Бакуменко Олександр Борисович

Колишній народний депутат України VIII скликання
Вік: 65 років

Профіль в Соц. мережах

Освіта:

Закінчив Харківський зооветеринарний інститут, за фахом — зооінженер.

Кар'єра:

1983-1983 рр. — бригадир УЧГОСП «Прогрес» ХЗВІ. 

1983-1984 рр. — Збройні Сили СРСР. 

1985-1987 рр. — головний зоотехнік Харківського виробничого об'єднання м'ясної промисловості. 

1987-1988 рр. — державний інспектор відділу обласної державної інспекції по заготівлі і якості сільськогосподарських продуктів Харківського обласного агропромислового комітету. 

1988-1990 рр. — головний зоотехнік «Харківптахопром». 

1990-1995 рр. — заступник генерального директора «Харківптахопром». 

1995-1996 рр. — директор ТОВ «Зодіак ЛТД». 

1996-1998 рр. — генеральний директор ТОВ «Барвінок». 

1998-1999 рр. — перший заступник Голови правління ЗАТ «Агропромсоюз-98». 

1999-2001 рр. — віце-президент Асоціації «Регіональний консультаційний центр». 

2001-2004 рр. — генеральний директор Харківської обласної асоціації птахівничої промисловості «Харківптахопром». 

2004-2014 рр. — голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України»

Кінець 2014 — 29 серпня 2019 р. — прийняв присягу народного депутата України, Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. 

Результати його парламентської роботи: за 8-му сесію можна подивитися тут, а включно з 7-ю подано в аналітичній інфографіці далі.  

Декларації:

Погляди:

Про політику

Віталієві Скоцику потрібно привернути увагу до себе та до партії. На жаль, він не може зробити це, запропонувавши якусь реформу чи законопроект. Ця постановка з моїм звільненням із Аграрної партії – це політичне фарисейство і зайвий інформпривід для них.

Протягом 15 років є членом політради АПУ та має безкомпромісну позицію у важливих  питаннях для сектору.

Про АПК і земельний ринок

Хочу наголосити, що просто перенесення дати не матиме жодних правових наслідків. Але це питання ми повинні розглядати не лише в юридичному, а й у соціальному сенсі. Тому комітет вважає, щоб не допустити соціальної напруги, зазначену дату необхідно все ж перенести. Ми не можемо допустити політичних спекуляцій із цього питання. Найбільш оптимальним терміном ми вважаємо один рік

Я за те, щоб відкривати ринок землі, але із системою обмежень, що будуть зв’язані передусім з правом іноземців та юросіб купувати землю, зосередження землі в одних руках і так далі. У нас багато політичних баталій і непрофесійних розмов довкола цього. Треба перейти в професійне русло, проводити комітетське слухання, круглі столи, зближувати позиції і йти поетапно, впроваджуючи цей ринок, щоб не спровокувати соціального бунту.

Про держпідтримку

Активна підтримка переробної промисловості та тваринництва, які у свою чергу просувають товар на зовнішні ринки, забезпечує створення товаровиробниками нових робочих місць, пожвавлення сільських територій, поліпшення соціальних стандартів життя, а також забезпечує надходження податків та інших доходів до місцевих бюджетів. Ми визначили, що не менше від 1% ВВП буде спрямовано на підтримку аграрного сектору. Сьогодні це близько 7 млрд грн. Цей 1% ми прописали на 5 років, а також те, що 4 млрд грн буде використано на розвиток тваринництва і переробку.

Потрібно не тільки змінити прерогативи виділення коштів: перенаправити дотування бізнесу з ресурного виробництва на підприємства, які дають високу додану вартість, а й зробити необхідні кроки щодо виведення бізнесу з тіні. Програма держпідтримки мусить надаватися «білому», прозорому та чесному бізнесу, який має зареєстровані активи і платить офіційну зарплату, податки. Давати комусь іншому підримку за кошти платників податків – нелогічно.

Точка зростання в АПК – це створення доданої вартості. Тому позиція держави має фіксуватися на виділенні коштів для збільшенні цієї вартості, а не на фінансуванні виробництва сировини. Наприклад, що дає торгівля зерном? 1 т зерна – це $200. Яка при цьому створюється додана вартість при виробництві такої продукції? Нульова. Адже виробили зерно, продали, заробив суб’єкт ринку, який продавав на маржинальності… Якщо ж говорити про тваринництво й переробку, то там це ж зерно переробляють на комбікорм, його згодовують тваринам, тобто, на кожному етапі – додана вартість. Сировину (м'ясо) переробляємо на готову продукцію – ковбаси. Після цього продукція тваринництва потрапляє у ритейл. Інакше кажучи, на кожному етапі ми отримуємо додаткове працевлаштування для українців, податки тощо. Це і є найправильнішим шляхом.

Я противник того, коли люди співставляють великі та маленькі. У моєму розумінні є правильні (платять податки) та неправильні підприємства.

Про особисте

Я людина слова і діла, тому не звик витрачати свій час на з’ясування стосунків.

Моя життєва позиція: ні в кого не повинно бути преференцій і конфронтацій, які штучно приносяться.

Не зовсім правильно мене асоціювати з великим бізнесом, бо я очолював 2 великі галузеві асоціації до Верховної Ради (птахівників та комбікормників). У них були як великі, так і малі підприємства… Інтереси тих і тих завжди захищались.

Я ніколи не лобіював ні інтереси МХП, ні Бахматюка, ні будь-яких інших великих виробників. Я до них ставлюся з повагою. 

Стиль життя:

У шкільні роки дуже серйозно захоплювався футболом. Перші гроші заробив завдяки футбольному полю.

Після навчання вирішив піти по стопах брата в Харківський зооветеринарний інститут, з відзнакою його закінчив.

Нагороди:

2005 р. — подяка Прем'єр-міністра України.

2007 р. — нагорода «Знак Пошани» Міністерства аграрної політики України.

2008 р. — почесна грамота Кабінету Міністрів України.

2009 р. — заслужений працівник сільського господарства України. 

Цікава інформація:

26 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції. 

Законопроекти

340-IX | Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству
0854 | Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель
0850 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості)
819-ІХ | Закон України про сільськогосподарську кооперацію
10052/П | Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва
10019-1 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні
9512 | Проект Закону про залізничний транспорт України
2666-VIII | Внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»
9022/П | Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин

Записи блогера

20 квітня 2016
Два з восьми: перше засідання аграрного комітету без Тараса Кутового
Депутати аграрного комітету розглянули на черговому засіданні ряд законопроектів. З восьми схвалили два....

До теми

4 лютого 2019
Шість аграрних законів 2018 — аналіз і що зміниться для ринку
AgroPolit.com проаналізував роботу парламенту за 2018 рік, відібравши аграрні ініціативи, які стали законами. З’ясувалося, що за рік було...
18 грудня 2018
Як аграрний комітет голосував за 18 законопроектів про  скасування/зняття земельного мораторію (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Аграрний комітет парламенту розглянув частину з 18-ти поданих  у Раді законопроектів про  скасування/продовження земельного мораторію...
12 вересня 2018
Коаліційна безпорадність Кабміну, Ради та Президента – угода в частині АПК виконана лише на 30%
Ще рік лишився чинному парламенту до перевиборів, а виконання Коаліційної угоди в аграрній частині «зависло» в повітрі. Скільки аграрних...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...