Офіс президента заземляється — 7 деталей закону: референдум пайовиків, квоти на держземлі, інвентаризація...

Наступного тижня президент Володимир Зеленський проведе зустріч із представниками агросектору (бізнесом, експертами) та президентом ЄІБ (один з найбільших міжнародних кредиторів), де одне з основних питань до обговорення — ключові положення земельної концепції та закону про ринок с/г землі. Про це AgroPolit.com повідомили власні джерела в Офісі президента. Все йде до того, щоби на кінець серпня підготувати чернетку-драфт концепції та закону. Хто їх подаватиме — Зеленський чи «Слуга народу» — відкрите питання. Можливо, з’явиться колективний документ за підписом «Слуги» та «Голосу» («Батьківщині» ідейно не по дорозі з таким сценарієм).

 Офіційно земельна команда Офісу практично не розкриває деталей підготовленого ним драфту. Але AgroPolit.com вдалося дізнатися кілька цікавих деталей із власних джерел. 

По-перше, земельна тема (наявність власної концепції вітається) — один із критеріїв здачі кадрового екзамену на профпридатність на посаду майбутнього аграрного міністра. Хоча в Офісі й роздумують над тим, аби скасувати Мінагрополітики, тихий кастинг на посаду аграрного міністра наразі триває. Кандидатів сісти в крісло напередодні великого земельного дерибану та роздачі державних слонів (читай держпідприємств) — ну дуже багато. «Біжать з усіх сторін і лізуть, як щури з усіх щілин», — каже співрозмовник у офісі AgroPolit.com. У кого найбільше шансів та хто, власне, визначатиме міністра — читайте завтра у матеріалі на нашому сайті.

А поки пропонуємо проголосувати на сайті AgroPolit.com і обрати одного з 15-ти кандидатів, яких нам рекомендував ринок на цю посаду. За проміжними результатами перше місце аграрії у голосуванні віддали Іванові Мірошніченку. 

 По-друге, хто отримує право купувати с/г землі.

 Нині обговорюється варіант для фізичних осіб та юридичних компаній, зареєстрованих в Україні (зокрема із іноземним капіталом), які працюють в Україні 3-5 років. Фактично такий сценарій підтвердив, відповідаючи на питання AgroPolit.com, Денис Малюська, який опікується земельною темою у команді президента. Це питання особливих дискусій: якщо його не вирішити — посипляться українські агрохолдинги, багато з яких уже присутні на міжнародних площадках, тож це потенційний удар по інвестиційній репутації країни. Всі пам’ятають присмак можливого падіння агрохолдингу «Мрія»? А тут йдеться про компанії, які обробляють близько 6 млн га землі. За оцінками АМКУ, 20% усіх заявок на концентрацію в рік — від агробізнесу, а якщо відсіяти з них іноземні, то й усі 50%. Рейтинг ТОП-100 найбільших агрохолдингів України дивіться на сайті Latifundist.com.

 Читати до теми: Концепція вільного ринку сільськогосподарських земель: 4 варіанти законопроектів від аграрного комітету

P.S: Питання неоднозначне, і щоб не бути у ньому крайнім, в Офісі наразі обговорюється навіть варіант проведення всеукраїнського референдуму про те, кому продавати землю. Може бути його урізана версія — лише серед власників земельних паїв, яких у країні 6,9 млн осіб. На думку авторів цього експерименту, саме ця категорія людей має визначати долю с/г землі України. Втім, як тоді бути з нормою Конституції про те, що земля — це національне багатство?

По-третє, коли відкриється ринок.

Як пояснив Денис Малюська, перехідний період умовно триватиме до серпня-вересня 2020 року. Хоча в Офісі немає фінального рішення щодо точної дати! А вона, вочевидь, зміниться, бо Володимир Зеленський заявляє про те, що до кінця цього року мораторій знімуть, а земельний закон приймуть. Усі умови у перехідних положеннях Земельного кодексу виконають, тож цілком природно, що з 1 січня автоматом діятиме ринок. Тобто стартують продаж і купівля землі, а як же тоді серпень-вересень? 

По-четверте, які с/г землі дозволяти виставляти на продаж  

 Полярність думок із цього приводу, мабуть, найбільша. Хочуть усі, але земельна реальність приземляє, як кажуть, на п'яту точку. Чому? Попри те, що уряд затвердив порядок інвентаризації, виділяв роками на це кошти з бюджету, наразі ніхто не розуміє достеменно, скільки земель вже внесено в кадастр і як щось комусь продавати. Адже завтра це питання буде предметом судових спорів старих паїв та нових власників.

Є приватні паї, які, за оцінками експертів, записані в кадастр на 83%. З іншого боку, Держгеокадастр говорить про загальну проблему недозаповнення публічного кадастру — у ньому є приблизно 80% даних про землі (близько 40 млн га з 60,3 млн га, тимчасово окуповані території не враховуються).

Державні землі. Тут узагалі «кінь не валявся». Керівники держпідприємств не хочуть і панічно бояться проливати світло на кількість держземель у їхньому розпорядженні, адже до них (а можливо, й вони самі) вже понадкушували з цього шматка гектари. Ніхто не хоче відповідати за вкрадене перед правоохоронними органами. Тому інвентаризація держземель триває вічність. Як тут бути? Готового рецепта в офісі немає. Як варіант, експерти пропонують земельну амністію, яка спише «недорахування» попередників, але не пізніше, ніж за 5 років з моменту запуску ринку (прив’язка до Господарського кодексу і терміну давності позовної заяви). 

Читати до теми: Рейтинг областей України за нормативною грошовою оцінкою та орендною ставкою с/г земель  

На чому зупиняться?

Поки що обговорюється вільний продаж всіх приватних паїв, а також виставлення квотами (тобто порційно) державних земель, за якими проведено інвентаризацію та які внесені у Держгеокадастр.

 P.S: В ідеалі — вільний ринок після земельної інвентаризації (заповненого кадастру), інакше будуть аграрні війни. 

Читати до теми: ТОП-10 подій, або Децентралізація «по-українськи». What is done за 4 роки?

 По-п'яте, незавершена децентралізація.  

 Невизначеність на рівні закону передачі державних земель ОТГ та незавершення по всій країні створення цих ОТГ — теж підстава для майбутніх судових розбірок уже між самими громадами. Вже зараз ми бачимо, що, попри розмови про передачу ОТГ 1,5 млн га державних земель, уряд по факту передав (не на папері) лише половину з них. Загальна ж кількість земель — 10,5 млн га. Тому логічно було б закрити питання їхнього утворення, передати землю, а потім дозволяти щось продавати. 

Питання запобіжників від спекуляцій на перепродажу землі дискутується, та якогось єдиного знаменника наразі немає.

Читати до теми: «Як ефективно розпорядитися державними землями: п'ять схем капіталізації с/г угідь».

 По-шосте, повний вакуум у темі залучення джерел фінансування на покупку с/г землі. Один з основних аргументів, чому без цього не можна — обезземелення українців та гегемонія транснаціональних компаній. Тому експерти закликають, або дати доступні джерела на покупку цієї землі для малих та середніх аграріїв, або чекати, доки ВВП на душу населення зросте в шість разів.

 Читати до теми: Земельна іпотека: який варіант спрацює в Україні?

 Сьоме — як забезпечити справедливу ціну на с/г землю та уникнути обвалу цін. На першому етапі те ж саме, що і з попереднім.Єдності хоча б приблизної — нуль.

 Читати до теми: Земельна лавочка відкривається: якою буде ціни продажу й оренди 1 га с/г землі  

Ми стежитимемо за цією темою і знайомитимемо вас із новими деталями.

 Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com