Ринок хімічних добрив – на межі апокаліпсису?

Нещодавно аграрну галузь сколихнула новина – на ринку хімічних добрив виявлено ознаки монопольної змови. За офіційними даними Антимонопольного комітету України, порушниками ринку у 2014 та 2015 роках стали підприємства: «Азот», «Сєверодонецьке об’єднання Азот», «Рівнеазот», а також «НФ Трейдінг Україна» (торговий підрозділ Ostсhem). Про відповідне рішення АМКУ повідомив 31.03.2017 року у листі-відповіді №126-29/07-3513 на адресу аграрного комітету Ради.

Наразі АМКУ готує фінальний проект рішення, де будуть прописані штрафи для компанії Ostсhem і те, як далі складатиметься ситуація на цьому ринку. У прес-службі Ostсhem натомість повідомили, що у 2015 році АМКУ дійсно почав розслідування щодо деяких підприємств Ostchem. «Однак на поточний момент розслідування не завершено і будь-яких рішень щодо них не прийнято», – підкреслюють у компанії. У парламенті відбувся круглий стіл, присвячений питанням розвитку ринку мінеральних добрив, за участю всіх  зацікавлених. «AgroPolit.com» подає найцікавіше з почутого.

Монопольна змова: чи є привід?

У січні 2015 року до Антимонопольного комітету надійшла заява від акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», розповідає директор департаменту досліджень і розслідувань ринків агропромислового комплексу, фармацевтики та рітейлу Ігор Кустовський. У зверненні йшлося про те, що товариство із обмеженою діяльністю «НФ Трейдинг Україна» порушило норми законодавства про захист економічної конкуренції на ринку аміачної селітри.

«14 травня 2015 року розпорядженням державного АМКУ №12/100-р було розпочато розгляд справи №126-26.13/67-15 за ознаками вчинення компанією порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» – зловживання монопольним становищем на загальнодержавному ринку аміачної селітри шляхом встановлення таких високих цін на добрива, яких не можна уявити за умов конкуренції», – розповів Ігор Кустовський.

Справа розглядалася із 2015-го по 2016 рік. Протягом цього часу Антимонопольний комітет збирав дані, щоб офіційно заявити про факт порушення компанією  «НФ Трейдинг Україна» чинного законодавства на ринку мінеральних добрив.

Фото взято з: voxukraine.org

Читати до теми: Аграрії будуть з добривами: три заводи OSTCHEM відновлюють роботу

«Ми надіслали офіційні запити компаніям та імпортерам із проханням  надати інформацію щодо обсягів придбання  аміачної селітри й карбаміду та цін, за якими вони купували товар. Також листи-запити надійшли до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, Державної фіскальної служби та служби статистики України з проханням надати офіційні дані по ринку», – пояснює представник АМКУ.

За результатами розгляду цієї заяви та долучених до неї матеріалів Антимонопольний комітет виявив ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях компанії «НФ Трейдинг Україна» на зазначеному ринку.

«Ми з’ясували, що найбільшу частку азотних добрив у 2015 році мала компанія Ostchem – 61%. Тоді як ПАТ «ДЗМД» – 0,1%, Імпорт – 27%, ПАТ «Дніпроазот» – 8%,  а ПАТ «ОПЗ» – 3%. Порушниками ринку стали компанії ПАТ «Азот», «Сєверодонецьке об’єднання Азот», ПАТ «Рівнеазот», які реалізували через компанію «НФ Трейдинг Україна» понад 90% аміачної селітри від загального обсягу реалізованої на внутрішній ринок продукції», - підсумував Кустовський.

За його словами, протягом 2015 року «НФ Трейдинг Україна» придбала найбільшу кількість селітри.

«Середньозважені ціни придбання і реалізації продукції, станом на 2015 рік, зросли на 91%, порівняно з 2014 роком. Середньозважена ціна на карбамід зросла на 77%, а реалізація – на 86%. Середньозважена ціна на імпортовану продукцію (карбаміду) зросла 2015 року на 66%, порівняно із 2014-м», – розповідає директор департаменту досліджень і розслідувань ринків агропромислового комплексу, фармацевтики та рітейлу АМКУ.  Також вищезгадані компанії перевищили граничну закупівельну ціну на природний газ, встановлену Національною комісією регулювання електроенергетики України.

«Ціни, за якими ПАТ «Рівнеазот» закуповувало природний газ перевищили ціну, установлену НКРЕ на 31%, ПАТ «Азот» – на 27%. Також 2015 року ці компанії здійснювали взаємні поставки за завищеними близько на 57% цінами», – пояснює Кустовський.

На думку представника АПК, вихід із ситуації очевидний – компанії повинні понести покарання. «Ми пропонуємо накласти штраф на всіх учасників групи Ostchem у розмірі до 10% від доходу за 2016 рік. Також вони зобов’язані установити такі ціни на азотні мінеральні добрива, які мають існувати на ринку за наявності конкуренції», – підсумував Кустовський.

За словами народного депутата (БПП) Леоніда Козаченка, Антимонопольний комітет продовжує розслідування проти компанії Оstchem і компанії Коломойського. Він наголосив, що однією із можливих причин, яка призвела до виникнення такої ситуації, є відсутність конкуренції на ринку мінеральних добрив.

Читати до теми: Ostchem ініціює розширення дії антидемпінгових мит на аналоги аміачної селітри з РФ

Натомість найбільший український виробник міндобрив компанія Ostchem звинувачення на свою адресу спростувала. «Інформація, поширена 13 липня однією з аграрних асоціацій про те, що Антимонопольний комітет України нібито визнав зловживання холдингу Ostchem своїм монопольним становищем і прийняв рішення про накладення штрафу в розмірі 10% від доходу, не відповідає дійсності, і є спробою тиску на Комітет», – йдеться у повідомленні прес-служби компанії від 14 липня.

Правила гри одні для всіх?

Наразі на ринку хімічних добрив є ще одна важлива проблема – співіснування українських та російських виробників.

АМКУ у цьому питанні притримується нейтралітету. «З точки зору економічної конкуренції, ми рівнозначно оцінюємо всіх учасників ринку. Ми захищаємо виключно економічні інтереси України», – підкреслив Кустовський.

Реакція депутатів була різною. На думку одних, із російськими партнерами співпраця повинна будуватися по-іншому. «Коли Україна скасувала мита на ввезення добрив із Російської Федерації, закрилася низка вітчизняних заводів у різних містах нашої держави. Зокрема, припинив роботу «Рівнеазот» та ПАО «Азот» у Черкасах». Люди залишилися без роботи. Сьогодні ми зацікавлені в тому, щоб хімічна галузь України не була знищена, а монополісти не заволоділи ринком», – пояснив народний депутат Олег Осуховський.

Підтримав позицію колеги й народний депутат Олександр Дубінін. «Мені не подобається нейтральна позиція Антимонопольного комітету щодо добрив російського походження. У нас має бути чітка державна політика. Тим паче, за нинішніх обставин. Також АМКУ має оперативніше реагувати на прохання та запити, які до них надходять. У 2014 році я подав заяву щодо введення мита на російський карбамід, відреагували на неї лише у 2016 році», – розповів спікер.

Читати до теми: Спецкомісія перегляне антидемпінгові заходи щодо селітри з РФ

Згоден із тим, що на добрива з Росії має діяти митне регулювання і голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління у сфері агропромислового комплексу, інновацій та питань базових галузей в агропромисловому комплексі, народний депутат Валентин Дідич. «Це питання повинне вирішуватися на рівні податкової, тарифної та санкційної політики. Якщо російська агресія не припиниться, маємо право ввести проти російських товаровиробників санкції, як це робить Європа», – пояснив він.

Однак представник від Антимонопольного комітету переконує, що рішення про скасування чи введення мит залежить не від них. «Я хочу наголосити, що Антимонопольний комітет не запроваджує і не скасовує мита. Це повноваження інших органів влади, і вони базуються на їхніх дослідженнях та висновках. Доволі часто думка АМКУ під час прийняття подібних рішень не враховується», – розповів Кустовський.

Конкуренція врятує ринок

Щоб уникнути на ринку подальших проявів будь-якого монополізму, на думку  експертів та депутатів, потрібно посилити  конкуренцію за рахунок інших учасників. 

На думку Валентина Дідича, це питання можна врегулювати, відкривши доступ до українського ринку іноземним виробникам. «Ми повинні зняти мита на добрива європейського та американського походження. Нам не потрібно щось вигадувати, адже Україна підписала Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС та є членом СОТ. Ми просто виконуватимемо свої зобов’язання. Коли на ринку буде не один великий гравець, ціна на добрива впаде. Конкуренція швидко зробить свою справу. Я щиро сподіваюся, що внесені нашою робочою групою та аграрним комітетом пропозиції із вимогою навести на ринку лад, дадуть позитивний результат. Адже для нас важливо, щоб ринок був конкурентоспроможним, а правила гри на ньому – чесними», – підсумував Валентин Дідич.

Однак поки ситуацію із ринком хімічних добрив все ж не вирішено до кінця. Адже дані, представлені АМКУ, стосуються 2014, 2015 та частково 2016 років. За словами Кустовського, Антимонопольний комітет не встигає вчасно реагувати на порушення на ринку. «Ми можемо розглядати ту чи іншу ситуацію, лише маючи офіційні документи. На жаль, ми не впливаємо на ситуацію в режимі реального часу», – розповів Кустовський. Даних про  порушення у 2017 році на ринку міндобрив компаніями Фірташа сьогодні немає,  уточнив він,  коментуючи ситуацію AgroPolit.com.

Також відкритим залишається питання щодо заборгованості компанією Ostсhem перед українськими аграріями у розмірі 1,7 млрд грн.

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com