Намолочено – 1041.9 тис. тонн
• Урожайність – 39.3 ц/га

Пшениця

• Обмолочено – 1.5 %
• Намолочено – 325.6 тис. тонн
• Урожайність – 31.5 ц/га

Горох

• Обмолочено – 0.2 %
• Намолочено – 1.1 тис. тонн
• Урожайність – 28.0 ц/га

Зернові і зернобобові, разом

• Обмолочено – 2.4 %
• Намолочено – 1369.7 тис. тонн
• Урожайність – 37.1 ц/га

Прогноз валового збору врожаю

Більшість фахівців прогнозують рекордний врожай у поточному році, однак показники, які вказують експерти, доволі сильно різняться.

Так, наприклад, за прогнозами ННЦ «Інституту аграрної економіки», валовий збір зернових і зернобобових культур у 2021 році складе 70,7 млн т, що на 8,8% перевищить показник попереднього року (65 млн т) і стане другим рекордом після 2019 року, повідомляє Кurkul.com.

Вчені зазначають, що збільшення валового збору відбудеться переважно внаслідок отримання рекордних врожаїв озимої пшениці — на рівні 28,5 млн т і озимого ячменю — 3,95 млн т, а також збільшення валового збору кукурудзи на зерно з 29,8 млн до 31,1 млн т.

Читати до теми: Україна здобула нові лідируючі позиції у рейтингах світових експортерів агропродукції

Обсяги виробництва озимих зернових збільшаться на 15,9% в порівнянні з торішніми результатами. При цьому зростання ярих зернових очікується на рівні 3,1%, а зернобобових — 8,7%.

А от Українська зернова асоціація у своєму прогнозі оцінює майбутній сукупний урожай зернових та олійних культур на рівні 96,25 млн т. Урожай пшениці в асоціації оцінюють у 27,7 млн т, кукурудзи — 35,5 млн т, ячменю — 8,2 млн т, соняшнику — 16,56 млн т.

У свою чергу, партнер компанії «Барва Інвест» Богдан Костецький, орієнтуючись на власні джерела інформації, також прокоментував для AgroPolit.com очікуваннящодо врожаю (млн. т):

• Ячмінь – 10+Ммт (минулого року 7.6)
• Пшениця – 30 (25)
• Кукурудза – 38 (30)
• Сонях – 17-18 (13.4)

Експерти наголошують, що валовий збір ріпаку в Україні у 2021 році може стати мінімальним за останні 4 роки. Відповідно до оновлених оцінок, аграрії зберуть 2,4-2,5 млн т, що на 6% менше за торішній показник.

Таке зменшення урожаю обумовлено скороченням посівних площ під культурою (-21% до показника 2020 року), але певною мірою буде компенсовано очікуваним збільшенням урожайності (+11%).

На думку експертів, якщо бездощова погода збережеться, жнива пшениці в Україні можуть розпочатися з 1 липня. Однак повноцінногопочатку збиральної кампанії в Причорноморському регіоні, ймовірно,слід очікувати не раніше 5-10 липня.

Позитивні тенденції щодо майбутнього врожаю також не залишилися без уваги президента Української зернової асоціації (УЗА) Миколи Горбачова. За його словами, аграрії очікують на суттєві прибутки цього року.

«Я вважаю, що зараз склалися досить гарні умови для сільгоспвиробників. За нашими підрахунками, вони на 30-50 % кращі,ніж минулорічні умові за цей період. Метеорологічні умови дають надію на гарний врожай по території всієї країни. Відповідно, можна припустити, що доходи та прибутковість аграріїв цього року також збільшиться», – заявив Горбачов.

Варто зауважити, що остаточно про врожай 2021 року можна буде казати лише тоді, коли його зберуть, адже мінлива фортуна може внести свої корективи будь-якої миті, що і відзначають більшість експертів.

«Прогнози – річ невдячна. Всі ми пам’ятаємо, як минулого року валові збори кукурудзи і соняшнику прогнозувались на рекордних позначках. З тих вхідних даних, що є на зараз, можна говорити, що врожай пшениці буде вищим за 2020 рік, а можливо навіть і за 2019-й. По кукурудзі і соняшнику все складніше. Посівні площі під цими культурамиперебувають на рекордних рівнях, але чи вдасться зібрати рекордний урожай, враховуючи те, що в останні роки ми маємо посуху в липні-серпні?» – обережно висловлюється аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко.

Однак навіть гарний і великий за обсягом врожай – це не гарантія його якості.

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин

За інформацією відділу захисту рослин Держпродспоживслужби(станом на 01.07.2021 року), повсюди в озимих та ярих зернових колосових – личинки різного віку клопа шкідливої черепашки. У колосках озимої пшениці, жита, ячменю – хлібні жуки та жужелиця. У ярих колосових – злакова попелиця та трипси.

Борошнистою росою , септоріозом, бурою листковою іржею, жовтою іржею, темно-бурою плямистістю, ринхоспоріозом, піренофорозомта іншимиплямистостями охоплено 3-36% рослин зернових колосових.

Читати до теми: В Україні прогнозують гарний врожай двох сільськогосподарських культур у 2021 році

У Закарпатській та Чернігівській області на вівсі – червоно-бура плямистість. На частині посівів озимих пшениці та ячменю – незначне поширення білоколосості через ураження церкоспорельозною та фузаріозною кореневими гнилями. Фузаріозом уражено 0,2-2%, а максимально 3-6% посівів у Донецькій, Київській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Черкаській, 18% колоса у Львівській областях; септоріозом– 0,5-10% у Київській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій та Чернігівській, максимум 23-30% колосків у Запорізькій та Львівській області. Подекуди оливковою плісенню уражено 1-4%, максимум – 8% колосків (Харківська та Черкаськаобл.); альтернаріозом– 1-2%колосків (Тернопільська обл.); борошнистою росою – 1,6-3% колосків (Хмельницька обл.). У Дніпропетровській, Харківській області у посівах озимих ячменю та пшениці – летюча та тверда сажка (0,5-1%).

Повсюди у посівах кукурудзи – літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць; у Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській областях – живлення гусені. Злаковими попелицямизаселено 20-100% площ, 4-15% рослин. У Полтавській області виявлено перші ознаки пухирчастої сажки на стеблі.

Однак господарствами вже проведено захисні роботи сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів на площі понад 32,1 млн гасільськогосподарських угідь. Забезпеченість сільськогосподарських підприємств засобами захисту рослин для проведення робіт із захисту сільськогосподарських культур у 2021 р., станом на 01.07.2021, становить 90% до річної потреби, у т. ч. гербіцидами – 98%.

Як прокоментував ситуацію партнер «Барва Інвест» Богдан Костецький: «Хвороби та засміченість – присутні, однак остаточно масштаб проблем буде зрозумілий пізніше».

Ціни на зернові та олійні культури

Цінова ситуація на ринку зернових та олійних, станом на 02.07.2021, за оперативними даними структурних підрозділів агропромислового розвитку ОДА.

Внутрішні середні закупівельні ціни на основні види сільськогосподарської продукції (без ПДВ), грн за тонну:

• Пшениця ІІ класу – 6 843грн/т
• Пшениця ІІІ класу – 6 830 грн/т
• Пшениця ІV класу – 6 701грн/т
• Жито – 4 960 грн/т
• Кукурудза – 7 844грн/т
• Ячмінь 3 кл. – 6 522грн/т
• Соняшник – 17 005грн/т
• Соя – 17 690грн/т
• Ріпак – 16 936грн/т

За оцінками аналітиків ринку зернових, сьогодні ринок готується до надходження продукції з нового врожаю.

Пшениця:

• Вересневий контракт пшениці на Чикаго (ZWU21) – 6.22 $/бу
• Вересневий контракт пшениці на MATIF (MLU21) – 200.00 €/т
• Вересневий контракт пшениці BlackSea (KFU21) –239.0 $/т
• Спот Одеса (СРТ 11,5%) –210 $/т

Оцінку виробництва пшениці в Німеччині було збільшено на 5%, в той час як в Україні та Росії очікується початок масового збирання урожаю.

Імпортери продовжують активно закуповувати пшеницю нового урожаю – Філіппіни мають намір провести тендер на постачання 200 тис. т.

Український ринок готується до масового надходження зерна нового урожаю та очікує розуміння його якісних показників.

Кукурудза:

• Грудневий контракт кукурудзи на Чикаго (ZCZ21) – 5.31 $/бу
• Грудневий контракт кукурудзи BlackSea (KHZ21) – 236.5 $/т
• Спот, Одеса (CPT) – 250 $/т

Котирування кукурудзи продовжують зниження на тлі очікувань щодо покращення погодної ситуації. Грудневий ф’ючерс на американську кукурудзу знизився на 0.08 $/бу, а на чорноморську на 4.25 $/т. Прогнози погоди продовжують показувати певні опади з пониженням температур в американському кукурудзяному поясі. Стан посівів американської кукурудзи за тиждень не змінився і залишився на рівні 64% у хорошому та відмінному стані, що було сприйнято ринком як позитивна передумова для майбутнього врожаю.

Український ринок залишається малоактивним.

Експорт зернових

Міністерство аграрної політики та продовольства України 5 липня підписало Меморандум про взаєморозуміння щодо граничних обсягів експорту зерна в сезоні-2021/22 з учасниками ринку.

«Цей меморандум вже одинадцятий рік поспіль є одним з головних факторів збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями України. Документ покликаний забезпечити передбачуваність і гнучкість ринку в питаннях експорту зернових культур, що є важливими факторами успішної експортної діяльності», – йдеться в повідомленні міністерства.

Нагадаємо, що граничні обсяги експорту зернових культур визначаються додатком до меморандуму, який зазвичай узгоджується до середини серпня.

Також відзначимо, що Мінагрополітики наразі прогнозує експорт зерна з України в 2021/22 МР на рівні 56 млн тонн.

Що стосується вже експортованих обсягів, станом на 02.07.2021 року експорт зернових, зернобобових та борошна у 2021/2022 МР, за даними Держмитслужби, складає 66 тис. т –це фактичні обсяги експорту зернових та зернобобових. Зауважимо, що цей обсяг продукції на 76 тис. т менший відносно відповідної дати минулого маркетингового року.

Читати до теми: Україна зібрала перший мільйон тонн зерна нового врожаю

Однак також до відповідної дати минулого року експортовано пшениці та суміші пшениці і жита – 46 тис. т (на 41 тис. т більше за минулорічний показник на цей період);

Кукурудза – 19 тис. т (на 118 тис. т менше за попередній рік на цей період);

Ячмінь – 0 тис. т;

Борошна – 0,4 тис. т (-2,9 тис. т до відповідної дати минулого маркетингового року);

Нагадаємо, у 2020/2021 МР обсяги експорту зернових та зернобобових склали 44,6 млн т (-12,1 млн т до 2019/2020 МР) та 126,9 тис. тонн борошна (-207,3 тис. т).

Форварди зернові 2021

Як прокоментував ситуацію Богдан Костецький: «Цього року загроза дефолтів за форвардними контрактами – набагато менша. Це пояснюється тим, що форвардні ціни були переважно вищими за спотові».

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також відзначив активність на форвардному ринку.

«Це мене навіть трохи дивує, адже минулого року ми мали величезні проблеми саме з використанням цього інструменту: ті, хто втратив урожай і не мав страховки по ньому, не мали можливості виконувати свої зобов'язання. У певних випадках було навіть таке, що аграрії не повертали отримані кошти, бо не могли отримати їх у банках, щоб компенсувати попередню плату, яку отримали від трейдерів. Наразі, навіть зважаючи на вищеописані проблеми, ми бачимо, що у поточному сезоні досить активно укладаються угоди в форматі форвардних контрактів. Це свідчить про те, що трейдери, оцінивши ризики, покладаються на високу вірогідність того, що погодні умови не створять глобальних проблем цього року. Хоча 100 % впевненості, звісно, у цьому питанні не існує», – коментує ситуацію Козаченко.

Аналітик Zernotorg.ua Олександр Тищенко також відзначає активність на форвардному напрямку, однак пояснює це досить прозаїчно.

«З форвардами все просто. Бачачи, що ринки суперволатильні і ціни може хитнути в будь-який бік, всі учасники намагаються зберегти статус-кво і зафіксуватися за тією ціновою кон’юнктурою, що є на поточний момент. Виробники намагаються зафорвардитися на випадок зниження цін і початку великої корекції на світових ринках. Трейдери фіксують ризики на випадок нових потрясінь, на яких ціни знову злетять», – коментує ситуацію Тищенко.

Також він нагадує, що 2020/21 МР зі своїми потрясіннями вкотре підтвердив такі банальні і приземлені речі, як стратегія і диверсифікація ризиків.

«В сезоні, що закінчується, відбувся «переворот» ринку, тобто український ринок АПК змістив баланс зі сторони трейдерів, які нав’язували свої умови фермерам в попередні роки, до виробників, які в силу світових трендів виявились у виграші. Але варто пам’ятати, що весь ринок забрати не вдасться, як і заробити всі гроші. Це добре підтвердила ситуація з пшеницею, яка в березні почала різко падати в ціні, хоча багато фермерів тримали її саме до весни, сподіваючись, що ціни зростатимуть і далі. Те саме відбулося з соняшником нещодавно, коли ціни різко обвалились», – заявив Олександр Тищенко.

Звичайно, коли мова заходить про ризики, на думку експертів, варто також зважати, на яких напрямках ми постачаємо продукцію, адже, за словами Леоніда Козаченка, сьогодні Африка все більше і більше намагається купувати українські зернові, але у третині випадків ми маємо проблеми зі сплатою за постачання продукції.

Однак позитивні моменти переважають ризики, і, за словами Козаченка, сьогодні для України – весь світ на долоні.

«Наша продукція постачається на всі континенти, і з кожним роком відкривається все більше нових напрямків. Але сьогодні ключові ринки – Близький Схід, Північна Африка, Індокитай і, звичайно, чималу частку, хоч і обмежену квотами, становить Євросоюз. Не варто забувати, що ми також постачаємо продукцію до Південної та Північної Америки. Ледь не забув сказати про Японію та Південну Корею, які також купують чимало української продукції. Тож, я думаю, що ми і надалі збережемо ці напрямки торгівлі, але вже у найближчому майбутньому істотну частку цього ринку займатиме продукція з високою доданою вартістю, а не просто сировина», – впевнений Козаченко.

Тож на завершення можна констатувати, що перспективи гарного врожаю, хоч і «підмочені» фітосанітарними проблемами, мають досить непогані шанси на реалізацію. Також цьогоріч агрокомплекс не потрапляє у зону турбулентності через посуху та непрогнозовані цінові коливання (особливо коли мова заходить про ризики зриву виконання форвардних контрактів – цього року вони мінімальні). В цілому – очікуємо на гарний врожай та позитивні новини про збільшення прибутковості аграрного сектору.