Бюджет 2022 року: наслідки для економіки та агросектору

Бюджет 2022 року — дозволить Україні підтримати штани, але потрібного економічного зростання він не забезпечить. Через невизначеність питання цін на газ та відсутність реальних стимулів залучення інвестицій під ударом можуть опинитися темпи зростання низки секторів, як-от аграрного сектору. Перезапуск економіки можливий в разі ухвалення чіткої економічної програми дій уряду та спрощення правил гри для підприємців. AgroPolit.com спільно з експертами проаналізував ключові цифри бюджету і їх вплив на економіку та АПК.

Державний бюджет 2022 рік — основні цифри

Проєкт Держбюджету-2022 (законопроєкт 6000) вперше ґрунтується на Бюджетній декларації-2022-2024 років та враховує підтриманий Верховною Радою «ресурсний» законопроєкт 5600.

• Доходи державного бюджету — 1 трлн 332 млрд грн.
• Видатки бюджету — 1 трлн 521 млрд грн.
• Дефіцит бюджету — 3,5% ВВП (188,79 млрд грн).
• Мінімальна зарплата:

з 1 січня — 6500 грн; 

з 1 жовтня — 6700 грн.

• Прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 1 січня буде 2 482 грн, з 1 липня — 2 600 грн, з 1 грудня — 2 684 грн. 
• Валютний курс — 28,6-28,7 грн за 1 долар.
• Інфляція — 6,2%.
• Прожитковий мінімум з 1 січня 2022 року — 2393 грн (за оцінками експертів показник мінімум вдвічі менший від фактичної вартості продуктового кошика, не кажучи вже про інші витрати).
• Держпідтримка (дотації) для АПК — 4,6 млрд грн.

Цифри як цифри, скажете ви — і матимете рацію, бо це «голі» показники, за кожним із яких конкретний практичний наслідок. І погано те, що у бюджеті немає чіткої бази для відновлення економічного розвитку. При цьому також відсутня Програма діяльності уряду, яка служить свого роду економічним маяком — куди ж ми рухаємося глобально, тобто що «льзя», а що «зя».

Економіст Ілля Несходовський так охарактеризував бюджет: «Застою. Відсутні жодні стимули для економічного зростання».

В чому конкретно «застій», пояснює інший економіст.

В ухваленому держбюджеті між першим і другим читанням доходи були збільшені на 54,7 млрд грн — до 1,332 трлн грн, видатки — на 55,5 млрд грн — до 1,521 трлн грн. Він передбачає низку позитивних ініціатив, у тому числі зростання зарплат медиків, збільшення стипендій для студентів, продовження масштабної цифровізації та розвиток інфраструктури тощо. Проте, незважаючи на солодкі фрази, яких не шкодують посадовці, характеризуючи ухвалений бюджет, ключові соціальні показники документу — мінімальна зарплата та прожитковий мінімум, до якого прив’язані майже усі соціальні допомоги та виплати, залишаються на неприпустимо низькому рівні. Мінімальна зарплата з 1 жовтня 2022 року зросте лише до 6700 грн на місяць (220 євро), а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня — до 2600 грн на місяць (83 євро), а з 1 грудня — 2684 грн (86 євро) на місяць. Це найнижчі показники серед усіх країн Європи! Наприклад, у сусідній Польщі рівень заробітної плати втричі більший, ніж у нашій країні. Мінімальна зарплата там становить приблизно 610 євро в еквіваленті», — говорить у коментарі AgroPolit.com фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький.

«Не передбачено практично жодних форм підтримки, антикризових програм для бізнесу, що постраждав від пандемії коронавірусу, стрибка цін на енергоресурси. Те саме стосується і промисловості. Недостатньо профінансованими залишаться стратегічні галузі промисловості… Підвищення мінімальних зарплат і пенсій відбудеться лише на кількасот гривень, що є консервацією бідності. Паралельних заходів для стимулювання самозайнятості, створення робочих місць також немає. Поза тим, зростають темпи трудової і бізнес-міграції, від 5 до 7 млн українців за кордоном, 60% повертатися не планують. Бюджет на 2022 рік знову є кошторисом поточного споживання. Нам же потрібно не боятися дещо наростити дефіцит, проте інвестувати у розвиток економіки, інноваційні сфери, місцеве виробництво тощо. Це стане базою для зростання ВВП і платоспроможності громадян в майбутньому», — проаналізували в УСПП.

Бюджет на 2022 рік сформований на базі нереалістичних показників, говорить у коментарі AgroPolit.com економіст Даніїл Монін.

Номінальний ВВП запланований на рівні 5 369 трлн грн, а за фактом вже цього року буде 5,2 чи навіть 5,3 трлн грн… Це позначається на тому, що неправильно рахують всі інші показники бюджету. Я бачу дві проблеми в цьому бюджеті. Перша — пов’язана із соціальними виплатами — їх не проіндексували, хоча додаткові 55 млрд доходів у другому читанні показали в бюджеті. За моїми підрахунками, в 2022 році на індексації пенсій та наповнення Пенсійного фонду треба ще 40-42 млрд грн. Друга проблема — аналогічно щодо субсидій на ЖКГ. Оскільки з урахуванням того, що в меморандумі з МВФ взагалі не регулюється ціна газу для домогосподарств і поточна ціна в $1100 за газ, то наступного року в бюджеті може знадобитися ще 50 млрд грн, або вони не виконають меморандум з МВФ», — каже він.

За словами економіста, за виплатою зовнішніх боргів наступний рік нескладний: Мінфін має виплатити $2,5 млрд і 60% суми — в вересні. Тож до вересня-жовтня бюджет виконуватиметься бездефіцитно.

Щодо фактору ціни газу, то його неврегульованість стане одним із ключових факторів стримування економічного розвитку. Чому? Китай намагатиметься втримати своє економічне зростання будь-якими методами. Відповідно він вже став скуповувати спотовий газ та вугілля по всьому світу. Це підігріло ціни. Росія від цього виграє та вирішує свої політичні питання.

На межі банкрутства через ціни на енергоносії — цілі галузі: хімпром, цукрова, тепличне господарство, агропереробка і т.д. Через це дорожчає харчова продукція, під загрозою весняна посівна. Яким чином вирішуватимуться зазначені проблеми — невідомо»,— говорять в УСПП.

Читати до теми: Зростання ціни на газ – причини та наслідки газового шоку для АПК

Ціни на газ, вочевидь, і далі лишатимуться високими. І вже на порозі нового опалювального сезону в 2022 році Україні постане перед вибором укладення нового довгострокового договору про постачання газу — альтернатив тут не багато. А паралельно треба запускати процеси енергозбереження.

Так, тільки з відходів агровиробництва, харчової промисловості та з побутових відходів Україна може виробляти до 9,5 млрд кубометрів біогазу на рік. Інвестувавши ж до 2050 року €100 млрд в українську біоенергію, можна замістити споживання Україною щороку 20 млрд кубометрів природнього газу (сума інвестицій рівнозначна цінам на закупівлю газу на цей період).

Однак не всі експерти такі критичні щодо бюджету 2022. Заступник директора Інституту розвитку інновацій (INTENS) Артем Петренко — один з них.

Міцний бюджет. Менше економічне зростання наступного року буде компенсоване досить консервативним підходом уряду до очікуваних доходів. Витрат на розвиток дійсно дуже багато. Можу дуже довго перераховувати, що мені у цьому бюджеті подобається. Але як на мене, перебір з дорогами та взагалі витратами на інфраструктуру. Це все дуже важливо, але все ж таки перебір. Я більше витратив би на стимули для створення нових виробництв і модернізацію старих, а також на підтримку експорту. І, звичайно, треба більше витрачати на розвиток енергетики», — каже він. Хоча і в цьому бюджеті на енергопроєкти заклали чимало. В його розумінні, витрати на системний розвиток енергетики України — це реконструкція шахт, гідроелектростанцій, будівництво важливих ліній електропередачі та трансформаторних підстанцій. «Нарешті програма термомодернізації українських багатоповерхівок набуде реально значних масштабів. Перед європейською газовою кризою Президентові України довелося збадьорити всі органи влади: Міненерго підготувало законопроєкт щодо розширення стимулюючої ставки рентних платежів на видобуток на раніше законсервованих свердловинах, яких в Україні майже 3 тис. Це якраз ставка на нарощування газу власного видобутку, що зменшує газовий шантаж з боку Росії», — каже він.

Агросектор — держпідтримка з бюджету: дотації, кредитування, зрошення, додана вартість

Україна має бюджет на 2022 рік. Зрозуміло, що постійна загроза війни з боку Росії, інфляція та пандемія вплинули на основний фінансовий документ країни. Чи це бюджет української мрії? Однозначно ні! Це дорожня карта. З позитиву— у бюджеті на 2022 нам вдалося запланувати житло для учасників АТО, підвищення стипендій, зростання зарплат медиків. Ми розуміємо, що рік буде непростим, разом з тим ми зможемо забезпечити життєво необхідні процеси в країні. Що ж до аграрного сектору, то коштів недостатньо, однак в ситуації, що склалася, маємо шукати баланс. Гроші з перевиконання бюджету мають бути спрямовані на розвиток та підтримку сільського господарства. Нам просто необхідно зупинити зменшення поголів’я ВРХ та забезпечити приріст ВВП», — коментує аграрну складову бюджету і загалом головний фінансовий документ секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Нагадаємо, що у держбюджеті на 2022 передбачається 4,6 млрд грн, на 2021 рік — 4,5 млрд грн, 2020 — 4 млрд грн, 2019 — 5,9 млрд грн, 2018 — 6,3 млрд грн.

На 2022 рік запропонували як традиційні програми (відшкодування вартості с/г техніки, здешевлення кредитів та страхових платежів, розвиток тваринництва, рослинництва, садівництва, виноградарства та хмелярства, дотація на зрошення для 1200 с/г товаровиробників) держпідтримки в межах 4,6 млрд грн, так і нові. Більше про них у матеріалі «Держпідтримка 2022 року».

Також 715 млн грн передбачено на проведення земельної реформи:

• на створення та оновлення топографічних карт і планів 565,9 тис. км2 пропонується направити 329 млн грн;
• на інвентаризацію 1,7 млн га державних земель — 220 млн грн;
• на розвиток меліоративних комплексів, утримання водогосподарських систем — 2,7 млрд грн.

Окрім того, під час другого читання у бюджет на потреби аграріїв з меліорації окремо заклали 1 млрд грн.

На запуск роботи Фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству — 200 млн грн.

У аграрному комітеті взагалі пропонують змінити логіку держпідтримки (дотацій) у 2022 році — поставити на фінансування програм із доданою вартістю. В ідеалі запровадити спецрежим для створення доданої вартості в АПК.

Спецрежим доданої вартості в АПК – це зниження ставки ПДВ до 7% з 20% на всіх етапах виробництва – від сільгосптоваровиробника до прилавку. На кожному етапі виготовлення аграрної продукції діє ставка ПДВ 7%. Виробнику це дозволяє акумулювати додаткові фінансові ресурси і направити їх на розвиток тваринництва (м’ясного чи молочного). Споживачу – гарантує зниження кінцевих цін. Державі – забезпечує збільшення доходів від нарощення обсягів виробництва агропродукції з доданою вартістю та дозволяє провести імпортозаміщення по харчах. Всі від цього виграють.Спецрежим доданої вартості – це крок для розвитку в загальному аграрному секторі, який стимулюватиме переробку», — пропонує Іван Чайківський.

Чи є у бюджеті стимули для детінізації економіки та залучення інвестицій ?

Давайте подивимося, з чим заходимо в рік і чи спрацювали закладені раніше стимули?

Податкова амністія капіталів з тріском провалилася: за три місяці українці задекларували 250 млн грн. При цьому населення у листопаді 2021 року продало валюти на $2,33 млрд, а купило — на $2,7 млрд. Розумієте, де тримається основний резерв? Під подушкою і досі. Ідемо далі. Самі люди не знайшли собі місця в країні, тому на 11% (у порівняні з 2020 роком) більше українців поїхали на заробітки за кордон — за даними Міжнародної організації з міграції трудових мігрантів, у 2021 році мігрували на роботу понад 1 млн 160 тис. українців. Люди голосують ногами з країни.

Що з детінізацією?

Експерти переконують: має бути комплекс заходів для полегшення податкового навантаження та умов роботи підприємців.

Країна потребує не податкової амністії, а нульової декларації. 30 років живемо в умовах, коли повністю легально займатися підприємництвом в Україні неможливо. Бізнес змушений був прилаштуватися до середовища. Але з урахуванням того, що в майбутньому вести нормальну ділову активність без очищення минулого стане неможливо, необхідно проводити саме нульову декларацію. Як для фізичних, так і для юридичних осіб. Суть її в тому, щоб держава дала можливість бізнесу легалізуватися за принципом презумпції невинуватості. Після цього слід запроваджувати загальне декларування доходів і видатків усього працездатного населення. Ніхто не зможе витрачати кошти, якщо немає джерела їхнього походження», — каже колишній міністр фінансів Ігор Уманський. Адже закон про «інвест-нянь» не працює.

Вочевидь, додати Україні інвестицій та довіри потенційних своїх інвесторів, які розбрелися по світу в пошуках кращої долі, має законопроєкт про множинне громадянство. Його анонсував у парламенті під час звернення до депутатів Володимир Зеленський. Але і там є нюанси — дуже важливі. Про них згодом.

Одним є те, що однією з ключових статей поповнення державного та місцевих бюджетів є аграрна стаття законопроєкту 5600 — про мінімальне податкове зобов’язання.

За оцінками Даніїла Моніна, завдяки мінімальному податковому зобов’язанню до бюджетів усіх рівнів має надійти за рік 40-45 млрд грн.

Читати до теми: Закон 5600 – податкові зміни для агросектору: мінімальна плата за землю, оподаткування птахівників, акцизи

Втім, це не єдина податкова аграрна стаття цього бюджету, яка торкнеться кожного, хто має шматок землі.

Тепер люди мають платити ПДФО з доходів, вищих ніж 12 мінімальних зарплат (72 тис. грн) протягом року, від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості). А як податкова про такий дохід дізнається? А платник податків тепер зобов’язаний відобразити суму оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) і самостійно сплатити податок з суми такого «перевищення», — каже колишня нардепка VIII скликання з податкового та митного комітету Тетяна Острікова.

Більше оцінок законопроєкту читайте у матеріалі «Плюси та мінуси бюджетного закону 5600 в частині оподаткування АПК».

Зібрані гроші від мінімального податкового зобов’язання розподіляться так:

• до місцевих бюджетів — 60 %,
• державний бюджет — 25 % 
• обласний — 15 %

Доходи об’єднаних територіальних громад

За даними Офісу підтримки реформи децентралізації, загальний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2022 рік становитиме 630,8 млрд грн, в тому числі:

• доходи місцевих бюджетів — 437,2 млрд грн
• трансферти з державного бюджету — 193,6 млрд грн.

Основними нормами, що матимуть найбільший вплив на бюджети органів місцевого самоврядування, є такі:

• У 2022 році збільшиться норматив зарахування ПДФО до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад на 4% за рахунок відповідного зменшення нормативу зарахування ПДФО до державного бюджету.
• Передбачена додаткова дотація для проведення розрахунків протягом опалювального періоду (1,5 млрд грн).
• ОДА розподілятимуть дотацію між місцевими бюджетами, значення індексу податкоспроможності яких менше ніж 0,9.
• 3,15 млрд грн передбачено на фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортової інфраструктури.
• До другого читання збільшено базову дотацію на 3 млн грн та реверсну дотацію на 1,6 млн гривень.

Важливо, що майже 1,5 млрд грн в держбюджеті заклали на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за енергоносії та комунальні послуги, які споживаються підприємствами, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, наголошують у Офісі підтримки реформи децентралізації.

Цифри гарні і красиві, але реальної децентралізації вони не дають, каже у коментарі AgroPolit.com радник Асоціації міст України Іван Фурсенко.

Громадам дали грошей на виживання, але субвенціями, тобто про децентралізацію тут не може йтися. Гроші будуть, але будуть спрямовані на ті об’єкти, які визначить держава. Тобто рішення про фінансову децентралізацію по факту ухвалює не місцеве самоврядування, а уряд», — пояснює він.

А секретар аграрного комітету Іван Чайківський пояснює, чому не можна економити на потребах громади та обмежувати їх:

Якщо ми хочемо, щоб одна з найпрогресивніших українських реформ за останнє століття відбулася (децентралізація. — Авт.), громадам треба дати більше ресурсів у вигляді доходів від податків на місця. Якщо ж громади посадять на голодний пайок (а саме це і закладено в бюджеті на 2022 рік), тоді голови територіальних громад понаписують заяви на звільнення і поїдуть десь на заробітки за кордон. Я зі своїми колегами звертався з відповідними правками про те, що не можна забирати у громад той фінансовий мізер, який вони мають на свій розвиток. Бюджет більшості з громад тримає їх сьогодні на межі виживання. Саме тому при ухваленні бюджету слід було додати фінансового ресурсу на місця. А далі відбувся б природній процес — сильніші будуть приєднувати слабші громади. От такі органічні дії потрібно стимулювати».

Тож проєкт бюджету 2022 року важко наразі назвати бюджетом розвитку. Радше це бюджет оперативних викликів та реакцій.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com