Мораторій на продаж землі – рятує чи вбиває Україну?

Коли потрібно знімати мораторій на продаж землі? Чи потрібно взагалі його знімати та від чого це залежить? Саме на такі питання відповідали учасники дискусійного клубу, організованого виданням «Ділова Столиця» з ведучим Петром Біляном, який відбувся у Києві.

Нагадаємо, що навіть посадовці вищої ланки не мають одностайної відповіді на це питання.

Спікери заходу умовно розділилися на два табори. Одні наводили аргументи щодо негайного скасування мораторію, інші відстоювали позицію, що такий крок передчасний, адже перед відкриттям ринку с/г землі потрібно опрацювати низку питань, які забезпечать успіх проекту.

Відсутність нормальних земельних відносин та обмеження прав людини

Фото взято з: agrodovidka.info

Першим взяв слово прибічник негайного скасування мораторію на продаж с\г землі, інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Насправді дивно, що ми досі взагалі розмовляємо про мораторій на продаж с/г земель. Був 2001 рік, зараз – 2018 рік, скоро й 2019 рік, а у нас все ще діє тимчасовий мораторій. І насправді всі знають назви країн, в яких також немає ринку землі: Північна  Корея, Венесуела тощо. І тому це ганьба, це – сюр. Ми можемо впевнено казати про обмеження прав людей. Якщо ринок нерухомості запустили, а от землю людина не може продати. В результаті, ми забираємо у людей їхнє право – право фактично розпоряджатися своїм майном», – заявив Сергій Фурса.

Його позиція полягає у тому, що ринок потрібно було відкрити ще «вчора». За словами Фурси, в Україні немає розвитку нормальних землевідносин. Затягування цього процесу призводить до того, що: по-перше – помирають власники паїв, які протягом багатьох років не реалізували власне право; по-друге – ми втрачаємо час, а час – це гроші; по-третє – затягування відкриття ринку землі може призвести до того, що інвестиційна привабливість будь-якої  землі може бути вже не такою цікавою, як зараз.

Дивіться до теми: Структура земельної мапи України 2015-2017 років

З позицією Сергія Фурси категорично не погодився керівник організації «Центр розвитку земельних відносин в Україні» Леонід Корейба.

Нині питання зняття мораторію є актуальним, але не на часі. Адже є багато невирішених технічних питань. У нас проінвентаризовано лише 50 % земель. Тобто, люди навіть не розуміють де, наприклад, розташовані їхні паї. Є помилки в кадастрових номерах, це ніби помилка в паспорті людини. Через це виникає безліч проблем щодня. Якщо відкрити кадастрову карту, ті ділянки навіть у половині випадків не нанесені», – заявив Корейба.

Читайте до теми: Мораторій — наріжний камінь популістів

За його словами, існує ще ціла низка проблем, окрім озвученої. Одна з них – неосвіченість людей. Адже переважна більшість власників паїв не знає ані ринку, ані вартості землі й т.ін. Вони не розуміють, чому грошова оцінка розпайованої землі починається від 17 тис. грн, умовно кажучи, і до 170 тис. грн. Чому десь лише 2 гектари, а десь – 7 гектарів?  Іншими словами, дуже багато треба інформації донести до людей і пояснити. А цим питанням ніхто не переймається.

Земельний кодекс передбачав відміну мораторію ще у 2004 році

Фото взято з: sud.ua

У свою чергу експерт проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Павло Кулинич зазначив, що 2001 року, коли він був членом робочої групи, яка готувала проект Земельного кодексу, вже тоді вони розуміли, що люди неосвічені в земельних питаннях. Уже тоді вони визначали час, який знадобиться для того, аби змінити ситуацію. Тоді робоча група вирішила, що введення мораторію на продаж с/г землі на три роки – цього «з головою» вистачить для вирішення всіх питань і для підготовки до запуску земельного ринку.

У цьому були переконані майже всі депутати Верховної Ради, крім сотні комуністів, 20 нардепів-соціалістів і 20 депутатів прогресивних соціалістів Вітренко – вони виступали проти прийняття Земельного кодексу та запровадження ринку земельних відносин. Ми спочатку пропонували менші терміни – рік, два, які вважалися прийнятними. Потім вирішили, що три роки – це вже все. Цього точно вистачить. Вийшло так, як вийшло. Влада захопилася цим мораторієм і він 9 разів продовжувався», – розповідає Кулинич.

За його словами, наслідками такого довгого строку дії мораторію стали:

1. Негативні юридичні наслідки. Адже Конституція гарантує громадянам право власності. А це означає, що власник може володіти, керувати та розпоряджатися свою власністю. Мораторій нівелює останній пункт.
2. До того ж, 98% земель с/г призначення використовується на засадах оренди землі. Це найгірший у світі спосіб організації використання с/г землі. Оскільки орендарі використовують чужу землю, вони не дуже переймаються збереженням її якості. В цьому році українські ґрунтознавці заявили, що використання земель у такий варварський спосіб, як це робиться в Україні, призведе до повного знищення родючості земель вже через 75 років (а це не так багато).
3. До того ж, сьогоднішня ситуація демонструє нам, що орендарі не зацікавлені у розвитку виробництва з високою доданою вартістю. Їм зручно торгувати сировиною, адже складніше виробництво потребує значних інвестицій та впевненості у надійності довготривалих контрактів.

Що потрібно зробити, щоб не отримати хаос на земельному ринку?

Ще один спікер заходу, директор інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський також висловив власну точку зору на події навколо мораторію.

Я чітко визначився, що я «за» зняття мораторію, але сьогоднішній ринок землі в Україні можна порівняти з автомобілем, у якого відсутні колеса, не працює двигун, зламана коробка передач, а всі кажуть – запускайте! Ви розумієте, щоб машина поїхала, все це треба полагодити. І коли ми сперечаємося щодо мораторію, то наші аргументи мають бути спрямовані на виправлення несправностей, а не на запуск. Якщо ми запустимо ринок землі у тому вигляді, який він має сьогодні – отримаємо хаос», – алегорично висловився Несходовський.

Ілля Несходовський також наголосив, що освіченість селян перебуває на досить низькому рівні, але з ним не погодилася юридичний директор агропромхолдингу «Астарта» Лілія Тімакіна.

Хочу поговорити про ринок землі, передусім із погляду осіб, які обробляють вказану  земельну ділянку. Досі ми так переймалися за власника земельної ділянки, говорили, що він неосвічений, що він нічого не розуміє… Повірте мені, на сьогодні ми маємо 77 тис. договорів оренди землі. Я спілкуюся з такими орендарями хоч і не кожного дня, але досить  часто на загальних зборах. У селі, де вони знають свої  права,  вони вичитають кожен пункт договору, вони захищають свої  права ще краще, ніж холдинги», – зауважила Лілія Тімакіна.

Читайте до теми: Державний агрохолдинг «Україна» – чому с/г землі у підпорядкуванні Мінагро використовуються неефективно? 

Як заявила Тімакіна, сьогодні ледь не всі аграрні підприємства, які належать державі, збиткові. А чомусь приватний сектор навпаки – прибутковий. До того ж 10,5 млн га земель  державної  власності на сьогоднішній момент розподіляються непрозоро. І так буде продовжуватися, поки закритий цей ринок. На сьогоднішній день ніхто не розуміє, хто володіє землями і хто ними користується. Тому необхідно провести інвентаризацію й виправити ситуацію з непрозорим продажем цієї  землі, опублікувавши дані, хто є розпорядником земель, а також виставити їх на аукціон.

«Ми змусимо державу оголосити прозорі правила реалізації (де факто) земельних ділянок і правами розпорядження вказаними земельними ділянками. Адже наразі це зовсім тіньовий,  корупційний сервіс», – зауважила Тімакіна.

У свою чергу, головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова зазначає, що скасування земельного мораторію вигідне далеко не всім.

Кому сьогодні потрібне скасування земельного мораторію? Давайте подивимося. Чи потрібен скасований земельний мораторій холдингам? Ні, більшості не потрібен. Адже вони цілком задоволені дешевою орендою. Так, у нас є декілька гравців, які накопичили ресурс і мають змогу викупити свій земельний банк, та це одиниці. У більшості немає грошей на викуп землі. Чи потрібне скасування мораторію пересічним українцям? Дослідження свідчать, що ні, не потрібне. Натомість можна ввести ефективні механізми розпорядження землею. Люди розуміють, що землю можна не продавати та водночас непогано на ній заробляти. То кому ж вигідно? Державі вигідно? Так, вигідно, бо розміри державної корупції просто шалені. Про це свідчать і дані Держгеокадастру. Сьогодні можна дуже просто з’ясувати, хто і як заробляє на державних землях. Навіть в інтернеті є повно інформації з цього приводу», –  заявила Наталія Білоусова.

Читайте до теми: Віртуальні кордони об’єднаних громад. Без зміни законів децентралізація провалиться

За її словами, навіть якщо ситуація зміниться і в керівництва країни з’явиться політична воля для скасування мораторію, в Україні все одно відсутні умови для нормальної роботи земельного ринку: по-перше, немає доступних кредитів для тих, хто хотів би зайти на цей ринок, купити землю і почати на ній працювати. У тих, хто вже працює, така можливість є. По-друге, в країні не завершено земельну інвентаризацію, адже під це ні грошей не виділяють, ні бажання немає. Тому що в каламутній воді легше ловити велику рибу. За такого набору реформ можна забути про закінчення інвентаризації земель. Зважаючи на той факт, що інвентаризація не завершена та не визначені в рамках закону межі територіальних громад, уявіть, які у нас з’являться проблеми на фоні процвітаючого в країні рейдерства? Ми просто створимо райські умови для рейдерів.

«Я до чого це кажу. Перш ніж проводити великі земельні реформи, потрібно вирішити нагальні питання: завершити інвентаризацію, розмежувати землі ОТГ і запустити доступну систему кредитування. Тож не потрібно поспішати з продажем того, що може й так приносити нормальний прибуток», – поставила фінальну крапку у дискусії Наталія Білоусова.

Віталій Хворостяний для AgroPolit.com