Заболотний Григорій Михайлович

Народний депутат України VIII скликання (БПП)
Вік: 72 роки

Народився в с.Кидрасівка.

Освіта:

1968 р. — вступив до Верхівського сільськогосподарського технікуму.

1976-1981 рр. — проходив навчання в Уманському сільськогосподарському інституту, отримавши спеціальність вченого агронома.

Кар'єра:

Після закінчення працював агрономом колгоспу ім. Чкалова Теплицького району, Вінницької області.

1972-1974 рр. — проходив строкову військову службу.

1975-1976 рр. — агроном по захисту рослин колгоспу «Шлях до комунізму» Бершадського району Вінницької області, потім п'ять років — головним агрономом цього ж господарства.

1982-1986 рр. — головний агроном, заступник начальника управління сільського господарства Бершадського райвиконкому.

1986-1992 рр. — працював заступником, першим заступником, головою Бершадського РАПО.

Червень 2004-червень 2005 рр. — перший проректор з наукової роботи та виробництва Вінницького державного аграрного університету.

Квітень 1992 р.  — призначений представником Президента України у Бершадському районі. 

Червень 1994 р. — обраний головою Бершадської районної ради народних депутатів

Липень 1995 р. — призначений головою Бершадської районної державної адміністрації.

Червень 1998-червень 2004 рр. — працював у Вінницькій обласній держадміністрації заступником, першим заступником голови.

Червень 2005-квітень 2006 рр. — перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації.

Квітень 2006 р. — обраний головою Вінницької обласної Ради.

2012-2014 рр. — народний депутат 7-го скликання.

27 листопада 2014 р. — народний депутат від БПП (у списку №7). Був заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Однак в ході кадрового конфлікту у липні 2018 року  (дискусія про призначення четвертого заступника) в середині аграрного комітету він раптово склав повноваження, мотивуючи  це сімейними обставинами. 

Результати його парламентської роботи: за 8-му сесію можна подивитися тут, а включно з 7-ю подано в аналітичній інфографіці далі.   

Декларації:

Погляди:

Про децентралізацію

Щоб зберегти населений пункт, треба приєднати слабкого до сильнішого. Щоб за рахунок сильного можна було підтримати слабкого, передусім як населений пункт. А потім, використовуючи його ресурс – землю, зуміти організувати так виробництво, щоб достатньо коштів одержати, щоб можна було стати самозабезпеченим, а потім і мати розширене виробництво.

У нас сьогодні море сільрад, де є два об’єкти – кладовище та сміттєзвалище, може, десь початкова школа… злиднів море з’явилося. Бюджети сільської ради – тільки начальство, всі портфелі носити хочуть. А в портфелі нічого покласти, діри з усіх кінців. Скажіть, наприклад, Вінницькій області потрібно 740 сільських рад, які є сьогодні? Ви ж їх не запам’ятаєте, тільки якщо будете носити з собою список. Треба стільки? Не треба… Треба провести цю реформу. Але ресурс – це не тільки земля, а й люди. А в когось уже й людей нема, вже і працювати нема кому.

Сьогодні транснаціональні компанії практично знищили наш насіннєвий ринок. Подивіться, що робиться, згідно з офіційною статистикою: кукурудза – 65% іноземної селекції, гібриди соняшника – 71%, цукрові буряки – 83%, інші сорти іноземні – третина! Все імпортне. Ми скоро виліземо на дерево й «хвоста відрубаємо», і так будемо сидіти там. А де підтримка української науки? Селекції? Як вона має функціонувати, якщо за минулий рік наші дослідні станції, наші селекціонери дали в бюджет через Академію наук 1 млрд грн,а їм запланували з бюджету тільки 340 млн грн. Як жити науковцям та як чекати високих результатів від науки?

Про аграрну науку та НААН

У науковців 6800 середня заробітна плата — це ж трагедія, жах. Це тому що садять науку на вовчі ноги — договірну тематику, бігати якісь договори укладати по господарствах. Цей час уже минув. Окремі політики, мої колеги-депутати кажуть, що давайте заберемо ще 200 млн грн із тих 400 млн грн з хвостиком, які дали навіть не на науку, а на зарплатуПро добрива

Треба всю науку фундаментальну фінансувати з державного бюджету. А дослідним господарствам, державним підприємствам слід дати можливість здавати землю в оренду, якщо немає іншого джерела фінансування. Законопроект ми розробили, та його має рецензувати головне економічне управління, головне юридичне управління, Міністерство аграрної політики, Кабмін – розглянути. Аж тоді він надійде до комітетів і сесійного залу. Тому, я думаю, рано про оренду говорити.

Не даєте права йти в банк, бо це державне майно, тоді наука буде нидіти. Буде злиденна завжди. Я був колись головним агрономом господарства, головним агрономом району, начальником управління. Не думав і не мріяв, де взяти добрива, засоби захисту — мені їх привозили в господарство і казали: «Бери і працюй. Сьогодні треба бути менеджером, відшукати це все, правильно організувати, технології застосувати. Академія дуже глибоко недофінансовується. У молодих науковців мізерна зарплата. Академіки ще хоч якусь там доплату отримують за свої книги, наукові відкриття. І так трішки стає більше. Але академіків з досвідом має підпирати молодь. А хто сюди піде? Невигідно. Виїдуть за кордон.

Про добрива

Найперше, що я почув від фермерів – непомірно та необґрунтовано ростуть ціни на ЗЗР. Це зростання цін настільки стрімке, що у фермерів не вистачає врожаю оплатити вартість засобів захисту. Друге – зросла кількість випадків фальсифікації, тож фермери скаржаться, що немає кому пред’явити претензії. Розгляд справ у суді затягується на роки, та й малому фермеру ефективно судитися з великими корпораціями – це справа майже непосильна.

Про ГМО

Висока продуктивність трансгенної сої не вирішить питання її якості, а тим паче – безпечності. Саме тому, ГМО – це не варіант для України. Ще колись колеги з Німеччини застерігали нас не повторювати їхні помилки і не займатися трансгенною соєю, тому що це дуже впливає на здоров’я людей.

Цікава інформація:

Він належить до так званої вінницької команди президента Петра Порошенка, з яким його пов'язує багаторічна дружба, а також робота у Вінницькому регіоні.  

У серпні 2018 р. — опинився серед 16 аграрних депутатів, які отримали компенсацію вартості оренди житла або найму готельного номера.

26 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції. 

Законопроекти

340-IX | Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству
10052 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва
9487 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння молоді при створенні фермерських господарств
9486 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження родючості сільськогосподарських земель
6527-Д | Проект Закону про сільськогосподарську кооперацію
6527-Д/П | Проект Постанови про ухвалення за основу проекту Закону України про сільськогосподарську кооперацію
4922-Д | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства
8246 | Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)»
8242 | Проект закону про внесення змін до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (щодо охорони тваринного світу)
8241 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів

До теми

21 листопада 2018
100 років «самотності» — як українська агронаука, попри все, виживає
Україна, завдяки сучасним науковим розробкам, зберігає за собою лідерство за багатьма позиціями серед світових виробників агропродукції (олії,...
23 жовтня 2018
Віртуальні кордони об’єднаних громад. Без зміни законів децентралізація провалиться
Об’єднані територіальні громади існують швидше у віртуальному просторі та на паперах, аніж реально. Адже зрозуміти чітко, де на мапі України...
12 вересня 2018
Коаліційна безпорадність Кабміну, Ради та Президента – угода в частині АПК виконана лише на 30%
Ще рік лишився чинному парламенту до перевиборів, а виконання Коаліційної угоди в аграрній частині «зависло» в повітрі. Скільки аграрних...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...