Ігор Швайка: Академія аграрних наук не підпорядковується міністру, і вона для всіх — як кістка в горлі

В Україні відбудуться торги державними землями. Анонс зробив прем’єр Арсеній Яценюк. За його словами, продати потрібно не менше мільйона га. Втім з чого починати? Питання відкрите. Вочевидь, йдеться про землі під державними підприємствами та аграрної науки. У Мінагропроді кажуть, що збитки державних підприємств за минулий рік сягнули 15 мільярдів гривень. Не кращі справи й у агарній науці. За оцінками експертів, з 1 млн га землі в управлінні НААН лишилося 360 тис. га. Куди і при кому поділася решта наділів? Як налагодити ефективне управління землями НААН? Що взагалі робити з державними землями? Про це та про те, які були земельні розклади з цими активами раніше, AgroPolit.com розпитав колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Ігоря Швайку:

AgroPolit.com: Нещодавно прем’єр пообіцяв продати мільйон га державних земель. Ви підтримуєте таку ідею?

Ігор Швайка: Продаж державних земель: категорично — ні. Якщо є неефективний менеджмент, то треба його перепризначати, а не змінювати форму власності. Тим більше, що мова наразі йде про продаж у найнесприятливіший для цього час.

AgroPolit.com: На ринку побутує думка, що державні землі в управлінні НААН та інших інститутів аграрної науки та освіти часто використовуються не за призначенням. Ви згодні з цим?

Ігор Швайка: Якщо є неефективне управління, зміна цільового призначення або використання цих земель не за цільовим призначенням, то за це має бути покарання… Нормальна аграрна освіта без землі — це профанація. Наукові дослідження неможливі без власної землі, де закладаються дослідницькі поля, де працюють науковці, де вони виводять нові сорти, експериментують із новими видами рослин. Те, що сьогодні університети, коледжі, інститути, дослідні станції за цих умов викручуються, хто як може, то це питання до фінансового розподілу видатків і доходів із бюджету. Якщо освіту не фінансують, то, відповідно, вона шукатиме способів вижити.

AgroPolit.com: Чи зустрічали вина посаді міністра АПК випадки, щоб землі тих же НААН використовувалися неефективно, наприклад, підпільно здавалися холдингам в оренду?

Ігор Швайка: Про це багато кажуть. Крику було багато, але ні той, хто кричав, ні той, на кого показували пальцями, жодного слова не змогли ані довести, ані спростувати… Щоб сказати, що такі випадки відбувалися, мені потрібні були докази. У мене їх не було. Саме тому на посаді аграрного міністра я давав завдання провести інвентаризацію державних земель, не тільки НААН, а й тих, як перебувають під державними підприємствами… 

AgroPolit.com: Як ваше завдання — виконали?

Ігор Швайка: Академія аграрних наук не підпорядковується міністру, і вона для всіх — як кістка в горлі. Там треба налагоджувати зв’язок. Взагалі галузеві академії наук і персонально АНУ є самоврядними організаціями. Це той факт, який не можуть збагнути дуже багато чинних діячів, і намагаються академію та навчальні заклади підпорядкувати собі так, щоб вони виконували їхні завдання за рахунок шантажу, призначень, обміну посадами. А я намагався домогтися від них найкращого результату роботу.

AgroPolit.com: А чому хотіли провести інвентаризацію: щоб побачити, скільки у них земель?

Ігор Швайка: Так, саме для цього. Адже Академія аграрних наук України із земельним банком в один мільйон га буквально за кілька років управління людей, яких мені, до речі, пропонували багато разів всунути в міністерство, стала управителем трохи більше 400 тис. га, тобто 600 тисяч га із земельного банку земель кудись безслідно зникли.

AgroPolit.com: Ви зверталися з цим питанням у правоохоронні органи? Що вам сказали?

Ігор Швайка: Продаж землі неприпустимий у принципі — раз. А землі науки та освіти категорично ніхто немає права чіпати — два. Чи використовуються вони сьогодні ефективно? Очевидно, що ні. Яким шляхом треба іти, щоб підвищити ефективність використання цих земель? Явно — не приватизацією, бо тоді розвиватиметься на цих територіях рослинництво, тобто вирощуватимуть зерно, кукурудзу, соняшник, а в кращому випадку — звичайне підприємство, яке втратить безцінні землі.

AgroPolit.com: Як змусити ці державні землі працювати ефективно?

Ігор Швайка: Щоб землі державної форми власності працювали ефективно, до їхнього управління потрібно поставити ефективних керівників. Ще одна проблема — має бути достатнє бюджетне фінансування освіти і науки, бо вони апріорі самі собі на життя без бюджетних видатків не зароблять… Як бути?

Або забрати все й залишити чітке бюджетне фінансування, поставити чіткі завдання та уважно контролювати, що треба робити, яких результатів досягти, щоб отримати нові сорти, нормальних фахівців і так далі. Але за сьогоднішніх умов це виглядає як щось фантастичне та малоймовірне. Або залишити у розпорядженні певний земельний банк, і так само як «Конярство України» використовується для ведення звичайної господарської діяльності (це підприємство за рахунок отриманих від цього коштів продовжує роботу з племінної справи із виведення декількох цінних порід). У передостанній день свого перебування на посаді міністра (1 грудня 2014 року), у мене був хороший знаковий день: я його розпочав із відвідування одного з аграрних коледжів у Харківській області — Липковатівський.

Наукові  дослідження неможливі без  власної землі, де закладаються дослідницькі поля, де працюють науковці, де вони виводять нові сорти, експериментують із новими  видами рослин. Те, що сьогодні університети, коледжі, інститути, дослідні станції за цих умов викручуються, хто як може, то це питання до  фінансового розподілу видатків і доходів із бюджету.

Так от у нього було 4 тис. га землі, але через нехитрі маніпуляції з земельними ресурсами та районну Нововодолазьку державну адміністрацію, у коледжу просто «приватизували» 3 тис. га землі із 4 тис. га. Як це сталося? 1,2 тис. га по 2 га роздали, начебто для ведення особистого селянського господарства власникам 600 паспортів, які були з Донецької та Луганської областей і Криму. Такі показові виступи! А частину просто віддали місцевому фермеру — і Липковатівський аграрний коледж, який славиться одними з найкращих показників, не зможе ніколи вижити, бо поставлено завдання його просто знищити.

AgroPolit.com: Якщо аналізувати європейський досвід управління державними землями під освіту і науку, то може Україні варто частину цих земель давати в оренду бізнесу, отримані гроші спрямовувати на розвиток галузі, науки та освіти в АПК?

Ігор Швайка: Українське земельне питання має вирішуватися наступним чином: земля належить державі. Якщо громадяни в процесі розпаювання її отримали, то так тому й бути. Але розпаювання як спосіб роздати все і всім ніколи до соціальної справедливості не приведе, бо всім всього не вистачить ніколи. І землю в результаті отримають ті, хто на ній не працює, адже її беруть по 2 га, бо так роблять усі. У аграрної освіти і науки землі мають бути в користуванні, а контроль за їхнім використанням — суворий.

На посаді аграрного міністра я давав завдання провести  інвентаризацію державних земель, не тільки НААН,  а й тих,  як перебувають під державними підприємствами

AgroPolit.com: Ви чули про ініціативу Держгеокадастру, який пропонує зменшити виділення в одні руки 2 га землі під ведення особистого господарства до 1 млн га?

Ігор Швайка: Я про це не знаю. Те, чим займається так званий Держгеокадастр, — це банальний дерибан. Якщо сьогодні йдеться про ініціативу прем’єра щодо продажу 1 млн га землі, який має безпосередній вплив на роботу цього органу, то сьогоднішні чиновники Держгеокадастру будуть говорити про людське око все, що завгодно, щоб розібрати півмільйона га земель Академії аграрних наук і ще півмільйона — державних підприємств.

AgroPolit.com: Ого…

Ігор Швайка: Загалом — мільйон. Я можу помилитися в точних цифрах. У мене їх немає. Але коли я перебував на посаді міністра, інформації теж тоді не було, бо не було цілісної картини інвентаризації сільськогосподарських держземель. Ніхто в Україні не знає, скільки є державної землі, скільки з неї — обмеженого обігу, скільки обробляється, розпайовано. Ніхто не знає. І всім потрібно, щоб ніхто цього не знав, бо так зручніше комусь одному, тому, хто у тій чи іншій сфері «у фаворі», отримати якусь «свою» частинку.

Продаж землі неприпустимий у принципі  — раз. А землі науки та освіти категорично ніхто немає права чіпати — два.

AgroPolit.com: Землі аграрної науки і освіти почали передавати від Мінагропроду за вас?

Ігор Швайка: За мене нічого не передавали. Я був категоричним противником розпаювання і приватизації. А це все «підперто» судовими рішеннями, якимись висмоктаними з пальця судовими ухвалами, мировими угодами. Тобто легальна форма використання цих земель існує, але тільки справедливого змісту у цих угодах немає.

AgroPolit.com: Тобто державні землі через якісь напівлегальні схеми у законодавстві просто розподілялися?

Ігор Швайка: Так.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com