Фермери «на шпагаті» — аграрії розповіли Мартинюкові та Шереметі, що їм заважає жити

За два-три тижні уряд обіцяє показати фермерам порядок розподілу бюджетних дотацій. Такий анонс зробив в інтерв’ю AgroPolit.com головний із питань фермерства в уряді Віктор Шеремета. Аграрії чекають з нетерпінням. Тим часом про свої наболілі проблеми вони розказали першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства України Максимові Мартинюку на 28-му з’їзді Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ). AgroPolit.com подає найцікавіші моменти з цієї зустрічі та реакцію чиновників на них. Більше читайте в матеріалі далі.

ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ

Держгеокадастр «розбушувався»

З реакції фермерів було помітно, що найбільше їм і досі болить питання землі. Так вони нарікали на безкарність та неконтрольованість дій працівників Держгеокадастру.

Деталі розповів голова організації АФЗУ Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський.

Такого безладу, як зараз, із Держгеокадастром не було за всю історію діяльності нашої асоціації. Коли фермерам не перезаключають договори в Держгеокадастрі, вони змушені вирізати худобу, покидати ринок, тоді як їхню землю забирають і комусь передають. Тому потрібно включити АФЗУ за перезаключення договорів оренди фермерів із державою, — розповідає він.

Читати до теми: Гадання на кадастровій «гущі» – про рік роботи Держгеокадастру

Голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця додав ще один штрих до пікантної земельної теми — підкреслив, що землекористування потрібно обмежити, а землі постійного користування мають бути передані у власність фермерів. «У серпні 2017 року Полтавський Апеляційний суд визнав право успадкування на землі постійного користування, але чому ми повинні доводити це право через суди? Потрібно відновити право постійного користування землею на рівні законодавства та в найближчій перспективі передати такі землі у власність їхнім користувачам. Задля агроекологічного землекористування потрібно обмежити орендну плату. Сотні тисяч гектарів не можуть бути в оренді, землекористування потрібно обмежити», — пропонує фермер.

Куди діваються землі АТО ?

Є біла пляма із землями, які виділяють АТОшникам. В чому вона полягає, пояснив народний депутат України Вадим Івченко. «Землі для АТОшників — «сірий ринок». Вони переходять у приватну власність осіб. Журналісти провели розслідування: в Обухівському районі Київської області понад 400 АТОшників отримали 800 га землі. Через три роки журналісти перевірили дані ділянки згідно з кадастровими номерами та виявили лише 7 власників! Щоб зупинити цей тіньовий ринок, ми підготували відповідний законопроект, — розповідає нардеп земельного безладу у цьому питанні і додає: — Люди, котрі не хочуть працювати на землі, повинні отримати грошову компенсацію від держави, а ті, що хочуть працювати, отримають землю, але з однією умовою — у них не буде можливості продавати її 5 років. Таким чином земля залишатиметься у тих, хто буде створювати фермерства, господарства і на них працюватиме».

Читати до теми: Зареєстровано законопроект про пільги на отримання землі учасниками АТО

Його підтримує й Перепелиця, який підтверджує, що зараз активно діють рейдерські схеми по розподілу цієї землі. «Уряд пообіцяв першочергове право на отримання землі учасникам АТО. Та багатьох із них використовують у рейдерських схемах: у фермера забирають землю, розпайовують і розподіляють на учасників АТО, після чого її забирає якась структура. Немає землі — виплатіть учасникам АТО грошову компенсацію, не потрібно потурати рейдерським схемам», — каже він.  

ПОДАТКОВЕ ЯРМО

Багато ремарок фермерів лунало і щодо податків: створити нові й зменшити тиск уже наявних.

Наприклад, йдеться про єдиний податок, який пропонують запровадити фермери.

Сьогодні немає закону про одноосібне господарство. Ми багато років говоримо про той єдиний податок на землю, та понад 20 років не можемо його запровадити. Щоб одноосібники приєдналися до асоціації, потрібен єдиний податок на землю, і він має бути для всіх: для фермера, для одноосібника, для кожного, — підкреслив фермер, голова АФЗУ Гощанського району Олег Поліщук.

На це перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк пообіцяв наступне: «Єдиний податок потрібно запровадити. ЄСВ, який платить фермерське господарство та, особливо, сімейні фермерські господарства, повинна сплачувати держава, принаймні, якийсь пільговий період, наприклад, 5-річчя».

Читати до теми: Майже кожна 5-та гривня бюджету — з аграрного сектору 

Як це має працювати на практиці — пояснив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета:

Те, що ми виступаємо за єдиний податок за гектар, — це правильно, але він повинен бути диференційованим: малий фермер платить менший податок, велике підприємство — більший податок. Можна зменшити ставку за відшкодування при експорті. Фермери не отримують відшкодування, ніхто не експортує. За минулий рік при експорті відшкодовано майже до 100 млрд грн. Можна знайти баланс, щоб задовольнити і фермера, і великого виробника.

Фермери пропонують до такої «ідеальної картини» міністерства свої правки.

«Універсальний прозорий фіксований податок з 1 га в рослинництві або з виручки у тваринництві повинен бути диференційованим: відсутня плата для дрібних господарств, низька для середніх, малих і висока для великих господарств. Задля агроекологічного користування землею держава повинна обмежити верхню планку оренди. Фермерське господарство не може конкурувати з холдингами, адже, на відміну від них, фермер сплачує податки. ПДВ розділяє нас на чорних та білих, багатих і бідних, розумних та дурних», — розповідає Перепелиця.

ХТО «ОСІДЛАЄ» ДЕРЖПІДТРИМКУ?

Присутні на зібранні фермери дали більш ніж однозначний посил урядовцям — виділений мільярд повинен освоюватися прозоро й без жодного «окозамилюваня». В чому ж полягає їхня пересторога Максимові Мартинюку та Вікторові Шереметі пояснило одразу декілька фермерів.

За словами голови Драбівської районної організації АФЗУ Валерія Перепелиці, сьогодні вже є досить багато охочих «осідлати» фермерські кошти, тому він пропонує обирати склад комісії, яка розподілятиме ці кошти у співвідношенні один до трьох. «Для зменшення корупції, до комісії з розподілу бюджетних коштів повинні увійти: 1/3 державних службовців, 1/3 учасників Асоціації фермерів, 1/3 — дорадників та науковців», — пропонує він.

Читати до теми: Фермерам не варто спати спокійно – деталі механізму розподілу «мільярду» на дотації

Нагадаємо, що у порядку розподілу коштів для фермерів є один цікавий пункт — гроші фермерського мільярда розподілятимуться через комісії. За словами Шеремети, «випробування» комісії пройде 160 млн грн на кооперативи у коментарі AgroPolit.com для матеріалу. Раніше, за даними AgroPolit.com, «сума на комісії» мала бути в рази більшою. Однак, після того як інформація про це витекла в публічну площину, скоріш за все, в Мінагрополітики змінили свою арифметику фермерського мільярда.

«Украй важливо, щоби в комісіях основну частину становили члени регіональних організацій Асоціації фермерів, щоб забезпечити прозорість фінансової підтримки. Також важливо, щоб кошти розподіляли не в Києві, а на місцях», — пояснює голова організації АФЗУ Львівської області Ярослав Кардаш.

Читати до теми: Аграрії бачать корупцію в обмеженні кола банків, які компенсуватимуть кредити за бюджетний кошт

Окрім того, за його словами, треба бути дуже уважним до всього механізму розподілу держкоштів, бо вже сьогодні створюються схеми, щоб розпиляти цей мільярд: «Сьогодні ми говоримо про 1 млрд грн, а під нього вже створюють фермерські господарства, не за рахунок простих селян, а за рахунок холдингів. Вони нібито відокремлюють земельну ділянку, щоб створити фермерське господарство, чи зробити обслуговуючий кооператив за рахунок колишніх членів холдингу, який знову отримає кошти з державного бюджету. В такому випадку асоціації не зможуть нічого зробити, з ними ніхто не рахується на рівні Укрдержфонду».

Читати до теми: Держпідтримка АПК

Фермери 10 разів наголосили Мартинюкові та Шереметі, що розподіл грошей має відбуватися під пильним наглядом АФЗУ, інакше є великий ризик, що їх роздерибанять.

«Щоб виділений мільярд гривень було використано справді для нас, за цим повинна дивитися асоціація, бо знайдеться багато тих, хто захоче простягнути руки до цих грошей, особливо до тих півмільярда, які покривають відсоток кредиту банку», — упевнений Олег Поліщук.

ПРИВИД  КООПЕРАЦІЇ?

Ідея з виділенням коштів кооперативам аграріям подобається, але в них є зауваження до запропонованого механізму.

Обслуговуюча кооперація — альтернативи їй немає. Тільки кооперація може протистояти монополіям і холдингам. Тільки фермери можуть бути провідниками цієї кооперації на селі. Фермери — основа, до них приєднається населення, — пояснює Перепелиця.

Однак  на його думку, перш ніж віддавати гроші кооперативам, потрібно перевірити їх на справжність. «У нас зараз тисяча кооперативів, половина з них — не діють, а з іншої половини — половина псевдокооперативів. Під гроші, виділені державою, вже створюються фейкові кооперативи. Спілка фермерів та асоціація кооперативів повинні вирішувати — відповідає кооператив принципам кооперації чи ні, та в перспективі направляти туди більшість коштів. Тільки кооперативи можуть підняти рівень доходів населення фермерів і вирішити їхні системні проблеми. Гроші на монополії не вирішать цих проблем, монополія ці гроші просто з’їдає», — наголошує Перепелиця.

ОПЕРАЦІЯ «РЕАНІМАЦІЯ ДЕРЖФОНДУ»

Від фермерів пролунала ідея нормалізувати роботу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Адже, за задумом аграріїв, саме через нього було б логічно розподіляти бюджетні кошти.

Всі кошти, які виділяються урядом, потрібно спрямувати до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств — для його повноцінної роботи. Слід забезпечити функціонування як регіональних відділень, так і генеральної дирекції, тому що без належного фінансування робота неможлива, — розповідає Ярослав Кардаш.

Читати до теми: Механізм розподілу «фермерського мільярда» містить корупційні норми — заява

На це Максим Мартинюк відповів просто: обслуговування Укрдержфонду задороге, тому краще звернутися до банків у питанні освоєння коштів аграріїв. «Укрдержфонд потребує реформ. Зараз він оперує коштами 40 млн грн, тоді як утримання його обходиться в 10 млн грн (25%). Якщо ми нічого не змінюємо, нам простіше залучити ці гроші до комерційного апарату під будь-яку ставку. Але Укрдержфонд — це важлива організація, всі документи щодо виділення коштів на програми подаватимуться через нього. Таким чином ми ставимо під контроль проходження цих заявок щодо комісій, які будуть утворені на рівні областей та районів, щоби ці заяви не загубили. Укрдержфонд потребує кардинальних змін, потрібно робити нахил на дорадництво й тісніше спілкування з АФЗУ», — глаголить він.

Насправді ця пропозиція пана Мартинюка виглядає досить дивною, і нагадує метод боротби з лупою лунає так: «У вас лупа? Мити лікувальним шампунем не будем. Краще її відрубати». Хоча, звісно ж, у демократичній країні будь-яка думка має право на існування. Мабуть, першому заступнику видніше, що краще — руйнувати чи будувати з нуля.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ «ДЕМОНИ»

А що ж доблесний парламент готує фермерам?

Як розповів заступник голови комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, сьогодні в надрах комітету розроблено вже 2 законопроекти, які передбачають збільшення кількості та розвиток сімейних фермерських господарств, створення нових робочих місць, стимули і преференції для державної реєстрації, зокрема для трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства.

«Для вирішення питання щодо спрощення доступу громадян України, які виявили бажання створити або розширити сімейне фермерське господарство та земель сільськогосподарського складу призначення державної та комунальної власності, що перебувають у запасі, направлені норми законопроекту №7060, авторами якого є члени аграрного комітету», — каже він. Передбачається, що прийняття даного проекту закону дозволить забезпечити збільшення кількості сімейних фермерських господарств та їхніх землеволодінь, сприятиме створенню нових робочих місць у подальшому розвитку фермерства та с/г обслуговуючої корпорації за участю сімейних фермерських господарств. Комітет вирішив рекомендувати даний законопроект до ВРУ прийняти його за основу.

«Проектом Закону №6490, авторами якого є більшість членів аграрного комітету, пропонується створити соціальні та економічні передумови для легалізації сімейних фермерських господарств із набуттям статусу фізичної особи підприємством виробника с/г продукції та надати можливість фізичним особам підприємства перебувати на 4-й групі єдиного податку та встановити податкові стимули і преференції для державної реєстрації, зокрема для трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства», — розповів деталі Бакуменко.

Також він розповів щодо єдиного податку та права власності на землю про які вище запитували фермери. «Я за те, щоб був єдиний податок. Давайте створимо робочу групу за участю вашої асоціації, науки, комітету. Розробимо законопроект. Ринок землі буде в інтересах тих, хто працює. Він буде до 100 га, і ті люди, які там працюють, мають отримати цю землю. Потрібно створити інституцію, яка фінансуватиме покупку цієї землі», — підсумовує він.

Отже, комітет, начебто, щось робить.

А ЩО Ж МІНІСТЕРСТВО?

Отримавши публічний «хук» в питанні землі, і озуміючи напругу в земельному питанні, Максим Мартинюк підтримав пропозицію фермерів навести лад із договорами оренди й Держгеокадастром. «Мені подобається пропозиція фермерів\ щодо продовження договорів оренди землі за участю Асоціації фермерів. Так постане громадський контроль за роботою Держгеокадастру. В період, коли діяла безаукціонна передача фермерам землі, з’явилися ті, хто ставав фермерами лише для того, щоб отримати землю, котра зараз належить агрохолдингам. Тому Асоціація фермерів допоможе відрізнити справжніх фермерів від фіктивних», — каже він. За його словами,  всі ці земельні трабли з Держгеокадастром, вимагають прийняття закону і він сподівається, що парламент консолідується навколо цієї ідеї… «Для того, щоб оформити заявку, фермери, які мають землі у постійному користуванні, повинні виготовити технічну документацію, щоби внести її в кадастр», — глаголіл з трибуни  перший зам агроміністра. Він пояснив, що буде звертатися до прем’єр-міністра з тим, щоб підготувати відповідний законопроект і подати до Верховної Ради. На скарги фермерів, що їм не дають оформити кадастровий номер, Мартинюк пообіцяв, що дадуть.

Мартинюк додав ще один  штрих до земельної епопеї: «Виходячи з того, що земля давалася у довічне користування, дуже багато людей загорілися ідеєю фермерства, потім держава обманула їх декілька разів поспіль, скасувавши довічне користування, так і не передавши у власність. Єдиний спосіб ухвалити справедливе рішення — це передати у власність фермерам або їхнім спадкоємцям ту землю, яка була свого часу в постійному користуванні для ведення фермерського господарства. Це рішення вимагає прийняття закону, і  я сподіваюся, парламент консолідується навколо цієї ідеї».

Тож зустріч фермерів із двома заступниками міністра аграрної політики під кінець трохи нагадувала вже не розмову глухого зі сліпим, а, в принципі намічався діалог. Питання в тому, наскільки щирою була ця бесіда, адже засумніватися у цьому змусив один  маленький, але суттєвий момент. Коли фермери висловлювали свої пропозиції, надати слово попросила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. Вона підняла руку і спробувала підійти до трибуни зі своїм питанням (як з’ясувалося, вона хотіла запитати про те, чи розуміють Максим Мартинюк та Віктор Шеремета, що більшість аграріїв та фермерів не отримають банківські кредити під держгарнтію через те, що у них немає ліквідної застави, яку вимагає банк, перш ніж надати кредит). Їй просто не дали слова. До того ж виникла досить кумедна ситуація — фермери гукали, щоб жінці дали змогу поставити питання, президія у складі Мартинюка, Шеремети та всіх інших робила вигляд, що вони її не помічають, натомість за нею бігали двоє охоронців, намагаючись вивести із зали. По суті, Асоціація тваринників, можливо, й не має прямого стосунку до фермерів, але показовим тут був інший момент: питання про те, чи справді надійде реальна допомога до фермерів, і до якої частини — так і не пролунало, а відтак лишилося без відповіді. Випадково чи ні? Оце питання.

Всі питання висувалися важливі. Проблема в тім, що за 3,5 години фермери так і не почули кілька ключових речей:

1.     Як же розподілятимуться гроші з бюджету в сумі 1 млрд?

2.     Який буде перелік банків для того, щоб отримати консультацію за кредитами фермерам?

3.     Що робити тим фермерам, у яких немає застави, і коли з’явиться цей порядок?

Лілія Половинко для AgroPolit.com