Особливо небезпечний — аналіз законопроекту про спрощення правил для ввезення пестицидів і хімікатів

У парламент «тягнуть» законопроект, який спростить доступ в Україну пестицидів і небезпечних агрохімікатів. Первинне обговорення тіла законопроекту відбулося на засіданні парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. На ньому депутати розглядали проект закону України №6606 «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України, поданий О. Бакуменком, В. Івченком, О. Кулінічем та М. Кучером. У ході представлення законопроекту думки присутніх щодо необхідності його прийняття розділилися. Одні вважали за потрібне прийняти його, інші — пропонували доопрацювати і лише потім приймати. Причиною цього стала відсутність у законопроекті вимоги щодо надання документального підтвердження державної реєстрації хімікатів та пестицидів у країні, де вони виробляються.  AgroPolit.com вивчив ризики  й можливості документа.

ЧОТИРИ «НІ» РОЗШИРЕННЮ ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Проект закону має на меті відмінити вимогу документального підтвердження державної реєстрації пестицидів у країні виробництва, за умов ввезення та застосування в Україні зразків для цілей державних випробувань і наукових досліджень.

Зображення взято з: medvesti.com

Як твердить один з авторів, народний депутат Микола Кучер, виконати цю норму в низці випадків на практиці практично неможливо через декілька причин.

Інноваційні експериментальні препарати можуть не мати реєстрації в країні, де вони виробляються. Тому, що виробники засобів захисту рослин і агрохімікатів, зазвичай, виготовляють на одному із заводів велику кількість різних препаратів, які призначені для ринків різних країн. Водночас, через відсутність у країні виробництва такого препарату, де він призначений чи для хвороб, чи як інсектицид, реєстрація в країні виробництва компаніями не проводиться у зв’язку із фактичною неможливістю польових досліджень у цій країні», — називає першу причину він. 

Окрім того, додає Кучер одразу другу, ця норма не передбачає жодних винятків, фактично й безальтернативно встановлює обов’язок подання реєстраційних документів.

«Хоча питання наявності або відсутності може вирішуватися виключно законодавством іноземної держави. Інакше кажучи, дана норма в порушення принципів міжнародного права створює додаткові вимоги до подання документів, зміст і перелік яких можуть визначатися законодавством іноземної держави. Це може створити двозначності в тлумаченні змісту іноземного права та бути передумовою для корупційних дій. Відтак через це фактично унеможливлюється доступ новітніх оригінальних засобів захисту рослин до державних випробовувань, до їхньої подальшої реєстрації у нашій країні. А також виникає ризик втрати українською сільськогосподарською продукцією своїх передових позицій у зв’язку зі зниженням якості, безпечності й урожайності українського збіжжя. Українські аграрії втрачають можливість використовувати передові технології захисту рослин», — підсумовує він.

Читати до теми: АМКУ не має претензій до хімічної компанії Коломойського, дослідження підприємств Фірташа тривають

Щодо  такої «заявки» у аграрних депутатів є різні зауваження. Причин для цього декілька.

Перша із них — це загроза статусу «органічна Україна». «Мусять бути виставлені дуже серйозні запобіжники, тому що, ви знаєте, ми сьогодні ставимо питання щодо ГМО — що не можна завозити, щоб уникнути правильного маркування, що вже хтось там виготовляє. А це отрутохімікати, і це знають усі, хто з ними працював», — озвучує першу народний депутат від БПП Григорій Заболотний.

Він є автором і другого «але», яке лежить у політичному трикутнику корупція—контрабанда—контрафакт.  «Сьогодні ми не просто так піднімаємо тему щодо заборони ввезення хімікатів. У нас був негативний досвід, коли попри заборону, сорти та гібриди хімікатів ввозилися на територію України контрабандою. Для того, щоб історія не повторилася, нам потрібно прописати сільськогосподарські запобіжники. На мою думку, є сенс дозволити постачання пестицидів на замовлення дослідних інститутів, які випробовуватимуть їх із погляду науки, а не намагатимуться заробити на цьому гроші», — пояснює він.

«У нас і так надто багато проблем із контрафактом у країні, і фактично, це ще одна «дірка», яка дозволить ввозити невідомі препарати, котрі мають невідомий вплив на навколишнє середовище, з чим у нас і так проблеми. Тому я вважаю, що ми повинні повернути його авторам, доопрацювати його. І якщо потрібен комплексний підхід, то підійти комплексно і вирішити це питання», — додає нардеп із БПП Леонід Козаченко.

Заболотного й Козаченка  підтримує і член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Лушняк.

Закон простий і зрозумілий, але він не вирішує проблему корупції, яка стосується усіх операторів ринку. Прийняти його — це ще не означає подолати її. Мені здається, потрібно залучити до обговорення законопроекту науковців, членів Асоціації захисту рослин, провідні компанії, які постачають хімікати та пестициди, і тоді разом із ними доопрацювати законопроект. А саме — прописати запобіжники, які унеможливлять корупційні рухи», — пояснює Лушняк.

Нардеп продовжує, мовляв, незрозумілим  є поспіх авторів щодо зміни  цього законодавства, адже держава й так сьогодні дозволяє експериментувати з небезпечними речовинами. «У 2016—2017 рр. в Україні було зареєстровано понад 10 нових продуктів, які паралельно зареєстровані й у Європейському Союзі. І на даний момент законодавство не забороняє реєструвати, випробовувати. Та ми маємо поки певні запобіжники, які сьогодні ставлять бар’єри», — пояснює він. Відтак, продовжує Лушняк, запропоновані до законопроекту висновки УКАБ  і прив’язка про те, що цей закон дасть нам великий поштовх — і завтра у нас буде не 63 млн т зерна, а 100 млн т — виглядає дивно. «Україна сьогодні крокує в ногу з передовими європейськими технологіями. Жодних затримок немає. Я наголосив, що Україна реєструє понад 10 нових препаратів; аналогічно кожна компанія (виробник), яка завозить в Україну той чи інший пестицид, має свої випробувальні ділянки, які також адаптуються і паралельно реєструються в ЄС», — каже він, і радить не спішити, а то встигнемо. Тому, на думку Лушняка,  варто  відправити проект на доопрацювання.

Читати до теми: МЕРТ запровадив санкції щодо російських виробників і постачальників міндобрив

Третя проблема, яка випливає з аналізу документа, — національна безпека держави, адже передбачити, як вплине той чи інший іноземний хімікат на довкілля та екологію — дуже складно.  

«Ввезення чужої речовини на територію України — це ризикована справа. У нас і без цього сьогодні вистачає проблем, тому не можна дозволити, щоб до нас постачалися препарати, котрі незрозуміло як вплинуть на навколишнє середовище», — коментує народний депутат України Андрій Кіт.

Такої ж думки і перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Якщо не подбати про запобіжники завчасу, можна наробити лиха. І зараз я кажу не про кількість, а про «якість» препарату. Можна ввезти в Україну 2 л такого хімікату, який сколихне всю країну. Тому, повертаючись до питання про запобіжники, хочу сказати, що в законопроекті треба прописати запобіжники, які захистять життя українців і не підірвуть національну безпеку країни», — пояснює він.

Четверта проблема — дефіцит хімікатів і пестицидів вітчизняного виробництва на аграрному ринку.  Переважна більшість українських компаній не мають змоги розробляти хімікати та пестициди самостійно через брак коштів, які потрібні для реєстрації препаратів. Тому вони змушені користуватися науковими розробками іноземних партнерів. «Цього року було зареєстровано лише 3 нові діючі речовини. Маються на увазі нові сполуки, які є якіснішими, ніж попередні. Всього в Україні зареєстровано майже 3 тис. препаратів, та лише 300 із них — оригінальні. Для розуміння, інші 2700 препаратів — це сумарно близько 15 діючих речовин.  Нещодавно ми зустрічалися із Асоціацією ягідників. У них на ринку немає препаратів, використовуючи які, вони мали б змогу захистити свій урожай від шкідників і хвороб. Наразі у нас є лише декілька препаратів на малину та полуницю. Тому говорити про заборону ввезення препаратів можна, але як вона позначиться на аграрному ринку, де й так немає потрібних пестицидів?», — коментує представник Агроекономічного комітету Європейської бізнесової асоціації та Європейської асоціації захисту рослин в Україні Віктор Погорілий.

Фото взято з: agrocentr.biz.ua

Читати до теми: Олена Ковальова: Органічний сектор потребує прийняття нового закону

На це нардеп Сергій Лабазюк автоматично апелював: «Насправді, дійсно — в нас препаратів зареєстровано тисячі, ці 17 тисяч діючих речовин, вони суттєво не відрізняються, вони все одно виробляються всі без винятку в Китаї. Питання: де відбувається формуляція, з якими присадками тощо? Ми не можемо дозволити в Україну ввозити все підряд без дослідів, бо завтра ми матимемо проблему глобально вже в нашому АПК, досліди повинні бути. Чи ми маємо створювати нові запобіжники? Запобіжників, на жаль, уже є багато, тож сьогодні на ринку пестицидів, дійсно, останніх декілька років практично нічого не реєструють. І не через те, що не хочуть чи не можуть завезти препарати для дослідів, а  через те, що ні для кого не секрет, скільки це коштує «по-чорному» та як відбувається ця складна процедура. Коли офіційна реєстрація — це 10% від загального платежу, а за різними схемами реєстрація триває 2-3 роки». Тому, на думку депутата, законопроект дуже непростий, і перш ніж його схвалювати, слід запитати думки всіх виробників із трьох галузевих асоціацій по ЗЗР, зокрема й українських, а не лише іноземних. 

ЗАПОБІЖНИКИ

Дискусія, яка розгорілася навколо законопроекту про хімічні добрива та пестициди, на думку Віктора Погорілого, є безпідставною. За словами експерта, необхідні запобіжники, яких так усім не вистачає, є в законодавстві України.

У законі прописано, що дослідні партії для державних випробувань і наукових цілей ввозяться на основі наукового обґрунтування. За яким принципом? Якщо компанія хоче ввезти новий препарат в Україну для випробувань, представники від установи звертаються, наприклад, до Інституту захисту рослин. Там науковці обґрунтовують, яка саме кількість препарату їм потрібна для проведення наукових досліджень, котрі, як правило, тривають близько 2 років. Лише після цього Інститут звертається до Міністерства екології із офіційним листом, де зазначає, скільки препарату можна ввезти. Потім компанія звертається до Міністерства й отримує необхідний дозвіл. Зазвичай кількість рідини, яку можна ввозити, коливається на рівні 2—5 літрів. Наприкінці року компанія звітує перед Міністерством екології про застосування препарату», — пояснює Погорілий.

Підтримав його і народний депутат від БПП Микола Кучер. За його словами, цей законопроект потрібен країні та аграріям уже давно, адже йдеться про науково-технічний розвиток і прогрес держави. «Щодо запобіжників. У попередніх законопроектах, які стосуються пестицидів і хімікатів, вони у нас є. Поки ми говоримо про завезення невеликих партій препаратів для наукового дослідження», — підкреслив він.

Читати до теми: Аграрії залишаються без новітніх технологій через незареєстровані пестициди

ПАРЛАМЕНТУ — СЛОВО

Тож думок  і емоцій було багато. Загалом усі депутати, які були присутні на засіданні Комітету, визнали, що законопроект потрібно прийняти, але попередньо прописавши у ньому запобіжники. «Не буду повторюватися, давайте все ж таки пропустимо у першому читанні, запросимо асоціації. Якщо виправимо з урахуванням запобіжників, то підемо вдруге вже у зал. А не виправимо, бо всі ми знаємо ці ризики і, я гадаю, відверто розмовляємо, то й не пропустимо. Але зараз можна у першому читанні пропустити», — пропонує народний депутат  від  «Самопомочі» Іван Мірошніченко. Зваживши  всі за й проти комітет таки рекомендував парламенту прийняти даний законопроект за основу.

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com