Україна – транспортний хаб, або Як наростити потужності зберігання і перевалки зернових до 2030 року?

 Україна містить величезний потенціал країни, яка може бути активним і успішним транспортним хабом. Однак для цього необхідна велика кількість структурних, функціональних і якісних змін, які безпосередньо залежать від обраної керівництвом країни стратегії розвитку. Для існуючих в Україні компаній цей контекст впливу хабів на власний розвиток є пасивним, залежним від чиїхось сторонніх дій. Що більше країна вкладає в розвиток України як транспортного хабу, то більшим стає потенціал компаній до розвитку.

Глобалізація, яка так широко обговорюється економічною теорією останнім часом, почала проявляти себе з моменту поширення торгівлі між різними суб'єктами стародавнього світу, що мали перші ознаки державності. Це неминуче явище в історії людства, що полягає в тому, що світ в результаті обміну товарами і продуктами, інформацією, знаннями та культурними цінностями стає більш взаємозалежним. Якщо глобалізація в стародавньому світі була не настільки сильною з огляду на те, що засоби пересування та обміну інформацією були повільними, то в останні десятиліття темпи такої глобальної інтеграції стали набагато більш високими і вражаючими завдяки безпрецедентним досягненням в таких сферах, як технології, засоби зв'язку, наука , транспорт і промисловість.

Саме глобалізація мала найбільший вплив на формування такого поняття, як хаб, в сучасному розумінні цього слова. В результаті глобальної конкуренції як сервісних компаній, так і компаній виробників, що розпочалася, питання зниження витрат стало одним з пріоритетних. І якщо кілька десятиліть тому основними джерелами конкурентної переваги в ціноутворенні були технологічні новації, нові системи управління, доступність дешевої робочої і сировинної баз, то сьогодні, вичерпавши всі попередні можливості, дедалі більше компаній стали звертати свій погляд у бік ланцюга поставок, в яких логістика транспортних/виробничих/інформаційних процесів має провідну роль при формуванні конкурентної переваги.

Яскравий того приклад - компанія Тойота, яка завоювала всесвітнє ім'я Номер №1 в автомобілебудуванні завдяки чіткій логістиці сировинних і інформаційних потоків зі своїми широко відомими філософіями Sigma, Lean, Just-in-time, Kanban, Kaizen.

Що таке "Хаб" і навіщо він сільському господарству?

Слово хаб має багато економічних смислових відтінків.

Це слово було запозичене з англійської мови в середині ХХ століття спочатку як авіаційний термін, а потім - загальний транспортний термін. Хаб в авіації - аеропорт, що відрізняється від інших значним обсягом пересадочних і перевантажувальних робіт. Такий обсяг обумовлений зручним просторовим положенням - перетином вантажних і пасажирських потоків. Пізніше це значення перейшло і на інші види транспорту. Як загальний транспортний термін хаб - пересадочний і перевантажувальний вузол.

В кінці ХХ століття хаб став і економіко-управлінським терміном як центр ділової активності і перетину економічних інтересів.

На початку XXI століття слово стало використовуватися як економіко-географічний термін. Наприклад, Казахстан - майбутній економічний хаб Євразії.

Вплив хабів на економічний розвиток України можна розділити на 2 складові:

1. Україна як транспортний хаб;

2. Вплив інших транспортних хабів на Україну.

З погляду геополітичного розташування Україна є транспортним хабом: через неї проходять ключові транспортні шляхи Європи, Азії та Близького Сходу. По її території пролягає пан'європейський коридор Берлін – Вроцлав – Львів – Київ, міжнародні коридори Гданськ – Одеса, Гельсінкі – Санкт-Петербург – Вітебськ – Київ – Одеса – Пловдив – Будапешт – Олександрополіс та ін.

Таке географічне розташування надає унікальні можливості - як для українських експортерів, так і для компаній-перевізників. Проте в Україні існує серйозна проблема - низький рівень розвитку транспортної інфраструктури. І річ не тільки в поганих дорогах або застарілому залізничному рухомому складі. Рівень розвитку річкових вантажоперевезень, на які в країнах ЄС припадає від 5% до 33% загального обсягу, в Україні теж дуже низький.

В Україні досить розвинене залізничне і автомобільне сполучення, завдяки чому можлива доставка вантажів в будь-яку точку країни. Однак повноцінно реалізувати цей потенціал не дозволяє низька якість доріг та залізничного полотна, а також застарілий рухомий склад. Як результат цієї неефективності - завищені ціни на транспортування вантажів. Водночас на річковий транспорт припадає від 1 до 3% від загальної кількості перевезень, і це невикористані можливості. Незважаючи на те, що вартість транспортування вантажів річковим транспортом, в розрахунку на тонну перевезеного вантажу, є найнижчою, в двічі дешевше, ніж автомобільна доставка і втричі дешевше, ніж залізнична доставка, розвиток даного виду транспортування досі перебуває в стані зачаття.

Водночас Україна і українські компанії також схильні до ефекту глобалізації. Українські компанії активно шукають можливості виведення своєї продукції на міжнародні ринки. Негативні, з одного боку, девальваційні процеси, крім свого негативного впливу, мають і позитивний для України потенціал: українські товари і робоча сила стають більш привабливими для іноземних ринків, і іноземні капітали, незважаючи на складну політичну ситуацію в країні, повертаються в бік України.

На додаток до цього Європейський Союз, відкривши свій ринок, фактично відкрив преференції для українських товарів. В даному контексті українські підприємства повною мірою можуть відчути вплив і можливості міжнародних транспортних хабів. Більш того, правильною буде стратегія використання цих можливостей для посилення своїх конкурентних позицій.

Україна та світові транспортні хаби

Слід сказати, що більшість українських підприємств вперше зіткнулися з експортною можливістю для своїх товарів, і найчастіше поняття транспортний хаб для цих компаній обмежується визначенням, яке було дано спочатку - пересадочний і перевантажувальний вузол.

Однак сучасні Європейські та світові транспортні хаби можуть дати набагато ширший сервіс, серед якого:

• послуги митного очищення

• послуги дистрибуції в заданому регіоні в форматі LTL (збірні, групажні перевезення)

• послуги консолідації, пакування, стікерування, зберігання;

• послуги довіреної особи українських компаній в податкових/фіскальних службах

• послуги експертної оцінки логістичних і операційних схем і багато іншого.

Що ж стосується прогнозів для агробізнесу, експерти відзначають, що при оптимістичному сценарії експорт зернових та олійних культур в 2030 році в Україні може досягти 61 млн тонн, що вимагатиме збільшення потужностей зі зберігання і перевалки зернових на 22 млн тонн, тобто більш ніж на половину від існуючих.

Як показав період 2014/2015 років, була велика нестача транспортних потужностей. У 2015/2016 роках в експлуатацію були введені кілька нових об'єктів (Каргіл, Бунге), і завантаженість досягла вже показника 89%. При цьому прогнозується, що в періоді 2017/2018 років вона знову стане недостатньою.

 У чому вигода?

Україна має величезний потенціал як транспортний хаб, водночас створення хабу потребує багато часу і коштів. Щоб створити хаб, треба вкласти мільярди євро в переоснащення та розвиток чорноморських портів, створити необхідний для транспортування вантажний флот, вкласти кошти в розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури.

Йдеться не просто про ремонт. Необхідно буде повністю реконструювати існуючі порти, під'їзні дороги та побудувати нові дорогі інфраструктурні об'єкти. Міністр інфраструктури України нещодавно сказав, що ступінь зношеності морських портів та залізничної інфраструктури країни становить 90-95%. Україні, за його словами, потрібно робити не крок, а стрибок, щоб вийти з того стану, в якому вона застигла вже протягом 20 років.

Якщо підсумувати в декількох словах вищесказане:

Позитивні боки:

– Україна має унікальне географічне положення, яке дає перевагу для реалізації ідеї транспортного хабу.

– Транспортні хаби, створені в Україні, значно посилять економічну потужність і роль України в Євразійському регіоні

– Існує зацікавленість глобальних інвесторів в реалізації подібних проектів в Україні.

Негативні боки:

–  Необхідна глобальна трансформація підходу України до свого потенціалу, однак політична нестабільність, корупція, нездатність вищих ешелонів влади до організації і виконання подібних проектів дедалі віддаляють Україну від значущих гравців логістичного ринку в Євразійському просторі.

Українські підприємства повною мірою можуть використовувати досягнення Європейських транспортних хабів, збільшуючи свою географію. Але, на жаль, Україна як держава продовжує втрачати темп розвитку і свій потенціал, тим самим втрачаючи нові робочі місця, додаткову статтю доходу в державний бюджет, вплив на євроазіатській логістичній арені.

Андрій Мягков, комерційний директор GEFCO Україна