12 пропозицій для перезавантаження Держгеокадастру від Леоніда Корейби

Кадастр в Україні існує. Але в якому вигляді? Ось як стоїть питання, яке потребує детального вивчення перед реформуванням Держгеокадастру.

Реформування Держгеокадастру як органу виконавчої влади має враховувати статегічні напрямки розвитку самого кадастру в Україні та чітко визначати місце цього виконавчого органу у системі земельного устрою країни.

Іншими словами сьогодні кадастр в Україні об'єднує  дві складові:

1. Систему відомостей про земельні ділянки, їхнє цілове використання, форму прав на землю, наявність обмежень у використанні, обтяжень тощо (ст. 1 ЗУ «Про державний земельний кадастр»)
2. Державну службу у вигляді виконавчого органу щодо питань земельних відносин

Якраз перша складова має бути у пріорітеті при реформуванні Держгеокадастру як органу виконавчої влади. Без наявності чіткої програми функціонування та поліпшення існуючої кадастрової  системи відомостей про землю не має місця на життя друга складова.

Спроба показати в окремих шарах кадастрової карти інформацію про лісові угіддя, корисні копалини, посіви озимих та ярих культур доводить досить поверхневий підхід до наповнення таких кадастрових даних, адже користуватися такою інформацію складно і практично неможливо».

Відомо, що земельний кадастр в Україні, як система відомостей, недосконалий, попри проведену колосальну роботу щодо створення електронних даних. Сьогодні щодо цього є ряд проблем:

1. Система відомостей, якою на сьогодні є український кадастр, не містить усіх необхідних даних про земельних фонд України: дивлячись на кадастрову карту, ми бачимо лише ділянки, що отримали кадастровий номер, ніяких відомостей про їхній якісний стан, угіддя, рельф. Спроба показати в окремих шарах кадастрової карти інформацію про лісові угіддя, корисні копалини, посіви озимих та ярих культур доводить досить поверхневий підхід до наповнення таких кадастрових даних, адже користуватися такою інформацію складно і практично неможливо.
2. Невідповідність меж кадастрових районів та зон істинним та встановленим проектами землеустрою межам населених пунктів та інших адміністативно-територіальних одиниць. Внаслідок цього – невідповідність кадастрового номера та номера кадастрового кварталу.
3. Наявність помилок у самих відомостях про земельні ділянки
4. Наявність неправильних відомостей про грунтові ресурси України. Тримаючи в руках карту агровиробничих груп ґрунтів, створену на основі ґрунтових карт 1963-1965 років (саме тоді було проведено останнє широкомасштабне обстеження ґрунтів), неможливо знайти схожих ґрунтових контурів з даними кадастрової карти. Зовсім інші дані, іноді більш схожі на правду, дає сайт нормативної грошової оцінки.
5. Неспівпадіння кадастрових електронних даних меж ґрунтів також з картографічними матеріалами, які використовувались при розпаюванні на території сільських та селищних рад.
6. Грошова оцінка землі не враховує невідповідність ґрунтових меж у кадастрі та істинному їхньому місцю розташування. А отже, неправильно відображає вартість земельного ресурсу. Таким чином, не враховується основний базовий компонент формування ринкових відносин.

Читайте до теми: Український Держгеокадастр на європейський лад – чим вони відрізняються і що запозичити у ЄС?

Невеликий відсоток працівників кадастру має поняття та вміє працювати з електронними відомостями, у тому числі картографічною інформацією».

Щодо роботи самого апарату Держгеокадастру,  існує ряд труднощів, які і є причиною зазначених раніше проблем. Серед них:

1. Необґрунтований за кількістю працівників апарат. Сила-силенна управлінь та відомств, які замість вирішення проблеми передають її наступним відомствам.
2. Над наповненням та зміною кадастрових даних працює лише невелика частина працівників Держгеокадастру попри могутній кадровий апарат. Крім того, кадастрові реєстратори, по суті, дублюють роботу, виконану інженерами-землевпорядниками, які, власне, і формують обмінний файл, де є всі відомості про земельну ділянку.
3. Чітко визначені території повноважень, що спричиняє незручності громадянам при реєстрації землі у кадастрі. Це при електронній системі відомостей.
4. Невеликий відсоток працівників кадастру має поняття та вміє працювати з електронними відомостями, у тому числі картографічною інформацією. Яким чином у такому випадку може бути забезпечене якісне надання відомостей про земельні ділянки?
5. Складна процедура виправлення помилок у кадастрі. Власникам чи користувачам землі необхідно додати чималих зусиль для цього, хоч їхньої провини щодо наявності таких помилок абсолютно немає.
6. Виправлення помилок, зазвичай, мають ініціювати самі власники та користувачі земельних ділянок, хоч у Держгеокадастрі  є і паперові дані, і інші електронні документи, які можна утотожнити спочатку силами держслужбовців.

Читайте до теми: Кадастр 2.0: як рятуватимуть Держгеокадастр від корупції

Таким чином, реформування Держгеокадастру за умови зняття контролюючої функції має забезпечити:

1. Ефективну роботу  даної служби щодо формування електронної бази даних про землю.
2. Якісну співпрацю з громадянами щодо надання відомостей про земельні ділянки та їх внесення.
3. Формування якісної бази даних. А на сьогодні – її детальне розширення з можливістю подальшого використання даних для потреб моніторингу, розвитку територій тощо.
4. Залучення до роботи висококваліфікованих фахівців у сфері землеустрою та кадастру, які розуміються на правилах роботи з географічною просторовою інформацію.

Тенденція до покращення роботи Держгеокадастру є. Чи не найважливішим рішенням виявилось відкриття доступу до координат ділянок, внесених до кадастру, чим полегшено роботу землевпорядників та попереджено в ряді випадків зловживання щодо володіння цими даними.

Але, нажаль, основні проблемні питання зараз залишаються поза кадром, коли піднімається питання реформування такої служби, як Держгеокадастр.